Ухвала

від 19.04.2019 по справі 0540/9062/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 квітня 2019 року

Київ

справа №0540/9062/18-а

адміністративне провадження №К/9901/10564/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 у справі №0540/9062/18-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний дім Завод спеціальних сплавів до Державної фіскальної служби України про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельний дім Завод спеціальних сплавів звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2018 позов задоволено.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 Державній фіскальній службі України відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків, а апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі №0540/9062/18-а повернуто заявнику.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Державна фіскальна служба України 10.04.2019, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Частиною третьою статті 59 КАС України передбачено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

З поданих суду матеріалів вбачається, що касаційну скаргу у справі №0540/9062/18-а від імені Державної фіскальної служби України підписано її представником - ОСОБА_1.

На підтвердження повноважень ОСОБА_1 до касаційної скарги додано оригінал довіреності Державної фіскальної служби України від 05.03.2019 №99-99-11-17/5/20 підписаний виконуючим обов'язки Голови податкового органу ОСОБА_2.

Водночас, суд зазначає, що в разі підписання довіреності виконуючим обов'язки Голови податкового органу, до вказаної довіреності повинен додаватися документ на підтвердження повноважень такої особи на здійснення відповідних дій від імені суб'єкта владних повноважень.

Проте, суду не надано доказів покладення на ОСОБА_2 повноважень Голови Державної фіскальної служби України на дату підписання цієї довіреності.

За таких обставин, касаційна скарга Державної фіскальної служби України підписана представником заявника за відсутності належних доказів на підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

У відповідності до пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 332, 355, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 у справі №0540/9062/18-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний дім Завод спеціальних сплавів до Державної фіскальної служби України про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

В.В. Хохуляк

Суддя Верховного Суду