Рішення

від 25.03.2019 по справі 907/621/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

25.03.2019 р. м. Ужгород Справа № 907/621/18

За позовом Заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник", м. Київ

про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами великоваговим транспортним засобом у розмірі 32 868 грн. 97 коп.,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Штундер Д.Л.

представники:

Прокуратури - Данча М.М., прокурор відділу прокуратури Закарпатської області,

службове посвідчення № 035573 від 07.09.2015 року

Позивача - не з'явився

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Заступником прокурора Волинської області заявлено позов в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник", м. Київ про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами великоваговим транспортним засобом у розмірі 32 868 грн. 97 коп.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.11.2018 року відкрито провадження у справі № 907/621/18 у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.11.2018 року на 10 год. 30 хв. Відповідача зобов'язано подати суду у строк до 26.11.2018 року відзив на позовну заяву у порядку ст. 165 ГПК України.

Ухвалами суду від 27.11.2018 року, 20.12.2018 року, 17.01.2019 року та 01.02.2019 року підготовче засідання відкладалося з підстав, наведених в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 25.02.2019 підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті на 25.03.2019.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та письмових поясненнях; вважає їх належним чином доведеними і такими, що підлягають до задоволення. Пояснив, що під час проведення габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля марки VOLVO, д.р.н. АО0811АА, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, було виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень (чек зважування № 6 від 27.12.2017 року о 16:14 год.), встановлених пунктом 22.5. Правил дорожнього руху України, в зв'язку з чим автомобільному перевізнику ТОВ "Будівельник", відповідно до п. 30 Постанови КМУ № 879 від 27.06.2007 року, було нараховано плату за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (Розрахунок № 1 від 27.12.2017 року у розмірі 992,34 євро), що в гривневому еквіваленті складає 32 868 грн. 97 коп. Вказана сума перевізником у встановлений п. 31-1 Порядку № 879 тридцятиденний строк сплачена не була.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з'явився, хоча підготовче провадження судом неодноразово відкладалося. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

При вирішенні спору у даній справі судом враховано положення ч. 2 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов'язує суд розглянути справу і в тому випадку, якщо така справа, що прийнята ним до провадження з додержанням правил підсудності, в процесі розгляду стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок зміни у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Зміна підсудності даної справи зумовлена зміною відповідачем у ході підготовчого провадження у даній справі свого місцезнаходження на місто Київ. В результаті такої зміни, належність справи до виключної підсудності іншого суду не вбачається.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення прокурора,

суд встановив:

На підставі наказу № 1242 від 22.12.2017 року Державної служби України з безпеки на транспорті та направлення на перевірку від 22.12.2017 року № 027175, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області проведено рейдову перевірку транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів щодо дотримання Закону України "Про автомобільний транспорт", вимог постанови КМУ № 879 від 27.06.2007 року "Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування", Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, Закону України "Про приєднання України до Європейської Угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні перевезення" на автомобільній дорозі національного значення Н-І7 "Львів-Луцьк" на 126 км.

В ході проведення перевірки посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області 27.12.2017 року у відповідності до Постанови КМУ "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" від 27.06.2007 року № 879 проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу: автомобіль (сідловий тягач) марки VOLVO FН 12, реєстраційний номер НОМЕР_1, напівпричеп бортовий марки Swarzmuller, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Перевіркою встановлено, що перевізник ТзОВ "Будівельник" із залученням водія - ОСОБА_3 здійснював перевезення вантажу (пиловник дуба) до м. Рожище Рожищенського району Волинської області для ТзОВ "Цунамі", що підтверджується даними товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним автотранспортом (ТТН-ліс) від 23.12.2017 року серії ЗКВ № 391052.

За результатами вказаного контролю 27.12.2017 року складено акт № 034826 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксоване порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг із перевезення вантажу (пиловник дуба) із перевищенням вагових обмежень (нормативно допустима маса - 40 т, фактична - 41 т) та осьових навантажень (нормативно допустима маса однієї одиничної осі - 11 т, фактична - 12,75 т) без оформлення дозволу, який дає право на рух автодорогами України. Водій ОСОБА_3 з актом ознайомлений, однак від підпису його відмовився. Крім того, складено акт № 0010601 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.12.2017 року та Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 27.12.2017 року.

