Постанова

від 15.04.2019 по справі 607/12476/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/12476/18Головуючий у 1-й інстанції Позняк В.М. Провадження № 22-ц/817/139/19 Доповідач - Міщій О.Я. Категорія - 351000000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2019 року м. Тернопіль

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого - Міщій О.Я.

суддів - Бершадська Г. В., Шевчук Г. М.,

секретар с/з - Романюк Х.Ю.

з участю представників громадської організації "Джерела громадського здоров'я"-Козарецької Т.І., адвоката Михалюк В.І., позивача ОСОБА_4, його представника адвоката Черничинець С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу № 607/12476/18 за апеляційною скаргою громадської організації "Джерела громадського здоров'я" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.11.2018 р., ухвалене в м. Тернополі суддею Тернопільського міськрайонного суду Позняком В.М., за позовом ОСОБА_4 до громадської організації "Джерела громадського здоров'я", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання договорів про надання послуг трудовим договором,-

ВСТАНОВИЛА:

03.07.2018 р. ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що з 01.05.2010 р. по 30.03.2018 р. він працював у громадській організації "Джерела громадського здоров'я", з якою кожного місяця підписував договір цивільно-правового характеру про надання послуг. Відповідно до умов цих договорів він повинен був установлювати контакти із цільовою групою громадян, залучати нових клієнтів, видавати профілактичний інструментарій та засоби гігієни, мотивувати для проходження тестування на ВІЛ, вірусні гепатити, інші хвороби, здійснювати обмін використаних шприців на нові, інформувати щодо профілактики та лікування туберкульозу, супроводжувати виявлених хворих до лікувальних закладів, вести облікову документацію для звітності. Роботу він виконував у мобільній амбулаторії відповідно до визначеного громадською організацією графіку та маршруту, договори підписувалися з ним кожного місяця впродовж більше 7 років без перерв. ОСОБА_4 вказав, що він виконував роботу за конкретною посадою соціального працівника, яка передбачена штатним розкладом, праця за договорами не була юридично самостійною, а здійснювалася в межах діяльності всієї організації з освоєння міжнародного грантового проекту. Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що він отримував оплату за виконану роботу щомісячно, підпорядковувався вимогам охорони праці та техніки безпеки, процес праці не передбачав будь-якого кінцевого результату, дата і час виконання роботи були чітко регламентовані керівником, щороку йому видавали посвідчення працівника ГО, кожного місяця він складав звіт про використані товарно-матеріальні цінності медичного призначення, просив визнати укладені з ним цивільно-правові договори про надання послуг трудовим договором.

24.09.2018 р. представник ГО "Джерела громадського здоров'я" подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що із позивачем укладалися договори цивільно-правового характеру, а не трудові угоди. Зазначив, що відповідно до умов договорів, укладених між ГО Джерела громадського здоров*я та ОСОБА_4, позивач зобов'язувався виконувати роботу на свій ризик, самостійно її організовувати, він не підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку, надавав послуги не постійно, а за проектом Сьогодення з проекцією на майбутнє . Вказав, що укладені з позивачем договори не передбачають положень про те, що робота виконується за установленим графіком, не містять відповідальності за порушення розпорядку роботи, а встановлення маршрутів випливає із самої суті послуг, які надавались для реалізації проекту. Договорами передбачено, що оплата за виконану роботу здійснюється протягом 20-ти робочих днів після підписання акту про надання послуг. Саме наявність такого акту підтверджує надання послуг та є основною метою, для якої укладається договір, а не сам процес виконання роботи, як це передбачено трудовим договором. Також представник зазначив, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року підтверджено те, що відносини, які склалися між ГО Джерела громадського здоров'я та ОСОБА_4 мають цивільно-правовий, а не трудовий характер.

Представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що позивач з 2010 року по 2018 рік працював за договорами про надання послуг, цивільно-правові договори з позивачем укладалися строком на один місяць, за змістом були ідентичними. ОСОБА_4 працював по 2-3 години в день, субота, неділя та святкові дні в нього були вихідними, відпустки не передбачались. Робота виконувалася в зручний для позивача час, режим роботи він установлював собі сам, щомісячно звітував про свою роботу, сам вів облік клієнтів. У відрядження його не відправляли, посвідчень йому не видавали. Оплата здійснювалася залежно від обсягу роботи.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 01.11.2018 р. поновлено строк звернення до суду, позов ОСОБА_4 до ГО Джерела громадського здоров'я , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Держпраці в Тернопільській області - задоволено частково. Встановлено факт перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах із ГО Джерела громадського здоров'я на посаді аут-річ працівника з липня 2010 року по 30 березня 2018 року без оформлення трудового договору. Стягнуто з ГО Джерела громадського здоров'я в користь ОСОБА_4 судові витрати - 352, 40 судового збору та 1800 гривень витрат на правову допомогу, разом 2152 гривень 40 коп. Стягнуто з ГО Джерела громадського здоров'я в користь держави 352, 40 судового збору.

10.12.2018 року представник ГО Джерела громадського здоров'я подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати, постановивши нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права.

Представник вказав, що висновок суду про те, що правовідносини сторін повинні регулюватись не цивільно-правовим, а трудовим договором не відповідає обставинам справи. Із змісту цивільно - правових договорів, укладених із позивачем, та актів виконаних робіт видно, що сторони домовились про те, що позивач надає послуги на свій ризик, сам організовує роботу, не підпорядковуючись правилам внутрішнього трудового розпорядку. Не є обставиною, яка свідчить про наявність трудових відносин між сторонами, наявність графіку маршрутів, оскільки пересування позивача по маршрутах відбувалось у різні дні та години, встановлення маршрутів випливало із самої суті послуг, які надавались позивачем для реалізації проекту "Сьогодення з проекцією на майбутнє". Посвідчення було видано на вимогу ОСОБА_4 і це не може свідчити про укладення з позивачем трудового договору. Та обставина, що ГО Джерела громадського здоров'я здійснювало відрахування соціальних внесків до Пенсійного Фонду не може бути доказом існування трудових відносин між сторонами, оскільки при виконанні робіт за цивільно-трудовим договором також передбачено сплату цих платежів. Судом безпідставно не взято до уваги судове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 р., яким установлено, що відносини, які склалися між ГО Джерела громадського здоров'я та ОСОБА_4 мали цивільно-правовий, а не трудовий характер. Також представник відповідач зазначив, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст. 265 ЦПК України, оскільки суд не зазначив відомостей щодо місця ухвалення рішення, предмета позову, не вказав у резолютивній частині дату початку трудових відносин, двічі стягнув судовий збір, не зазначивши відомостей щодо валюти стягнення, а також вийшов за межі позовних вимог.

11.02.2019 р. представник ОСОБА_4 адвокат Черничинець С.П. подала відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначила, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими, а оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону. Представник вказала, що в договорах про надання послуг, які укладались з позивачем упродовж 7 років та 10 місяців, не визначено конкретного обсягу роботи, яку повинен виконувати ОСОБА_4, предметом договорів є процес праці, а не його кінцевий результат, тому суд підставно задовольнив позов. Договорами передбачено ведення облікової документації, участь у плануванні роботи, залучення нових клієнтів, що є частиною діяльності ГО "Джерела громадського здоров'я" та є ознакою трудових відносин між роботодавцем і працівником. Підтвердженням виконання трудових обов'язків та підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку є встановлення ГО "Джерела громадського здоров'я" маршрутів пересування позивача на спеціально обладнаному автомобілі, водієм якого був працівник громадської організації.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що позивач з липня 2010 р. по березень 2018 р. перебував у фактичних трудових відносинах із ГО "Джерела громадського здоров'я", тому задовольнив позов про визнання укладених цивільно-правових договорів трудовим договором.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.

