Рішення

від 23.07.2007 по справі 5/41-д

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/41-Д

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" липня 2007 р. Справа № 5/41-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Брагіної Я.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Черкас С.К., довір. від 05.06.07.

від відповідачів: 1. не з'явився (в судовому засіданні 17.07.07. був присутній Зарицький О.І., директор)

                                2. не з'явився   

Розглянув справу за позовом Підприємства облспоживспілки "Олевський консервно-сушильний завод" (смт. Олевськ)  

до 1.Приватного підприємства "Алексіс-Вікторія" (м. Олевськ)

2.Комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації"  Житомирської обласної ради (м.Коростень)

про розірвання договору від 29.11.2006р., стягнення 65038,48 грн. та зобов'язання вчинити певні дії

Спір розглядається у більш тривалий термін на підставі ч.3 ст.69 ГПК України.

У судовому засіданні  17.07.07. оголошувалась  перерва до 23.07.07.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про розірвання договору купівлі-продажу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Олевськ, вул. Київська, буд.58, Житомирської області, укладеного між  позивачем та першим відповідачем  29.11.2006р., стягнення з відповідача штрафу у розмірі 39830,5грн., пеню в сумі 21426,51грн., 3% річних в розмірі 3781,47грн.,  всього в сумі 65038,48грн., а також зобов'язати другого відповідача скасувати реєстрацію права власності першого відповідача на зазначені вище будівлі і споруди.

13.07.07. позивач надіслав до суду заяву про збільшення позовних вимог, згідно яких просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі  27850,00грн.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, в тому числі і збільшені в засіданні суду. Пояснив, що відповідач  купив будівлі та споруди у позивача, за які повинен був розрахуватись в терміни зазначені в договорі. Але не розрахувався, тому позивач надіслав повідомлення про відмову від договору. Але з'явитися до нотаріуса і розірвати договір в добровільному порядку відповідач відмовився. Оскільки договір посвідчено нотаріально, а за відповідачем зареєстровано право власності, то позивач не може розпорядитись майном. Крім того, зазначив, що під час перерви відповідач не надсилав пропозицій щодо укладення мирової угоди, борг не почав сплачувати.

Представник першого відповідача у судовому засіданні 17.07.07. позов не визнав, хоча не заперечував, що  не сплатив вартість купленого майна у позивача на підставі спірного договору купівлі-продажу від 29.11.06. Просив оголосити перерву для врегулювання спору в добровільному порядку. Проте, після перерви в засідання суду не з'явився.

Представник другого відповідача в засідання суду не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представників відповідачів за наявними матеріалами справи на підставі ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд,-    

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2006 року між позивачем - Підприємством облспоживспілки "Олевський консервно-сушильний завод"  та першим відповідачем - Приватним підприємством "Алексіс - Вікторія" був укладений договір купівлі - продажу будівель та споруд, а саме: контору  літ. "А" загальною площею 206,6 кв.м., прирельсовий склад літ. "К" загальною площею 1284,0 кв.м.,  головний виробничий корпус літ."А" загальною площею 1484,3 кв.м., майстерню літ "Т" загальню площею 412,9 кв.м., перевалку літ. "І" загальною площею 657,8 кв.м., прохідну літ. "Е" загальною площею 23,5 кв.м., водонапірну вежу літ. "Ф" загальною площею 12,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Олевськ, вул. Київська, буд.58, Житомирської області та посвідчений приватним нотаріусом  Романчуком А.М. Олевського районного наторіального округу  Житомирської області, зареєстровано в реєстрі №3606 (а.с.6-8).

З врахуванням вимог п. 4.1 договору, право власності на придбані приміщення виникає у покупця з моменту повного розрахунку, підписання сторонами акту прийому-передачі, державної реєстрації договору та прав власності відповідно до вимог чинного законодавства.

Як вбачається із відповіді на запит позивача Коростенського міжміського бюро технічної інвентаризації за №04-1/58 від 05.06.07. зазначені вище будівлі і споруди зареєстровані  останнім за  відповідачем  Приватним підприємством "Алексіс-Вікторія", реєстровий номер 3606 (а.с.18).

Згідно п.2.1 зазначеного договору,  продаж вчинено за домовленістю сторін за 455658,00грн.,  які перший відповідач зобов'язувався  сплатити таким чином:

- 57353,44грн.  - в день посвідчення цього договору,

- 199152,28грн. - до 19 грудня 2006 року,

- 199152,28грн. до 09 січня 2007 року.

Проте, відповідач зобов'язання за договором виконав частково, сплативши  продавцю тільки 57353,44грн. Решту суми - 398304,56грн. не сплатив ні на день порушення провадження у справі, ні на день розгляду справи у суді про що не заперечував представник першого відповідача у засіданні суду 17.07.07.

