Постанова

від 15.04.2019 по справі 2040/7162/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 р.Справа № 2040/7162/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калитки О. М.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Яковлівське" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., місце складання м. Харків, повний текст складено 20.12.18 року по справі № 2040/7162/18

за позовом Фермерського господарства "Яковлівське"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фермерське господарство "Яковлівське", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 02 серпня 2018 року №0000241419.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки та винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0000241419 від 02 серпня 2018 року. Позивач вважає висновки податкового органу викладені в акті перевірки необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що діяльність позивача мала реальний характер.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 у справі № 2040/7162/18 відмовлено в задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства "Яковлівське" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, Головним управління ДФС у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Фермерського господарства Яковлівське , податковий номер 39672361 з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Вуд Імпорт (податковий номер 40992554) за серпень 2017, за результатами якої складено акт перевірки №2643/20-40-14-19-08/39672361 від 27.06.2018. (а.с. 12-42)

В зазначеному акті перевірки №2643/20-40-14-19-08/39672361 від 27.06.2018 податковим органом встановлені такі порушення: п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 п. 201.1. п. 201.7 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту у сумі 20276 грн та заниження податку на додану вартість до сплати за серпень 2017 року на загальну суму 250884 грн.

На підставі акта перевірки №2643/20-40-14-19-08/39672361 від 27.06.2018 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0000241419 від 02 серпня 2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 313605,00 грн, в тому числі за основним платежем - у розмірі 250884 грн та за штрафними санкціями у розмірі 62721 грн. (а.с. 47).

Висновки акту перевірки №2643/20-40-14-19-08/39672361 від 27.06.2018 ґрунтуються на тому, що відображення платником податків в даних бухгалтерського обліку первинних документів, складених за відсутністю в дійсності господарської операції (яка не опосередковується будь-яким рухом активів (ані від задекларованих постачальників ані від інших, у т.ч. невстановлених осіб)), буде порушенням. Враховуючи встановлене, податковий орган прийшов до висновку, що надані ФГ Яковлівське первинні документи складені з порушенням порядку оформлення первинних документів щодо форми та змісту, що в силу вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано наказом Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704), спричиняє втрату ними юридичного статусу первинних документів. Враховуючи викладене, сплачені грошові кошти у 2017 р. на рахунок ТОВ ВУД ІМПОРТ у розмірі 1010000,00 грн., не можуть вважатися як сплата за придбання мінеральних добрив, та набувають статусу платежу як інші розрахунки, не пов'язані з постачанням товарів/послуг та не дають права на формування податкового кредиту. Отже, оскільки фактичного здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом, ТОВ Вуд Імпорт , не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судовим розглядом не підтверджено реальність здійснення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент вчинення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

ОСОБА_1 з абзацом "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

ОСОБА_1 п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ОСОБА_1 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

ОСОБА_1 з ч. 1, 2 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

ОСОБА_1 п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. 2.1. вказаного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 цього Положення передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 20.01.2016 у справі за позовом ПАТ МТС Україна до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.

Сам факт наявності у позивача податкових, чи-то видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем, ФГ Яковлівське в особі голови ОСОБА_2 (Покупець) та ТОВ Вуд Імпорт в особі директора ОСОБА_3 (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу № 0108/17-3 від 01.08.2017, (місце складання договору м. Харків), відповідно до умов якого: Продавець зобов'язується передати Покупцеві мінеральні добрива (далі - товар), перелік, ціна та кількість яких зазначено в п.2.1. Покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і оплатити товар згідно з умовами даного договору. Найменування товару - селітра аміачна, кількість 223 тонни (+/- 10%), ціна за одиницю товару 7300,00 грн. Загальна сума Договору складає - ОСОБА_4 мільйон шістсот двадцять сім тисяч дев'ятсот грн. 00 коп. в тому числі ПДВ 20% 271316,67 грн. Термін дії договору- до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Доставка товару на склад Покупця здійснюється за рахунок Продавця власним транспортним засобом або автотранспортом третіх осіб. Передача товару оформлюється видатковими накладними.

З акту перевірки встановлено, що ТОВ Вуд Імпорт на адресу ФГ Яковлівське згідно бази даних ЄРПН виписало та зареєструвало наступні податкові накладні на загальну суму 1626957,38 грн., у т.ч. ПДВ 271159,54 грн., а саме: № 37 від 08.08.2017, № 30 від 08.08.2017, № 44 від 09.08.2017, № 39 від 09.08.2017, № 38 від 09.08.2017, № 67 від 10.08.2017, № 55 від 10.08.2017, № 46 від 10.08.2017, № 45 від 10.08.2017, № 56 від 11.08.2017, № 57 від 11.08.2017, № 60 від 12.08.2017, № 59 від 12.08.2017, № 58 від 12.08.2017, № 98 від 17.08.2017, № 99 від 18.08.2017.

