Рішення

від 18.04.2019 по справі 521/14599/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 521/14599/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

при секретарі - Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа - старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2018 ОСОБА_2 звернулась до Малиновського районного суду міста ОСОБА_1 із адміністративним позовом, в якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову від 10.08.2018 про накладення штрафу в розмірі 3400 грн. у виконавчому провадженні № 53056794 при примусовому виконанні виконавчого листа № 514/1547/15-ц, виданого 01.12.2016 Тарутинським районним судом Одеської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 10.08.2018 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого 01.12.2016 Тарутинським районним судом Одеської області, у виконавчому провадженні № 53056794 винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 3400 грн. За вказаним виконавчим листом ОСОБА_2 зобов'язана не чинити перешкоди ТОВ Делени у користуванні земельною ділянкою с/г призначення площею 35,91 га і позивач не розуміє, які документи вона повинна була направити державному виконавцю, які б підтверджували виконання нею вимог судового рішення. При цьому державним виконавцем виходу на земельну ділянку не вчинялося та факту перешкоджання позивачем у користуванні ТОВ Делени земельною ділянкою не встановлювалося. Отже державному виконавцю належало або звернутись до суду за роз'ясненням судового рішення, або повернути виконавчий лист чи закрити відповідне виконавче провадження. На переконання позивача, ВП № 53056794 підлягало закриттю відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження , - у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно виконавчого документу.

Ухвалою Малиновського районного суду міста ОСОБА_1 від 03.01.2019 адміністративну справу передано до Одеського окружного адміністративного суду відповідно до ст. 29 КАС України (за предметною підсудністю).

04.04.2019 адміністративна справа № 521/14599/18 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду (вх. 1981/19).

Ухвалою судді від 03.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд за правилами, встановленими для окремих категорій справ, з викликом сторін на 16.04.2019 о 12:00 год.

Цією ж ухвалою замінено первинних відповідачів - Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головне територіальне управління юстиції в Одеській області на належного - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Судове засідання 16.04.2019 перенесено на 18.04.2019 о 12:00 год. у зв'язку з тимчасовим призупиненням роботи Одеського окружного адміністративного суду згідно акту № 2 від 16.04.2019 через відсутність з 09:45 до 15:30 годин 16.04.2019 в приміщенні суду електропостачання, що пов'язано з проведенням планових ремонтних робіт Південним РЕМ ПАТ Одесаобленерго .

17.04.2019 до суду від Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просить відмовити, зважаючи на правомірність оскаржуваної постанови про накладення штрафу. Зокрема, на виконанні у відділі з 02.11.2017 перебувало ВП № 53056794 з примусового виконання виконавчого листа № 514/1547/15-ц, яке було передано з Тарутинського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області. Постановою в.о. начальника Управління ДФС ГТУЮ в Одеській області від 24.01.2018 утворено виконавчу групу, якою 15.02.2018 встановлено, що ОСОБА_2 відмовилась надавати пояснення щодо виконання рішення суду, пославши на те, що земельна ділянка площею 35,91 га у неї відсутня. Державним виконавцем здійснено запит до Держгеокадастру у Тарутинському районі в Одеській області щодо надання копій з журналу реєстрації договорів оренди землі Тарутинсбьким відділом Одеської регіональної філії центру ДЗК № 18 від 30.04.2004 та копій договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ Делени у 2004 році. Одночасно актом державного виконавця від 19.01.2017 ОСОБА_2 зобов'язано не перешкоджати у користуванні земельною ділянкою ТОВ Делени . У зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 рішення суду постановою державного виконавця від 19.07.2018 на боржника накладено штраф в розмірі 1700 грн., а постановою від 10.08.2018 накладено штраф в подвійному розмірі у зв'язку із ненаданням боржником доказів виконання рішення суду. В даному випадку боржником не дотримано вимоги ст. 19 Закону України Про виконавче провадження , а саме проігноровано обов'язок повідомити виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення або виникнення обставини, що обумовлюють зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення тощо - в разі настання відповідних обставин.

З боку третьої особи - державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 пояснень щодо позову або відзиву не надійшло.

До суду з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, в задоволенні позову просила відмовити з підстав, викладених у відзиві.

Третя особа до суду не з'явилася, її неприбуття відповідно до ч.3 ст.268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 15.06.2016 по справі № 514/1547/15-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Делени до ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Відділ Держземагентства в Тарутинському районі Одеської області, Реєстраційна служба Тарутинського управління юстиції в Одеській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та визнання правочинів недійсними; за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Делени , третя особа - Реєстраційна служба Тарутинського районного управління юстиції Одеської області, про визнання недійсним договору оренди, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою позов ТОВ Делени задоволено:

визнано недійсним договір оренди землі від 22 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про передачу ОСОБА_4 в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 16,5858 га, у тому числі 16,5858 га ріллі, кадастровий номер 5124755500:01:001:0798, що розташована за межами населених пунктів на території Бородинської селищної ради Тарутинського району Одеської області;

скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 № 25541448 від 23 жовтня 2015 року про проведення державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 542813551247, що розташована Одеська область, Бородинська селищна рада, кадастровий номер земельної ділянки 5124755500:01:001:0798, за ОСОБА_2, податковий номер НОМЕР_1, та зобов'язано приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 внести до державного Реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис;

визнано недійсним договір оренди землі від 22 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про передачу ОСОБА_4 в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки, загальною площею 19,3227 га, у тому числі 19,3227 га ріллі, кадастровий номер 5124755500:01:001:0797, що розташована за межами населених пунктів на території Бородинської селищної ради Тарутинського району Одеської області;

скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 № 25541999 від 23 жовтня 2015 року про проведення державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 543458751247, що розташована Одеська область, Бородинська селищна рада, кадастровий номер земельної ділянки 5124755500:01:001:0797, за ОСОБА_2, податковий номер НОМЕР_1, та зобов'язано приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 внести до державного Реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис;

зобов'язано ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не перешкоджати ТОВ Делени у користуванні земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, загальною площею 35,91 га, що знаходиться за межами населених пунктів на території Бородинської селищної ради Тарутинського району Одеської області та знаходиться у користуванні ТОВ Делени на підставі договору оренди земельної ділянки від 11 серпня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Тарутинським відділом Одеської регіональної філії центру ДЗК за № 18 від 30 серпня 2004 року;

стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ Делени розмір завданих збитків від втраченої вигоди, внаслідок самозахвату земельної ділянки у розмірі 169 652 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 03.11.2016 рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 15.06.2016 змінено в частині мотивів відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_2 В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі від 06.09.2017 рішення апеляційного суду Одеської області від 03.11.2016 в частині вирішення позовних вимог про відшкодування збитків скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення апеляційного суду Одеської області від 03.11.2016 залишено без змін.

З огляду на матеріали справи, 01.12.2016 Тарутинським районним судом Одеської області виданий виконавчий лист № 514/1547/15-ц про зобов'язання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не перешкоджати ТОВ Делени у користуванні земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, загальною площею 35,91 га, що знаходиться за межами населених пунктів на території Бородинської селищної ради Тарутинського району Одеської області та знаходиться у користуванні ТОВ Делени на підставі договору оренди земельної ділянки від 11 серпня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Тарутинським відділом Одеської регіональної філії центру ДЗК за № 18 від 30 серпня 2004 року.

Постановою в.о. заступника начальника ГТУЮ з питань ДВС в.о. начальника Управління ДВС від 25.10.2017 виконавче провадження № 53056794 передано до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області матеріали виконавчих проваджень АСВП №№ 53056794, 53107808 з примусового виконання виконавчих листів № 514/1547/15-ц.

Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області від 02.11.2017 при примусовому виконанні виконавчого листа № 514/1547/15-ц від 01.12.2016 прийнято виконавче провадження № 53056794.

Згідно відзиву на позовну заяву, відповідач зазначив, що постановою в.о. начальника управління ДВС ГТУЮ в Одеській області утворено виконавчу групу у складі старшого державного виконавця відділу ОСОБА_3, начальника Тарутинського районного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_1 та державного виконавця того ж відділу ОСОБА_6

15.02.2018 згідно з актом державного виконавця Міндової Т.І. встановлено, що боржник ОСОБА_2 пояснення щодо виконання рішення суду відмовилась надавати та повідомила, що земельна ділянка площею 35,91 га у неї відсутня.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 від 10.08.2018 ВП № 53056794 за повторне невиконання вимог виконавчого листа № 514/1547/15-ц від 01.12.2016 на ОСОБА_2 накладено штраф на користь держави у розмірі 3400 грн.

Також згідно зазначеної постанови вимогою державного виконавця від 07.12.2017 боржника - ОСОБА_2 зобов'язано виконати вимоги виконавчого документу та направити на адресу Відділу копії документів, підтверджуючих фактичне виконання. Боржником вимоги виконавчого документу не виконано, докази поважності причин невиконання рішення суду до відділу не надано, у зв'язку із чим відповідно до ст. 75 Закону України Про виконавче провадження постановою від 19.07.2017 на боржника накладено штраф в розмірі 1700 грн.

Згідно позовної заяви, ОСОБА_2 вищезазначену постанову від 19.07.2017 оскаржено до суду (справа № 521/13123/18), проте рішення на момент звернення до суду із даним позовом не прийнято.

В судовому засіданні представником позивача надано до суду копію рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2018 року (номер судового рішення в реєстрі 78994112), яким задоволено позов ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, а ухвалою 5ААС від 01 березня 2019 апелянту відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, вищезазначене судове рішення по справі № 521/13123/18 нівелює таку складову підставу для застосування подвійного штрафу на підставі ч.2 ст.75 Закону України Про виконавче провадження як повторність, що унеможливлює застосування зазначеної правової норми для цілей притягнення боржника до відповідальності за повторне невиконання рішення.

У відзиві Відділу ПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області, зазначено, що за невиконання рішення суду 10.08.2018 до відділу поліції направлено повідомлення про вчинення злочину та того ж дня винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Також у відзиві наведені положення законодавства щодо видачі державних актів на право власності на землю, реєстрації прав на земельні ділянки, зазначено про укладенні 11.08.2014 між ТОВ Делени та ТОВ Окішор В.Г. договору оренди земельної ділянки на 49, а також вказано, що ОСОБА_4 в подальшому укладено договір оренди земельних ділянок з ОСОБА_2 Проте зазначені пояснення є беззмістовними, оскільки не відображають хронологію подій та юридичних фактів, певні обставини взагалі згадані в незрозумілому контексті, що взагалі унеможливлює з'ясування їх зв'язку з предметом даного спору; а до відзиву не додано жодного доказу, який би підтверджував викладені в ньому обставини.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною другої вказаної статті Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно зі статтею 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, виходячи із викладеного, умовою до накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. При цьому, в залежності від особливостей виконавчого документа поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання судового рішення, і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Вирішуючи спір, суд враховує, що за обставин розглядуваного спору боржника ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності та накладено штраф за невиконання рішення суду, за яким останній належало зокрема не перешкоджати ТОВ Делени у користуванні земельної ділянки площею 35,91 га, тобто не вчиняти активних дій та дотримуватись пасивної поведінки.

За твердженням у позовній заяві ОСОБА_2 судове рішення в цій частині нею дотримувалося, так як нею не вчинялося жодних дій щодо перешкоджання ТОВ Делени користуватися земельною ділянкою.

Натомість відповідач, застосовуючи подвійний розмір штрафу за невиконання судового рішення, виходив із того, що боржником не надано доказів щодо виконання судового рішення. На підтвердження власної позиції орган виконавчої служби послався на акт від 15.02.2018, згідно якого ОСОБА_2 відмовилась надавати пояснення щодо виконання рішення суду, повідомивши, що земельна ділянка площею 35,91 га в неї відсутня.

Будь-яких обставин щодо виявлення органом виконавчої служби фактів невиконання рішення суду, зокрема встановлення факту перешкоджання з боку ОСОБА_2 користуватися ТОВ Делени земельною ділянкою відповідачем у відзиві не зазначено. На думку суду, такі обставини могли б бути встановлені шляхом виходу державного виконавця за місцем розташування земельної ділянки та перевірки фактів наявності перешкод в такому користуванні для ТОВ Делени , що спричинені діями ОСОБА_2, що було б задокументовано відповідним актом.

Натомість позиція відповідача побудована на звичайному формалізмі, в основу якого покладено факт ненадання боржником ОСОБА_2 доказів, що нею не вчиняються активні дії щодо перешкоджання ТОВ Делени користуватися земельною ділянкою.

При цьому представник відповідача, на якого покладено тягар доведення правомірності прийнятого рішення, не надала до суду належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених вище фактів. В той час як і оспорювана постанова їх не містить.

З урахуванням специфіки розсуду спору у справі № 514/1547/15-ц, суд вважає такі доводи відповідача та їх методологічну основу такими, що базуються виключно на засадах юридичного позитивізму, що суперечить засаді розумності правового регулювання та безумовно призводить до незабезпечення справедливого балансу.

З огляду на обставини справи № 514/1547/15-ц ОСОБА_4 та ОСОБА_2 постійно перешкоджали орендарю ТОВ Делени у користуванні спірною земельною ділянкою, а саме у вересні 2015 р. ОСОБА_4 загнав на спірну земельну ділянку трактор, обробив землю, встановив залізобетонні стовпчики та засіяв 9,29 га пшеницею.

Таким чином, виконуючи рішення суду, державному виконавцеві необхідно було впевнитися в наявності відповідних перешкод у ТОВ Делени в користуванні земельною ділянкою, які спричинені боржником - ОСОБА_4, наприклад наявність на земельній ділянці залізобетонних стовпичків, технічки або інших перешкод.

Однак орган виконавчої служби обмежився виходом за місцезнаходженням не земельної ділянки, і таким чином фактично був необізнаний щодо наявності перешкод у користуванні ТОВ Делени земельною ділянкою, а безпосередньо місцем перебування боржника ОСОБА_4, вважаючи її твердження про відсутність в неї спірної земельної ділянки достатнім підтвердженням невиконання вищезазначеного судового рішення.

Таким чином, покладені в основу заперечень відповідача твердження не можуть вважатися невиконанням судового рішення. При цьому державному виконавцю за приписами Закону України Про виконавче провадження належить з'ясовувати наявність причин та оцінювати їх поважність, з якими боржник пов'язує невиконання судового рішення, проте будь-яких дій щодо встановлення самого факту виконання (або невиконання) судового рішення з боку суб'єкта владних повноважень здійснено не було.

Крім того, застосування штрафу за ст. 75 Закону України Про виконавче провадження передбачено у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, а також рішення про поновлення на роботі. Однак за обставин справи, за судовим рішення боржнику не належало виконати певні дії (рівно як і поновити на роботі), а навпаки належало утриматися від певних дій, що регламентовано ст. 63 Закону № 1404-VIII, тобто ст. 75 Закону 1404-VIII взагалі не може бути застосована у виконавчому провадженні № 53056794, що є самостійною підставою для скасування спірної постанови.

При цьому спірна постанова одночасно містить посилання як на ст.63 Закону № 1404-VIII, якою регламентований порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення (що й має місце в даному випадку), так і на ст.75 Закону № 1404-VIII, якою встановлена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Також суд враховує, що скасування Малиновським районним судом міста ОСОБА_1 постанови державного виконавця у ВП № 53056794 від 19.07.2017, якою на ОСОБА_2 накладено штраф в розмірі 1700 грн., - унеможливлює застосування в подальшому подвійного штрафу, так як зазначеним судовим рішенням знівельовану таку кваліфікуючу ознаку як повторність.

Поряд із тим, ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 27.12.2018 у справі № 514/294/18, серед іншого, скасовано постанови від 25.10.2017 ВП № 53056794 про передачу виконавчого провадження 53056794 до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області та від 02.11.2017 про прийняття виконавчого провадження № 53056794, повернуто останнє на виконання до Тарутинського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області. Зазначене судове рішення набрало законної сили 12.01.2019.

Зазначені вище обставини в своїй сукупності свідчать на користь невідповідності оскаржуваної постанови критеріям, що визначені ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивачем в ході судового розгляду справи не доведено неправомірність спірної постанови.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено прийняття спірної постанови в межах повноважень, у передбачений законодавством спосіб, з урахуванням всебічного дослідження всіх обставин спірних правовідносин, що мають значення для прийняття рішень, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, у зв'язку із чим адміністративний позов підлягає до задоволення.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (68540, Одеська область, Татарбунарський район, смт. Бородіно, вул. Миру, 26) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65091, м. Одеса, вул. Разумовська, 37; код ЄДРПОУ 34929741), третя особа - старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 (65072, м. Одеса, пл. Бориса Дерев'янка, 1), про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 від 10.08.2018 про накладення штрафу в розмірі 3400 грн. у виконавчому провадженні № 53056794 при примусовому виконанні виконавчого листа № 514/1547/15-ц, виданого 01.12.2016 Тарутинським районним судом Одеської області.

Стягнути з бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.272 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.В. Завальнюк