Рішення

від 22.04.2019 по справі 910/16664/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.04.2019Справа № 910/16664/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Пост-Продакшн "Ав-Тв"

до 1)Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"

2)Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники сторін

Від позивача: Волкодав І.Ю.

Від відповідача-1: Хитрова Л.В.

від відповідача-2: не з"явились

В судовому засіданні 22.04.2019 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Студія Пост - Продакшн "АВ - ТВ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до 1) Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"; 2) Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами стягнуто кошти за виконавчим написом нотаріуса, який скасовано в судовому порядку та виконавчий збір, які позивач просить повернути.

Ухвалою суду від 17.12.2018 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

31.01.2019 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 17.12.2018 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 05.02.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.03.2019.

Ухвалою суду від 04.03.2019 закрито підготовче провадження у даній справі, призначено справу до розгляду по суті на 08.04.2019.

18.04.2019 через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначає на обґрунтованість позовних вимог.

В судовому засіданні 08.04.2019 оголошено перерву до 22.04.2019.

В судове засідання 22.04.2019 представник відповідача-2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 22.04.2019 року представник позивача подала суду клопотання, про доручення до матеріалів справи наступних доказів: копії платіжного доручення про оплату юридичних послуг на суму 10000 грн., та копії платіжних доручень про перерахування коштів Шевченківським РВДВС за ВП 55672493/34 відповідачу по справі. В обґрунтування заявленого клопотання позивач послався на ті обставини, що платіжні доручення йому надані відповідачем-2 по справі після початку судового розгляду, а тому він просить їх дослідити судом.

Відповідач заперечив проти дослідження поданих доказів, як таких, що не відповідають вимогам ГПК України.

Відповідно до ст.80, ст. 91 ГПК України позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Позивач подав суду платіжні доручення ВДВС не засвідчені, та в порушення порядку, передбаченому ст.80 ГПК України. Таким чином судом не бере до уваги зазначені докази. Одночасно судом долучається до матеріалів справи платіжне доручення про сплату витрат на правову допомогу, яке буде оцінене судом при прийнятті рішення.

В судовому засіданні 22.04.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача-1 заперечував проти позову, посилаючись на ту обставину, що у відповідача багато проваджень, стосовно позивача по справі тощо, він не може ідентифікувати які кошти стягнуті за виконавчим провадженням, меморіальні ордери не підтверджують перерахування коштів ВДВС на адресу відповідача, крім того у відповіді відповідача-2 на адресу позивача дати перерахування коштів відповідачу не співпадають з датами отримання коштів та отриманими сумами за меморіальними ордерами. Одночасно відповідач не заперечив надходження коштів, але не може визначити суми та дати їх надходження, а відповідно спростувати обставини, викладені позивачем та відповідачем-2.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача позовні вимоги підтримував, представник відповідача-1 проти позову заперечував.

Відповідачі не скористались наданими їм правами, відзив на позовну заяву не надали, належних та допустимих доказів в спростування обставин, зазначених позивачем в позовній заяві також до матеріалів справи не надали, про наслідки не подання відзиву були повідомлені ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відповідач у встановлені судом строки відзив на позовну заяву не надав, доказів у спростування обставин, викладених у позові також не надав, а тому справа вирішується за наявними в ній матеріалами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2011 року ТОВ "Студія Пост-Продакшн "АВ-ТВ"" подало ПАТ Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", правонаступником якого являється АТ Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" заяву про відкриття поточного рахунку.

На виконання умов Договору відповідачем надано позивачу кредит у межах кредитної лінії в розмірі 53800,00 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, рішенням Господарського суду м. Києва від 16.04.2015 року у справі №910/4124/15-г за позовом ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ТОВ "Студія Пост-Продакшн "АВ-ТВ", позовні вимоги ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" задоволено у повному обсязі, стягнуто з ТОВ "Студія Пост-Продакшн "АВ-ТВ" на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість по тілу кредиту у розмірі 46054,32 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 5066,25 грн. та пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань - 488,61 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва встановлено, що заборгованість ТОВ "Студія Пост-Продакшн "АВ-ТВ" перед ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" за кредитним договором по тілу кредиту становила 46054,32 грн.

На підставі вищевказаного рішення суду, постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Руденко Н.В. від 22.09.2015 року відкрито виконавче провадження (ВП №48806670) про стягнення з Позивача боргу у розмірі 53436,70 грн.

Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Руденко Н.В. від 28.04.2017 року виконавче провадження було закінчено у зв'язку з виконанням Позивачем рішення суду в повному обсязі. Також, у вищевказаній постанові було зазначено про те, що кошти стягнуто та перераховано стягувачу.

17.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Швець Русланом Олеговичем (далі по тексту - нотаріус) вчинено Виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №21627 (далі по тексту - виконавчий напис), яким запропоновано стягнути з ТОВ "Студія Пост-Продакшн "АВ-ТВ" на користь ПАТ Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" за період з 23.12.2011 по 19.09.2017 суму заборгованості, що становить 204 377,29 грн., що складається з:

- сума заборгованості по тілу кредиту - 46054,84 грн.;

- заборгованість по відсоткам - 78713,05 грн.;

- заборгованість по комісії - 66437,84 грн.;

- заборгованість з пені - 66437,84 грн.

Постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Борисюком Р.А. від 31.01.2018 року відкрито виконавче провадження №55672493 з виконання вищевказаного виконавчого напису.

Крім того, постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Борисюком Р.А. від 31.01.2018 року у вищевказаному виконавчому провадженні накладено арешт на майно Позивача.

В подальшому, 01.02.2018 року постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Борисюком Р.А. у рамках виконавчого провадження №55672493 накладено арешт на кошти ТОВ "Студія Пост-Продакшн "АВ-ТВ".

Вищевказані обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 у справі № 910/9258/18, яке набрало законної сили, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Пост-Продакшн "АВ-ТВ" до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 у справі № 910/9258/18 визнано таким, що не підлягає виконанню Виконавчий напис, вчинений 17 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем за реєстровим номером 21627, яким запропоновано стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Пост-Продакшн "АВ-ТВ" (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА, будинок 81; код ЄДРПОУ 24265476) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) суми заборгованості у розмірі 204377,29 грн.

До матеріалів справи долучено меморіальні ордери на підтвердження обставин, щодо здійснення стягнення за виконавчим написом нотаріуса, який був в судовому порядку визнаний таким, що не підлягає виконанню. Меморіальний ордер № 55672493 від 12.02.2018 на суму 106,26 грн з призначенням платежу: примусове списання коштів на підставі вп № 21627 від 17.11.2017; меморіального ордеру № 55672493/3 від 20.06.2018 на суму 139104,52 грн з призначенням платежу списання коштів на підставі виконавчого напису № 21627 від 17.11.2017; меморіальний ордер № 55672493/3 від 25.07.2018 на суму 55812,24 грн, призначення платежу списання коштів на підставі виконавчого напису від 17.11.2017 № 21627.

Також до матеріалів справи долучено лист Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 20.11.2018 № 55672493/34. В листі зазначено, що 30.01.2018 року до Відділу на виконання надійшов виконавчий напис № 21627 від 17.11.2018, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець P.O., про стягнення з ТОВ "Студія Пост-Продакшн "АВ-ТВ" на користь ПАТ КБ ПРИВАТБАНК боргу у розмірі 204 377,29 грн. В порядку примусового виконання виконавчого напису державним виконавцем з боржника стягнуто на депозитний рахунок Відділу кошти у розмірі 195 023,02 грн. За розпорядженням державного виконавця від 05.05.2018 стягнуті з боржника кошти (в розмірі 106,26 грн.) перераховано як витрати виконавчого провадження. За розпорядженням державного виконавця від 02.07.2018 стягнуті з боржника кошти (в розмірі 139 104,52 грн.) перераховано на користь стягувана (в сумі 67 000,00 грн.) та на користь держави як виконавчий збір (в сумі 12 645,87 грн.). За розпорядженням державного виконавця від 02.08.2018 стягнуті з боржника кошти (в розмірі 55 812,24 грн. та 59 458,65 грн.) перераховано на користь стягувана (в сумі 110 197,04 грн.) та на користь держави як виконавчий збір (в сумі 5 073,85 грн.). 09.11.2018 року державним виконавцем, керуючись п.5 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження , винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Станом на 20.11.2018 на депозитному рахунку відділу відсутні кошти стягнуті з ТОВ "Студія Пост-Продакшн "АВ-ТВ".

З вищезазначеного вбачається, що з позивача було стягнуто кошти у сумі 177197,04 грн, які в подальшому були перераховані відповідачу. Крім того, до державного бюджету з позивача стягнуто коштів у розмірі 17825,98 грн як виконавчого збору.

Позивач просить стягнути з відповідача-1 грошові кошти у розмірі 177197,04 грн стягнуті за виконавчим написом нотаріуса, який визнаний таким,що не підлягає виконанню та просить стягнути з відповідача-2 грошові кошти, сплачені як виконавчий збір.

Відповідно до глави 12, п. 1.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 захист цивільних прав здійснюється нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису. Виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він має бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріального документа. Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 386, 387 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Оскільки, виконавчий напис нотаріуса від 17.11.2017 за № 21627 був визнаний таким, що не підлягає виконанню рішенням суду від 25.09.2018 № 910/9258/18, кошти отримані відповідачем -1 у сумі 177197,04 грн безпідставно (підстава, на якій вони були отримані відпала), а тому мають бути повернуті власнику - позивачу.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 суми коштів у розмірі 177197,04 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач-1 не надав суду належних та допустимих доказів того, що кошти ним не були отримані чи, що вони утримуються ним за наявності правових підстав чи були повернуті позивачу.

Щодо вимоги до відповідача -2 про стягнення 17825,98 грн виконавчого збору.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки відповідно до наведених вище норм набувачем сплаченого боржником у виконавчому провадженні збору є Державний бюджет України, помилково або надмірно сплачені суми виконавчого збору підлягають стягненню саме з Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Згідно Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 Цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Відповідно до п. 5 вказаного порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.

Згідно п. 2 розділу 2 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів здійснюється відповідними органами Казначейства з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, у межах поточних надходжень за день.

Таким чином, територіальний орган Державної казначейської служби України є органом, який здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органу стягнення, яким у цьому спорі виступає Державна виконавча служба України. Зазначені положення встановлюють порядок взаємодії державних органів між собою. Тому у разі, коли орган стягнення в установлений законом строк не надає відповідний висновок органу державного казначейства, платник вправі скористатись своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів (повернення надміру сплаченої суми) з державного бюджету.

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України ). Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. При цьому в господарському процесі відповідно до частини четвертої статті 56 ГПК України держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Отже, у цій справі відповідачем має бути держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади. Такими органами у цій справі є Відділ примусового виконання (дії якого призвели до безспірного стягнення коштів) та Казначейська служба (яка відповідно до законодавства є органом, який здійснює повернення коштів з державного бюджету).

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.06.2018 № 910/23967/16.

Визначення відповідачів у справі, до яких звернено позов, є правом позивача і судом суб'єктний склад відповідачів без відповідної заяви позивача змінений бути не може.

В зв'язку з тим, що відповідачами у даній справі по позовній вимозі про стягнення виконавчого збору має бути відділ виконавчої служби та казначейська служба, а позивачем визначено лише одного відповідача по даній позовній вимозі. В зв'язку з неналежним суб'єктним складом позов не підлягає задоволенню в частині стягнення виконавчого збору у розмірі.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач-1 відзиву на позовну заяву не надав, доказів в спростування обставин щодо наявності у нього заборгованості за виконавчим провадженням до матеріалів справи не долучив. Ті обставини, що у відповідача багато проваджень, стосовно позивача по справі тощо, він не може ідентифікувати які кошти стягнуті за виконавчим провадженням, меморіальні ордери не підтверджують перерахування коштів ВДВС на адресу відповідача, крім того у відповіді відповідача-2 на адресу позивача дати перерахування коштів відповідачу не співпадають з датами отримання коштів та отриманими сумами за меморіальними ордерами. Слід зауважити наступне: відповідач не заперечив надходження коштів, як і не надав будь-яких доказів в підтвердження наявності боргу позивача, або ненадходження коштів за виконавчим написом № 21627 від 17.11.2018, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець P.O., про стягнення з ТОВ "Студія Пост-Продакшн "АВ-ТВ" на користь ПАТ КБ ПРИВАТБАНК боргу у розмірі 204 377,29 грн., як і не надав доказів оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження, винесеної 09.11.2018 року державним виконавцем.

Відповідач-2 відзиву на позовну заяву не подав, про наслідки не подання відзиву був повідомлений судом, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен з доводів сторін.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 10000,00 грн позивачем долучено до матеріалів справи копію договору №195 про надання правничої допомоги від 25.06.2018, укладений позивачем з Адвокатським об'єднанням "Кравець і партнери", відповідно до якого адвокатське об'єднання зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором надати замовнику правову допомогу за його запитом, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги.

На підтвердження обставин щодо надання правової допомоги до матеріалів справи долучено акт надання послуг № 894 від 21.11.2018, відповідно до якого надано послуги: позовна заява про повернення стягнутого за виконавчим написом нотаріуса на суму 5000,00 грн, судові засідання на суму 5000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг - 10000,00 грн. Акт підписаний та скріплений печаткою обох контрагентів. На підтвердження обставин щодо понесення позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено платіжне доручення № 208 від 21.11.2018 на суму 10000,00 грн, вказану суму позивач сплатив адвокатському об'єднанню на підставі виставленого рахунку № 205 від 20.11.2018 на суму 10000,00 грн.

Позивачем долучено до позову Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ № 005689 від 28.12.2015, яке видане на ім'я Волкодав Ірини Юріївни та ордер на надання правової допомоги серії КВ № 384419 від 08.12.2018..

Відповідно до ч. 5 , 6 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат на відшкодування адвокатських послуг є співрозмірним із ціною позову та з вказаними обставинами, а тому підлягають частковому стягненню з відповідача-1 в розмірі 9086,00 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-1 пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 165, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул.. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Пост-Продакшн "АВ-ТВ" (04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 81; ідентифікаційний код 24265476) грошові кошти у розмірі 177197 (сто сімдесят сім тисяч сто дев'яносто сім) грн 04 коп та судовий збір у розмірі 2657 (дві тисячі шістсот п'ятдесят сім) грн 56 коп, витрати на правову допомогу у розмірі 9086 (дев'ять тисяч вісімдесят шість) грн 00 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (04032, м. Київ, вул.. Саксаганського, 110; ідентифікаційний код 34967593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Пост-Продакшн "АВ-ТВ" (04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 81; ідентифікаційний код 24265476) грошових коштів у розмірі 17825,98 грн. - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 22.04.2019

Суддя І.В.Усатенко