Рішення

від 05.02.2019 по справі 160/45/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року Справа № 160/45/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТАЛПРОЕКТСТРОЙ до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю МЕТАЛПРОЕКТСТРОЙ (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення № 874694/39065933 від 08 серпня 2018 року Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області № 874694/39065933 про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної № 16 від 16 серпня 2018 року.

- визнати протиправним та скасувати Рішення № 874692/39065933 від 08 серпня 2018 року Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області 874692/39065933 про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної № 17 від 17 серпня 2018 року.

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МЕТАЛПРОЕКТСТРОЙ (ідентифікаційний код юридичної особи 39065933) податкову накладну № 16 від 16 серпня 2017 року датою її фактичного надходження 14 вересня 2017 року та податкову накладну № 17 від 17 серпня 2017 року датою її фактичного надходження 13 вересня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем було подано на реєстрацію до контролюючого органу податкові накладні № 16 від 16.08.2017 року та №17 від 17.08.2017 року, згідно квитанцій накладні було отримано, але реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних. Первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства були направлені до контролюючого органу. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарської операції, за результатами якої складені податкові накладні, які надіслано для реєстрації. Також, в рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних вказано як підставу для відмови надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, тобто, не вбачається конкретної підстави відмови, а тому рішення, прийняті відповідачем є протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 08.01.2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

30.01.2019 року та на адресу суду від відповідача - Державної фіскальної служби України надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних були прийняті на регіональному рівні, а дії по реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями, в які не допускається будь-яке втручання, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

30.01.2019 року на адресу суду від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті через надання позивачем копій документів, які складені з порушенням законодавства, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.

01.02.2019 року до суду позивачем надана письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та у відповіді на відзив, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача - Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмовий відзив, що міститься в матеріалах справи, у зв'язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.05.2017 року між позивачем (Виконавець) та ТОВ БЕРІ КОМЕРЦ (Замовник) було укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт №20.

Відповідно до умов договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по виконанню будівельно-монтажним робіт щодо будівництва складських приміщень згідно робочого проекту на будівельному майданчику, що знаходиться за адресою: село Вишняки, Бородянського району, Київської області.

Так, позивачем на виконання умов договору на виконання будівельно-монтажних робіт №20 були складені податкові накладні № 16 від 16.08.2017 року та №17 від 17.08.2017 року та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій від 13.09.2017 року та від 15.09.2017 року податкові накладні прийняті, але реєстрацію зупинено.

Підставами для зупинення реєстрації податкових накладних вказано про виявлені помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання згідно УКТ ЗЕД: 43.39.19-00.00.

Після зупинення реєстрації податкових накладних позивачем подано до контролюючого органу пояснення з відповідними первинними документами щодо наявності підстав для реєстрації податкових накладних № 16 від 16.08.2017 року та №17 від 17.08.2017 року.

За результатами розгляду наданих пояснень та документів, комісія ГУ ДФС у Дніпропетровській області рішеннями № 874694/39065933 та № 874692/39065933 від 08.08.2018 року відмовила у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, обґрунтовуючи це тим, що надані позивачем копії документів, складені з порушенням законодавства.

Не погоджуючись з рішеннями № 874694/39065933 та № 874692/39065933 від 08.08.2018 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 16 від 16.08.2017 року та №17 від 17.08.2017 року позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України.

Рішеннями комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації податкових накладних - без змін.

Вважаючи, на підставі викладеного, свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування а Єдиному реєстрі податкових накладних врегульовані Податковим кодексом України, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 341), Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Станом на момент винесення відповідачем спірних рішень, що є предметом оскарження, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року за № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 117).

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пункт 201.16. цієї статті передбачає, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 зазначено, що цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Порядок передбачає, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. (пункт 12 Порядку).

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (пункт 13 Порядку).

Відповідно до п. 18 Порядку письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117, а саме: пункти 19, 20, встановлюють, що рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі приймають Комісії контролюючих органів, які складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

При цьому, суд зауважує, що організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов'язки її членів визначаються Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117.

Відповідно до п. 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов'язки її членів.

Згідно із п. 2 вказаного Порядку комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Пунктом 3 та 4 зазначеного Порядку передбачено, що комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно із п. 7 Порядку комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.

У відповідності до п. 8 наведеного Порядку голови комісій регіонального рівня та їх персональний склад затверджуються головними управліннями ДФС в областях, м. Києві та Офісом великих платників податків ДФС. Головою комісії регіонального рівня призначається перший заступник або заступник керівника головного управління ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Відповідно до п. 17 згаданого Порядку рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

З аналізу зазначених положень Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації можливо дійти висновку про те, що Комісії є суб'єктом владних повноважень, який наділений виключними повноваженнями у питаннях щодо реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних в Реєстрі.

Отже, платник податків має можливість звернутися з позовом до відповідної Комісії, якою прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Разом з тим, наявність або відсутність статусу юридичної особи для визначення особи, яка має відповідати за позовом, не має значення, оскільки відповідно до положень пунктів 7, 9 ст. 4, частини 3 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачами у справах адміністративної юрисдикції можуть бути суб'єкти владних повноважень незалежно від того, чи є ці суб'єкти юридичними особами або ні.

Єдиним визначальним критерієм для цієї мети є лише той факт, чи здійснював цей орган публічно-владні управлінські функції.

Отже, звертаючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, позивач фактично звернув їх до органу, який не приймав рішень щодо зупинення реєстрації податкової накладної позивача та щодо відмови в реєстрації податкової накладної позивача, а отже Головне управління ДФС у Дніпропетровській області не може бути належним відповідачем у цій справі.

Таким чином, оскільки встановлені обставини справи свідчать про те, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, а відповідно Головне управління ДФС у Дніпропетровській області не порушило і не могло порушити прав чи законних інтересів позивача, то суд доходить обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Так само, вказаний аналіз законодавства стосується і вимоги позивача до Державної фіскальної служби України щодо зобов'язання останнього зареєструвати податкові накладні, оскільки повноваженнями приймати такі рішення наділені відповідні комісії.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Так, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено та не надано жодних доказів порушення Головним управлінням ДФС України у Дніпропетровській області прав та законних інтересів позивача, а отже у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову повністю, судові витрати сплачені позивачем не стягуються.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛПРОЕКТСТРОЙ» (ЄДРПОУ 39065933, 49000, м. Дніпро, вул. Гвоздична, буд. 2) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, (ЄДРПОУ 39394856, 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А), Державної фіскальної служби України (ЄДРПОУ 39292197, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправним та скасувати Рішення № 874694/39065933 від 08 серпня 2018 року Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області № 874694/39065933 про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної № 16 від 16 серпня 2018 року, визнання протиправним та скасувати Рішення № 874692/39065933 від 08 серпня 2018 року Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області 874692/39065933 про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної № 17 від 17 серпня 2018 року та зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕТАЛПРОЕКТСТРОЙ» (ідентифікаційний код юридичної особи 39065933) податкову накладну № 16 від 16 серпня 2017 року датою її фактичного надходження 14 вересня 2017 року та податкову накладну № 17 від 17 серпня 2017 року датою її фактичного надходження 13 вересня 2017 року - відмовити.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення суду складений 11 лютого 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 05.02.2019 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_5