Рішення

від 16.04.2019 по справі 361/393/19

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/393/19

Провадження № 2/361/1609/19

16.04.2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 квітня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарях - Смірновій І.В., Мищенко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Науково-практичний центр розвитку правових технологій , третя особа: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання трудових відносин припиненими,

установив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 Науково-практичний центр розвитку правових технологій , третя особа: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання трудових відносин припиненими .

Позивач зазначав, що згідно із протоколом № 1 від 04 квітня 2007 року загальних зборів учасників ОСОБА_2 Науково-практичний центр розвитку правових технологій його було обрано на посаду генерального директора. Проте, жодної господарської діяльності товариство не здійснювало.

27 листопада 2018 року позивач направив до відповідача заяву про звільнення за власним бажанням з 14 грудня 2018 року на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України. Відповідно до наказу Про особовий склад № 01/2018 від 13 грудня 2018 року, позивач припинив виконання обов'язків генерального директора товариства з 14 грудня 2018 року у зв'язку зі звільненням за власним бажанням. У витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості про позивача як керівника товариства. Таким чином, загальними зборами учасників товариства до цього часу так і не прийнято рішення про звільнення позивача із роботи. З підстав поновлення порушених трудових прав позивач змушений звернутися до суду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив про їх задоволення в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 Науково-практичний центр розвитку правових технологій не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлялося належним чином.

В судове засідання представник третьої особи Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлялося належним чином. Направили до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, при ухваленні рішення покладалися на розсуд суду.

Судом встановлено, що сторони по даній справі перебували у трудових відносинах.

Так, відповідно до рішення загальних зборів учасників ОСОБА_2 Науково-практичний центр розвитку правових технологій від 04 квітня 2007 року, створено ОСОБА_2 Науково-практичний центр розвитку правових технологій та обрано ОСОБА_1 на посаду генерального директора, що підтверджується протоколом № 1 від 04 квітня 2007 року (а.с.6).

Згідно із пунктами 5.1 та 6.1, 6.2 Статуту ОСОБА_2 Науково-практичний центр розвитку правових технологій , вищим органом ОСОБА_2 є загальні збори учасників. Виконавчим органом товариства є генеральний директор, який обирається загальними зборами учасників (а.с.13).

27 листопада 2018 року ОСОБА_1 направив цінним листом до загальних зборів учасників ОСОБА_2 Науково-практичний центр розвитку правових технологій заяву про звільнення з роботи за власним бажанням з 14 грудня 2018 року (а.с.17).

Відповідно до наказу ОСОБА_2 Науково-практичний центр розвитку правових технологій № 01/2018 від 13 грудня 2018 року,

ОСОБА_1 припинив виконання обов'язків генерального директора з 14 грудня 2018 року у зв'язку зі звільненням за власним бажанням з 14 грудня 2018 року згідно із частиною першою статті 38 КЗпП України (а.с.20).

ОСОБА_3 Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_2 Науково-практичний центр розвитку правових технологій , ідентифікаційний код юридичної особи: 35032874 від 10 січня 2019 року вбачається, що керівником товариства значиться ОСОБА_1 (а.с.22).

За змістом частини першої статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 38 КЗпП України , працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до статті 43 Конституції України , кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Приписами статті 22 КЗпП України забороняється будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладені, зміні та припинені трудового договору.

Розглядаючи справи, пов'язані із застосуванням вищевказаної норми Конституції України, Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Уповноважений на звільнення керівника орган відповідача проігнорував повідомлення позивача про звільнення і не розглянув по суті його заяву про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладені на нього Статутом обов'язків по створенню нового виконавчого органу (призначення керівника товариства).

Крім того, невнесення відповідачем відповідних змін про звільнення позивача із посади директора ОСОБА_2 Науково-практичний центр розвитку правових технологій до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань свідчить про порушення конституційного права щодо вільного вибору праці.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Крім того, керуючись ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. 21, 22, 38 КЗпП, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Науково-практичний центр розвитку правових технологій з 14 грудня 2018 року на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Стягнути із ОСОБА_2 Науково-практичний центр розвитку правових технологій (код ЄДРПОУ 35032874) на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В. С. Сердинський