Рішення

від 09.04.2019 по справі 911/2267/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.04.2019Справа № 911/2267/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., при секретарі судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос" (50000, Дніпропетровська область,м.Кривий Ріг, пр.К.Маркса, б.52, прим.4, кім.304, код ЄДРПОУ 32098670)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Тойс" (04128, м.Київ, вул.Ак.Туполєва, буд.17, код ЄДРПОУ 34761734)

про захист ділової репутації й відшкодування моральної шкоди

за участю представників сторін:

від позивача: Мирошников Д.В. директор

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Кратос" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Паритет-Тойс" про визнання дій відповідача такими, що призвели до приниження ділової репутації позивача та його посадових осіб, до зниження престижу та підриву довіри до діяльності позивача і спричинило моральну шкоду, стягнення 114 642, 48 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.05.2017 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 11-05/ЕХ, за умовами якого позивач за дорученням відповідача зобов'язався виконати роботи з просування ТОВ "Паритет-Тойс" на нові ринки на умовах договору, а останній оплатити виконані роботи. В подальшому рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2018 у справі № 904/34/18, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 задоволено позов ТОВ "Паритет-Тойс" (відповідача у даній справі) до ТОВ "Кратос" про стягнення 17 400,00 грн. заборгованості внаслідок невиконання умов договору № 11-05/ЕХ про просування на нові ринки від 11.05.2017, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 600,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідач пред'явленням до суду позову до ТОВ "Кратос" у справі № 904/34/18, неналежним виконанням своїх договірних зобов'язань, що полягали у відмові у липні 2017 зустрічатись із своїми потенційними клієнтами, та зважаючи на відсутність співпраці ТОВ "Паритет-Тойс" із зарубіжними підприємствами у країнах, де була поширена презентація про нього, порушив немайнові права ТОВ "Кратос" на ділову репутацію, принизив ділову репутацію, престиж товариства та його посадових осіб, підірвав довіру до діяльності товариства і спричинив моральну шкоду.

Позивач вказує, що потенційні клієнти товариства, враховуючи наявність у Єдиному державному реєстрі судових рішень відповідного рішення по справі № 904/34/18, відмовляють у співпраці, а поведінка відповідача щодо численних позовів проти різних суб'єктів господарювання, на думку позивача, є зловживанням процесуальними правами та недобросовісним веденням бізнесу та конкуренції. Щодо визначення розміру моральної шкоди пояснює, що розмір 114 642,48 грн. становить 1/6 від суми 687 854,85 грн. отриманих позивачем оплат від клієнтів із дати оприлюднення рішення у справі № 904/34/18 за період з лютого 2018 до вересня 2018, за наявності якого кожен третій клієнт ставить питання щодо ділової репутації товариства і половина з них відмовляється у співпраці.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.10.2018 у справі № 911/2267/18 позовні матеріали передано за територіальною юрисдикцією до Господарського суду міста Києва.

За результатом автоматизованого розподілу справ, матеріали позову по справі № 911/2267/18 передані для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2018 позов ТОВ "Кратос" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у визначений спосіб.

21.01.2019 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову з доданими документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.02.2019.

08.02.2019 через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву. Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що у справі № 904/34/18 ТОВ "Паритет-Тойс" у відповідності до чинного законодавства здійснювало захист свого порушеного права і договірним відносинам сторін було надано оцінку у рішенні суду по справі № 904/34/18, і зазначені позивачем факти не мають жодного відношення до позову про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, вимоги позивача є безпідставними та недоведеними.

12.02.2019 через канцелярію суду позивачем подано заяву про долучення доказів та клопотання про проведення засідання без участі представника.

Ухвалою суду від 19.02.2019 відкладено підготовче засідання на 12.03.2019.

25.02.2019 через канцелярію суду позивачем подано клопотання про внесення даних до системи "Електронний суд".

Листом від 28.02.2019 суд роз'яснив позивачу, що відповідно до п. 17. 1 Розділ XI Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

11.03.2019 через канцелярію суду позивачем подано заяву про неотримання відзиву та перенесення слухання справи на 27.03.2019.

Ухвалою суду від 12.03.2019 відкладено підготовче засідання на 26.03.2019.

20.03.2019 до суду від позивача надійшло клопотання про перенесення підготовчого засідання на 27.03.2019 або на 09.04.2019.

