Рішення

від 19.04.2019 по справі 757/51459/16-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51459/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 року Печерський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Писанця В.А.,

при секретарі судових засідань - Ясеновенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Світ Побуту до ОСОБА_2, про зобов'язання звільнити незаконні зайняті допоміжні приміщення у житловому будинку,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов'язання звільнити незаконні зайняті допоміжні приміщення у житловому будинку, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до Договору про передачу з балансу на баланс для виконання функцій управління житлового комплексу від 01 жовтня 2012 року (додаток), та Акту приймання-передачі з балансу на баланс житлового ВАТ Трест Південзахідгрансбуд позивачу було передано в управління 3-тю секцію будинку АДРЕСА_1. На підставі даного договору та відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг по даному будинку.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу квартири ВТМ № 291111 від 11 вересня 2013 року.

29 вересня 2017 року відповідно до розпорядження № 522 у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Васильєвої Н.П., вказану справу було передано на повторний автоматичний розподіл та визначено суддю Писанця В.А.

Будучи повідомленим про судовий розгляд належним чином сторони в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомлено, від відповідача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, а тому з урахуванням ст. 223 ЦПК України розгляд справи проводиться у відсутність учасників справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права суд встановив наступні обставини та прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї про захист прав людини і основоположних свобод із змінами та доповненнями, внесеними Протоколом № 11 від 11 травня 1994 року, який діє для України з 11 вересня 1997 року та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до Договору управління майном від 01 жовтня 2012 року Відкритим акціонерним товариством Трест Південзахідтрансбуд позивачу було передано в управління 3-тю секцію будинку АДРЕСА_1. На підставі даного договору та відповідно до ст. 1 ЗУ Про житлово-комунальні послуги Позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг по даному будинку.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу квартири ВТМ № 291111 від 11 вересня 2013 року.

Позивачу стало відомо про самовільне захоплення відповідачем допоміжних приміщень на 12 поверсі секції АДРЕСА_1, що встановлено загальні двері на квартири 409 і 410, внаслідок чого обмежений доступ до теплових мереж (стояки № 10, 11); встановлено двері біля ліфта № 3 у загальному ліфтовому холі, внаслідок чого було пошкоджено допоміжне приміщення будинку та обмежено доступ для обслуговування вентиляційних каналів нежитлових приміщень; встановлено металопластикові вікна на евакуаційному балконі пожежного ліфтового холу ліфта № 4, внаслідок чого обмежений доступ до системи пожежегасіння та створена перешкода для димовидалення та евакуації мешканців на випадок пожежі.

В результаті захоплення допоміжних приміщень будинку було перекрито доступ до приміщень, що відповідно до проекту будинку відносяться до забезпечення пожежної безпеки будинку та мешканців.

З метою досудового врегулювання спору, 27 листопада 2015 року позивачем було направлено відповідачу Припис про звільнення незаконно захоплених допоміжних приміщень житлового будинку, однак відповідач ніяк не відреагував на Припис.

Зазначаємо, що житловий будинок є об'єктом підвищеної небезпеки, від його безпечної експлуатації залежать життя та безпека людей, що в ньому проживають, а допоміжні приміщення забезпечують пожежну безпеку будинку та мешканців.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005р. № 76, встановлено, що спільний коридор відноситься до допоміжних приміщень будинку. Тому його експлуатація повинна здійснюватися згідно з Правилами, зокрема: у допоміжних приміщеннях жилого будинку повинен забезпечуватися належний санітарний стан (п. 3.1.2); використання допоміжних приміщень для розміщення майстерень, комор та інших завдань не допускається (п. 3.1.13); розміщення у допоміжних приміщеннях побутових речей, обладнання, інвентарю та інших предметів не допускається; входи на сходові клітки і горища, а також підходи до пожежного обладнання й інвентарю не повинні бути захаращеними (п. 3.1.14).

Спільний коридор є єдиним шляхом евакуації на випадок пожежі. Згідно з п. 3.7.18 Правил не дозволяється захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, сходові марші і площадки, вестибулі, холи, тамбури тощо) меблями, обладнанням, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину.

Відповідно до ст.ст. 319, 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Статтею 369 ЦК України встановлено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

За викладених обставин судовим розглядом встановлено, що своїми діями відповідач чинить перешкоди в користуванні допоміжними приміщеннями будинку, обмежує права співвласників будинку та допоміжних приміщень до нього, чинить перешкоди в користуванні та володінні майном, що перебуває у спільній сумісній власності, ставить під загрозу безпеку інших мешканців у випадку необхідної евакуації.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264,265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Світ Побуту до ОСОБА_2, про зобов'язання звільнити незаконні зайняті допоміжні приміщення у житловому будинку - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняте приміщення загального користування житлового будинку АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) привести у належний технічний стан самовільно зайняті допоміжні приміщення загального користування житлового будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Світ Побуту (04213, м. Київ, вул. Північна, 46, оф. 1, код ЄДРПОУ 32593540) судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. А. Писанець