Постанова

від 10.12.2018 по справі 921/701/17-г/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2018 р. Справа №921/701/17-г/17

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Плотніцького Б.Д.

суддів Галушко Н.А.

Хабіб М. І.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши матеріали апеляційної скарги Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, №5873/07 від 25.10.2018, (вх. № ЗАГС 01-05/819/18 від 29.10.2018),

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 18.10.2018, суддя Андрусик Н.О. (повний текст складено та підписано 22.10.2018),

за скаргою Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області №5414/07 від 25.09.2018,

про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо винесення постанови від 17.09.2018 про відкриття виконавчого провадження та про скасування постанови від 17.09.2018,

у справі №921/701/17-г/17,

за позовом : Гусятинського районного центру зайнятості, смт. Гусятин, Тернопільської області,

до відповідача : Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, м. Теребовля, Тернопільська область,

про стягнення 12934,43 грн. коштів виплачених як допомога по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18.10.2018 у задоволенні скарги Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області №5414/07 від 25.09.2018 - відмовлено.

29 жовтня 2018 року на адресу суду поступила апеляційна скарга Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області №5873/07 від 25.10.2018 (вх. № ЗАГС 01-05/819/18 від 29.10.2018), на вказану ухвалу суду.

Скаржник просив суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гулька В. І. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП №57227918) з примусового виконання наказу господарського суду від 30.05.2018 у даній справі та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2018. При цьому, в обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що оскільки боржником у виконавчому провадженню є державний орган, то виконання рішення має здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, тобто органами казначейства, з посиланням на Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, №5873/07 від 25.10.2018, (вх. № ЗАГС 01-05/819/18 від 29.10.2018) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 18.10.2018 у справі № 921/701/17-г/17 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Апеляційний суд, розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, дійшов висновку, що ухвалу господарського суду Тернопільської області слід скасувати, а апеляційну скаргу частково задоволити з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 06.02.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2018, у даній справі позовні вимоги задоволено повністю.

30.05.2018 на примусове виконання рішення господарського суду Тернопільської області та постанови Львівського апеляційного господарського суду, в порядку ст.327 ГПК України, п.п.19.1. п. 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України судом видано накази.

Як встановлено судами та вбачається з відмітки на зворотній стороні копії наказу від 30.05.2018, стягувач 08.06.2018 звертався до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області із заявою про виконання наказу суду щодо стягнення коштів з боржника, втім 13.06.2018 вищевказаний виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання на підставі п. п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження .

25.06.2018 стягувач звернувся із заявою №06/880 (отримано 02.07.2018) до Управління Державної казначейської служби України у Теребовлянському районі Тернопільської області про виконання даного наказу суду, долучивши до заяви оригінал наказу суду від 30.05.2018 та судове рішення від 06.02.2018 у справі № 921/701/17-г/17.

Листом № 2-22/517 від 20.08.2018 наказ суду від 30.05.2018 повернуто без виконання, зазначивши, що стягувачем за виконавчим документом № 921/701/17-г/17 є державний орган, тому дія Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень не поширюється на відповідне рішення суду (п. 2 ст. 2 даного Закону).

03.09.2018 стягувачем повторно пред'явлено виконавчий документ до виконання в орган ДВС (заява № 06/1231) та 17.09.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57227918 з примусового стягнення з Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійною фонду України Тернопільської області на користь Гусятинського районного центру зайнятості 12934,43 гривень. Водночас стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі 1293,4 грн. та зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно.

Суд першої інстанції, дійшов висновків, що Управлінням державної казначейської служби у Теребовлянському районі Тернопільської області (лист за № 2-22/517 від 20.08.2018) правомірно було повернуто оригінал наказу по справі № 921/701/17- г/17 щодо стягнення з Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійною фонду України Тернопільської області на користь Гусятинського районного центру зайнятості 12934,43 гривень виплаченого забезпечення безробітному без прийняття до виконання на підставі п. 2 ст. 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , а відтак старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57227918 з примусового стягнення з Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійною фонду України Тернопільської області на користь Гусятинського районного центру зайнятості 12934,43 гривень. Водночас стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі 1293,4 грн. та зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно.

З такою позицією суду першої інстанції колегія суддів Західного апеляційного господарського суду погодитись не може, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України Про виконавче провадження рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Абзацом 2 підпункту 1 пункту 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України встановлено, що безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Відповідно до пункту 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

За змістом абзацу 3 пункту 2 Порядку у тексті цього документа термін боржники вживається у такому значенні - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Згідно з пунктом 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 24 Порядку встановлено, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1003327608 від 04.12.2017, Гусятинський районний центр зайнятості (іден.код 21144803) за своєю організаційно-правовою формою є державною організацією (установа, заклад) (а.с. 50).

Боржник - Теребовлянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, за даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1003327634 від 04.12.2017, ідентифікаційний код 41246380 є державним органом виконавчої влади (а.с. 52).

Отже дія Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень на зазначене судове рішення не поширюється. Однак, це не може бути підставою для повернення Управлінням державної казначейської служби у Теребовлянському районі Тернопільської області (лист за № 2-22/517 від 20.08.2018) оригіналу наказу по справі № 921/701/17- г/17 щодо стягнення з Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійною фонду України Тернопільської області на користь Гусятинського районного центру зайнятості 12934,43 гривень виплаченого забезпечення безробітному без прийняття до виконання, оскільки враховуючи викладене, державні виконавці позбавлені можливості проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами, згідно з якими боржниками є державні органи, тому стягувачам необхідно подавати такі документи безпосередньо до органів Казначейства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 24.06.2015 року № 916/2182/14 (№3-314гс15) де стягувачем також є Державне підприємство.

Відповідно до п.9 ч.4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Відтак старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області повинен був відмовити у відкриті виконавчого провадження на підставі зазначеного вище, оскільки виконавчий документ у цій справі має виконуватись виключно органом Казначейства, в якому обслуговується боржник.

Вимога про скасування постанови не підлягає до задоволення, оскільки відповідно до частини третьої статті 74 Закону України Про виконавче провадження така постанова може бути скасована лише начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, у разі оскарження до начальника відділу рішень, дії або бездіяльність державного виконавця.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України , no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

керуючись ст.ст. 86, 252, 255, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, №5873/07 від 25.10.2018, (вх. № ЗАГС 01-05/819/18 від 29.10.2018) - задоволити частково, а ухвалу господарського суду Тернопільської області від 18.10.2018 р. у справі № 921/701/17-г/17 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким частково задоволити скаргу Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області №5414/07 від 25.09.2018.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гулька В. І. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП №57227918) з примусового виконання наказу господарського суду від 30.05.2018 у справі № 921/701/17-г/17.

Визнати незаконною постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2018 (ВП №57227918) старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гулька В. І. з примусового виконання наказу господарського суду від 30.05.2018 у справі № 921/701/17-г/17.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя Плотніцький Б.Д.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Хабіб М. І.