Рішення

від 17.04.2019 по справі 227/5083/18

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.04.2019 227/5083/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючої судді Любчик В.М.,

за участю

секретаря судового засідання Сафронової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, яким просила суд стягнути на її користь аліменти у розмірі 1/4 частки усіх видів доходу відповідача, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на неповнолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час проживання з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3. Після розірвання стосунків донька залишилася проживати разом з матір'ю та її родиною та знаходиться на утриманні позивача. Відповідач є молодою працездатною особою і спроможний сплачувати аліменти на утримання доньки, однак добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, інших осіб на утриманні не має.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 19 грудня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 18 січня 2019 року витребувано з Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відомості про отримані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, доходи за 2018 рік.

Позивач у судове засідання не з'явилася, звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутністю. 18 січня 2019 року судом було отримано відзив на позовну заяву з якого вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки неповнолітня донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає не з позивачем, а разом із бабусею (матір'ю позивача) ОСОБА_4 та рідною сестрою ОСОБА_5 у м. Київ, де відвідує середню школу. Відповідач час від часу перераховує грошові кошти на утримання дитини на банківську картку бабусі, на підтвердження чого долучив копії дублікату чека датою приймання платежу: 02.09.2016 року у розмірі 698,00 грн., 05.01.2018 року у розмірі 798,00 грн., 11.03.2018 року у розмірі 498,00 грн., 19.09.2018 року у розмірі 502,51 грн. Також зазначив, що тимчасово не працює, неофіційно підробляє та має нерегулярний заробіток, тому реально може сплачувати аліменти у розмірі 700 грн., щомісячно.

18 березня 2019 року судом було отримано відповідь на відзив з якої вбачається, що донька ОСОБА_4, тимчасово проживає разом із матір'ю та рідною сестрою позивачки у м. Київ. Донька добре навчається, та позивач бажає щоб дитина здобула гарну освіту. Також, зазначила, що за чотири роки відповідач лише декілька разів надсилав гроші дитині.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Із долученої до матеріалів справи копії свідоцтва про народження серії 1-КИ № 160838, виданої Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 02 квітня 2008 року вбачається, що батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 записано ОСОБА_2, матір'ю - ОСОБА_6.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії І-НО № 462792 виданого Добропільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, 27 травня 2017 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 укладено шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_7.

Як вбачається судом із долученої до матеріалів справи довідки № 1348 від 13.11.2018 року виданої Криворізькою сільською радою, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, чоловіком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 та сином ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6.

З довідки комунального закладу Світильнянського навчально-виховного комплексу Загальносвітня школа I-III ступенів - дошкільний навчальний заклад № 2 від 21.02.2019 року вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, дійсно навчається у 5 класі навчального закладу та буде навчатися у закладі до кінця 2018-2019 навчального року.

Згідно довідки № 55 від 19.02.2019 року виданої ПрАТ Добропільський комбінат хлібопродуктів (ЄДРПОУ 00957465) ОСОБА_1 працює на підприємстві у якості транспортувальника 3 розряду з 07.07.2016 року, на теперішній час перебуває у соціальній відпустці по догляду за дитиною до трьох років з 16.10.2017 року по 18.08.2020 року.

Позивач отримує державну допомогу при народженні дитини з серпня 2018 року у розмірі 860,00 грн., що підтверджується довідкою управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації від 17.02.2019 року № 143.

Згідно інформаційної відповіді наданої начальником Лівобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області станом на 06.03.2019 року, інформація про доходи ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 2018 року по 4 квартал 2018 року - відсутня.

Відповідно до ст. 180 СК України та п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15.05.2006 року № 3, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з п. 17 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дітей той із них, з ким вони проживають, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Утримання дитини є рівним обов'язком як матері, так і батька.

Виходячи з положень ст. 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15.05.2006 року № 3 Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Доводи відповідача про те, що неповнолітня донька ОСОБА_3, 11 березня 2008 року, проживає не з позивачем, а разом із бабусею (матір'ю позивача) ОСОБА_4 та рідною сестрою ОСОБА_5 у м. Київ, де відвідує середню школу, у зв'язку із чим він не визнає позов є безпідставними, оскільки після припинення відносин між сторонами, дитина залишилася проживати разом із матір'ю, питання щодо визначення місця проживання дитини з бабусею у судовому порядку не вирішувалося, адже фактично дитина проживає з матір'ю, яка нею опікується, а тимчасове перебування матері у іншому місті у зв'язку із навчанням дитини не може свідчити про їх окреме проживання й про те що, мати не займається її утриманням.

Зокрема, частина перша статті 257 СК України передбачає право баби, діда, прабаби, прадіда спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Аналогічний висновок зроблений Верховним судом у постанові № 61-16837св18 від 13.06.2018 року (справа № 750/9224/16-ц).

Врахував вимоги ст.ст. 182 , 183 СК України , а саме: реальну можливість відповідача надавати матеріальну допомогу, оскільки відповідач знаходиться у працездатному віці та має об'єктивну можливість офіційно працювати, не має інших аліментних зобов'язань та будучи батьком дитини, зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на її утримання, суд вважає, що на користь позивача з відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 19 листопада 2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Оскільки при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів, позивач був звільнений від сплати судового збору, у відповідності зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180-183, 191 Сімейного кодексу України,ст.ст. 2, 10, 12, 13, 27, 81, 82, 89, 141, 211, 258-259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКПП НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 19 листопада 2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКПП НОМЕР_2, адреса реєстрації: Донецька область, Добропільський район, с. Криворіжжя, вул. Центральна, 44,

- відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1.

Суддя В.М. Любчик

17.04.2019