Вирок

від 19.04.2019 по справі 621/617/19

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/617/19

1-кп/621/172/19

В И Р О К

іменем України

19 квітня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора - ОСОБА_3 ,

з боку захисту: обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві кримінальне провадження №12019220300000196 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новопсков Новопсковського району Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого охоронцем ТОВ "АКБ ОФ", не одруженого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15.01.2019 року, в період часу з 15:00 год. по 17:00 год., перебуваючи по вул. Будівельній в с. Лиман Зміївського району Харківської області у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

З метою реалізації свого умислу, ОСОБА_4 , за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 , матеріали відносно якого розслідувались в окремому кримінальному провадженні №12019220300000041 від 16.01.2019 року та яке 21.01.2019 року направлено до Зміївського районного суду Харківської області з обвинувальним актом, перебуваючи поблизу буд. АДРЕСА_2 , де скориставшись тим, що їх дії ніким помічені не будуть, таємно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою наживи, шляхом вільного доступу, здійснили крадіжку контейнеру для збору ТПВ, об`ємом 0,75 куб.м. (інвентаризаційний номер 10630001/77) вагою 48 кг., вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої №151 становить 266,88 грн.

Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розпорядилися ним на власний розсуд, чим спричинили Лиманській сільській раді Зміївського району Харківської області матеріальну шкоду на суму 266,88 грн.

Сторони кримінального провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставинам справи, які ними не оспорюються. З урахуванням принципів диспозитивності та змагальності сторін кримінального провадження, з огляду на визнання обвинуваченим фактичних обставин, якими обґрунтовано обвинувачення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому злочині визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, пояснив, що кримінальне правопорушення вчинене ним при вищевикладених обставинах.

Суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення і його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, визнається його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд, досліджуючи дані про особу винного ОСОБА_4 , враховує, що він не судимий, має постійне місце роботи, за яким характеризується позитивно, за місцем проживання характеризується задовільно, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні покарання ОСОБА_4 , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі в межах санкції сатті.

Враховуючи ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин середньої тяжкості, не судимий, активне сприяння обвинуваченого у розкритті злочину, усвідомлення наслідків скоєного правопорушення та щире його каяття, що свідчить про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, суд, відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, дійшов висновку про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням на строк 1 (один) рік.

У відповідності до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: