Ухвала

від 19.04.2019 по справі 9-53/2000

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 9-53/2000

Провадження №4-с/319/8/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 року смт. Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мальованого В.О.,

при секретарі судового засідання Синяковій О.І.

за відсутності осіб, які беруть участь у справі, розглянувши у відкритому судовому засіданнів залі суду смт.Більмак Запорізької області цивільну справу за скаргою представника заявника ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя головного теритріального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В :

09 квітня 2019 року до Куйбишевського районного суду Запорізької області надійшла скарга представника заявника ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Шевченківського відділу держаної виконавчої служби м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2, в якій просить скасувати постанови державного виконавця від 05 листопада 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами , про встановлення тимчасового обмеження борника у праві полювання, про накладення штрафу, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та оголошеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії , про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Дані рішення держаного виконавця вважає незаконними, які винесені всупереч діючого законодавства.

ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку відповідно до положень ст.130 ЦПК України, до суду надав заяву, в якій прохав розгляд справи проводити за його відсутності.

Представник заявника - ОСОБА_1, яка діє за ордером від 22 березня 2019 року, в судове засідання не з"явилась, про розгляд справи повідомлена в установленому законом порядку, надала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності на підставі наявних в матеріалах справи документах.

Головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку, будь-яких клопотань від неї не надходило.

Стягувач ОСОБА_4 в судове засідання не з"явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку відповідно до положень ст.130 ЦПК України, до суду надала заяву, в якій прохала розгляд справи проводити за її відсутності.

Відповідно до ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується, неявка вказаних осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду скарги.

За таких обставин, враховуючи визначені строки розгляду даної скарги, а також з урахуванням того, що ОСОБА_3 та його представник, державний виконавець про розгляд справи повідомлені належним чином, суд вважає можливим розгляд скарги проводити у їхню відсутність.

Суд, з"ясувавши позицію учасників справи, викладену в письмових заявах, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

З матеріалів справи слідує, що постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 20 жовтня 2000 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання доньки Карини, ІНФОРМАЦІЯ_1 розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 20 жовтня 2000 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 1/2 НМДГ.

На підставі вказаної постанови суду 20 жовтня 2000 року був виданий виконавчий лист № 9-53/2000.

Згідноч.1 ст.71 Закону України Про виконавче провадження порядок стягнення аліментів визначається законом.

Згідно ч.4 ст.71 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов"язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов"язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:

1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;

2) подання заяви стягувачем або боржником;

3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;

4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

5) закінчення виконавчого провадження.

Предметом скарги представника заявника ОСОБА_1 є оцінка законності дій державного виконавця щодо вчинення виконавчих дій передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

Із матеріалів справи вбачається, що представником заявника ОСОБА_1 подано скаргу на дії державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Вирішуючи вимоги скарги в частині скасування постанови державного виконавця у виконавчому провадженні про накладення штрафу від 08 листопада 2018 року ( в тому числі і про виправлення помилки у процесуальному документі) , суд приходить до наступного.

Положеннями статті 447 та частині першій статті 448 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Проте, крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними вище нормами процесуального законодавства, встановлені відповідні спеціальні норми Законом України Про виконавче провадження , відповідно до частини першої статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частина друга цієї статті передбачає інший порядок оскарження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, а саме, такі дії, бездіяльність або рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що представник заявника ОСОБА_1 в скарзі до суду серед інших вимог, оскаржує постанову про накладення штрафу від 08 листопада 2018 року у виконавчому провадженні ВП №9807432 .

Ця вимога, виходячи з наведених вище норм закону, має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Такий висновок висловлює ОСОБА_5 Верховного Суду в Постанові від 6 червня 2018 року в справі №921/16/14-г/15та в Постанові від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц.

Зважаючи на викладене, провадження за скаргою представника заявника ОСОБА_1 в частині скасування постанови про накладення штрафу від 08 листопада 2018 року підлягає закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Згідно ч.2 ст.195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Постановою державного виконавця Єршовою І.В. від 18 січня 2001 року було відкрито виконавче провадження № 9807432 з примусового виконаннявиконавчого листа №9-53/2000, виданого 20 жовтня 2000 року Куйбишевським районним судом Запорізької області на підставі даного виконавчого листа.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість по аліментам ОСОБА_3 нараховувалась з 08 жовтня 2000 року, та станом на жовтень 2016 року склала 59 151 грн. 90 коп.

Судом встановлено та не заперечується сторонами наявність у ОСОБА_3 заборгованість зі сплати аліментів.

05 листопада 2018 року головний державний виконавець Шевченківського відділу ДВС м.Запоріжжя головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 9807432 винесла постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання та постанову про накладення штрафу ( з урахуванням постанови про виправлення помилки у процесуальному документі) в розмірі 17 866 грн. 80 коп.

08 листопада 2018 року головний державний виконавець Шевченківського відділу ДВС м.Запоріжжя головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 9807432 винесла постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолошеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

У вказаних постановах зазначено, що після відкриття провадження у ОСОБА_3 утворилась заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 02 жовтня 2018 року за період з 08 жовтня 2000 року по 08 жовтня 2016 року в сумі 59 151 грн. 90 коп., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

На підставі ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів №2234-VIII від 7 грудня 2017 року, який набув чинності через місяць з дня опублікування, а саме 6 лютого 2018 року, частину 9 ст. 71 ЗУ Про виконавче провадження доповнено новим абзацом наступного змісту: За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови :

1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі."

При цьому відповідно до ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" - строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Тобто для застосування обмежень пердбачених частину 9 ст. 71 ЗУ Про виконавче провадження обчислюється заборгованість зі сплати аліментів за весь період часу з моменту пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання і до фактичного погашення заборгованості. Доводи адвоката про те , що для застосування обмежень передбачених ч.9 ст.71 ЗУ "Про виконавче провадження" повинна розразовуватися тільки заборогваність , яка виникла після набрання чинності ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів №2234-VIII від 7 грудня 2017 року, а саме після 06.02.2018 року є помилковими і не базуються на нормах закону.

В матеріалах справи наявні докази, що підтверджують існування заборгованості боржника із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, а тому державним виконавцем правомірно та законно винесено постанови від 05 листопада 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання та постанови від 08 листопада 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолошеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України по виконавчому провадженню № 9807432, такі дії державного виконавця відповідають вимогам закону.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" - строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, зокрема як зазначено в рішенні по справі Шмалько проти України від 20.07.2004 року (заява №60750/00), Ромашов проти України від 27.07.2004 року (заява №67534/01), Горнсбі проти Греції від 19.03.1997 року для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду . У рішенні від 17.05.2005 року по справі Чіжов проти України (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів вжити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії ст.6 Конвенції.

За таких обставин в задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_1 необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження за скаргою представника заявника ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя головного теритріального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 в частині скасування постанови про накладення штрафу від 08 листопада 2018 року ( в тому числі про виправлення помилки у процесуальному документі) по виконавчому провадженню ВП № 9807432 - закрити.

В задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя головного теритріального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2, - відмовити за необґрунтованістю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Куйбишевський районний суд Запорізької області протягом 15 днів з дня її проголошення.

Повне текст судового рішення складено 19 квітня 2019 року.

Суддя: В. О. Мальований