Ухвала

від 10.04.2019 по справі 757/1043/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/1159/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 січня 2019 року,

за участю:

представника власника майна ОСОБА_7 ,

власника майна ОСОБА_6 ,

заінтересованої особи ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.01.2019 року задоволено клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти та речі, вилучені у ході проведення обшуку 10.01.2019 року, житлового приміщення - квартири ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

грошові кошти у сумі 144 700 грн., купюри номіналом по 500 грн. у кількості 151 шт. та номіналом 200 грн. у кількості 346 шт.;

мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору з серійними номерами 1) НОМЕР_1 ; 2) НОМЕР_2 з сім-картками оператору ТОВ «Лайфселл» ( НОМЕР_3 ) та оператора AT «Київстар» ( НОМЕР_4 ).

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.01.2019 року про накладення арешту на грошові кошти у сумі 144 700 грн. та мобільний телефон марки «Nokia» та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити і зобов`язати повернути вказане майно.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт зазначає, що слідчим під час проведення обшуку було припущено ряд порушень, які були занесені до зауважень до протоколу обшуку, зокрема не було зазначено порядку пакування вилучених грошових коштів, та мобільного телефону (після вилучення вони двічі перепаковувалися, про що в протоколі не зазначено)

Дозвіл на вилучення мобільного телефону відповідно до ухвали слідчого судді не надавався, в ній надано дозвіл лише на зняття копії інформації з електронних носіїв інформації.

Крім того, апелянт зазначає, що вилучені грошові кошти належать ОСОБА_8 , що підтверджується оригіналом розписки, з якої вбачається що остання неодноразово залишала їй на зберігання грошові кошти.

Посилання прокурора, що вилучене майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, на думку апелянта, не відповідає постанові про визнання майна та критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, заслухавши пояснення представника власника майна, власника майна та заінтересованої особи, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції,Головним слідчим управлінням здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42018110330000040 від 31.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачене ч.4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням зазначено, що службові особи Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, спільно із посадовими особами ТОВ «Енергоресурси Полісся» під час постачання деревини необробленої (деревини паливної (дрова)), здійснили розтрату бюджетних коштів на загальну суму понад 500 тис. грн.

За результатами державних закупівель між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігова (Далі КЕВ м. Чернігова) в особі директора ОСОБА_10 та ТОВ «Енергоресурси Полісся» в особі директора ОСОБА_11 укладено договір № 2 від 20.04.2018 про постачання деревини необробленої (деревини паливної (дрова)) за кошти Державного бюджету України на загальну суму 10 854 224, 40 грн.

Під час проведення процедури закупівлі деревини паливної, службовими особами КЕВ м. Чернігова тендерна документація готувалась таким чином, щоб умови постачання продукції були не прийнятні для інших учасників, а саме у вказаний строк поставки, не можливо постачання значного обсягу товару, що було створено для перемоги вигідного учасника на торгах, при цьому орієнтовну вартість товару КЕВ м. Чернігова штучно було завищено майже у 2 рази більше від її ринкової вартості.

При проведенні тендеру, участь приймало лише дві юридичні особи, а саме: ТОВ «Паливно енергетична компанія» (юридична адреса: м. Житомир, вул. Велика Бердичевська, 112) в особі ОСОБА_12 та ТОВ «Енергоресурси Полісся» (юридична адреса: м. Житомир, вул. Перемоги, 24/14) в особі ОСОБА_11 .

Подані пропозиції та документи учасниками торгів містили явні порушення та ознаки узгоджених дій. Незважаючи на грубі порушення чинного законодавства КЕВ м. Чернігова пропозиції учасників не були відхилені, переможцем визнано ТОВ «Енергоресурси Полісся».

При аналізі учасників торгів зазначено, що ТОВ «Енергоресурси Полісся» створено за декілька місяців до початку тендеру, має ознаки фіктивності, найманих працівників та техніки для виконання тендеру не має. Одноособовим засновником та директором підприємства являється мешканець м. Житомира, ОСОБА_11 , який фактично організацією діяльності підприємства не займається. Підприємство зареєстровано на підставну особу ( ОСОБА_11 ) громадянином ОСОБА_12 який є директором ТОВ «Паливно енергетична компанія» та фактично приймає організаційні рішення щодо діяльності ТОВ «Енергоресурси Полісся».