Відповідно до абзацу четвертого п.2.1 спірного договору купівлі-продажу, у разі не надходження коштів на поточний рахунок продавця протягом установлених строків в п.2.1 цього договору, продавець має право відмовитись від цього договору. Договір вважається розірваним з моменту направлення письмового повідомлення про відмову покупцю.

22.03.07.  позивач (продавець) надіслав першому відповідачу вимогу про відмову від договору.

Згідно ч.1 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотними є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття  або прийняття товарозпорядчих документів  на нього, якщо актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст.692 ЦК України).

Покупець зобов'язаний сплатити  продавцеві  певну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбаченого розстрочення платежу.

Якщо покупець відмовився прийняти товар та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.ч.2,4 ст.692 ЦК України).  

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову про розірвання спірного договору, оскільки вважає, що несплата 398304,56грн. відповідачем в установлений договором строк є істотним порушенням договору.

Відповідно до п. 2.1. договору  перший відповідач повинен сплатити  позивачеві штраф у розмірі 10% від несплаченої суми, який становить згідно розрахунку позивача 39830,00грн.

Перевіривши розрахунок позивача у частині нарахування штрафу, суд вважає, що нарахування відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом) на підставі ст.546  ЦК України).

Крім того,  відповідно до  п.2.1 (абзац 3) договору купівлі-продажу від 29.11.06.,  за прострочення платежів покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення, яка згідно розрахунку позивача становить 21426,51грн.(а.с.9).

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який  прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір яких згідно розрахунку позивача становить  3781,47грн.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені та 3% річних, суд приходить до висновку, що   пеня нарахована правомірно за період з дня  порушення строків сплати вартості куплених будівель відповідачем до отримання повідомлення позивача про відмову від договору купівлі-продажу, тобто по 25.03.07.(22.03.07. надіслано повідомлення, про що свідчить поштовий фіскальний чек плюс три дні поштовий обіг), оскільки після повідомлення про відмову від договору  у відповідача перед позивачем виникає не грошове зобов'язання, а повернення майна.

Тому   нарахована пеня становитиме 15768,53грн.,  виходячи з такого розрахунку:

- 199152,28грн. (борг станом на 20.12.06.  - останній день сплати 19.12.06.  по 08.01.07.) х 20(днів прострочки)  х  17% (дві ставки НБУ)  : 365 (днів) = 1856,16грн.;

- 398303,56грн. (борг станом на 10.01.07. - останній день сплати 09.01.07. по 25.03.07.) х 75 (днів прострочки) х 17% (дві ставки НБУ)  : 365 (днів) = 13913,37грн.,

Всього  15768,53грн. (1856,16грн. + 13913,37грн.).

А 3% річних становитиме: 2782,66грн, виходячи з такого розрахунку:

-  199152,28грн. (борг станом на 20.12.06.  - останній день сплати 19.12.06.  по 08.01.07.) х 20(днів прострочки)  х  3% річних  : 365 (днів) = 327,37грн.;

- 398303,56грн. (борг станом на 10.01.07. - останній день сплати 09.01.07. по 25.03.07.) х 75 (днів прострочки) х 3%  : 365 (днів) = 2455,29грн.,

Всього 2782,66грн. (327,37грн. + 2455,29грн.).

Враховуючи вище викладене, суд відмовляє в позові  у частині стягнення пені в сумі 5657,98грн. (21426,51грн. (заявлено позов) - 13913,37грн.( задоволено позов) та 3% річних в сумі 998,81грн. (3781,47грн. (заявлено позов)  -  2782,66грн.  (задоволено позов).

Крім того, суд приходить до висновку про  залишення  позову в частині стягнення збитків у сумі 27850грн. без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України, оскільки позивач без поважних  причин не подав витребувані господарським судом, зокрема, ухвалою господарського суду від  25.06.07. докази, що  підтверджують  збільшення позовних вимог.

А також припиняє провадження у справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України в частині позовних вимог до другого відповідача - Комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради щодо зобов'язання останнього скасувати реєстрацію права власності першого відповідача на спірні будівлі і споруди  а саме: контору  літ. "А" загальною площею 206,6 кв.м., прирельсовий склад літ. "К" загальною площею 1284,0 кв.м.,  головний виробничий корпус літ."А" загальною площею 1484,3 кв.м., майстерню літ "Т" загальню площею 412,9 кв.м., перевалку літ. "І" загальною площею 657,8 кв.м., прохідну літ. "Е" загальною площею 23,5 кв.м., водонапірну вежу літ. "Ф" зальною площею 12,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Олевськ, вул. Київська, буд.58, Житомирської області та зареєструвати право власності на зазначені об'єкти за позивачем,  враховуючи наступне:

- Відповідно до п.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції  (далі адміністративна справа) - передана на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Реєстрацію прав власності згідно п.1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав  власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 28.01.03р. №6/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 28.01.03р. №66/7387, здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.

