Рішення

від 18.04.2019 по справі 357/495/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/495/19

2/357/1621/19

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

18 квітня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Бондаренко О. В. ,

при секретарі - Бондаренко Н. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛФІН до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за договором -

В С Т А Н О В И В :

17.01.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛФІН звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором, обґрунтовуючи тим, що ТОВ ВЕЛЛФІН є фінансовою установою, яка надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності. 09.01.2016 року відповідач у встановленому п.п.4.1, 4.2 Правил порядку, оформив заявку для отримання позики, шляхом заповнення всіх полів Заявки, що підтверджується роздруківкою заявки відповідача з офіційного веб-сайту позивача. На підставі заповненої відповідачем заявки 09.01.2016 року між відповідачем та ТОВ ВЕЛЛФІН було укладено договір позики №2818, згідно з умовами якого, позикодавець надав позичальнику грошові кошти у сумі 500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Пунктом 1.3 Договору позики встановлено, що позика надається строком на 30 днів. Відповідно до п.1.4 дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником за домовленістю сторін вважається датою укладання договору позики між позичальником і позикодавцем. Позивачем в порядку встановленому п.1.4 договору позики на картковий рахунок позивача була перерахована сума позики в розмірі 500 грн. ТОВ ВЕЛЛФІН виконало умови договору, а відповідач, в свою чергу, його порушив, чим спричинив заборгованість, яка станом на 26.12.2018 року становить 16 059,85 грн., з яких: 500 грн. - основний борг, 15 559,85 грн. - заборгованість за відсотками. В добровільному порядку відповідач відмовляється повернути кошти, тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 16 059 грн. 85 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 05.02.2019 року у вказаній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду подано клопотання представника позивача, за довіреністю у справі, ОСОБА_2, про розгляд справи у відсутності представника товариства, позовні вимоги позивач підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов до суду не подав.

На підставі ст. 280 ЦПК України та враховуючи думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків ( ст. 11 ЦК України).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛФІН є фінансовою установою, яка надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності відповідно до Нацкомфінпослуг №2606 від 27.10.2015 року, зареєстровано в реєстрі фінансових установ за №16103225.

09.01.2016 року ОСОБА_1 у встановленому п.п.4.1, 4.2 Правил порядку, оформив заявку для отримання позики, шляхом заповнення всіх полів Заявки, що підтверджується роздруківкою заявки відповідача з офіційного веб-сайту позивача (а.с.15-17).

09.01.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛФІН та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2818, згідно з умовами якого, позикодавець надав позичальнику грошові кошти у сумі 500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності.

Встановлено, що вказаний договір було укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на офіційному веб-сайті і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення Договору.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України Про споживче кредитування та Законом України Про електронну комерцію .

Зокрема, в ст. 13 Закону України Про споживче кредитування зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про електронну комерцію електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку,визначеному частиною шостою цієї статті.

Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12, ч. 1 ст. З вказаного Закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом, який зазначений у тексті договору у розділі Підписи сторін .

Отже, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ст. 207 ЦК України) та виходячи з вищезазначеного, договір №2818 від 09.01.2016 року є письмовим правочином, який відповідає формі передбаченої ЦК України, оскільки він укладений в письмовій формі, підписаний уповноваженими особами, що підтверджується досягнення істотних умов договору.

Згідно п. 1.1. договору позикодавець надав позичальнику грошові кошти у сумі 500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою зазначені у п.1.5 цього Договору.

Встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу позику у розмірі, встановленому Договором, що підтверджується платіжним повідомленням, з якого вбачається, що 09.01.2016 року було перераховано на картковий рахунок відповідача позику у розмірі 500.00 гривень через систему прийому платежів Platon (а. с. 25).

18.11.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛФІН та Товариством з обмеженою відповідальністю Платежі онлайн був укладений договір доручення №ФБ211/11 (а.с.26-28), з якого вбачається, що відповідно до умов цього договору довіритель уповноважує повіреного вчиняти, від імені та в інтересах довірителя укладати угоди з Банками-еквайрами (фінансова установа, з якою повірений на підставі цього договору вступає в договірні відносини щодо проведення платежів клієнтів довірителя на користь довірителя) щодо проведення платежів клієнтів довірителя на користь довірителя.

Пунктом 4.1 даного договору доручення передбачено, забезпечення здійснення переказу грошових коштів Банками-еквайрами на користь довірителя на суму всіх операцій, що здійснюються з використанням сервісу Platon їх держателями через сайт довірителя протягом трьох банківських днів з моменту проведення операції.

Як вбачається з пункту 1.2 договору №2818 від 09.01.2016 року (а.с.18-21) строк дії договору 30 днів, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором.

Пунктом 1.3 даного договору встановлено, що позика надається на 30 днів.

Відповідно до п. 7.1. договору невід'ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у вигляді позики Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛФІН регламентують порядок надання грошових коштів у позику фізичним особам.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Відповідач свої зобов'язання за Договором №2818 від 09.01.2016 року виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу позику у розмірі, встановленому Договором.

Судом встановлено, що відповідач не повернув суму позики, тим самим порушив умови Договору та на даний час заборгованість за договором не погашена.

Відповідно до п. 1.5 договору, нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов:1,5 % від суми позики, але не менше, ніж 50 грн. за перший день користування позикою; 1,5 % від суми позики щоденно, починаючи з другого дня в межах строку зазначеного в п. 1.2. цього договору; 3,0 % від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк зазначений в п. 1.2. цього договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в строк, встановлений договором, відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визнані умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З наданого позивачем розрахунку (а.с.23) вбачається, що заборгованість за договором станом на станом на 26.12.2018 року становить в сумі 16 059,85 грн., яка складається із: 500,00 грн. - заборгованість по основним процентам, 16 059,85 грн. - заборгованість по простроченим процентам.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідач відзив з належними, допустимими та достатніми доказами в підтвердження заперечень проти позову та спростування доводів позивача до суду не подав.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані позивачем у справі докази, суд дійшов висновку, що факт неналежного виконання відповідачем умов договору позики знайшов своє підтвердження при розгляді справи і є підставою, відповідно до змісту договору, наданого позивачем розрахунку боргу та вимог чинного законодавства, для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1762 грн.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 525, 526, 530, 610, 625, 626, 628, 629, 638, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, Законом України Про електронну комерцію , суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛФІН (код ЄДРПОУ: 39952398, місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48) до ОСОБА_1 ( 28.03.1994 рік народження, ІПН: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 09100, АДРЕСА_1), про стягнення заборгованості за договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛФІН заборгованість за Договором позики № 2818 від 09.01.2016 року в розмірі 16059,85 грн. ( шістнадцять тисяч п'ятдесят дев'ять гривень 85 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛФІН судові витрати у справі в розмірі 1762,00 грн. ( одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.04.2019 року.

СуддяОСОБА_3