Відповідно до договору № 2 від 20.04.2018 про постачання деревини необробленої (деревини паливної (дрова)) за кошти Державного бюджету ТОВ «Енергоресурси Полісся» повинно поставити до КЕВ м. Чернігова розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Володимира Дрозда, 19, товар «код ДК 021:2015-3410000-7 - «Деревина» (Паливна деревина), за визначеною ціною, номенклатурою, характером, технічними та якісними характеристиками, а також конструктивними, технологічними, експлуатаційними вимогами до товару та строками виконання договору визначені специфікацією договору, а саме: Деревина (Паливна деревина) ГОСТ 3243-88 загальною кількістю 11078 м. куб., за ціною одиниці товару, робіт у місцях завантаження та трансп. витрат з ПДВ) 979,80 грн. м.куб. на загальну суму 10 854 224, 40 грн. з ПДВ, та поставити у строк до 30.06.2018.

В подальшому, в інтересах постачальника ТОВ «Енергоресурси Полісся», КЕВ м. Чернігів, укладались додаткові угоди, щодо зміни кількості та якості товару, та збільшення строку постачання товару, а саме:

23.04.2018 року укладено додаткову угоду № 1 до договору № 2 від 20.04.2018 року про постачання деревини необробленої (деревини паливної (дрова)) за кошти Державного бюджету, в якій визначено загальну кількість товару яку необхідно поставити з 11078 м.куб. на 8244,5397 м.куб., та ціну товару з 10 854 224, 40 грн. на 8 078 000,00 грн.;

23.04.2018 року укладено додаткову угоду № 2 до договору № 2 від 20.04.2018 року про постачання деревини необробленої (деревини паливної (дрова)) за кошти Державного бюджету, в якій визначено конкретну назву предмета закупівлі, та визначено нижчу (дешевшу) групу товару, а саме:

II група (хвойної і листяної породи-сосна, вільха) код класифікатора ДК 021:2015:03410000-7- деревина, в кількості 8 204,53997 м.куб. (дешевша).

І група (тверда порода-дуб) код класифікатора 021:2015:03410000-7- деревина, в кількості 0, 00 м.куб. (дорожча).

13.06.2018 року укладено додаткову угоду № 3 до договору № 2 від 20.04.2018 року про постачання деревини необробленої (деревини паливної (дрова)) за кошти Державного бюджету, в якій визначено конкретну назву предмета закупівлі, в якій усунуті недоліки при укладанні додаткової угоди № 2 від 23.04.2018, а також продовжено строк поставки товару, а саме:

II група (хвойної і листяної породи-сосна, вільха) код класифікатора ДК 021:2015:03410000-7- деревина, в кількості 8 204,53997 м.куб. (дешевша).

І група (тверда порода-дуб) код класифікатора 021:2015:03410000-7- деревина, в кількості 40, 00 м.куб. (дорожча).

змінено строк поставки товару до 30.09.2018 року.

ТОВ «Енергоресурси Полісся» відповідно до укладених договорів з КЕВ м. Чернігова, постачання деревини паливної не здійснює. На прохання ОСОБА_12 директор ТОВ «Енергоресурси Полісся» ОСОБА_11 підписує чисті (незаповнені) бланки звітних документів та передає їх поштою працівнику КЕВ м. Чернігова ОСОБА_6 в які вноситься недостовірна інформація щодо обсягів та вартості поставленого товару.

З метою штучного збільшення ціни за один метр кубічний товару, здійснювалась підміна документів на постачання деревини паливної, а саме актів прийому-передачі та товарно-транспортних накладних. Зокрема до товарно-транспортних накладних вносились дані, що деревина паливна постачається до КЕВ м. Чернігова транспортом ТОВ «Енергоресурси Полісся» з м. Житомира, що не відповідає дійсності, для збільшення транспортних витрат та витрат на завантаження та розвантаження товару. Вписується збільшення кількість поставленої деревини, мінімум на 1 м.куб. з кожної машини.

Крім того, зазначається у клопотанні, що начальник КЕВ м. Чернігова ОСОБА_10 укладає договори на послуги з перевезення деревини паливної з території КЕВ м. Чернігова до військових частин на території Чернігівської області з ФОП ОСОБА_13 хоча фактично вказані послуги не здійснює.

Також, ТОВ «Енергоресурси Полісся» у відображенні бухгалтерського обліку показувало взаємовідносини щодо купівлі товару деревини паливної різних сортів за заниженою вартістю, з наступних підприємств: ФОП ОСОБА_14 , ТОВ «Смартбудінвест» (ЄДРПОУ 41032002), ТОВ «ЕкоСояПродукт» (ЄДРПОУ 39302105).

