Рішення

від 09.04.2019 по справі 910/13286/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.04.2019Справа № 910/13286/18

За позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії Управління

магістральних газопроводів Київтрансгаз

до Товариства з обмеженою відповідальністю Газпромінновації

про стягнення 25.645.564,67 грн.

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

за участі представників сторін

від позивача Васійчук Л.Ф., адвокат за довіреністю № 1-349 від 29.12.2018

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

05.10.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії Управління магістральних газопроводів Київтрансгаз до Товариства з обмеженою відповідальністю Газпромінновації про стягнення 25.645.564,67 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору № 1608000478 від 19.08.2016, відповідач був зобов'язаний виконати роботи протягом 252 календарних днів з дати отримання від позивача письмового розпорядження (дозволу) та виконати роботи з обов'язковим дотриманням погодженого графіку, який є невід'ємною частиною договору. Умовами договору встановлена ціна договору, а саме 116.064.778,76 грн, з яких вартість робіт становила 17.635.484,65 грн та вартість обладнання - 98.429.294,11 грн. Листом № 2517/21-03 від 23.12.2016 позивачем надано дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті. В подальшому, на підставі листа відповідача № 2812-1/16 від 28.12.2016, роботи було призупинено по 12.06.2017 включно. Враховуючи викладене, кінцевим терміном виконання відповідачем свого зобов'язання за договором було 04.02.2018 включно, проте відповідачем було лише частково виконано роботи. Загальна сума невиконаних відповідачем зобов'язань становила 102.582.258,69 грн. Умовами договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання за кожен день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 30 днів відповідач додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості робіт з яких допущено порушення. На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з позовною вимогою стягнути з відповідача 25.645.564,67 грн, з яких 18.464.806,56 грн становить пеня та штраф у розмірі 7.180.758,11 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2018 для розгляду вказаного позову визначено суддю Мельника В.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 відкрито провадження у справі № 910/13286/18 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.11.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2018 підготовче засідання у справі № 910/13286/18 відкладено на 07.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2018 закрито підготовче провадження у справі № 910/13286/18 та призначено справу до розгляду по суті на 25.01.2019.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 08.02.2019 за № 05-23/233 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ (у зв'язку з лікарняним судді Мельника В.І.), призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної судової справи.

Згідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2019 для розгляду справи визначено суддю Сівакову В.В.

Відповідно до ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 справу № 910/13286/18 прийнято до провадження; призначено підготовче засідання на 05.03.2019.

Даною ухвалою суду зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 12.02.2019 було 13.02.2019 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103049540624 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 13.02.2019 є місцезнаходженням відповідача.

Також ухвалу суду від 12.02.2019 було 13.02.2019 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресами: 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10-Г (номер відправлення 0103049540640) та 03049, м. Київ, вул. Брюлова, 7, а/с № 4 (номер відправлення 0103049540632).

Проте, всі три конверти разом з ухвалою від 12.02.2019 було повернуто до суду поштовими відділеннями зв'язку без вручення адресату з довідками форми-20 з позначкою за закінченням встановленого строку зберігання (номери відправлень 0103049540640, 0103049540632) та не розшукано за вказаною адресою, вибули (номер відправлення 0103049540624).

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

В підготовчому засіданні 05.03.2019 судом постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати відповідно до ст. ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.04.2019.

Позивач в судовому засіданні 02.04.2019 позовні вимоги підтримав повністю.

В судовому засіданні 02.04.2019 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 09.04.2019.

Відповідач в судове засідання 09.04.2019 не з'явився, вимог ухвали від 12.02.2019 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвалу суду від 02.04.2019 надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103049653020 за адресою: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5

Проте, конверт разом з ухвалою від 02.04.2019 було повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без вручення адресату з довідкою форми-20 з позначкою за вказаною адресою організації не розшукано .

В судовому засіданні 09.04.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.08.2016 між Публічним акціонерним товариством Укртрансгаз в особі філії Управління магістральних газопроводів Київтрансгаз (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Газпромінновації (далі - підрядник, відповідач) укладено договір на технічне обслуговування № 1608000478 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати відповідно до умов цього договору Технічне переоснащення системи автоматичного керування компресорним цехом на компресорній станції Решетилівка Диканського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (ДК 021:2015 - 45000000-7 Будівельні роботи) (далі - роботи), в повному обсязі відповідно до вимог чинних нормативних документів та технічної документації, а замовник зобов'язується на умовах договору прийняти ці роботи та сплатити їх вартість.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення умов договору своєчасно роботи у повному обсязі не виконав, внаслідок чого позивачем нараховано штрафні санкції.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна договору становить 116.064.778,76 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 19.344.129,79 грн, з якої:

- вартість матеріалів та робіт складає 17.635.484,65 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 2.939.247,44 грн;

- вартість обладнання складає 98.429.294,11 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 16.404.882,35 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору передбачені цим договором роботи підрядник виконує із своїх матеріалів, а також обладнання, поставку якого, як і початок виконання робіт за цим договором підрядник здійснює після отримання від замовника відповідного письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт. Підрядник в рамках виконання договору зобов'язаний поставити обладнання згідно специфікації (додаток № 3), яка є невід'ємною частиною договору.

Замовник передає підряднику один комплект затвердженої технічної документації не пізніше 10 календарних днів з дати укладення договору (п. 3.14 договору).

Згідно з п. 3.3 договору підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 252 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та виконати роботи з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору (додаток № 2).

Листом № 2517/21-03 від 23.12.2016 (на підставі дозволу ДАБІ України № ІV 115163503057 від 15.12.2016) позивач надав відповідачу дозвіл на проведення будівельно-монтажних робіт на об'єкті.

Також, позивач надав відповідачу проектну документацію, затверджену в установленому порядку, що підтверджується накладною № б/н від 20.08.2016 (Перелік проектної документації, що передається (стадія Проект )) .Згідно вказаної накладної відповідачу передано: том 1. Пояснювальна записка, том 2. Автоматизована система керування, том 3. Проект організації будівництва, том 4. Оцінка впливів на навколишнє середовище, том 5. Кошторисна документація.

Листом № 2812-1/16 від 28/12/2016 відповідач звернувся до позивача з проханням призупинити початок виконання робіт по договору № 1608000478 від 19.08.2016, в зв'язку з роботою КС.

У відповідь листом № 110/24-04 від 11.01.2017 позивач відповідно до п. 3.17 договору погодив призупинення виконання робіт, та зазначив, що про термін відновлення виконання робіт буде визначено додатково та повідомлено окремо.

Позивач листом № 4305/24-04 від 12.06.2017 повідомив відповідача про відновлення виконання робіт з 12.06.2017.

Позивачем зазначено, що оскільки підрядник згідно з п. 3.3 договору зобов'язаний був виконати роботи протягом 252 календарних днів з дати отримання дозволу на початок виконання робіт, при підрахунку строків початку та закінчення виконання робіт позивач виходить з наступного.

Початок виконання робіт - дата отримання дозволу на початок виконання робіт - 28.12.2016.

Роботи повинні були виконуватись з 28.12.2016 до 10.01.2017 (всього 14 календарних днів строку виконання робіт).

Потім виконання робіт було призупинено з 11.01.2017 по 11.06.2017 (включно).

Тобто в період з 28.12.2016 до 04.02.2018 (включно), з врахуванням періоду на який призупинялось виконання робіт, сплинуло всього 252 календарних дні загального строку виконання робіт (згідно п. 3.3 договору та графіку виконання робіт).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем поставлено, а позивачем прийнято обладнання на суму 13.482.520,07 грн, що підтверджується наступними видатковими накладеними:

№ 7 від 27.09.2016 на суму 10.137.985,67 грн,

№ 9 від 25.11.2016 на суму 1.571.782,40 грн,

№ 10 від 26.12.2016 на суму 1.772.832,00 грн.

Тобто виходячи з п. 2.1 договору залишилось недопоставленим обладнання на суму 84.946.774,04 грн.

Доказів виконання робіт на будь-яку суму матеріали справи не містять та сторонами не подано.

Отже, загальна сума невиконаних зобов'язань за договором станом на 04.02.2018 (граничний строк виконання робіт за договром) становила 102.582.258,69 грн (84.946.774,04 грн вартість непоставленого обладнання + 17.635.484,65 грн вартість матеріалів і робіт).

Відповідно до п. 11.1 договору він набирає чинність з моменту його укладення і діє протягом 15 місяців з дати укладення, тобто до 19.11.2017.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599-601, 604-609 Цивільного кодексу України.

Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору.

Отже, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку.

Вищезазначена позиція викладена в постанові Верхового Суду у складі Касаційного господарського суду від 24.01.2018 у справі № 910/2763/17.

Тобто, зобов'язання припиняється не внаслідок факту закінчення строку дії договору, а у зв'язку з належним та реальним виконанням зобов'язань, яке може відбутися як до, так і після закінчення дії договору.

Частиною 7 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше.

Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

У статті 631 Цивільного кодексу України вказано, що строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Судом встановлено, що визначений сторонами строк дії договору (до 19.11.2017) спливає раніше ніж встановлений строк виконання робіт за цим договором (04.02.2018), з урахуванням призупинення виконання робіт.

При цьому, пунктом 11.1 договору сторони визначили, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Отже, незважаючи на закінчення строку дії договору, його умови щодо виконання робіт (зобов'язання відповідача) та відповідальності за прострочення виконання робіт діють, в разі порушення яких штрафні санкції, встановлені договором, підлягають застосуванню.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки роботи у повному обсязі не виконав, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 8.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вартості робіт з яких допущено порушення.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України.

Оскільки прострочення з виконання робіт мало місце, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 18.464.806,56 грн пені та 7.180.758,11 грн штрафу (за обґрунтованими розрахунками).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії Управління магістральних газопроводів Київтрансгаз обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Газпромінновації (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, код ЄДРПОУ 38448470) на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії Управління магістральних газопроводів Київтрансгаз (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 18.464.806 (вісімнадцять мільйонів чотириста шістдесят чотири тисячі вісімсот шість) грн 56 коп пені, 7.180.758 (сім мільйонів сто вісімдесят тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн 11 коп. штрафу, 384.683 (триста вісімдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят три) грн 47 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 22.04.2019.

Суддя В.В.Сівакова