25.03.2019 через канцелярію суду позивач подав клопотання про долучення електронних доказів по справі та клопотання про проведення попереднього слухання 26.03.2019 за відсутності представника позивача.

26.03.2019 через канцелярію суду позивачем подано відповідь на відзив відповідача, клопотання про долучення електронних доказів та клопотання про проведення попереднього слухання 26.03.2019 за відсутності позивача.

Позивач у відповіді на відзив наводить аргументи та обставини неналежного виконання відповідачем та порушення договірних відносин, що зашкодило діловій репутації, та призвело до понесення моральної шкоди товариством.

Сторони участь своїх представників у засіданні суду 26.03.2019 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином.

Ухвалою суду від 26.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.04.2019.

У судовому засіданні 09.04.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов.

Представник відповідача у засідання суду не з'явився, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, представник відповідача отримав ухвалу суду від 26.03.2019 -28.03.2019.

Враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи по суті, суд вбачає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,, дослідивши всі обставини справи та надані докази в їх сукупності, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.05.2017 між ТОВ "Кратос" (виконавець) та ТОВ "Паритет-Тойс"(замовник) був укладений договір № 11-05/ЕХ на просування на нові ринки, за умовами якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання по виконанню робіт із просування замовника на нові ринки на умовах (замовлення), передбачених даним договором та додатковими угодами до нього, а замовник - прийняти та оплатити роботи виконавця.

У Додатку № 1 від 11.05.2017 до договору сторонами узгоджено, що предметом замовлення є пошук потенційних клієнтів для замовника, що відповідають певним критеріям, зокрема у країнах: Канада, Угорщина, Німеччина, Литва, Румунія із визначенням типу клієнтів, наявності чи відсутності обмежень та узгодженням конкретного порядку виконання замовлення та розрахунків за виконані роботи.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2018 у справі № 904/34/18, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 позов ТОВ "Паритет-Тойс" (відповідача у даній справі) до ТОВ "Кратос" задоволено повністю, присуджено до стягнення 17 400,00 грн. заборгованості внаслідок невиконання умов договору № 11-05/ЕХ про просування на нові ринки від 11.05.2017, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 600,00 грн.

Посилаючись на факт звернення ТОВ "Паритет-Тойс" до ТОВ "Кратос" щодо вирішення спору у договірних відносинах у судовому порядку, оприлюднення судових рішень по справі № 904/34/18 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також обставини невиконання ТОВ "Паритет-Тойс" договірних відносин за укладеним між сторонами договором № 11-05/ЕХ на просування на нові ринки від 11.05.2017, а саме: відмова від зустрічей із потенційним клієнтом у липні 2017, та відсутність співпраці із іноземними підприємствами у країнах, де була поширена презентація про замовника, позивач просить визнати дії відповідача такими, що призвели до приниження ділової репутації позивача та його посадових осіб, до зниження престижу та підриву довіри до діяльності товариства позивача, та просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 114 642, 48 грн.

Відповідач позов не визнає, зазначає про своє право на судовий захист з метою відновлення порушених прав та недоведеність позивачем обставин та фактів, якими він обґрунтовує свої вимоги у даній справі.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин та зважаючи на викладені доводи обох сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено у ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно статті 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.

Особистим немайновим благом, яке охороняється цивільним законодавством, є, зокрема, ділова репутація (ч. 1 ст. 201 Цивільного кодексу України).

Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської чи іншої діяльності, яку здійсню така особа як учасник суспільних відносин.

За змістом приписів статей 94, 277 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі, як спосіб судового захисту, проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).

За загальними правилами цивільно-правової відповідальності за поширення недостовірної інформації зобов'язаними суб'єктами в цих правовідносинах є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам фізичних чи юридичних осіб.

Юридична особа, так само, як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Підставою для задоволення позову у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи є сукупність усіх обставин юридичного складу правопорушення, а саме:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

- поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності;

- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

За відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/15148/17, від 19.07.2018 у справі 910/5117/17.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи , негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Частиною 2 статті 34 Господарського кодексу України передбачено, що дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Позивачем всупереч приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, не доведено і належними засобами доказування не підтверджено підстав, за якими було заявлено даний позов, зокрема не доведено наявності у діях відповідача в сукупності всіх ознак, що становлять юридичний склад правопорушення.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

У розумінні зазначених правових приписів суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку (ч. 6 ст. статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, посилання позивача на факт звернення відповідачем із позовом до суду по справі № 904/34/18 та наявність оприлюдненого у Єдиному державному реєстрі судових рішень - рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2018 у справі № 904/34/18, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного господарського суду від 16.04.2018, про задоволення позову ТОВ "Паритет-Тойс" до ТОВ "Кратос" та стягнення 17 400,00 грн. заборгованості по договору № 11-05/ЕХ про просування на нові ринки від 11.05.2017, а також витрат по сплаті судового збору у сумі 1 600,00 грн., що за стверджуваннями позивача вперше за його шістнадцятирічний досвід ведення господарської діяльності, не є доказом у даній справі неправомірних дій відповідача, та не свідчить жодним чином про дії відповідача, що призвели до приниження ділової репутації позивача та його посадових осіб, до зниження престижу та підриву довіри до діяльності позивача, оскільки відповідач не має впливу на оприлюднення та відкритість рішення по справі № 904/34/18 для потенційних клієнтів чи наявних контрагентів позивача, а поширення інформація про наявність такого спору не може вважатись недостовірною чи неправдивою інформацією.

Щодо порушення відповідачем договірних відносин сторін, суд зазначає, що порушення чи дотримання сторонами умов договору № 11-05/ЕХ про просування на нові ринки від 11.05.2017 не є предметом розгляду даної справи, доводам позивача щодо здійснення виконання робіт, їх оплати, підписання актів надано правову оцінку при вирішенні справи № 904/34/18.

Не підлягають розгляду судами позови про захист гідності, честі чи ділової репутації, приниження яких відбулося внаслідок давання показань свідками, а так само іншими особами, які брали участь у справі, відносно осіб, які брали участь у тій справі, якщо наведена в них інформація була доказом у справі та оцінювалась судом при ухваленні судового рішення, оскільки нормами процесуальних кодексів встановлено спеціальний порядок дослідження та оцінки таких доказів. Вказана вимога по суті означала б вимогу повторної судової оцінки наданих суду доказів у раніше розглянутій справі (абз. 4 пункту 17 постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року № 1).

Додані до матеріалів справи позивачем електронні докази, копії та електронні версії листування іноземних компаній із відповідачем та позивачем не є доказами на підтвердження заявлених позовних вимог саме про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

У випадку порушення відповідачем договірних відносин сторін, прямих істотних порушень своїх зобов'язань, визначених договором № 11-05/ЕХ про просування на нові ринки від 11.05.2017, у т.ч. у спілкуванні із потенційними клієнтами, їх залученні до співпраці із позивачем, позивач не позбавлений права захистити свої права у судовому порядку, а також шляхом розірвання договірних відносин тощо.

З огляду на викладене, встановивши відсутність в сукупності всіх ознак, що становлять юридичний склад правопорушення, судом не встановлено в діях відповідача сукупності ознак юридичного правопорушення, що призвело до приниження ділової репутації позивача та його посадових осіб, до зниження престижу та підриву довіри до діяльності позивача.

Згідно з частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Як вже встановлено судом, позивачем не доведено підстав, за якими було заявлено даний позов, зокрема підстав для захисту ділової репутації товариства шляхом визнання дій відповідача такими, що призвели до приниження ділової репутації позивача та його посадових осіб, до зниження престижу та підриву довіри до діяльності позивача.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем не зазначено та не надано доказів, які саме витрати ним здійснено чи планується здійснити, та які зусилля докладено для відновлення своєї репутації.

Наведене у позовній заяві обґрунтування понесення моральної шкоди у розмірі 114 642,48 грн., що становить 1/6 від суми 687 854,85 грн., отриманих позивачем оплат від клієнтів із дати оприлюднення рішення у справі № 904/34/18, тобто за період з лютого 2018 до кінця вересня 2018 року із посиланнями, що кожен третій клієнт позивача ставить питання щодо ділової репутації товариства і половина з них відмовляється у співпраці за наявності такої судової справи не звільняє позивача від обов'язку доказування своїх вимог.

Позивачем не доведено та не надано належних доказів наявності в діях відповідача усіх елементів цивільного правопорушення, а саме: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.04.2019

Суддя О.М.Ярмак