Зазначене свідчить, що Бюро технічної інвентаризації на основі законодавства  делеговані  владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних із здійсненням від імені держави  дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, Бюро технічної інвентаризації в розумінні п.7 ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, про що свідчить і судова практика (постанова  Верховного Суду України від 06.06.06р. про  розгляд касаційної скарги  товариств до Сватівського районного бюро технічної інвентаризації).

Згідно ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів  поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належать розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом  (ч.3 ст.21 КАС України.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку  про припинення провадження у справі в частині  позовних вимог Підприємства облспоживспілки "Олевський консервно-сушильний завод" до Комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради про зобов'язання  останнього скасувати реєстрацію права власності першого відповідача на спірні будівлі і споруди  а саме: контору  літ. "А" загальною площею 206,6 кв.м., прирельсовий склад літ. "К" загальною площею 1284,0 кв.м.,  головний виробничий корпус літ."А" загальною площею 1484,3 кв.м., майстерню літ "Т" загальною площею 412,9 кв.м., перевалку літ. "І" загальною площею 657,8 кв.м., прохідну літ. "Е" загальною площею 23,5 кв.м., водонапірну вежу літ. "Ф" загальною площею 12,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Олевськ, вул. Київська, буд.58, Житомирської області та зареєструвати право власності на зазначені об'єкти за позивачем на підставі п.1 ст.80 ГПК України, оскільки такий спір не підлягає розгляду господарськими судами України, а підлягає розгляду в порядку  Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету в частині боргу за куплені будівлі і споруди не оспорив,  доказів, в підтвердження відсутності боргу за  спірним договором не надав.

Таким чином, господарський суд задовільняє позовні вимоги в частині  розірвання спірного договору,  стягненні штрафу в сумі 39830,00грн., пені в розмірі  15768,53грн. і 3% річних в сумі 2782,66грн. з першого відповідача, оскільки в цій частині вимоги відповідають вимогам чинного законодавства, підтверджуються належними доказами; в частині стягненні збитків в розмірі 27850грн. залишає без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України; в частині позовних вимог щодо другого відповідача скасувати право власності на спірні будівлі і споруди  та зобов'язати зареєструвати спірні будівлі і споруди за позивачем припинити провадження  на  підставі п.1 ст.80 ГПК України, а відмовити в позові в частині стягнення пені в розмірі 5657,98грн. та 3% річних в сумі 998,81грн.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі  задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,75, п.1 ст.80, п.5 ст.81, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,   

ВИРІШИВ:

1.Позов задовільнити частково.

2.Розірвати договір купівлі-продажу будівель та споруд, а саме: контору  літ. "А" загальною площею 206,6 кв.м., прирельсовий склад літ. "К" загальною площею 1284,0 кв.м.,  головний виробничий корпус літ."А" загальною площею 1484,3 кв.м., майстерню літ "Т" загальною площею 412,9 кв.м., перевалку літ. "І" загальною площею 657,8 кв.м., прохідну літ. "Е" загальною площею 23,5 кв.м., водонапірну вежу літ. "Ф" зальною площею 12,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Олевськ, вул. Київська, буд.58, Житомирської області та посвідчений приватним нотаріусом  Романчуком А.М. Олевського районного наторіального округу  Житомирської області, зареєстровано в реєстрі №3606, укладений між  Спільним  підприємством "Олевський консервно-сушильний завод"  та Приватним підприємством "Алексіс-Вікторія" 29.11.06.

3.Стягнути з Приватного підприємства "Алексіс-Вікторія", 11001, м. Олевськ, вул. Набережна,1, Житомирська область, код 33367366,

- на користь Підприємства облспоживспілки "Олевський консервно-сушильний завод", 11000, м. Олевськ, вул. Київська, 58, код 01730427,

- штрафу в сумі 39830,00грн.,

- пені в розмірі  15768,53грн.,

- 3% річних в сумі 2782,66грн.,

- витрат, пов'язаних із сплатою державного мита в сумі 668,81грн. (з яких за вимоги майнового характеру в сумі 583,81грн. та 85грн. за вимоги немайнового характеру),

- витрат,  пов'язаних із сплатою за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 74,16грн.

4. В частині стягненні збитків в розмірі 27850грн. залишити без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України;

5.В частині позовних вимог щодо другого відповідача скасувати право власності на спірні будівлі і споруди  та зобов'язати зареєструвати спірні будівлі і споруди за позивачем припинити провадження  на  підставі п.1 ст.80 ГПК України.

6.Відмовити в позові в частині стягнення пені в розмірі 5657,98грн. та 3% річних в сумі 998,81грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Брагіна Я.В.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - поз.

3-4- відп.