Рішення

від 18.04.2019 по справі 913/90/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року Справа № 913/90/19

Провадження №13/913/90/19

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Яресько Б.В.,

секретар судового засідання Бикова К.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОБАЗА МЕТАЛАН" , м. Харків

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ СМ ПЛЮС" , м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 246 924 грн 11 коп.

За участю представників:

Від позивача - адвокат Любич В.О. ордер ХВ № 0797000071

Від відповідача - не прибув

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОБАЗА МЕТАЛАН" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "APT CM ПЛЮС" (код ЄДРПОУ: 24287905, адреса місцезнаходження: 93411, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, ПРОСПЕКТ ГВАРДІЙСЬКИЙ, будинок 46) (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки №01.03/18-АРТ від 01.03.2018 р. у розмірі 148 296,28 грн., штраф у розмірі 74 148,14 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 13 895,16 грн, інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 4 794,88 грн, 15 відсотків річних у розмірі 5 789,65 грн, судові витрати у розмірі 3703.86 грн. (судовий збір) та 10 000,00 грн. (витрати на професійну правничу допомогу адвоката).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №01.03/18-АРТ від 01 березня 2018 року, а саме відповідач не виконав оплату послуг у строк визначений у п.4.3. договору №01.03/18-АРТ від 01 березня 2018 року. Відповідно до п.4.3. договору оплата товару має бути здійснена не пізніше 7 календарних днів з дня отримання нового товару або 14 календарних днів з дня отримання вживаного товару.

На виконання умов Договору позивачем було передано у власність відповідача, товар на суму 147 496,28 грн., відповідно до видаткової накладної №5 від 02 листопада 2018 року та товарно-транспортної накладної № Р5 від 02 листопада 2018 року. Доставка товару здійснювалась за рахунок відповідача та оформлена підписаним сторонами Актом №5 від 02 листопада 2018 року про надання послуг вартістю 800,00 грн..

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогою №26/11-1 від 26.11.2018 р. про погашення наявної заборгованості.

Станом на дату звернення до суду, вартість товару, придбаного відповідачем за видатковою накладною №5 від 02.11.2018 р., та послуг з доставки, переданих ТОВ "APT CM ПЛЮС" за актом №5 від 02.11.2018 р., залишається несплаченою.

За прострочення оплати товару позивачем, відповідно до п.9.3 договору, нарахований штраф у розмірі 50% від суми невиконаного грошового зобов'язання.

Відповідно до п.9.2 договору, позивачем нараховані пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 13 895,16 грн, інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 4 794,88 грн. та 15 відсотків річних у розмірі 5 789,65 грн.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.02.2019 р. суд призначив розгляд підготовчого судового засідання на 11 березня 2019 року.

11.03.2019 р. в судове засідання прибув представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не прибув.

08.04.2019 р. в судове засідання прибув представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не прибув.

В судовому засіданні здана заява від 05.04.2019 р. позивача про стягнення на користь позивача понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу, за якою просить суд, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "APT CM ПЛЮС" (код ЄДРПОУ: 24287905, адреса місцезнаходження: 93411, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, ПРОСПЕКТ ГВАРДІЙСЬКИЙ, будинок 46) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОБАЗА МЕТАЛАН" (код ЄДРПОУ: 41373065, адреса: 61124, Харківська область, м. Харків, вул. Зернова, буд. 4-В) судові витрати у розмірі 3703,86 грн. (судовий збір) та 10000,00 грн.(витрати на професійну правничу допомогу адвоката).

У призначене на 18.04.2019 року судове засідання відповідач не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвал про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвали суду повернуті без вручення адресатові з позначками поштового відділення за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 13.02.2019 року, місцезнаходження відповідача - м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, б. 46, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані ним докази, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі 01 березня 2018 р. був укладений договір поставки №01.03/18-АРТ відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а останній прийняти та оплатити його.

Відповідно до п.4.3. договору оплата товару має бути здійснена не пізніше 7 календарних днів з дня отримання нового товару або 14 календарних днів з дня отримання вживаного товару.

На виконання умов Договору позивачем було передано у власність відповідача, товар на суму 147 496,28 грн., відповідно до видаткової накладної №5 від 02 листопада 2018 року та товарно-транспортної накладної № Р5 від 02 листопада 2018 року. Доставка товару здійснювалась за рахунок відповідача та оформлена підписаним сторонами Актом №5 від 02 листопада 2018 року про надання послуг вартістю 800,00 грн..

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогою №26/11-1 від 26.11.2018 р. про погашення наявної заборгованості.

Відповідач зобовязання за договором не виконав.

За прострочення оплати товару позивачем, відповідно до п.9.3 договору, нарахований штраф у розмірі 50% від суми невиконаного грошового зобов'язання.

Відповідно до п.9.2 договору, позивачем нараховані пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 13 895,16 грн, інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 4 794,88 грн. та 15 відсотків річних у розмірі 5 789,65 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позовних вимог, або доказів оплати боргу суду не надав.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає, що вимога про стягнення пені та штрафу є законної та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України гарантовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунки позивача, зазначає, що вимоги про стягнення річних та інфляційних витрат є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги ТОВ МЕТАЛОБАЗА МЕТАЛАН підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору у сумі 3703 грн. 86 коп., та 10000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, 712, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "APT CM ПЛЮС" (код ЄДРПОУ: 24287905, адреса місцезнаходження: 93411, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, ПРОСПЕКТ ГВАРДІЙСЬКИЙ, будинок 46) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОБАЗА МЕТАЛАН" (код ЄДРПОУ 41373065, адреса місцезнаходження: 61124, Харківська область, місто Харків, вулиця Зернова, будинок 4-В) борг у розмірі 148 296,28 грн., штраф у розмірі 74 148,14 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 13 895,16 грн, інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 4 794,88 грн, 15 відсотків річних у розмірі 5 789,65 грн, судові витрати у розмірі 3703.86 грн. (судовий збір) та 10 000,00 грн. (витрати на професійну правничу допомогу адвоката).

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/

Повне рішення складено 22.04.2019 року.

Суддя Б.В. Яресько