На підтвердження факту постачання товарів від контрагента позивача, представником позивача надані видаткові накладні № 8/8-8/9 від 08.08.17, № 8/8-8/8 від 08.08.17, № 8/9-8/6 від 09.08.17, № 8/9-8/7 від 09.08.17, № 8/9-8/8 від 09.08.17, № 8/10-8/11 від 10.08.17, № 8/10-8/4 від 10.08.17, № 8/10-8/5 від 10.08.17, № 8/10-8/8 від 10.08.17, № 8/11-8/5 від 11.08.17, № 8/11-8/6 від 11.08.17, № 8/12-8/1 від 12.08.17, № 8/12-8/2 від 12.08.17, № 8/12-8/3 від 12.08.17, № 8/17-8/9 від 17.08.17, № 8/18-8/11 від 18.08.17. (а.с. 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82).

На підтвердження сплати за товар, представником позивача були надані платіжні доручення № 165 від 07.11.2017 та № 151 від 06.11.2017(а.с. 95).

На підтвердження транспортування товару представником позивача надані товарно-транспортні накладні: ТТН №Я0809-2 від 09.08.2017, ТТН №Я0809-3 від 09.08.2017, ТТН №Я0810-1 від 10.08.2017, ТТН №Я0810-2 від 10.08.2017, ТТН №Я0810-3 від 10.08.2017, ТТН №Я0810-4 від 10.08.2017, ТТН №Я0811-1 від 11.08.2017, ТТН №Я0811-2 від 11.08.2017, ТТН №Я0812-1 від 12.08.2017, ТТН №Я0812-2 від 12.08.2017, ТТН №Я0812-3 від 12.08.2017, ТТН №Я0817-4 від 17.08.2017, ТТН №Я0818 від 18.08.2017. (а.с. 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83)

ОСОБА_1 перевірки, при дослідженні ланцюга постачання, згідно баз даних Архів електронної звітності (ЄРПН) та зареєстрованих податкових накладних у квітні-жовтні 2017 року було встановлено, що підприємством ТОВ ВУД ІМПОРТ (код 40992554) придбані товари/послуги, відмінні від тих, що було в подальшому реалізовано на адресу контрагентів-покупців, що ставить під сумнів реальність господарських операцій, а саме: Реалізація: Пшениця 6 кл, карбамід фасований, селітра аміачна, шрот соняшниковий, Кукурудза 3 кл, макуха соняшникова, насiння соняшнику, соя та інше. Придбання: Ламінат з МДФ, Плінтуси Kaindl Flooring, замiнник молочного жиру, томати вищого ґатунку, баклажан, огірок, цукор білий, плінтуси HARO, тришарова паркетна дошка Befag, дверний блок з комплектом налічників, ФрекенБок Зубочистки, Соковижималка, продукція ТОРЧИН в асортименті, NATURELLA Жіночі гігієнічні прокладки в асортименті, ОСОБА_2 паста Sanino, Чіпси картопляні, Сірники безпечні ГОСТ1820-2001 (наповнення 40 шт), Тушка курчат бройлерів патр., папір туалетний, моб/тел Samsung в асортименті, Оселедці атлантичні (Clupea Harengus), Скумбрія морожена (Scomber scombrus) 400-600г, та інше.

Проведеним аналізом ЄРПН у частині співставлення номенклатури придбаних та реалізованих ТОВ "ВУД ІМПОРТ" (код 40992554) товарів встановлено, що за період квітень - жовтень 2017 року підприємство придбавало товар за однією номенклатурою, а на адресу контрагентів-покупців здійснювало реалізацію іншої.

Також в акті перевірки податковий орган посилався на те, що відсутня будь-яка інформація про якість товару який поставлявся, сертифікат про якість заводу-виготовлювача, що є складовою умовою державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів щодо наявності відповідної документації з їх безпечного застосування, включаючи позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи та позитивну еколого-експертну оцінку матеріалів, поданих для реєстрації пестицидів та агрохімікатів, методик визначення залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів у сільськогосподарській продукції, кормах, харчових продуктах, ґрунті, воді, повітрі.

Так, сертифікатом якості (а.с. 96) не містить даних щодо: Автомобіля, Контейнера, ТТН№, дати виготовлення, номеру партії, кількості місць, тари, маси нетто/брутто, дати погрузки, отже не дає змоги встановити, на який саме товар виписаний вказаний сертифікат, та якому суб'єкту господарювання.

Крім того, відповідно до наданих ТТН, перевезенням товару займалося 9 ФО-П за одним договором постачання №0208/17-1 від 02.08.2017. В товаротранспортних накладних відсутні підписи ФОП-перевізників, а також відсутні водійські посвідчення, що не дає можливості ідентифікувати особу-перевізника. Крім того, перевізники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснювали перевезення на одному автомобілі НОМЕР_1, також перевізники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 здійснювати перевезення на автомобілі НОМЕР_2, або відповідно до бази даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань взагалі відсутні фізичні-особи підприємці з вищевказаними прізвищами.

