Ухвала

від 12.04.2019 по справі 210/4884/16-к

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/4884/16-к

Провадження № 1-кс/210/939/19

"12" квітня 2019 р. м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Дзержинського районного суду містаКривого Рогу ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого з ОВС шостого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області майора податкової поліції ОСОБА_3 , винесене в кримінальному провадженні №32016040230000036 від 15.09.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу звернувся з клопотанням слідчий з ОВС шостого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 ,погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , винесене в кримінальному провадженні №32016040230000036 від 15.09.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України про арешт майна.

В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначив, що в провадженні шостого відділу розслідуванькримінальних провадженьСУ ФРГУ ДФСу Дніпропетровськійобласті знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудового розслідувань №32016040230000036від 15.09.2016 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.212, ч. 1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_5 , працюючи директором ТОВ «Спецтрансбуд» (код ЄДРПОУ 32892736, фактична адреса здійснення підприємницької діяльності: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Широківське шосе 5) зареєстрованого 24.03.2004 за №14441050001004241 в Кіровоградському районному управлінні юстиції Кіровоградської області, яке знаходилось на обліку в органах податкової служби, а саме Кіровоградській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області та куди подавалась податкова звітність підприємства, оскільки юридична адреса підприємства - Кіровоградська область, с. Степове, вул. Кільцева буд. 5, будучи службовою особою суб`єкта підприємницької діяльності, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, в обов`язки якого відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХIV від 16.07.1999 року входило створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського та податкового обліків, забезпечення фіксування в бухгалтерському обліку підприємства достовірних фактів здійснення господарських операцій, правильного і своєчасного складання податкової звітності, її надання в Кіровоградську ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, атакож за повну і своєчасну сплату податків до бюджету, діючи умисно, з метою ухилення від сплати до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток, порушуючи вимоги - п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198, п. 198.6 ст.198.6, ст. 201 та п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (із змінами та доповненнями), ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (із змінами та доповненнями), шляхом віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість нарахованого (сплаченого) за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ЕЛІЗЕТ" (код 39735756), ТОВ "АНІТА-БУД" (код 39594907), ТОВ "ФОРЕКС СТАЙЛ" (код 40237265) ТОВ "ФОРТ НОКС ЛТД" (код 40051270), ТОВ "ЛД СОЛЮШЕНС" (код 40020750), ТОВ "ГРАНД ТАУЕРЗ" (код 39939796), ТОВ "ДЕ-ЮРЕ БІЗНЕС ГРУП" (код 39763427), ТОВ "ФУД ДЖОЙ" (код 39885641), ТОВ "НОРЕЛ" (код 40402566), ТОВ «КАНТОРГ-ІНВЕСТ» (код 40213250) достовірно знаючи про відсутність таких операцій, в період з 20.08.2015 року по 23.09.2016 року, не нарахував та не перерахував до державного бюджету, що знаходилося в межах його повноважень податок на додану вартість в розмірі 2828514,12 гривень та податок на прибуток на загальну суму 1835506 гривень.

Крім того, ОСОБА_5 ,в періодз липня2015по вересень2016,обіймаючи посадудиректора ТОВ«СПЕЦТРАНСБУД» (кодЄДРПОУ 32892736),будучи службовоюособою,виконуючи організаційно-розпорядчіта адміністративно-господарськіфункцій бувдостовірно обізнаним,щодо відповідальності за правильність нарахування та своєчасність сплати податків і забезпечення фіксування фактів здійснення всіхгосподарських операцій, вносив до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, а саме до податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства ТОВ «СПЕЦТРАНСБУД» чим вчинив службове підроблення.

5 березня 2019 року повідомлено про підозру директора ТОВ «Спецтрансбуд» (код за ЄДРПОУ 32892736) ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 212 та ч.1 ст. 366 КК України.

Злочинними діями ОСОБА_5 ,кваліфікованими вході слідстваза,ч.3ст.212,ч.1ст.366КК України,державі завданоматеріальної шкодиу виглядіфактичного ненадходженнядо бюджетукоштів назагальну суму4664020 грн., що є особливо великим розміром, завдані збитки ОСОБА_5 не відшкодовані.

Санкцією ч.3 ст.212 КК України передбачена конфіскація майна.

Згідно листа інформаційної системи ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України за ОСОБА_5 зареєстрований наступний транспортний засіб: TОYOTA LAND CRUISER PRADO, двигун НОМЕР_1 ; кузов НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 .