Фактично поставка товару деревини паливної здійснювалось за домовленістю ОСОБА_15 та ОСОБА_10 із ОСОБА_13 та ОСОБА_16 які винаймають дві робочі бригади та здійснюють лісозаготівлю на землях Чернігівського військового лісгоспу, Остерського військового лісгоспу та Пакульського лісництва ДП «Чернігівське лісове господарство» використовуючи власний та орендований транспорт та два навантажувача.

Після отримання коштів на рахунки суб`єкти підприємницької діяльності конвертують їх у готівку шляхом переведення на рахунки фізичних та юридичних осіб.

Під час виконання доручення, оперативним підрозділом встановлено, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 9184/935 від 04.12.2018 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , по 1\2 частині належить ОСОБА_6 , ОСОБА_17 .

17.12.2018 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 з метою вилучення речей предметів та документів, що мають значення для кримінального провадження.

10.01.2018 року у період часу з 16 год. 45 хв. до 20 год. 51 хв. на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук місця реєстрації та фактичного проживання громадянки ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час обшуку житлового приміщення, а саме квартири ОСОБА_6 вилучено:

1) грошові кошти у сумі 144 700 грн., а саме: купюри номіналом по 500 грн. у кількості 151 шт. та номіналом 200 грн. у кількості 346 шт.;

2) мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору з серійними номерами 1) НОМЕР_1 ; 2) НОМЕР_5 з сім-картками оператору ТОВ «Лайфселл» ( НОМЕР_3 ) та оператора ПрАТ «Київстар» ( НОМЕР_4 ).

12.01.2019 року прокурор військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_9 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти та речі, вилучені у ході проведення обшуку 10.01.2019 року, житлового приміщення - квартири ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

грошові кошти у сумі 144 700 грн., купюри номіналом по 500 грн. у кількості 151 шт. та номіналом 200 грн. у кількості 346 шт.;

мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору з серійними номерами 1) НОМЕР_1 ; 2) НОМЕР_2 з сім-картками оператору ТОВ «Лайфселл» ( НОМЕР_3 ) та оператора AT «Київстар» ( НОМЕР_4 ), мотивуючи його тим, що існує сукупність підстав та розумна підозра вважати, що вищезазначене тимчасово вилучене майно є доказом злочину, а також факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку із чим необхідно запобігти можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, враховуючи те, що щодо вищезазначеного мобільного телефону з сім-картками є необхідність проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи - їх надання для дослідження є необхідною умовою, а не накладення арешту на зазначені речі призведе до знищення, спотворення, приховання інформації.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.01.2019 року клопотання прокурора було задоволено.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 98 цього Кодексу речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідивши матеріали, додані до клопотання та прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, оскільки останнє в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.

З урахуванням цього слідчий суддя, встановив належну правову підставу, передбачену ч. 1 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно, як встановила колегія суддів, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.

Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених вст. 98 КПК Україниможе набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.

Відповідно до положень ч. 3ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.

Аналізуючи наведені вимоги закону, колегія суддів переконана, що висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакамст. 98 КПК Україниможе бути зроблений лише в тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5ст. 110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.

Наведені прокурором у клопотанні про арешт майна підстави, у зв`язку з якими майно відповідає критеріям визначенимст. 98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положеньст. 171 КПК України, наведені у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання, тоді як само клопотання не є доказом будь-яких обставин.

Таким чином, відповідно до матеріалів провадження, прокурор, звернувшись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження його як речового доказу, долучив до матеріалів провадження постанову від 11.01.2019 року, згідно якої майно, на яке він просить накласти арешт, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначено підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положенняст. 98 КПК України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Посилання представника, що вилучені грошові кошти належать ОСОБА_8 , що підтверджується оригіналом розписки, не можуть бути прийняті повноцінно колегією суддів, оскільки представником не було долучено до апеляційної скарги жодних документів, які б підтверджували підстави набуття ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 144 700 грн. та належність майна останній.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам представника, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Доводи представника, що слідчим під час проведення обшуку було припущено ряд порушень, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки не відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції під час розгляду даної категорії справ.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання органу досудового розслідування, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності. При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Інші доводи апеляційної скарги не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 січня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти та речі, вилучені у ході проведення обшуку 10.01.2019 року, житлового приміщення - квартири ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

грошові кошти у сумі 144 700 грн., купюри номіналом по 500 грн. у кількості 151 шт. та номіналом 200 грн. у кількості 346 шт.;

мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору з серійними номерами 1) НОМЕР_1 ; 2) НОМЕР_2 з сім-картками оператору ТОВ «Лайфселл» ( НОМЕР_3 ) та оператора AT «Київстар» ( НОМЕР_4 ), - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4