В ТТН №Я0810-1 від 10.08.2017 та ТТН №Я0812-2 від 12.08.2017 зазначено, таке: Автомобіль КАМАЗ 43760 ХМ з причіпом АХ 0182 ХТ; Водій ОСОБА_9 - посвідчення водія в документі відсутнє; Автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_9; Замовник ТОВ ВУД ІМПОРТ , 61166 м. Харків, вул. Бакуліна буд.11 кім.3-23; Вантажовідправник ТОВ ВУД ІМПОРТ ; Вантажоодержувач ФГ Яковлівське ; Пункт навантаження м. Харків, вул. Лодзинська 8А; Пункт розвантаження с.Яковлівка, вул. Гагаріна, 69.

Відповідно до бази даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань на обліку знаходиться лише одна фізична особа-підприємець ОСОБА_9 (дата реєстрації 15.11.2017). Вид діяльності заявлений ФО-П 47.22 - роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами. Зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.

В ТТН №Я0810-4 від 10.08.2017 та №Я0812-3 від 12.08.2017 зазначено, таке: Автомобіль КАМАЗ 17539 ХА з причіпом АХ 7022 ХР; Водій ОСОБА_10 - посвідчення водія в документі відсутнє; Автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_10; Замовник ТОВ ВУД ІМПОРТ , 61166 м. Харків, вул. Бакуліна буд.11 кім.3-23; Вантажовідправник ТОВ ВУД ІМПОРТ ; Вантажоодержувач ФГ Яковлівське ; Пункт навантаження м. Харків, вул. Лодзинська 8А; Пункт розвантаження с.Яковлівка, вул. Гагаріна, 69.

Відповідно до бази даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань ФОП ОСОБА_10 на обліку не перебуває.

В ТТН №Я0811-1 від 11.08.2017 зазначено, таке: Автомобіль КАМАЗ АХ 0372 ВО з причіпом АХ 0721 ХТ; Водій ОСОБА_11 - посвідчення водія в документі відсутнє; Автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_11; Замовник ТОВ ВУД ІМПОРТ , 61166 м. Харків, вул. Бакуліна буд.11 кім.3-23; Вантажовідправник ТОВ ВУД ІМПОРТ ; Вантажоодержувач ФГ Яковлівське ; Пункт навантаження м. Харків, вул. Лодзинська 8А; Пункт розвантаження с.Яковлівка, вул. Гагаріна, 69.

Відповідно до бази даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань ФОП ОСОБА_11 на обліку не перебуває.

В ТТН №Я0817-4 від 17.08.2017 зазначено, таке: Автомобіль КАМАЗ АХ 6356 АК з причіпом АХ 4716 ХХ; Водій ОСОБА_7 - посвідчення водія в документі відсутнє; Автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_7; Замовник ТОВ ВУД ІМПОРТ , 61166 м. Харків, вул. Бакуліна буд.11 кім.3-23; Вантажовідправник ТОВ ВУД ІМПОРТ ; Вантажоодержувач ФГ Яковлівське ; Пункт навантаження м. Харків, вул. Лодзинська 8А; Пункт розвантаження с.Яковлівка, вул. Гагаріна, 69.

Відповідно до бази даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань ФОП ОСОБА_7 на обліку не перебуває.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що неможливо підтвердити факт постачання аміачної селітри від ТОВ ВУД ІМПОРТ до ФГ Яколівське .

Також, при проведенні перевірки, а також після отримання позивачем акту перевірки, складеного за результатами її проведення, позивачем не спростовано твердження податкового органу про те, що директор позивача не перебував у відрядженні у м. Харкові 01.08.2017, де був підписаний договір купівлі-продажу № 0108/17-3 (а.с. 48).

При цьому, в матеріалах справи наявний наказ №1 В від 01.08.2017 та посвідчення про відрядження директора ОСОБА_2 (а.с. 50-51)

ОСОБА_1 зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи та оцінюючи подані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності у відповідності до ст.ст. 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів прийшла до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ ВУД ІМПОРТ не мали реального характеру з огляду на те, що Фермерським господарством "Яковлівське" здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання товару і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем правомірно встановлено порушення вимог пп. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 п. 201.1. п. 201.7 ст. 201 ПК України та, відповідно, правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

ОСОБА_1 ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

ОСОБА_1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятих рішень, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 у справі № 2040/7162/18 відсутні.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Яковлівське" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року по справі № 2040/7162/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_12 ОСОБА_13 Повний текст постанови складено 19.04.2019 року