В ході слідства по кримінальному провадженню №32016040230000036від 15.09.2016 року здобуті докази завдання та розміру шкоди злочинними діями ОСОБА_5 , а саме покази свідків, первинні бухгалтерські документи ТОВ «Спецтрансбуд», звітні податкові документи ТОВ «Спецтрансбуд», висновком експерта за результатами проведення судово економічної експертизи №32-18 від 28.11.2018 року судового експерта ОСОБА_6 , інші докази.

Слідчий в судове засідання не з`явився надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Володілець автомобілю ОСОБА_5 в судовому засіданні присутній не був, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого оскільки органом досудового розслідування не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Дослідивши клопотання про накладення арешту та вивчивши документи та надані до суду у якості обґрунтування, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею було встановлено, щов провадженніСУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про якевнесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016040230000036від 15.09.2016року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України.

Відповідно до листа інформаційноїсистеми ТЗпо «НАІСДДАІ» МВСУкраїни транспортнийзасіб:TОYOTALANDCRUISERPRADO,двигун НОМЕР_1 ;кузов НОМЕР_2 ,державний номер НОМЕР_3 належить ОСОБА_5 .

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Частиною 1 ст.131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7) ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст.170 КПК України-ст.173 КПК України.

Згідно ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У відповідності до ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно доабзацу 2частини 10статті 170КПК Українине можебути арештованомайно,якщо воноперебуває увласності добросовісногонабувача,крім арештумайна зметою забезпеченнязбереження речовихдоказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а саме було знаряддям злочину та зберегло на собі його сліди.

Згідно до ч.1ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до матеріалів, наданих суду у якості обґрунтування клопотання про накладення арешту, встановлено, що слідчий посилаючись на обґрунтування просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, автомобіль TОYOTA LAND CRUISER PRADO, двигун НОМЕР_1 ; кузов НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , який зареєстрований на ім`я останнього.

Однак, відповідно до витягу з бази даних стосовно транспортних засобів (який долучено слідчим до клопотання) встановлено, що власником автомобіля TОYOTA LAND CRUISER PRADO, двигун НОМЕР_1 ; кузов НОМЕР_4 , державний номер НОМЕР_3 , являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя за наявними матеріалами позбавлений можливості встановити, що дійсно вказаний транспортний засіб належить особі підозрюваному ОСОБА_5 .

Крім того, згідно ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

В матеріалах досудового розслідування відсутні докази про те, що зазначений автомобіль є саме власністю підозрюваного ОСОБА_7 .

Крім того, жоден з ризиків, а саме приховування, пошкодження, псування, знищення,перетворення чи відчуження, враховуючи можливість передачі транспортного засобу на відповідальне зберігання володільцю чи власнику, слідчим не доведений.

Вказані обставини позбавляють можливості слідчому судді при винесенні судового рішення взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності та врахування усіх наслідків арешту майна, як того вимагає ст.173 КПК України.

Тобто, слідчий в своєму клопотання не довів, що зазначений автомобіль є доказом злочину, що не узгоджується з вимогами ст.170 КПК України.

Крім того, слідчим в клопотанні не зазначено, способу накладення арешту, а саме: заборона, обмеження розпоряджатися або користуватися майном, що позбавляє можливості визначити порядок виконання ухвали, проведення конкретних дій, направлених на збереження цілісності і вартості даного майна.

Посилання слідчогов клопотанніпро арештмайна,щослідством здобуті докази завдання та розміру шкоди спричиненої діями ОСОБА_5 , а санкцією ч.3 ст.212 КК України, передбачена конфіскація майна, але немаєдостатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є доказом злочину.

В силуст. 41 Конституції України, ст.1 протоколу №1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

За змістом положень ч.1 ст.173 КПК України, обов`язок надання доказів необхідності арешту покладений на особу, яка подає клопотання про арешт майна, а слідчий суддя зобов`язаний відмовляти у задоволенні цього клопотання в разі, якщо доказів про необхідність арешту майна не буде надано автором клопотання.

Беручи до уваги конкретні обставини кримінального правопорушення, його класифікацію суд дійшов висновку, що необхідність в накладенні арешту на автомобіль відсутня.

За таких обставин достатніх підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні слідчого майно судом не встановлено, одже, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотанняслідчого з ОВС шостого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області майора податкової поліції ОСОБА_3 ,винесене в кримінальному провадженні №32016040230000036 від 15.09.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України, про арешт майна залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді про відмову у накладенні арешту на майно може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5-ти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді про відмову у накладенні арешту на майно набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили, обов`язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Слідчий суддя: ОСОБА_1