За фактом перевезення вантажу із перевищенням вагових параметрів без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, посадовими особами Управління автомобільному перевізнику ТОВ "Будівельник", згідно з п.30 Постанови КМУ № 879 від 27.06.2007 року, було нараховано плату за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 992,34 євро (Розрахунок № 1 від 27.12.2017 року), що еквівалентно на день здійснення розрахунку за офіційним курсом гривні, встановленим Національним Банком України, сумі 32 868 грн. 97 коп.

Розрахунок плати від 27.12.2017 року № 1 було вручено водію ОСОБА_3 особисто, про що свідчить його підпис.

У встановлений 30-денний строк відповідач не сплатив нараховану йому плату за проїзд у сумі 32 868 грн. 97 коп., не відреагував і на надіслане йому Управлінням 09.02.2018 року за № 214/20-18 повідомлення щодо наявності заборгованості на вказану суму, у зв'язку з чим заступник прокурора Волинської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті з позовом, предметом якого є стягнення такої заборгованості в примусовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою КМУ від 18.01.2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року (далі - ПДР).

Відповідно до п. 22.5. ПДР, дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує фактичну масу 40 тон (для контейнеровозів понад 44 т), навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі - 16 т, строєні осі - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) здійснюється за спеціальними правилами.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 (надалі - Порядок).

Так, відповідно до пункту 2 вказаного Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (п. 3 цього ж Порядку № 879).

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 6 Порядку № 879).

Дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку (п. 41 Порядку № 879).

Згідно з пунктами 17-18 Порядку № 879 у разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (п. 21 Порядку № 879).

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які, в установленому порядку, не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку; плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п.п. 27, 28 Порядку № 879).

Відповідно до пункту 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

За правилами пункту 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається, виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Розмір плати за проїзд визначається у відповідності до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879, та становить, зокрема, для великовагових транспортних засобів (за загальну масу), від 40 до 44 тон включно - за ставкою 0,1 Євро за кожен кілометр відстані, а для великовагових транспортних засобів з перевищенням допустимих осьових навантажень, від 10 до 20 відсотків включно - 0,27 євро.

Поданими позивачем доказами, а саме: Довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 27.12.2017 року, Актом № 034826 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, Актом № 0010601 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.12.2017 року та розрахунком № 1 від 27.12.2017 року доведено порушення відповідачем вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", яке полягає у надані послуг з перевезення вантажу із перевищенням установлених обмежень загальної маси великовагового транспортного засобу без оформлення відповідного дозволу, який дає право на рух автодорогами України.

Відповідач у встановлені законом і судом строк та спосіб проти заявлених вимог не заперечив, доказів на їх спростування суду не надав.

Тому, ухилення від оплати за вчинене ним порушення нарахованої Управлінням Укртрансбзпеки суми грошових коштів, суд визнає порушенням п. 31-1 Порядку № 879 та інтересів держави щодо отримання визначених законодавством коштів - плати за проїзд, шляхом її зарахування до Державного бюджету України.

З огляду на зазначене, вимога прокурора про стягнення з відповідача грошових коштів у визначеній Управлінням Укртрансбзпеки сумі 32 868 грн. 97 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 762 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник", 02000, м. Київ, вул. В.Ярмоли, будинок 38, офіс 12 (код ЄДРПОУ 32096207) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: УК у Луцькому районі /Луцький район/ 22160100, код ЄДРПОУ 38009654, р/р 31215216003208, Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998) плату за проїзд автомобільними дорогами великоваговим транспортним засобом у розмірі 32 868 (Тридцять дві тисячі вісімсот шістдесят вісім гривень) грн. 97 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник", 02000, м. Київ, вул. В.Ярмоли, будинок 38, офіс 12 (код ЄДРПОУ 32096207) на користь прокуратури Волинської області, 43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15 (код ЄДРПОУ 02909915) суму 1 762 (Одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

5. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

У зв'язку з відпусткою судді Пригари Л.І. повне судове рішення складено та підписано 22.04.2019 року

Суддя Пригара Л.І.