Судом установлено, що з липня 2010 р. по 30.03.2018 р. між ГО "Джерела громадського здоров'я" (замовник) та ОСОБА_4 (виконавець) укладалися договори про надання послуг. Згідно умов вказаних договорів виконавець зобов'язується надати замовнику послуги щодо налагодження та координації дій, цілей і завдань в рамках проекту Сьогодення з проекцією на майбутнє , а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги на підставах та умовах, визначених договором, виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, а також зобов'язується надати замовнику наступні послуги: встановлює контакт із цільовою групою проекту та залучає нових клієнтів на аут річ маршрутах, видає профілактичні інструментарії та засоби, інформує про наявні послуги для цільової групи, мотивує клієнтів до проходження самотестування на ВІЛ, хвороби, що передаються статевим шляхом, вірусні гепатити, здійснює обмін використаних шприців на нові, видає інформаційно-освітній матеріал, проводить інформування клієнтів щодо профілактики, виявлення та лікування туберкульозу, проводить скринінгове опитування клієнтів проекту, веде облікову документацію для звітності проекту, бере участь у плануванні роботи проекту щодо залучення до нього нових клієнтів, супроводжує клієнтів при самотестуванні, здійснює супровід клієнтів з позитивним результатом на ЛПЗ, веде облік відривних талонів переадресації, мотивує клієнта до початку лікування, проводить консультування клієнтів проекту за принципом рівний-рівному .

Також вказаними договорами передбачено, що після надання послуг сторони протягом 5-ти робочих днів підписують акт про надання послуг. Оплата за договором складається із суми загальної вартості послуг, зазначених в акті про надання послуг, за виключенням утриманих податків. Замовник сплачує до Пенсійного Фонду України єдиний соціальний внесок - 22 % від загальної суми оплати за договором. Оплата здійснюється протягом 10-ти робочих днів після підписання обома сторонами Акту про надання послуг (п.п. 4.2.-4.4.).

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі ст. 24 КЗпП України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Як роз'яснено в Постанові Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.92 Про практику розгляду судами трудових спорів згідно зі ст.24 КЗпП укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу.

Стаття 626 ЦК України визначає загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається.

Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 ЦК України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 ЦК України).

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Умовами договорів про надання послуг, укладеними з позивачем, визначено, що ОСОБА_4 встановлює контакт із цільовою групою населення, залучає нових клієнтів на визначених маршрутах, видає профілактичні інструментарії та засоби, інформує клієнтів про наявні послуги, мотивує їх до проходження самотестування на ВІЛ, ІПСШ, вірусні гепатити, здійснює обмін використаних шприців на нові, видає інформаційно-освітній матеріал; проводить інформування клієнтів щодо профілактики, виявлення та лікування туберкульозу, проводить скринінгове опитування клієнтів проекту, веде облікову документацію для звітності проекту, бере участь у плануванні роботи проекту щодо залучення до нього нових клієнтів, супроводжує клієнтів при самотестуванні, здійснює супровід клієнтів з позитивним результатом на лікувально-профілактичні заходи, веде облік відривних талонів переадресації, мотивує клієнта до початку лікування, проводить консультування клієнтів проекту.

Дослідивши зміст вказаних договорів, суд вірно зазначив, що їх предметом є процес праці, а не її кінцевий результат.

З матеріалів справи видно, що оплата праці позивача мала систематичний характер, як це передбачено трудовим договором, а не була разовою. Так, протягом більш як семи років між сторонами укладались договори про надання послуг ідентичного змісту, що підтверджується обома сторонами. У договорах наперед визначено розмір оплати за місяць, яка згідно відомостей з Пенсійного фонду України в основному була однаковою щомісяця і не залежала від обсягу виконаної роботи.

Доводи представника відповідача про те, розмір заробітку ОСОБА_4 залежав від об'єму виконаної роботи не відповідає обставинам справи. Так, із змісту п.4.4 договорів видно, що оплата проводиться протягом 10 робочих днів після підписання акту про надання послуг. Разом з тим, в п.4.1 договорів зазначено, що вартість послуг становить конкретну наперед визначену суму, з відрахуваннями до державних фондів. Тобто, оплата праці ОСОБА_4 не залежала від об'єму виконаної ним роботи.

Судом установлено, що в договорах про надання послуг режим робочого часу контролюється замовником, а виконавець має чітко дотримуватися доведеного маршруту, натомість при цивільно-правових відносинах виконавець має сам організовувати і виконувати роботу. Так, з матеріалів справи видно, що відповідач надавав транспорт та затверджував маршрути виїзду групи у складі водія, лікаря та соціального працівника за напрямами роботи, із визначенням конкретної дати та часу, за якими повинен працювати ОСОБА_4, а також забезпечував позивача усім необхідним для виконання завдань.

Доводи відповідача про те, що указана обставина не свідчить про наявність трудових відносин між сторонами, унаслідок того, що пересування позивача по маршрутах, визначних у графіку, відбувалось у різні дні та години, а встановлення маршрутів випливало із самої суті послуг, які надавалися позивачем, є безпідставними, оскільки не спростовують факту організації процесу трудової діяльності ОСОБА_4

Також сторони пояснили, що ОСОБА_4 регулярно отримував товарно - матеріальні цінності медичного призначення та подавав громадській організації звіт про їх використання. Із змісту вказаного звіту, долученого до справи, видно, що соціальний працівник ОСОБА_4 за березень 2016 року видав отримані шприци, голки для ін'єкцій, спиртові серветки, презервативи, швидкі тести на хвороби та інше. Таким чином відповідач організовував роботу позивача, надаючи йому для роботи саме такі, а не інші засоби та матеріали.

Крім того, ГО Джерела громадського здоров'я були надані позивачу посвідчення за період з 2016 - 2018 р. , із змісту яких вбачається, що останній займав посаду аут - річ працівника в громадській організації.

Також, із матеріалів справи вбачається, що 06 квітня 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Управління Держпраці в Тернопільській області із заявою з приводу порушень трудового законодавства у Громадській організації Джерела громадського здоров'я .

Згідно відповіді Управління Держпраці у Тернопільській області № 1389/01-05-4.3/18 від 04 травня 2018 року встановлено, що інспекційним відвідуванням виявлені наступні порушення трудового законодавства: із змісту договорів про надання послуг, укладених між ГО Джерела громадського здоров'я та ОСОБА_4, вбачається, що предметом їх є надання послуг, які властиві саме найманому працівнику згідно класифікатора професій, і частково відповідають посадовій інструкції соціального працівника, яка є у штатному розписі громадської організації. Режим робочого часу в договорах про надання послуг контролюється замовником. Виконавець має чітко дотримуватися доведеного маршруту, натомість при цивільно-правових відносинах виконавець має сам організовувати і виконувати роботу. Також, з ОСОБА_4 проводився інструктаж по охороні праці на робочому місці, що вимагається ст. 29 КозПП України. Ознаками трудових відносин, які виникли між ГО та ОСОБА_4 є також те, що згідно договору виконавець зобов'язаний вести облікову документацію для звітності проекту, що є обов'язком штатного працівника; подання звіту про використання товаро-матеріальних цінностей медичного призначення є ознакою матеріальної відповідальності; проходження навчання як соціального працівника є ознакою трудових відносин; термін дії договорів свідчить про безперервність роботи та теж є ознакою трудових відносин.

З індивідуальних відомостей з Пенсійного фонду України про застраховану особу ОСОБА_4 - Форма ОК-5, Громадською організацією Джерела громадського здоров'я (код - 2648741) в період з липня 2010 року по березень 2018 року (включно) сплачувалися страхові внески за позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що предметом договорів цивільно-правового характеру, які укладались з позивачем, є виконання певного визначеного обсягу робіт, які зазначені в актах виконаних робіт, не може бути підставою скасування рішення суду.

Аналізуючи зміст обов'язків, визначених у договорах про надання послуг, укладених між ОСОБА_4 та ГО Джерела громадського здоров'я , акти виконаних робіт, які були складені та погоджені сторонами за наслідками виконаної роботи, пояснення сторін з цього приводу, колегія суддів погоджується із висновком суду про те, обов'язки, які зазначені у договорах про надання послуг та актах виконаних робіт не містять конкретного обсягу виконуваної роботи у вигляді кількісних величин, що повинні були бути відображені в акті їх приймання.

Крім того, вірним є висновок суду про те, що в договорах про надання послуг та актах виконаних робіт не містяться відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен передати та передав виконавець замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик, тому доводи апеляційної скарги з цього приводу є необґрунтованими.

При таких обставинах колегія суддів вважає правильним висновок суду про те, що між сторонами склались трудові відносини, тому відсутні підстави для скасування рішення суду. Доводи ГО Джерела громадського здоров'я про те, що суд, встановивши факт перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах, вийшов за межі позову, колегія суддів вважає безпідставними. Як видно із змісту позовної заяви, ОСОБА_4 просив визнати укладені цивільно-правові договори трудовим договором. Під час розгляду справи в апеляційному суді представник позивача пояснила, що позов спрямований на визнання трудовим договором усіх цивільно-правових договорів, які укладались щомісячно протягом тривалого часу та були ідентичними за змістом, тобто позивач просив визнати факт укладення єдиного трудового договору. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд розглянув справу в межах заявлених позовних вимог та відповідно до вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, відповідачем не надано відповідних доказів на підтвердження того, що відносини, що склались між сторонами мали на меті отримання певного матеріального результату, а не власне праця працівника в процесі виробництва.

Доводи ГО Джерела громадського здоров'я про те, що судом безпідставно не взято до уваги рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 р., колегія суддів вважає безпідставними. Констатація у мотивувальній частині вказаного судового рішення тієї обставини, що ОСОБА_4 працював за цивільно-правовим договором не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду, оскільки предметом розгляду у адміністративній справі був адміністративний позов щодо правомірності постанови про накладення на громадську організацію "Джерела громадського здоров'я" штрафу за порушення трудового законодавства. Адміністративний суд не вирішував спір за цивільним позовом ОСОБА_4 про визнання укладених цивільно-правових договорів трудовим договором.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності оскаржуваного рішення вимогам ст. 265 ЦПК України, є безпідставними. Так, суд зазначив у вступній частині, що рішення ухвалене в м.Тернополі, а також вказав вимоги позивача. Також у мотивувальній частині зазначено суму судового збору в національній валюті України. Відсутність у резолютивній частині рішення відомостей щодо валюти стягнення коштів не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки описка може бути виправлена у порядку, встановленому цивільно-процесуальним законом. Не зазначення конкретного дня укладення трудового договору також не може бути підставою для скасування рішення суду. З цього приводу в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_4 (форма ОК-5), виданих Пенсійним фондом України, вказано, що за липень 2010 р. Пенсійним фондом зараховано ОСОБА_4 31 день страхового стажу, що дає підстави вважати, що позивач перебував у трудових відносинах повний місяць.

Також безпідставними є посилання в апеляційній скарзі й на те, що судом у подвійному розмірі стягнуто судовий збір з відповідача. Згідно вимог ЗУ "Про судовий збір", із урахуванням дати подання позову розмір судового збору становив 704,80 грн. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 04.07.2018 р. ОСОБА_4 зменшено суму судового збору за подання позовної заяви на 50 % до 352,40 грн., відтак судом із урахуванням повної суми судового збору, що підлягала до сплати за подання позову, стягнуто з відповідача у користь позивача 352, 40 грн., а іншу частину суми судового збору стягнуто у користь держави. Крім того, в силу вимог ст. 141 ЦПК України, суд обґрунтовано стягнув з відповідача у користь ОСОБА_4 1800 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи указане, колегія суддів вважає, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.11.2018 р. слід залишити без змін. Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на сторони в межах, що ними понесені.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу громадської організації "Джерела громадського здоров'я" - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.11.2018 р. - залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на сторони в межах, що ними понесені.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова суду апеляційної інстанції складена 19.04.2019 р.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи