Справа № 573/439/19
Номер провадження 2/573/162/19
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
18 квітня 2019 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.
з участю секретаря: Федорченко Г. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В :
13 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 29 грудня 2000 року померла її баба по лінії матері ОСОБА_3. Після смерті останньої відкрилася спадщина, до складу якої ввійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,46 га. Спадщину після смерті ОСОБА_3 фактично прийняв, але юридично не оформив її чоловік ОСОБА_4. 07 липня 2004 року останній помер. Після смерті діда відкрилася спадщина на все його майно, у тому числі на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,46 га, розташовану на території Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області, яка належала останньому на підставі державного акту серії І-СМ №034189 від 29 вересня 1999 року та на успадковану після смерті дружини земельну ділянку. Вказує, що в установлений законом строк спадщину після смерті ОСОБА_4 не прийняла через об'єктивні та непереборні труднощі, у зв'язку з тим, що про наявність спадкового майна дізналася випадково наприкінці 2018 року від представника товариства, яке обробляє земельні ділянки на території Гуринівської сільської ради. На даний час має намір переоформити спадщину діда на себе, однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину внаслідок пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини. Посилаючись на викладені вище обставини, ОСОБА_1 просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті діда по лінії матері, ОСОБА_4, який помер 07 лютого 2004 року, тривалістю в три місяці.
Ухвалою від 14 березня 2019 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом з призначенням її до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а. с. 21-22).
Ухвалою від 15 квітня 2019 року підготовче провадження закрито з призначенням справи до розгляду по суті (а. с. 43).
У судове засідання позивач ОСОБА_1 І не з'явилася. Представник останньої за договором про надання правової допомоги ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує (а. с. 45).
Представник відповідача - Гуринівської сільська ради Білопільського району Сумської області у судове засідання також не з'явився. Сільський голова надіслав листа про розгляд справи у відсутність їх представника, позов визнають (а. с. 47).
Третя особа - приватний нотаріус Білопільського районного державного нотаріального округу ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася. надіслала листа про розгляд справи без її участі (а. с. 39).
У зв'язку з неявкою сторін, третьої особи, суд розглядає справу без їх участі, на підставі наявних доказів, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 29 грудня 2000 року померла баба позивача по лінії матері, ОСОБА_3 (а. с. 7, 10-11, 14-15).
Після смерті останньої відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,46 га в межах згідно з планом, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту серії І-СМ №034167, виданого Гуринівською сільською радою Білопільського району Сумської області 29 вересня 1999 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №179 (а. с. 5).
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що спадкова справа після померлої 29 грудня 2000 року ОСОБА_3 не заведена (а. с. 28).
Натомість за інформацією Гуринівської сільської ради остання постійно і на день смерті проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4. Заповіт від імені померлої виконкомом Гуринівської сільської ради не посвідчувався. Спадкоємцем майна, що залишилося після смерті ОСОБА_3 є її чоловік ОСОБА_4, який фактично прийняв спадщину (а. с. 18).
Відповідно до п. п. 1, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Згідно з положеннями ст. ст. 524, 525 ЦК УРСР, який діяв на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3, спадкоємство здійснювалося за законом і за заповітом. Часом відкриття спадщини визнавався день смерті спадкодавця.
При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги були в рівних частках діти, дружина і батьки померлого (ст. 529 ЦК УРСР).
Відповідно до ч. 1 ст. 548, ч. 1, ч. 2 ст. 549 ЦК УРСР для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускалося прийняття спадщини під умовою або застереженням. Визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном та (або) подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та виходячи з вищенаведених положень законодавства, суд приходить до висновку, що чоловік померлої, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 фактично прийняв спадщину після смерті дружини, вступивши в управління та володіння спадковим майном.
Також судом встановлено, що ОСОБА_4, який є дідом позивача по материнській лінії, помер 07 лютого 2004 року (а. с. 9, 10-11, 14-15).
Після смерті останнього відкрилася спадщина на все його майно, у тому числі на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,46 га в межах згідно з планом, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту серії І-СМ №034189, виданого Гуринівською сільською радою Білопільського району Сумської області 29 вересня 1999 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №180, а також на земельну ділянку, яку ОСОБА_4 фактично успадкував після смерті своєї дружини (а. с. 6)
За інформацією Гуринівської сільської ради ОСОБА_4 постійно і на день смерті був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. За даною адресою також були зареєстровані ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, які не є родичами померлого. Заповіт від імені ОСОБА_4 виконкомом Гуринівської сільської ради не посвідчувався. Спадкоємцем майна останнього є донька - ОСОБА_8, яка фактично прийняла спадщину шляхом зберігання особистих документів померлого (а. с. 36, 42).
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4, який помер 07 лютого 2004 року не заведена (а. с. 29).
Батьки позивача - ОСОБА_9 та ОСОБА_8, яка є донькою померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, померли відповідно 20 грудня 2001 року та 22 грудня 2011 року (а. с. 12-15).
Позивач зверталася до нотаріуса з приводу прийняття спадщини за законом після смерті діда, ОСОБА_4, однак нотаріус відмовив їй у вчиненні нотаріальних дій внаслідок пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини (а. с. 16).
За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною 3 статті 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємицею п'ятої черги за законом після померлого 07 лютого 2004 року діда по лінії матері, ОСОБА_4, однак не може реалізувати своє право на спадщину у зв'язку із пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).
З огляду на положення абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті діда, ОСОБА_4, який помер 07 лютого 2004 року у зв'язку з тим, що до кінця 2018 року не знала про наявність спадкового майна. Суд вважає дану причину поважною і приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі. При цьому суд враховує, що задоволення позову не порушує прав та законних інтересів сторін та третьої особи у справі.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 524, 525, 529, 549 ЦК УРСР, ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1223, 1265, 1269-1270, 1272, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, ст. ст. 4, 12-13, 76-78, 81, 258, 263-265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії МВ 234349, виданий Зарічним ВМ СМВ УМВС України в Сумській області, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5 до Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області, ЄДРПОУ 04389992, юридична адреса: Сумська область, Білопільський район, с. Гуринівка, вул. 40 років Перемоги, буд. 45, третя особа: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_2, юридична адреса: Сумська область, Білопільський район, м. Білопілля, вул. Торгова площа, 4/1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті діда по материнській лінії, ОСОБА_4, який помер 07 лютого 2004 року, тривалістю в три місяці з дня набрання чинності рішенням суду.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду безпосередньо.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Суд | Білопільський районний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2019 |
Оприлюднено | 21.04.2019 |
Номер документу | 81283969 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Білопільський районний суд Сумської області
Свиргуненко Ю. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні