Ухвала

від 17.04.2019 по справі 903/825/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

УХВАЛА

"17" квітня 2019 р. Справа № 903/825/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В.

суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Петрук О.В. ,

представники учасників справи:

позивач- Малолітнєв О.В. (присутній в засіданні 16.04.2019р.);

відповідач- не з'явився;

АТ Альфа-Банк - Григориця В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Аль-фа-Банк на ухвалу господарського суду Волинської області від 12.11.2018р. у справі №903/825/ 18 (суддя Дем'як В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтотрейд Ресурс м.Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Ойл Груп м.Луцьк

про стягнення 460 026 710 грн. 66 коп. заборгованості,-

В листопаді 2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю Нафтотрейд Ресурс (надалі в тексті - ТзОВ Нафтотрейд Ресурс ) звернулось з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Ойл Груп (надалі в тексті - ТзОВ Вест Ойл Груп ) 460 026 710 грн. 66 коп. заборгованості по розрахунках за договором позики №01/12/16-П від 01.12.2016р.

Ухвалою від 12.11.2018р. господарський суд Волинської області задоволив заяву Позивача від 09.11.2018р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі №903/825/18 про забезпечення позову. Судом накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності ТзОВ Вест Ойл Груп.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Акціонерне товариство Альфа-Банк (надалі в тексті - Банк) звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та ухва-лити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТзОВ Нафтотрейд Ресурс про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно та заборону реєстраційних дій - відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Скаржник зокрема, зазначає, що ухвалу місцевим госпо-дарським судом постановлено з порушенням норм чинного законодавства, арешт накладено та за-боронено вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо рухомого та не рухомого майна, яке перебуває в заставі АТ Альфа-Банк . Зазначає, що відповідно до договорів застави рухомого та нерухомого майна, банк набуває право звернення стягнення на предмети застави у випадку невиконання основ-ного зобов'язання (кредитного договору) та звернення стягнення на предмети застави може бути здійснено заставодержателем на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно із договором про задоволення вимог заставодержателя. Крім того, пункти 6.3 зазначених договорів містять застереження про задоволення вимог заставодержателя (банку), визнаються сторонами та відповідно до ст.36 Закону України Про іпотеку вважаються договорами про задоволення вимог заставодержателя, що надає право заставодержателю в порядку позасудового врегулювання зверну-ти стягнення на нерухоме майно, що входить до складу предмету застави, на підставі цих догово-рів. В свою чергу п.6.3.1 та п.6.3.2 передбачають, що звернення стягнення на нерухоме майно у по-рядку позасудового врегулювання може здійснюватися шляхом передачі заставодержателю права власності на нерухоме майно, що входить до складу предмету застави, в рахунок виконання відпо-відно основного зобов'язання у порядку, встановленому ст.37 Закону України Про іпотеку або звернення стягнення на нерухоме майно, у порядку позасудового врегулювання може здійснювати-ся шляхом продажу заставодержателем від свого імені нерухомого майна, що входить до складу предмету застави, будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому до ст.38 Закону України Про іпотеку . Через неналежне виконання умов кредитного договору Скаржник 11.10.2018р. направив на адресу ТзОВ Вест Ойл Груп повідомлення про порушення зобов'язання №90556-11-6/6 з вимогою сплатити заборгованість, яка складається з: 7152236,36 до-ларів США заборгованості за кредитом, 55706051,64 грн. заборгованості по пені за несвоєчасне по-вернення кредиту, 460247,09 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом; 1809489,14 грн. заборгованості по пені за прострочення сплати процентів. Скаржник повідомляє, що має намір в позасудовому порядку звернути стягнення на майно у відповідності до Закону Ук-раїни Про іпотеку та Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтя-жень , про що свідчить повідомлення про порушення зобов'язання та зареєстроване звернення стягнення на рухоме майно в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Тому вважає, що ос-каржуваною ухвалою його позбавлено можливості звернутись до нотаріуса чи інших державних реєстраторів у відповідності до ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за захистом своїх порушених прав, оскільки при посвідченні пра-вочинів про відчуження або заставу нерухомого майна нотаріусом перевіряється відсутність пода-ткової застави, заборони відчуження або арешту майна шляхом безпосереднього доступу до Держав-ного реєстру речових прав на нерухоме майно. На переконання Скаржника, з аналізу зазначених норм вбачається, що арешт на майно може бути накладений з метою його подальшої реалізації та задоволення вимог позивача у виконавчому провадженні. Проте, господарським судом Волинської області не було враховано те, що арештоване майно перебуває в іпотеці і заставі АТ Альфа Банк і право першочергового звернення стягнення на нього належить саме йому, а позов ТзОВ Нафто-трейд Ресурс до ТзОВ Вест Ойл Груп про стягнення заборгованості та заява про забезпечення позову подані до суду з метою уникнення відповідальності за невиконання умов договору про від-криття кредитної лінії №12-В/13 від 13.05.2013р.

Апеляційна скарга Банку вже розглядалась Північно-західним апеляційним господарським судом. Так, ухвалою від 11.12.2018р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Волинської області від 12.11.2018р. у справі №903/825/18 було закрито.(т.6, арк.матеріалів оскарження 51-56).

Проте, постановою Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного господарського су-ду від 27.02.2019р. зазначену ухвалу апеляційного господарського суду було скасовано, справу № 903/825/18 направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2018р. колегія суддів Верховного суду зазначила, що метою забезпечувального зобов'язання, такого як застава (іпотека), є набуття кредитором (заставодержателем) переважного перед іншими кредито-рами боржника (заставодавця) права задоволення своїх вимог за рахунок переданого в забезпечен-ня зобов'язання майна боржника (предмета застави (іпотеки), що прямо випливає зі змісту статті 1 Закону України Про заставу , статей 1, 3 Закону України Про іпотеку . Особливістю таких право-відносин є те, що заставодавець хоча і залишається власником переданого в заставу майна, проте на період забезпечення позбавлений правомочності розпорядження цим майном, а заставодержатель у свою чергу, у випадку порушення боржником забезпеченого зобов'язання має право у будь-який момент переважно перед іншими кредиторами такого боржника задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на заставлене майно. У зв'язку з чим заставодержатель має власний пріоритетний майновий інтерес до отриманого в заставу майна боржника, який може бути реалізо-ваний ним у будь-який момент у разі порушення забезпеченого зобов'язання. За таких обставин висновки суду апеляційної інстанції в пункті 6 Постанови є помилковими, оскільки не зважаючи на те, що скаржник формально не є учасником спірних правовідносин, які випливають з договору позики від 01.12.2016р. №01/12/16-П, проте винесена з метою забезпечення даного позову ухвала суду про накладення арешту на заставлене майно боржника очевидно та безпосередньо впливає на майновий інтерес заставодержателя цього майна, який у такому випадку позбавляється можливості реалізувати набуте за договорами застави та іпотеки пріоритетне право на задоволення своїх ви-мог за рахунок заставленого майна у встановленому законом порядку. Зазначене свідчить про пе-редчасність висновку суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для закриття апе-ляційного провадження у справі з посиланням на п.3 ч.1 ст.264 ГПК України.(т.6, арк.матеріалів оскарження 150-156).

На підставі постанови Верховного Суду від 27.02.2019р. Північно-західний апеляційний гос-подарський суд ухвалою від 29.03.2019р. відкрив апеляційне провадження у справі №903/825/18 та призначив розгляд апеляційної скарги на 16.04.2018р.

16.04.2019р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду наді-йшли письмові пояснення ТзОВ Нафтотрейд Ресурс , в яких останнє просить в задоволенні апеля-ційної скарги відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.(т.6, арк.справи 159, 163-168).

В судовому засіданні 16.04.2019р. представник Скаржника підтримав доводи і вимоги апе-ляційної скарги в повному обсязі та надав пояснення. Вважає ухвалу місцевого суду від 12.11.2018 року незаконною та необґрунтованою, тому просить апеляційний суд її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТзОВ Нафтотрейд Ресурс про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно та заборону реєстраційних дій. Представник Банку повідомив, що до суду першої інстанції з клопотаннями про вступ у справу в якості третьої особи та про скасування заходів забезпечення позову не звертався. Крім того, вказав, що на момент апеляційного розгляду АТ Альфа Банк із зверненням стягнення на нерухоме май-но та рухоме майно ТзОВ Вест Ойл Груп в позасудовому порядку не зверталося.

Представник Позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції, крім того, наголосив, що не заперечує переважного права Банку на задоволення своїх вимог.

ТзОВ Вест Ойл Груп не забезпечило явки свого представника в судове засідання, проте, участь представників не визнавалась обов'язковою, тому така неявка не перешкоджає розгляду апе-ляційної скарги.

Разом з тим, у зв'язку з ремонтними роботами, які здійснювались ПрАТ Рівнеобленерго 16.04.2019р. Північно-західний апеляційний господарський суд було знеструмлено з 16:03 год. по 18:00 год. і судове засідання не могло бути закінчене. Апеляційним судом було оголошено перерву до 15:00 год. 17.04.2019р.(т.6, арк.справи 184).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників, вивчивши матеріали ос-карження, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів оскарження, обґрунтовуючи позовну заяву, Позивач посилається на порушення Відповідачем умов договору №01/12/16-П від 01.12.2016р., а саме - неповернення суми позики безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі. В свою чергу, заява про за-безпечення позову вмотивована тим, що сума позову є значною, Відповідач уникає виконання гро-шового зобов'язання, а як вбачається з довідки банку - залишок коштів на його рахунку становить 25 042,25грн.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 12.11.2018р. задоволено заяву Позива-ча від 09.11.2018р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі №903/825/18 про забезпечення позову. Накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності ТзОВ Вест Ойл Груп , а саме:

1) обладнання автозаправочного комплексу та приміщення і споруди автозаправочного ком-плексу, загальною площею 189,7 м 2 , розташовані за адресою: Україна, Дніпропетровська обл., П'я-тихатський район, селище Зоря, вулиця Молодіжна, 55; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 9709512245;

2) обладнання АЗС та будівля АЗС з магазином супутніх товарів, загальною площею 63,5 м 2 , розташовані за адресою: Україна, Житомирська обл., Житомирський район, с.Зарічани, Берди-чівський майдан, будинок 8; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєст-рі речових прав на нерухоме майно - 11935918220;

3) обладнання стаціонарної АЗС та стаціонарна АЗС середньої потужності категорії А , траса Київ-Чоп (зліва) 765+400км загальною площею 156,3 м 2 , розташовані за адресою: Україна, Закарпатська обл., Мукачівський р., смт.Чинадійово, вулиця Садова, будинок 94-В; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 10233221227;

4) обладнання АЗС та будівля операторської у складі АЗС (літер А), загальною площею 134,2 м 2 , розташовані за адресою: Україна, Запорізька обл., м.Запоріжжя, вулиця Дослідна станція, будинок 2-В; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 9581923101;

5) обладнання автозаправочного комплексу та автозаправочний комплекс (літер А-1), зага-льною площею 153,4 м 2 , розташовані за адресою: Україна, Харківська обл., Красноградський р-н., с.Піщанка, вулиця Енгельса, будинок 144, 146; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 12438863233 та земельну ділянку площею 0,5га, розташованої за адресою: Україна, Харківська обл., Красноградський р., с.Піщанка, вулиця Енгельса, земельна ділянка 144, 146, кадастровий номер земельної ділянки: 6323385501:02:002: 0012; цільове призначення: роздрібної торгівлі та комерційних послуг (для будівництва АЗС та СТО автомобільного транспорту); реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 12843663233;

6) обладнання будівля автозаправочної станції та нежитлове приміщення, будівля автоза-правочної станції №5 (А-1), загальною площею 40,5 м 2 , розташовані за адресою: Україна, Хмель-ницька обл., Білогірський р., смт.Білогір'я, вулиця Шевченка, будинок 78-Б; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 12278068203 та земельну ділянку площею 0,0335га, розташованої за адресою: Україна, Хмельницька обл., Білогір-ський р., смт.Білогір'я, вулиця Шевченка, земельна ділянка 78-Б, кадастровий номер земельної ді-лянки: 6820355100:01:003:0208; цільове призначення: для виробничих потреб; реєстраційний но-мер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 12608068203 та земельну ділянку площею 0,0252га, розташованої за адресою: Україна, Хмельницька обл., Біло-гірський р., смт.Білогір'я, кадастровий номер земельної ділянки: 6820355100:01:003:0209; цільове призначення: для виробничих потреб; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Держав-ному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 12581568203;

7) обладнання комплексу автозаправної станції та комплекс автозаправної станції, загаль-ною площею 148,9 м 2 , розташовані за адресою: Україна, Донецька обл., м.Донецьк, вулиця Петров-ського, будинок 186-В; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі ре-чових прав на нерухоме майно - 49335414101;

8) обладнання операторської (літера Б) та будівля операторської (літера Б), загальною пло-щею 153,5кв.м., розташовані за адресою: Україна, Запорізька обл., м.Запоріжжя, вулиця Чарівна, будинок 64-А; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 49482523101;

9) обладнання АЗС, АГЗП та АЗС, АГЗП з об'єктами сервісного обслуговування водіїв та транспортних засобів, загальною площею 217,3 м 2 , розташовані за адресою: Україна, Харківська обл., Харківський р., смт.Пісочин, автодорога Київ-Харків-Довжанський, 464км + 850м; реєстрацій-ний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 49398263251;

10) обладнання АЗК та нежитлова будівля, АЗК з будівництвом АЗС та об'єктів сервісного обслуговування водіїв та транспортних засобів - за межами населеного пункту, загальною площею 259,3 м 2 , розташовані за адресою: Україна, Харківська обл., Дергачівський р., с.Черкаська Лозова, провулок Променевий, будинок 29; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 49986663220;

11) обладнання сервісного комплексу по обслуговуванню населення та транспортних засо-бів міста Херсона та інших областей та будівлі і споруди сервісного комплексу по обслуговуванню населення та транспортних засобів міста Херсона та інших областей (перша черга АЗС), загальною площею 298,2 м 2 , розташовані за адресою: Україна, Херсонська обл., м.Херсон, сщ/рада Антонів-ська, автодорога Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на Таганрог), 221км + 600м; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 49903965101.

Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєст-рації прав (в т.ч. акредитованим суб'єктам, нотаріусам та будь-яким іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вищезазначеного майна, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєст-рацію права власності на зазначене майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо зазначених об'єктів майна до вирішення справи по суті.

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та за-конних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, за-бороною відповідачу вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. (п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.137 ГПК України).

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення по-зову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, ви-ходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Приписами ст.129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім ви-падків, встановлених законом, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

Статтею 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.17 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апе-ляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.(ч.1 ст.254 ГПК України).

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими дока-зами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.(ст.269 ГПК України).

З матеріалів справи №903/825/18 вбачається, що її учасниками є Позивач-ТзОВ Нафто-трейд Ресурс та Відповідач-ТзОВ Вест Ойл Груп . Предментом спору є стягнення заборгованості за укладеним сторонами 01.12.2016р. договором позики №01/12/16-П. У даній справі 12.11.2018р. місцевим господарським судом, учасником якої АТ Альфа-Банк не є, прийнято судове рішення - ухвала про забезпечення позову. Зазначена ухвала суду не містить висновків і рішень, які стосую-ться прав, інтересів та (або) обов'язків АТ Альфа-Банк .

Розглядаючи апеляційну скаргу АТ Альфа-Банк , колегія суддів приймає до уваги офіцій-не тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004р. №18-рп/2004 у справі №1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний за-коном інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або не-матеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не су-перечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний Суд України у своєму рішенні чітко не розмежував способи захисту суб'єк-тивного права від способів захисту інтересу, який існує поза конкретним суб'єктивним правом. Прагнення особи користуватися благом на підставі законного інтересу, але поза суб'єктивним пра-вом, відрізняється від того ж самого прагнення, але в межах наявного у особи суб'єктивного права. Тобто, в першому випадку законний інтерес не передбачає певних дій від інших осіб або чітко ус-тановлених меж поведінки, в іншому випадку - при суб'єктивному праві - інтерес задовольняється шляхом покладення на певних осіб відповідного суб'єктивному праву обов'язку.

Апеляційний господарський суд також приймає до уваги, що на відміну від оскарження су-дового рішення учасником справи - не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунту-вання наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, при чо-му такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним .

З матеріалів справи та пояснень представника АТ Альфа-Банк , наданих в судових засі-даннях суду апеляційної інстанції вбачається, що до суду першої інстанції з клопотаннями про вступ у справу в якості третьої особи та про скасування заходів забезпечення позову АТ Альфа Банк не зверталось. Крім того, на момент апеляційного розгляду із зверненням стягнення на неру-хоме майно та рухоме майно ТзОВ Вест Ойл Груп в позасудовому порядку Банк також не звер-тався. Тобто відсутні докази створення судовим рішенням і існування перешкод в реалізації Скар-жником своїх прав іпотеко- і заставодержателя. Судом першої інстанції не вирішено очевидно і безумовно питання про право, інтерес і обов'язок АТ Альфа-Банк .

Крім того, судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо сто-суватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення гос-подарським судом першої інстанції є скаржник, або в рішенні міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення міс-тяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки такої особи.

В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, але й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Євро-пейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Така правова пози-ція викладена Верховним Судом в складі колегії суддів Касаційного господарського суду у поста-нові від 18.12.2018р. у справі №911/1316/17.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що Банк не був учасником у правовідносинах, які є предметом спору у даній справі. А сам спір про право судом на момент постановлення оскаржу-ваної ухвали був лише призначений господарським судом першої інстанції до розгляду.

В оскаржуваному судовому рішенні (ухвалі від 12.11.2018р.) не містяться судження про пра-ва та обов'язки Банку у відповідних правовідносинах. В мотивувальній і в резолютивній частинах ухвали відсутні висновки суду про права та обов'язки Скаржника і не вказується прямо про його права та обов'язки. Матеріалами справи стверджено, що Скаржник зазначає лише про те, що рішен-ня може вплинути на його права та інтереси. Натомість, за змістом частин 1, 3 ст.254 ГПК України - виникнення у особи, яка не брала участі у справі, права на апеляційне оскарження законодавець пов'язує саме з фактом вирішення судом питання про її права, інтереси або обов'язки.

Тому, з мотивів, викладених вище, такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що су-довим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником та сторонами у справі і з огляду на такі обставини - суб'єкт апеляційного оскарження відсутній.

Вказані висновки колегії суддів узгоджені з правовими позиціями, які викладені у постано-вах Верховного Суду від 11.07.2018р. у справі №5023/4734/12 та від 18.12.2018р. у справі №911/ 1316/17.

Тобто, системний аналіз чинного законодавства дає можливість дійти висновку, що із зая-вою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутися лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору.

Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом з власної ініціативи або за вмоти-вованим клопотанням учасника справи (ч.1 ст.145 ГПК України). При цьому, суд апеляційної інс-танції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення станом на момент його постанов-лення, проте як вбачається з матеріалів справи, про залучення до участі у справі №903/825/18 в якості третьої особи або з заявою про скасування ухвали про забезпечення позову Скаржник до суду першої інстанції не звертався.

Разом з тим, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.(ч.1 ст.316 ГПК України).

Колегія суддів враховує, що визнавши передчасним висновок апеляційного суду про наяв-ність правових підстав для закриття апеляційного провадження і направивши справу до апеляцій-ного господарського суду для продовження розгляду, Верховний Суд зазначив в постанові від 27.02.2019р., що не зважаючи на те, що скаржник формально не є учасником спірних правовідно-син, які випливають з договору позики від 01.12.2016р. №01/12/16-П, проте винесена з метою забез-безпечення даного позову ухвала суду про накладення арешту на заставлене майно боржника оче-видно та безпосередньо впливає на майновий інтерес заставодержателя цього майна, який у такому випадку позбавляється можливості реалізувати набуте за договорами застави та іпотеки пріоритет-не право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна у встановленому законом по-рядку.

Проте, при повторному розгляді скарги АТ Альфа-Банк , апеляційним судом встановлено і вбачається з матеріалів справи, що предметом та підставою позову ТзОВ Нафтотрейд Ресурс до ТзОВ Вест Ойл Груп є правовідносини сторін за двостороннім договором №01/12/16-П від 01.12. 2016р. у зв'язку із неповерненням Відповідачем суми безпроцентної фінансової допомоги на зво-ротній основі на користь Позивача.

Колегія суддів встановила, що АТ Альфа-Банк не є учасником зазначених правовідносин за двостороннім договором між Позивачем і Відповідачем у справі №903/825/18, яка розглядалась господарським судом Волинської області.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, ні її мотивувальна, ні резолютивна частини не містять жодних висновків щодо АТ Альфа-Банк , про зобов'язання його вчинити будь-які юридично зна-чимі дії або утримання від їх вчинення щодо жодної із сторін, предмета спору. Також, матеріали оскарження ухвали суду не містять і документів, які б свідчили про порушення прав Скаржника.

Аналізуючи зібрані по справі відповідні матеріали та документи колегія суддів дійшла вис-новку, що в даному випадку об'єктом захисту (конкретизованим легітимним інтересом) є право Скаржника на отримання грошових коштів від ТзОВ Вест Ойл Груп (відповідача) за договором про відкриття кредитної лінії №12-В/13 та відповідно на забезпечення виконання зобов'язань яко-го було укладено відповідні договори застави нерухомого та рухомого майна. Вказані договори, ук-ладені АТ Альфа-Банк та ТзОВ Вест Ойл Груп долучено Скаржником до матеріалів апеляційної скарги.

При цьому, ні суб'єктивного, ні об'єктивного відношення Скаржника до предмета спору у справі №903/825/18 не має, а оскаржуваним судовим рішенням питань про права, обов'язки та ін-тереси АТ Альфа-Банк щодо предмета позову, як це вимагається ч.ч.1, 3 ст.254 ГПК України - не приймалось.

Водночас, доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для накладення арешту на ма-йно, оскільки це майно знаходиться у заставі АТ Альфа-Банк і на нього вже накладено обтяжен-ня та заборона відчуження, не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції до уваги, оскіль-ки чинним законодавством не передбачено, що перебування майна у заставі перешкоджає накла-денню на нього арешту. Крім того, суд першої інстанції окремо застережив про незмінність пріо-ритету іпотеки та застави щодо нерухомого майна, відносно якого Позивач просить застосувати за-ходи забезпечення позову.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що не набувши статусу учасника про-вадження у справі та не довівши порушення прав та обов'язків оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду - АТ Альфа-Банк не вправі оскаржувати останню в апеляційному порядку.

В силу п.3 ч.1 ст.264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провад-ження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судо-вим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

З огляду на вищевикладене, оскільки Скаржник не має статусу сторони чи учасника справи №903/825/18, а його права оскаржуваною ухвалою не порушені та судового рішення стосовно його прав та обов'язків судом не приймалось, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно Банк не набув процесуального права на апеляційне оскарження прийнятої 12.11.2018р. господарським су-дом Волинської області ухвали у справі №903/825/18, а відтак апеляційне провадження за апеляцій-ною скаргою Акціонерного товариства Альфа-Банк належить закрити.

Керуючись ст.ст. 34, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284, 316 Господарського проце-суального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Альфа-Банк на ухвалу господарського суду Волинської області від 12.11.2018р. у справі №903/825/18 закрити.

2. Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

3. Матеріали оскарження ухвали у справі №903/825/18 повернути до господарського суду Во-линської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.