Рішення

від 10.04.2019 по справі 374/70/19

РЖИЩІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суддя в суді І інстанції

ОСОБА_1

Єдиний унікальний № 374/70/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року Ржищівський міський суд Київської області у складі:

головуючої судді - Козіної С.М.,

за участі:

секретаря - Маламан Я.О.,

позивача - ОСОБА_2 (не з'явилась),

представника Ржищівської міської держнотконтори - (не з'явився),

представник відділу у Кагарлицькому районі ГУ Держгеокадастру у

Київській області - (не з'явився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ржищівської міської державної нотаріальної контори, відділу у Кагарлицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області про скасування реєстрації земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2019 року позивач звернулась до Ржищівського міського суду Київської області із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 21 вересня 2008 року помер ОСОБА_3. За життя ОСОБА_3 належала згідно свідоцтва про право на спадщину № 3271 від 01 серпня 2007 року 1/3 частина земельної ділянки площею 4,2881 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кузьминецької сільської ради, Кагарлицького району, Київської області. За життя ОСОБА_3 заповіт на майно, яке залишилось після нього, не складав.

Після смерті ОСОБА_3 із спадкоємців першої черги залишилась його дочка ОСОБА_2. Інших спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_3 не залишилось. Таким чином, все спадкове майно спадкодавця успадковує дочка ОСОБА_2.

Позивач у встановлений ст. 1270 ЦК Українив шестимісячний строк не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини батька ОСОБА_3 У зв'язку з чим позивач звернулась до Кагарлицького районного суду Київської області з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 08 травня 2018 року позивачу було встановлено додатковий строк для прийняття спадщини після ОСОБА_3 На підставі вказаного рішення суду позивачем було подано до Ржищівської міської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_3, згідно якої було заведено спадкову справу.

03 серпня 2018 року державним нотаріусом Ржищівської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 позивачу було видано свідоцтво право на спадщину за законом № 1074 на 1/3 частину земельної ділянки площею 4,2881 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кузьминецької сільської ради, Кагарлицького району, Київської області. Вказане свідоцтво було видано державним нотаріусом ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 3271 від 01 серпня 2007 року, згідно якого ОСОБА_3 належала 1/3 частина земельної ділянки. Інші 2/3 частини земельної ділянки належали іншим спадкоємцям, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Після видачі свідоцтва про право на спадщину № 3271 від 01 серпня 2007 року, державним нотаріусом було проведено державну реєстрацію права власності позивача на 1/3 частину земельної ділянки за кадастровим номером 3222284400:05:008:0029. Однак, після отримання свідоцтва про право на спадщину та реєстрації права власності Позивач дізналась, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виділили свої частки земельної ділянки та отримали окремі державні акти. А саме: ОСОБА_5 отримала державний акт серія ЯЗ № 441318 від 27 травня 2009 року на земельну ділянку площею 1,4293 га, кадастровий номер 3222284400:05:308:0007; ОСОБА_6 отримала державний акт серія ЯЗ № 441317 від 27 травня 2009 року на земельну ділянку площею 1,4294 га, кадастровий номер 3222284400:05:308:0006. Також, з'ясувалось, що ОСОБА_3 за життя розпочав виготовлення, але не встиг отримати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,4294 га. Отже, земельної ділянки площею 4,2881 га за кадастровим номером 3222284400:05:008:0029, як об'єкта нерухомості, на даний час не існує. А тому позивач не може виділити в натурі свою 1/3 частину земельної ділянки та виготовити окремий правовстановлюючий документ.

В Ржищівській міській державній нотаріальній конторі позивачу пояснили, що після видачі свідоцтва про право на спадщину та реєстрації права власності будь-які зміни не можуть бути внесені. Тим більше, що спадкодавцю ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право на спадщину № 3271 від 01 серпня 2007 року належала 1/3 частина земельної ділянки, а державний акт на виділену земельну ділянку 1,4294 га він за життя отримати не встиг. У зв'язку з чим, позивачу було рекомендовано звернутись до суду щодо визнання за нею в порядку спадкування права власності на земельну ділянку площею 1,4294 га, яка залишилась після виділення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 земельних ділянок площею 1,4293 га та 1,4294 га.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 13 листопада 2018 року за позивачем було визнано право власності на земельну ділянку площею 1,4294 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кузьминецької сільської ради, Кагарлицького району, Київської області. На підставі рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 13 листопада 2018 року. Позивач звернулась до відділу у Кагарлицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області для реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Рішенням Державного кадастрового реєстратора відділу у Кагарлицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області № РВ-3201521122019 від 22 січня 2019 року було відмовлено у реєстрації, оскільки наявні перетинання ділянок із ділянкою з кадастровим номером 3222284400:05:008:0029.

Як з'ясувалось зареєструвати земельну ділянку, яку за позивачем було визнано згідно рішення суду, неможливо без скасування реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 3222284400:05:008:0029.

Позивач просила скасувати рішення державного нотаріуса Ржищівської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 про відкриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу та реєстрацію права на земельну ділянку з кадастровим номером 3222284400:05:008:0029, а також скасувати реєстрацію земельної ділянки та Поземельну книгу у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3222284400:05:008:0029.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник Ржищівської міської держнотконтори в судове засідання не з'явився, надала відгук на позов, в якому вважає що необхідно скасувати рішення про державну реєстрацію прав реєстратора ОСОБА_4. за індексним номером 42381487 від 03 серпня 2018 року .

Представник відділу у Кагарлицькому районі ГУ Держгеокадастру у Київській області в судове засідання не з'явився, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 13 листопада 2018 року встановлено, що за ОСОБА_2 було визнано право власності на земельну ділянку площею 1,4294 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кузьминецької сільської ради Кагарлицького району Київської області (а.с. 6-9).

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 27 грудня 2018 року в рішенні Кагарлицького районного суду Київської області від 13 листопада 2018 року виправлено описку (а.с. 10-11).

З копії державного акта на право приватної власності на землю серії ЯЗ №441316 встановлено, що на ім'я ОСОБА_3 було виготовлено державний акт що посвідчує право власності на земельну ділянку площею 1,4294 га для ведення товарного сільськогосподаврського виробництва на території Кузьминецької сільської ради який не було зареєстровано згідно чиного законодавства у зв'язку зі смертю власника (а.с. 12-13).

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 133187979 від 03 серпня 2018 року встановлено, що за ОСОБА_2 зареєстровано право власності 1/3 частини земельної ділянки площею 4,2881 га за кадастровим номером 3222284400:05:008:0029 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.14).

Відповідно до копії рішення № РВ-3201521122019 від 22 січня 2019 року про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру державним кадастровим реєстратором прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: перетин ділянок з ділянкою 3222284400:05:008:0029, що підтверджується протоколом проведення перевірки електронного документа та висновком щодо перевірки електронного документа (а.с. 15-19).

За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 4 статті 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 1 ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинено за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Згідно ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр).

Позивач не взмозі зареєструвати своє право на земельну ділянку, яку за ним було визнано згідно рішення суду без скасування реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 3222284400:05:008:0029 якої на даний час фактично не існує.

Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно п. 57 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою КМУ №1051 від 17 жовтня 2012 року поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156 -2 цього Порядку.

Відповідно до ч.1 п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання.

Як втановлено з позовної заяви інші співласники земельної ділянки за кадастровим номером 3222284400:05:008:0029 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виділили свої частки та провели державну реєстрацію своїх виокремлених земельних ділянок.

Проте у відповідності до п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 3222284400:05:008:0029 не було скасовано. В результаті чого спадкоємець ОСОБА_3 ОСОБА_2 не взмозі зареєструвати успадковану земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.

Згідно п. 101 Порядку запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Згідно п. 61 Порядку скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються:

в електронній (цифровій) формі - електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора;

у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

Згідно п. 102 Порядку до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про обмеження у використанні земель, зазначені у пункті 23 цього Порядку, на підстав рішення суду.

Оскільки для реалізації позивачем свого права власності на земельну ділянку, яке було визнано згідно рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 13 листопада 2018 року, необхідно скасувати реєстрацію земельної ділянки як в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 26 Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Порядком ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою КМУ №1051 від 17.10.2012, ст. 16,321,378 ЦК України, ст. 4, 15, 81, 258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Ржищівської міської державної нотаріальної контори, відділу у Кагарлицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області про скасування реєстрації земельної ділянки, - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення державного нотаріуса Ржищівської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 про відкриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу та реєстрацію права на земельну ділянку з кадастровим номером 3222284400:05:008:0029.

Скасувати реєстрацію земельної ділянки та Поземельну книгу у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3222284400:05:008:0029.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто до Київського апеляційного суду через Ржищівський міський суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя