Ухвала

від 12.04.2019 по справі 214/7644/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/499/19 Справа № 214/7644/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

представника АТ «Альфа-Банк» ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою представника іпотекодержателя арештованого майна - АТ Альфа Банк адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 листопада 2018 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12018040750002362,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 листопада 2018 року клопотання слідчого СВ Саксаганського ВП КВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором Криворізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_9 , було задоволено та накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮНИТ», а саме на будівлі та споруди, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, м-р Сонячний, 60/1,2,3 та м-р Сонячний, 60/5, шляхом заборони будь-яким особам розпоряджатися та відчужувати вищевказані об`єкти.

Рішення суду обґрунтовано тим, що вивчивши подане клопотання, заслухавши думку слідчого, прокурора, представника ТОВ «ЮНИТ», суд приходить до того, що воно відповідає вимогам ст. 171 КПК України, а тому вважає за необхідне накласти арешт на вищезазначене майно, що передбачено положеннями ст. 170 КПК України.

Представник іпотекодержателя арештованого майна - АТ Альфа Банк - адвокат ОСОБА_7 не погодився з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 листопада 2018 року та поновити AT «Альфа-Банк» строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали суду. Скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на нерухоме майно, а саме: комплекс будівель та споруд (магазин (літ. А-1), площею 394,8 кв.м., магазин (літ.Б), площею 191,8 кв.м., павільйон «м`ясо-риба» (літ. В-1), площею 380,5 кв.м., адміністративний корпус (літ. Г), площею 132,2 кв.м.,) , розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, мікрорайон Сонячний, 60/1,2,3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 701743612110) та комплекс будівель (спеціалізовані продовольчі магазини та продовольчий ринок з комплексом промтоварних магазинів і господарчим двором), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, мікрорайон Сонячний, 60/5 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 701762112110).

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що внаслідок безпідставного накладення слідчим суддею арешту на майно, приватний виконавець фактично позбавлений можливості вжити необхідні дії, передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» для реалізації арештованого майна боржника, що в свою чергу призводить до порушення прав Банку на отримання коштів від реалізації іпотечного майна.

Оскаржувана ухвала слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, грубо і безпідставно порушує права Банку на продаж приватним виконавцем відповідно до вимог Зу «Про виконавче провадження» іпотечного майна та отримання Банком коштів від його реалізації.

Зважаючи на вказані доводи, очевидною є хибність висновку слідчого судді з приводу того, що накладений ним арешт забезпечить збереження майна товариства, оскільки задовго до накладення даного арешту було вжито необхідні заходи для виключення можливості відчуження об`єкту нерухомого майна третіми особами. Натомість слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не перевірено необхідність у застосуванні арешту, більше того взагалі відсутня мета застосування арешту майна, об`єкт нерухомого майна не визнано речовим доказом, відсутні докази обґрунтування розміру шкоди, у даному кримінальному провадженні не існує потерпілих.

Вважає, що клопотання слідчого суперечить вимогам чинного законодавства, тобто не містить законних правових підстав для арешту майна, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становить особистий і надмірний тягар для володільця майна, адже однозначно порушує "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, зокрема юридичної.

Аналізуючи викладені обставини, очевидним є висновок про те, що слідчим та прокурором не наведено достатніх підстав, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи зокрема, не наведено підстав, що обгрунтовують необхідність арешту вищезазначеного майна з забороною будь-яким особам, в тому числі державному виконавцю вживати необхідні заходи передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» для реалізації арештованого майна боржника.

Зважаючи на відсутність цивільного позову, санкція статті за якою здійснена попередня кваліфікація не передбачає конфіскацію майна, а також за відсутності повідомлення про підозру фігурантам даного кримінального провадження, не визнання об`єкту нерухомого майна (будівель і споруд, розміщених за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон Сонячний, 60/1,2,3 та мікрорайон Сонячний 60/5) речовим доказом, очевидним є висновок щодо відсутності жодних підстав для накладення арешту.

Заслухавши доповідь судді, думку представника іпотекодержателя арештованого майна - АТ Альфа Банк адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Вирішуючи питання про дотримання апелянтом строку апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з того, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без виклику та участі останнього, а отже за правилами ч. 3 ст. 395 КПК України строк її апеляційного скарження для нього обчислюється з дня отримання копії даної ухвали. Інших правил визначення моменту початку строку апеляційного оскарження у цих правовідносинах процесуальний закон не містить. Тому колегія суддів вважає, що в даному випадку наявні підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення суду.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно зч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Цей перелік є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає.

Разом з тим, за правилами вказаної норми кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5, та 6, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, в разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Колегією суддів встановлено, що слідчий СВ Саксаганського ВП КВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Криворізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_9 , про арешт майна, в якому зазначив, що 13.11.2018 року до Саксаганського ВП КВП надійшло відношення від директора ТОВ «ЮНИТ», з проханням провести розгляд за фактом викрадення та використання печатки Товариства. Обставини події встановлюються. В ході допиту директора ТОВ «ЮНИТ» ОСОБА_10 було встановлено, що 13.11.2018 року, перебуваючи на своєму робочому місці, вона випадково побачила документпротокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНИТ» (надалі Товариство), в якому учасники вирішували питання про відчуження майна, що належить на праві власності ТОВ «ЮНИТ», а саме: будівлі та споруди, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, м-н Сонячний, 60/1, 60/2, АДРЕСА_1 , та м-н Сонячний, 60/5. На протоколі стояла печатка ТОВ «ЮНИТ». ОСОБА_10 , як директор Товариства, не мала інформації про проведення загальних зборів, тим більше про продаж вищезазначеного майна, їй ніхто про це не повідомляв. Крім того, печатка Товариства завжди знаходиться у неї, або зберігається у сейфі, доступ до якої можна отримати лише тоді, коли на це є її згода та під її особистим контролем. Дзвінки учасникам Товариства підтвердили її побоювання, позаяк вони теж не знали про загальні збори та не давали згоди на продаж майна Товариства.

Також, слідчий в своєму клопотанні зазначив, що 14.11.2018 року вказані відомості, на підставі ст. 214 КПК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018040750002362, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України викрадення штампів та печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах, а саме протиправного вчинення дії щодо майна Товариства.

Зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Вирішуючи по суті клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя не взяв до уваги, що воно не відповідає вищезазначеним вимогам закону.

Так, клопотання слідчого містить лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна згідно процесуального закону, з яких не вбачається за можливе встановити, чи є предмет арешту об`єктом кримінально караних дій, або майном, набутим кримінальним шляхом чи внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або арешт пропонується накласти у забезпечення цивільного позову.

Колегія суддів зважає і на те, що клопотання слідчого не містить відомостей щодо пред`явлення підозри будь-якій особі в даному кримінальному провадженні, не містить посилань і на заявлений цивільний позов та на обґрунтованість його розміру, а також залишено поза увагою, що відповідно до ст. 96-3 КК України у кримінальному провадженні за ч.1 ст. 357 КК України не передбачено застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб, так само як і конфіскації майна та спеціальної конфіскації.

Так, слідчий у своєму клопотанні посилається на мету - досягнення обєктивної істини у вищевказаному кримінальному провадженні, а також проведення повного, обєктивного та не упередженого досудового розслідування, встановлення винних осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальності, виявлення, вилучення, збереження предметів злочинної діяльності, а також речових доказів, які самі по собі, або в сукупності з іншими речовими доказам будуть відігравати велике значення під час проведення подальшого досудового розслідування у органів слідства та прокуратури виникла потреба у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, такого як арешт майна. Зазначає, що вказаний захід забезпечення кримінального провадження є крайнім та необхідним, а також найбільш ефективним, у звязку із тим, що іншими наявними заходами, окрім як накладення арешту на обєкти нерухомого майна забезпечити схоронність вказаного майна, не допустити його відчуження третім особам не можливо, у звязку із чим, не застосування вказаного заходу, може призвести до вищевказаних ризиків.

Разом з тим слідчим в своєму клопотанні не доведено, що комплекс будівель та споруд (магазин (літ. А-1), площею 394,8 кв.м., магазин (літ.Б), площею 191,8 кв.м., павільйон «м`ясо-риба» (літ. В-1), площею 380,5 кв.м., адміністративний корпус (літ. Г), площею 132,2 кв.м.,) , розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, мікрорайон Сонячний, 60/1,2,3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 701743612110) та комплекс будівель (спеціалізовані продовольчі магазини та продовольчий ринок з комплексом промтоварних магазинів і господарчим двором), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, мікрорайон Сонячний, 60/5 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 701762112110) є речовим доказом у кримінальному провадженні №12018040750002362 від 14 листопада 2018 року, до того ж з урахуванням відсутності в матеріалах провадження постанови про визнання вищезазначеного майна речовими доказами.

Також слідчий суддя, як і сам слідчий не взяли до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту відповідного майна.

Крім того, під час апеляційного розгляду було встановлено, що 23.05.2016 року між Банком та ТОВ «ЮНИТ» (код ЄДРПОУ 24445439) було укладено Договір іпотеки №72/16 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим № 2132, відповідно до умов якого ТОВ «ЮНИТ» передало Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: комплекс будівель та споруд (магазин (літ. А-1), площею 394,8 кв.м., магазин (літ.Б), площею 191,8 кв.м., павільйон «м`ясо-риба» (літ. В-1), площею 380,5 кв.м., адміністративний корпус (літ. Г), площею 132,2 кв.м.,) , розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, мікрорайон Сонячний, 60/1,2,3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 701743612110) та комплекс будівель (спеціалізовані продовольчі магазини та продовольчий ринок з комплексом промтоварних магазинів і господарчим двором), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, мікрорайон Сонячний, 60/5 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 701762112110). Відповідні записи про іпотеку та зоборону відчуження у встановленому законом порядку будо внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В подальшому у зв`язку з невиконання перед Банком ТОВ «ЮНИТ» зобов`язань за основним зобов`язанням (кредитним договором), приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 11.06.2018 було вчинено виконавчий напис №1942 про звернення стягнення на нерухоме майно: комплекс будівель та споруд (магазин (літ. А-1), площею 394,8 кв.м., магазин (літ.Б), площею 191,8 кв.м., павільйон «м`ясо-риба» (літ. В-1), площею 380,5 кв.м., адміністративний корпус (літ. Г), площею 132,2 кв.м.,) , розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, мікрорайон Сонячний, 60/1,2,3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 701743612110) та комплекс будівель (спеціалізовані продовольчі магазини та продовольчий ринок з комплексом промтоварних магазинів і господарчим двором), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, мікрорайон Сонячний, 60/5 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 701762112110), за рахунок коштів отриманих від реалізації якого, задовольнити вимоги Банку в розмірі 3 388 446,66 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 05.06.2018 року складає 88 549 598,87 грн.

05.12.2018 року Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_12 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №1942 про звернення стягнення на нерухоме майно (комплекс будівель та споруд (магазин (літ. А-1), площею 394,8 кв.м., магазин (літ.Б), площею 191,8 кв.м., павільйон «м`ясо-риба» (літ. В-1), площею 380,5 кв.м., адміністративний корпус (літ. Г), площею 132,2 кв.м.,) , розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, мікрорайон Сонячний, 60/1,2,3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 701743612110) та комплекс будівель (спеціалізовані продовольчі магазини та продовольчий ринок з комплексом промтоварних магазинів і господарчим двором), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, мікрорайон Сонячний, 60/5 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 701762112110)) та винесено відповідну постанову про арешт вказаного майна.

28.01.2019 року Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_12 було проведено опис нерухомого майна - комплексу будівель та споруд (магазин (літ. А-1), площею 394,8 кв.м., магазин (літ.Б), площею 191,8 кв.м., павільйон «м`ясо-риба» (літ. В-1), площею 380,5 кв.м., адміністративний корпус (літ. Г), площею 132,2 кв.м.,) , розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, мікрорайон Сонячний, 60/1,2,3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 701743612110) та комплексу будівель (спеціалізовані продовольчі магазини та продовольчий ринок з комплексом промтоварних магазинів і господарчим двором), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, мікрорайон Сонячний, 60/5 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 701762112110), про що складено відповідну постанову.

01.02.2019 року Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_12 було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - ОСОБА_13 , для підготовки Висновоку про вартість майна необхідний для визначення початкової вартості вищевказаного майна, при проведенні прилюдних торгів по його реалізація через Систему електронних торгів арештованим майном (надалі по тексту -СЕТАМ) в межах процедури визначеної ЗУ «Про виконавче провадження».

Таким чином, внаслідок накладення слідчим суддею арешту на майно, приватний виконавець фактично позбавлений можливості вжити необхідні дії передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» для реалізації арештованого майна боржника, що в свою чергу призводить до порушення прав Банку на отримання коштів від реалізації іпотечного майна, а отже в даному конкретному випадку стороною обвинувачення було здійснено неправомірне втручання у площину вищенаведених цивільно-правових відносин, а слідчий суддя залишив дану обставину поза увагою, що мало наслідком постановлення ним незаконного рішення, яке підлягає скасуванню в апеляційному порядку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені прокурором доводи щодо необхідності арешту на дане нерухоме майно з метою попередження його пошкодження, псування та знищення є сумнівними за своєю суттю, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), адже, у даному випадку, відсутнє обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, апеляційний суд враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у права осіб повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Вказані обставини слідчим суддею залишились без належної правової оцінки, що свідчить про неналежне дотримання вимоги пунктів 1 та 3 ч. 2 ст. 173 КПК України, згідно яких при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

З огляду на викладене, з висновком слідчого судді про задоволення клопотання слідчого з зазначених в ухвалі мотивів колегія суддів погодитися не може, оскільки у слідчого судді були наявні підстави для повернення клопотання прокурору для усунення його недоліків у зв`язку з недодержанням вимог статті 171 цього Кодексу щодо необхідності такого арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу та постановити нову.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляцію заявника, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою повернути клопотання слідчого для усунення його недоліків.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити строк представнику іпотекодержателя арештованого майна - АТ Альфа Банк - адвокату ОСОБА_7 на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 листопада 2018 року.

Апеляційну скаргу представника іпотекодержателя арештованого майна - АТ Альфа Банк - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 листопада 2018 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12018040750002362 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Саксаганського ВП КВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором Криворізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно - повернути прокурору для виконання вимог ст. 171 КПК України протягом 72 години з дня отримання ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4