Рішення

від 18.03.2019 по справі 120/4826/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

18 березня 2019 р. Справа № 120/4826/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання про визнання дій неправомірними та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) у якому просить визнати протиправними дії Головного Управління ДФС У Вінницькій області (далі- ГУ ДФС, Відповідач 1) щодо накладення штрафу та направлення вимоги а також, визнати протиправними дії Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - Шаргородське ОУПФУ) щодо створення і розповсюдження неправдивої інформації про наявність боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що зареєстрований 2004 році як фізична особа підприємець, проте, з 2015 року в стані припинення. Відповідно, не здійснює підприємницьку діяльність та не отримує доходу від такої. Окрім того, з 02 грудня 2011 року є пенсіонером за віком, що звільняє його від сплати єдиного соціального внеску. Позивач зазначає, що на нього безпідставно накладено штраф та заявлено вимогу про сплату боргу (недоїмки), та вважає протиправним наявність боргу в сумі 1878,18 грн.

Вказані обставини стали підставою звернення до суду з даним позовом.

22 січня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 25 лютого 2019 року із викликом учасників справи.

На виконання вимог статті 162 КАС України на адресу суду надійшов відзив від 07 лютого 2019 року (вх.7640), у якому представник Шаргородського ОУПФУ у Вінницькій області просить відмовити в задоволенні позову вказуючи, що при надсиланні повідомлень позивачу він керувався інформацією наданою ГУ ДФС у Вінницькій області, яке відповідно до закону є органом, що здійснює контроль за додержанням законодавства, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску. Оскільки оскаржується вимога про сплату боргу, яка виносилась ГУ ДФС у Вінницькій області, тому Шаргородське ОУПФУ у Вінницькій області вважає, що не є належним відповідачем за даним адміністративним позовом.

Також, на адресу суду 12 лютого 2019 року надійшов відзив, в якому представник ГУ ДФС у Вінницькій області просив суд відмовити в задоволенні позову вказуючи, що відповідно до бази даних Податковий блок за позивачем рахується заборгованість з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 2013-2015 рік. Зазначає, що станом на 05 лютого 2019 року стан фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - припинено, але не знято з обліку як платника податків. Відтак, останній має сплатити податковий борг, який становить 1878,18 грн.

Позивач, скориставшись своїм правом надіслав на адресу суду відповіді на відзиви, у яких заперечив щодо доводів і міркувань відповідачів, а також зазначив, що підтвердженням правомірності вимоги ГУ ДФС у Вінницькій області, можуть слугувати лише заява позивача та відповідно, укладений із ним договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. ОСОБА_2 наголошує, що вказаних документів не підписував.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі. Належним чином повідомлений про дату час і місце судового розгляду.

Відповідачі в судове засідання явку своїх представників не забезпечили, проте, на адресу суду надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі. Належним чином повідомлені про дату час і місце судового розгляду.

Відповідно до вимог частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду документів.

Згідно із частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За приписами частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши адміністративну справу, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_2 зареєстрований, як фізична особа - підприємець 14 квітня 2004 року (№Ф00100105) та взятий на облік до Шаргородської ДПІ. Основний вид діяльності - роздрібна торгівля побутовими електротоварами, радіо та телеапаратурою.

Відповідно до пенсійного посвідчення №2122417678 (Серія ААЖ №366695) позивач із 02 грудня 2011 року являється пенсіонером за віком.

27 січня 2015 року позивачем прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, про що здійснено запис №21720060002002503. Вказані факти підтверджуються безкоштовним інформаційним запитом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Поряд із цим, встановлено, що 11 жовтня 2018 року відповідачем сформовано вимогу №Ф191-00, із якої слідує, що за позивачем рахується недоїмка, штрафи та пеня зі сплати єдиного внеску за період 2013-2015 рік у сумі 1878,18 грн.

Не погоджуючись із даною вимогою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI.)

Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Виключно Законом №2464-VI визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (пункт 2 статті 2 Закону №2464-VI).

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI та підпунктом 3 пункту 1 розділу ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі - Інструкція №449) передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом 5 розділу IV Інструкції №449 передбачено, що зазначена категорія платників самостійно для себе визначає базу для нарахування єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, але в розмірі, не більшому за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску; платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Аналіз змісту вказаних норм права дає суду підстави вважати, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов: по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Даний висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року (справа №805/2195/17-а).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд звертає увагу на те, що виключення з вказаної категорії осіб становлять тільки ті фізичні особи-підприємці, які добровільно беруть участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Порядок укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлений у частині 3 статті 10 Закону № 2464-VI, а саме особи, зазначені у частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Аналогічний порядок добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування передбачений у розділі V Інструкції №449.

Таким чином, з урахуванням наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах є укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком.

Таким чином, в силу вимог частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ОСОБА_2 звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування та не має обов'язку щодо його сплати.

Відповідачем під час розгляду справи не надано суду доказів звернення позивача із заявою про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та відповідно укладання з ним договору про добровільну участь.

Відтак, враховуючи те, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за віком та звільнена від сплати єдиного внеску в силу вимог ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI, а договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не укладав, він не має обов'язку щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1878,18 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну вимогу про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС України про сплату боргу (недоїмки) від 11 жовтня 2018 року №Ф-191-00 у розмірі 1878,18 грн. слід задовольнити.

Щодо позовної вимоги визнання протиправними дії Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій щодо інформування про не сплачені суми єдиного внеску, суд вважає, що вона є похідною від першої, тому також підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою, другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС У Вінницькій області щодо накладення штрафу та скасувати вимогу №Ф-191-00 від 11жовтня 2018 року.

Визнати протиправними дії Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо надання інформації про наявність боргу.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 (вул. 50 років ВЛКСМ, б.5, село Джурин, 23545, ідентифікаційний номер НОМЕР_1);

Відповідач 1: Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, місто Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 39402165).

Відповідач 2: Шаргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Героїв Майдану, 222, місто Шаргород, Вінницька область,23500, код ЄДРПОУ 40352856)

Суддя підпис ОСОБА_3

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар