Рішення

від 16.04.2019 по справі 140/443/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року 10:35 ЛуцькСправа № 140/443/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І.,

за участю секретаря судового засідання Литвиненко І.П.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Курус плюс" до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Курус плюс" (далі - ПП "Курус плюс") звернулось з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 31 січня 2019 року №UA205110/2019/000091/2.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 23 січня 2019 року для митного оформлення в режимі імпорту товару "Легковий автомобіль марки Mercedes-Benz, модель S65, ідентифікаційний номер (номер кузова) WDD2173791A038305, загальна кількість місць включаючи місце водія - 4, призначений для використання по дорогах загального (перевезення пасажирів), тип двигуна - бензиновий, робочий об'єм циліндрів - 5980 куб.см., потужність - 463 kW, тип кузову - купе, колісна формула - 4x4, колір - чорний, новий, календарний рік виготовлення - 2019" (далі - товар) було оформлено та подано відповідачу митну декларацію (МД) №UA205100/2019/001769, в якій заявлена митна вартість товару 161 000,00 євро, що в еквіваленті становить 5 099 342 грн 37 коп. Митна вартість визначена за основним методом - за ціною договору (контракту). Однак відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю та 31 січня 2019 року прийняв рішення №UA205110/2019/000091/2 про коригування митної вартості товарів. В результаті коригування митна вартість збільшилась та склала 176 455,00 євро, що спричинило додаткову сплату ввізного мита та податку на додану вартість на загальну суму 124 526 грн 10 коп.

Позивач вважає вказане рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що ним на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Їх відповідач безпідставно не взяв до уваги.

Позивач також звертає увагу, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 55 Митного кодексу України (МК України), оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом. Наголошує, що відповідачем безпідставно не взято до уваги звіт №180/19 від 31 січня 2019 року про оцінку транспортного засобу, згідно з яким ринкова вартість товару на дату оцінки складає 160 378,00 євро, що є нижчим заявленої декларантом митної вартості у митній декларації.

З наведених підстав Приватне підприємство "Курус Плюс" просить позов задовольнити.

У відзиві на позов від 12 березня 2019 року № 368/03-70-10/17 відповідач позовних вимог не визнав (а.с. 48-51). В обґрунтування своїх заперечень представник Волинської митниці ДФС вказав, що відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. При цьому частина третя вказаної статті встановлює, що у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (за переліком, тут же наведеним). Підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу.

Декларантом в інтересах позивача було подано МД № UA205100/2019/001769, згідно з якою митна вартість товару становила 161 000,00 євро. Під час опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

За результатами опрацювання запиту Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Волинської митниці ДФС та документів, поданих до митного оформлення, встановлено, що дані документи містять розбіжності, оскільки в графі 5 СMR від 02 січня 2019 року вказано інвойс № 181226.1-ЕЕС/КР від 21 січня 2019 року, водночас до цієї електронної митної декларації приєднано інвойс № 181226.1-ЕЕС/КР від 02 січня 2019 року. Окрім того, у документі про підтвердження вивезення транспортного засобу від 21 січня 2019 року вказано номер транспортного засобу, яким перевозився автомобіль ВС4915/ВС1464ХТ, а в CMR від 02 січня 2019 року дана інформація відсутня.

Тому декларанту було направлено повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, на яку позивачем надано звіт про оцінку транспортного засобу. У вказаному висновку автотоварознавчого дослідження вартість автомобіля з врахуванням технічного стану становить 160 378 євро, початкова вартість - 180 000 євро. Відсоток додаткового зменшення вартості становить 11%. При цьому, визначені пошкодження автомобіля не відображені в акті митного огляду транспортного засобу № UA205100/2019/001769 від 24 січня 2019 року, фото, інших документах. Експертом використано електронний каталог "Schwacke net", водночас не наведено відповідних розрахунків, не обґрунтовано, який метод оцінки застосовано.

Цей звіт про оцінку майна не міг бути врахований для підтвердження заявленої декларантом митної вартості також у зв'язку з тим, що в порушення пункту 17 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 №1440, оцінювачем не відображено факту про включення або не включення до ринкової вартості суми податку на додану вартість, не викладено усі припущення, у межах яких проводилась оцінка, не здійснено опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки, виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, не додано додатків з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інших інформаційних джерел, які роз'яснюють і підтверджують припущення і розрахунки.

Оскільки подані документи у своїй сукупності не спростували сумнів митниці у достовірності наданої інформації, вказане слугувало підставою для визначення митної вартості не за першим методом, а шляхом поетапного застосування митницею методів визначення митної вартості та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 31 січня 2019 року №UA205110/2019/000091/2 та визначено митну вартість товару у розмірі 176 455 євро за резервним методом у зв'язку з неможливістю застосувати інші методи з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а також відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості.

З огляду на викладене Волинська митниця ДФС вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

З наведених підстав у задоволенні позову представник відповідача просив відмовити.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Ухвалою від 27 лютого 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи на 26 березня 2019 року (арк.спр. 1). З 26 березня по 10 квітня 2019 року, з 10 квітня по 16 квітня 2019 року судовий розгляд справи відкладався за клопотанням сторін та з метою подачі додаткових доказів (арк.спр. 78-79, 81).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримує та просить позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у ньому; представник відповідача у задоволенні позовних вимог просить відмовити з наведених у відзиві підстав.

Заслухавши усні пояснення представників сторін (вступне слово), дослідивши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, та письмові докази, суд встановив такі обставини.

02 січня 2019 року між ПП "Курус Плюс" (покупець) та "EXPORT EURO CAR SP. Z. O. O." (продавець) укладено контракт № 01/19-ЕХ (арк.спр. 25-29), за умовами якого продавець зобов'язується поставити покупцю, а покупець оплатити товар: автомобіль марки Mercedes-Benz, модель S65, 2019 року виготовлення, VIN: WDD2173791A038305 (далі - товар).

Відповідно до пункту 3.1 контракту № 01/19-ЕХ сторони погодили, що ціна товару вказується в інвойсі, який складає невід'ємну частину цього контракту та формується на умовах DAP згідно з правилами "Інкомтермс" за редакцією 2010 року. Загальна вартість контракту складає 161 000 євро.

Розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах післяоплати протягом 60 календарних днів з моменту поставки (пункт 4.1 цього контракту).

На виконання умов контракту сторонами погоджено специфікацію від 02 січня 2019 року №181226.1-ЕЕС/КР, згідно з якою вартість товару становить 161 000 євро, ПДВ 0% (арк.спр. 18, 66).

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту цього товару 23 січня 2019 року позивачем як декларантом подано для митного оформлення в режимі імпорту МД №UA205100/2019/001769 (арк.спр.16-17) щодо товару за описом "Легковий автомобіль марки Mercedes-Benz моделі S65, ідентифікаційний номер (номер кузова) WDD2173791A038305, загальна кількість місць включаючи місце водія - 4, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна - невизначений, тип двигуна - бензиновий, робочий об'єм циліндрів - 5 980 куб.см., потужність - 463 kW, тип кузову - купе, колісна формула - 4х4, колір - чорний, новий, календарний рік виготовлення - 2019, модельний рік виготовлення - 2019. Категорія ТЗ за документами виробника - М1" декларантом визначена митна вартість за основним методом у розмірі 5 099 342 грн 37 коп., що дорівнює 161 000 євро. На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: специфікацію від 02 січня 2019 року № 181226.1-ЕЕС/КР (арк.спр. 18); рахунок-фактуру від 02 січня 2019 року №181226.1- ЕЕС/КР/КР (арк.спр. 19); міжнародну товарно-транспортну накладну від 02 січня 2019 року б/н (арк.спр. 20); сертифікат з перевезення (походження) EUR.1 №PL/MF/AN 0175523 від 17 січня 2019 року (арк.спр. 22-23); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 02 січня 2019 року №01/19-ЕХ (арк.спр. 25-29); сертифікат про походження товару № PL/MF/AL 0490191 (арк.спр. 24); декларацію країни відправлення від 21 січня 2019 року №19PL341010Е0014434 (арк.спр. 30); договір добровільного страхування № 003-3960/02ВТ від 02 січня 2019 року (арк.спр. 38-43); довідку № 25536 від 22 січня 2019 року.

Як видно з витягу з Програмно-інформаційного комплексу (далі - ПІК) "Інспектор" (арк.спр. 56-61), за результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в автоматичному режимі було згенеровано ряд ризиків, зокрема, щодо витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів; перевірки поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби; контроль правильності визначення митної вартості товарів; контроль правильності класифікації товарів згідно із УКТ ЗЕД; перевірка наявності задекларованих товарів у реєстрі товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності; проведення митного огляду транспортного засобу; призупинення митного оформлення товарів у разі виявлення ознак порушення прав інтелектуальної власності.

За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що «Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку із тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Також було встановлено, що подані документи містять розбіжності: в графі 5 СMR від 02 січня 2019 року вказано інвойс № 181226.1-ЕЕС/КР від 21 січня 2019 року, водночас до цієї електронної митної декларації приєднано інвойс № 181226.1-ЕЕС/КР від 02 січня 2019 року; у документі про підтвердження вивезення транспортного засобу від 21 січня 2019 року вказано номер транспортного засобу, яким перевозився автомобіль ВС4915/ВС1464ХТ, а в CMR від 02 січня 2019 року дана інформація відсутня.

Зважаючи на це, декларанту 30 січня 2019 року надіслано електронне повідомлення про надання в десятиденний термін додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: банківських платіжних документів, що підтверджують розрахунки з продавцем за раніше ввезені товари; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; документи для підтвердження здійснення страхування транспортного засобу (арк.спр. 58).

На вимогу відповідача 31 січня 2019 року позивач подав звіт про оцінку транспортного засобу від № 180/19 від 31 січня 2019 року (арк.спр. 34-37). Окрім того, у листі від 31 січня 2019 року відповідно до правил "Інкотермс 2010" за умовами поставки DAP витрати на перевезення товару входять у його вартість. У зв'язку із наведеним позивач не надав підтверджуючих документів, зокрема і тих, що містять відомості про вартість перевезення товару (арк.спр. 33).

Однак, 31 січня 2019 року відповідач прийняв рішення №UA205110/2019/000091/2 про коригування митної вартості товарів (арк.спр. 12-13), згідно із графою 30 якого визначив митну вартість товару "Легковий автомобіль марки Mercedes-Benz моделі S65, ідентифікаційний номер (номер кузова) WDD2173791A038305, загальна кількість місць включаючи місце водія - 4, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна - невизначений, тип двигуна - бензиновий, робочий об'єм циліндрів - 5 980 куб.см., потужність - 463 kW, тип кузову - купе, колісна формула - 4х4, колір - чорний, новий, календарний рік виготовлення - 2019, модельний рік виготовлення - 2019. Категорія ТЗ за документами виробника - М1" за резервний методом у розмірі 176 455 євро (замість 161 000 євро, що була заявлена декларантом). У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено, що дані документи містять розбіжності (ті, про які вказано в повідомленні декларанту).

Також, посилаючись на статтю 54 МК України, відповідач вказав, що митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов'язана здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Керуючись частиною шостою статті 54 МК України та у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання згідно зі статтею 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі наявної цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до інформації, зазначеної у листі № 30/01 від 25 січня 2019 року ПРАТ "Автокапітал" на рівні 176 455 євро.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00089 (арк.спр.10-11). У цій же картці відмови митний орган роз'яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості товару у графах 12, 45 МД відповідно до рішення про коригування митної вартості від 31 січня 2019 року № UA205110/2019/000091/1.

31 січня 2019 року підприємством подану МД №UA205100/2019/002655 (арк.спр. 14-15), за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг у зв'язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.

ПП "Курус Плюс", не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС від 31 січня 2019 року № UA205110/2019/000091/2 про коригування митної вартості товарів, оскаржив його до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як уже зазначалося, декларант надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення надав специфікацію від 02 січня 2019 року №181226.1-ЕЕС/КР (арк.спр. 18); рахунок-фактуру від 02 січня 2019 року №181226.1-ЕЕС/КР (арк.спр. 19), у яких вказана ціна імпортованого товару 161 000 євро.

Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п'ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п'ята статті 54 МК України), проте вважає, що, при цьому, він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - легкового автомобіля марки Mercedes-Benz моделі S65, ідентифікаційний номер (номер кузова) WDD2173791A038305, у розмірі 161 000 євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи та оскільки декларантом надано не усі документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 176 455 євро.

Як слідує із рішення відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв'язку із наявністю розбіжностей у відомостях: в графі 5 СMR від 02 січня 2019 року вказано інвойс № 181226.1-ЕЕС/КР від 21 січня 2019 року, водночас до цієї електронної митної декларації приєднано інвойс № 181226.1-ЕЕС/КР від 02 січня 2019 року; у документі про підтвердження вивезення транспортного засобу від 21 січня 2019 року вказано номер транспортного, яким перевозився автомобіль ВС4915/ВС1464ХТ, а в CMR від 02 січня 2019 року дана інформація відсутня. Цією обставиною він обґрунтовує необхідність подання декларантом додаткових документів. Однак суд не погоджується з такою позицією відповідача з тих підстав, що дата інвойсу та номер транспортного засобу, яким перевозився товар, не впливає на митну вартість такого товару. При цьому, суд зазначає, що листом №24-19/31-01UA від 31 січня 2019 року EXPORT EURO CAR SP. Z. O. O. роз'яснено, що в CMR від 02 січня 2019 року при її заповненні допущено помилку в частині зазначення дати інвойса № 181226.1-ЕЕС/КР. Правильною датою вказаного інвойса слід вважати 02 січня 2019 року. Також, цим листом продавець товару підтвердив, що доставка здійснювалась транспортним засобом з реєстраційним номером ВС4915ЕО/ВС1464ХТ (арк.спр. 21).

Стосовно доводів відповідача про те, що подані декларантом документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, то тут варто зауважити, що з поданих декларантом документів однозначно вбачається, що він придбав автомобіль, митне оформлення якого здійснювалося за МД від 23 січня 2019 року №UA205100/2019/001769, за ціною 161 000 євро, про що свідчать рахунок-фактура від 02 січня 2019 року №181226.1-ЕЕС/КР (арк.спр. 19), специфікація від 02 січня 2019 року 181226.1- ЕЕС /КР (арк.спр.18).

Уже на час розгляду справи судом позивач частково оплатив вартість придбаного товару. Так, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Південний" у листі № 017-001-11337БТ-2019 від 22 березня 2019 року підтвердив, що 15 березня 2019 року ПП "Курус плюс" платіжним дорученням № 36 перерахував 11 000 євро на користь компанії EXPORT EURO CAR SP. Z. O. O. за придбаний товар (легковий автомобіль марки Mercedes-Benz моделі S65, ідентифікаційний номер (номер кузова) WDD2173791A038305) на підставі контракту № 01/19-ЕХ від 02 січня 2019 року (арк.спр. 77).

Отже, зважаючи на умови контракту № 01/19-ЕХ від 02 січня 2019 року щодо розрахунків за товар (післяоплата протягом 60 календарних днів з моменту поставки), цілком зрозуміло, що надати банківські платіжні документи, які підтверджують оплату за товар, декларант на час митного оформлення не міг.

Водночас, ненадання позивачем для здійснення митного оформлення на вимогу відповідача транспортних (перевізних) документів, що містять відомості про вартість перевезення придбаного товару пояснюється договірними умовами. Так, поставка на умовах DAP (постачання в місці призначення) Інкотермс означає, що продавець виконав своє зобов'язання з поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Декларація країни відправлення від 21 січня 2019 року №19PL341010Е0014434 (арк.спр. 30), заявка підтвердження вивозу (комунікат) IE599 (арк.спр. 68) підтверджують поставку на вказаних умовах (у них також ціна товару вказана 161 000 євро, що в еквіваленті становить 689 621 злотих). Зазначені документи не свідчать про те, що позивач поніс інші витрати, крім тих, які сплатив згідно з рахунком-фактурою від 02 січня 2019 року №181226.1-ЕЕС/КР.

У звіті від 31 січня 2019 року № 180/19 про оцінку транспортного засобу (арк.спр. 34-37), який надавався на вимогу відповідача, визначено вартість цього автомобіля на дату оцінки на рівні 160 378 євро. Цей документ є довідковим та з огляду на документи, що видані продавцем товару, не є основою для визначення митної вартості декларантом, разом з тим, свідчить про рівень цін на такий автомобіль на ринку із урахуванням наявних пошкоджень кузова (деформація без пошкодження лакофарбового покриття, оббивки салону, оббивки сидінь, пофарбування кузова). Суд звертає увагу, що оцінку транспортного засобу проводив оцінювач ОСОБА_3, який має вищу автотехнічну освіту, кваліфікацію оцінювача, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №436 від 12 липня 2003 року, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 618 від 10 жовтня 2003 року, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 5971-ПК, від 24 липня 2015 року, стаж оціночної діяльності з 2003 року (арк.спр. 34). У суду вказаний звіт не викликає сумнівів щодо достовірності або точності розрахунків та висновків уцілому, також, при його дослідженні, не виявлено розбіжностей, неповноти відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

При цьому, суд критично оцінює посилання позивача на акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 24 січня 2019 року (арк.спр. 52-53), як на доказ відсутності зафіксованих у звіті № 180/19 від 31 січня 219 року пошкоджень товару, оскільки такий огляд працівниками митниці проводився на предмет виявлення невідповідностей заявленого товару. У графі 8.3.4 вказаного акта за результатами проведеного огляду зроблено відмітку про те, що порушень/невідповідностей не виявлено.

З огляду на викладене, відповідач не надав обґрунтованих пояснень, чому митна вартість, визначена декларантом у розмірі 161 000 євро, не приймається Волинською митницею ДФС.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 31 січня 2019 року №UA205110/2019/000091/2 вказано, що воно прийняте у зв'язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України. При цьому митну вартість він визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 31 січня 2019 року № UA205110/2019/000091/2, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п'ятим. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв'язку зі спрацюванням ризиків АСАУР щодо непідтвердженості митної вартості товару.

На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Як установлено у судовому засіданні, така вартість обґрунтовується відповідачем наданим Приватним акціонерним товариством "Автокапітал" (представника правовласника знаку для товарів і послуг "Mercedes-Benz") повідомленням, у якому вказано, що середня інвойсна ціна для цілей митного оформлення автомобіля, аналогічного автомобілю марки Mercedes-Benz, модель S65, на умовах EXW-виробник становить 176 454,62 євро. Суд звертає увагу, що вказана інформація стосується автомобіля без наявних пошкоджень, наявність яких відповідачем не спростовано.

Наведене не дає підстав вважати, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 31 січня 2019 року №UA205110/2019/000091/2 є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

На думку суду, відповідачем не доведено ціну, яка визначена ним у розмірі 176 455 євро, та підстав такого коригування ним митної вартості за резервним методом, а також не наведено обґрунтованих доводів невизнання митної вартості, визначеної декларантом позивача та підтверджених документами, наданими митниці. Тому, з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не суб'єкта владних повноважень.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 31 січня 2019 року №UA205110/2019/000016/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати.

Відтак, адміністративний позов ПП "Курус Плюс" належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За умови, якщо суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 1 921 грн., що підтверджуються квитанцією від 22 лютого 2019 року № 0.0.1276335200.1 (арк.спр. 2).

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Курус плюс" (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, 76-А/7, ідентифікаційний код юридичної особи 42308772) до Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 39472698) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 31 січня 2019 року №UA205110/2019/000091/2.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Курус плюс" за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС судовий збір у сумі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня ) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складений 19 квітня 2019 року.