Рішення

від 09.04.2019 по справі 914/61/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2019 Справа № 914/61/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Львівського обласного центру зайнятості

до відповідача Комунального підприємства Ринок Левада

про стягнення 10971,86 грн.

за участю представників :

від позивача Магир І.І.

від відповідача не з?явився

Суть спору : Львівський обласний центр зайнятості звернувся з позовом до Комунального підприємства Ринок Левада про стягнення 10971,86 грн. виплаченої допомоги по безробіттю.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 09.04.2019р. позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві.

Відповідач явку представника в судове засідання 09.04.2019р. не забезпечив, однак надіслав на адресу суду заяву (вх.№14700/19 від 08.04.2019р.), в якій Комунальне підприємство Ринок Левада просить розглядати справу без участі його представника. У вказаній заяві відповідач зазначив, що Комунальне підприємство Ринок Левада проти позову заперечує.

Слід зазначити, що відповідачем 18.02.2019р. було подано заяву (вх.№8347/19), в якій Комунальне підприємство Ринок Левада просить закрити провадження у справі, оскільки у провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1465/18. В поданій заяві відповідач зазначив, що у вказаній справі №914/1465/18 постановлено ухвалу, яка набрала законної сили.

Розглянувши вказану заяву (вх.№8347/19 від 18.02.2019р.) про закриття провадження у справі, суд зазначає таке.

Так, у провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1465/18 за позовом Червоноградської міської філії Львівського обласного центру зайнятості до відповідача Комунального підприємства Ринок Левада про стягнення 10971,86 грн.

Ухвалою суду від 02.10.2018р. у справі №914/1465/18 було закрито провадження у справі з тих підстав, що Червоноградська міська філія Львівського обласного центру зайнятості не є юридичною особою, а відтак, самостійно від юридичної особи Львівського обласного центру зайнятості не наділена правом звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, не визнаних чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

В ухвалі суду від 02.10.2018р. у справі №914/1465/18 зазначено, що спір у вказаній справі не підвідомчий господарським судам за суб?єктним критерієм, а тому не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами , про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Враховуючи те, що спір у даній справі №914/61/19 та у справі №914/1465/18 виник не між тими самими сторонами, то відповідно, в даному випадку відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Таким чином, враховуючи наведене, розглянувши заяву відповідача (вх.№8347/19 від 18.02.2019р.) про закриття провадження у справі, суд прийшов до висновку відмовити у її задоволенні за безпідставністю.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив таке.

ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з Комунальним підприємством Ринок Левада та був звільнений відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України (скорочення чисельності або штату працівників).

ОСОБА_3 зареєструвавшись у Червоноградському міському центрі зайнятості як такий, що шукає роботу, 29.08.2017р. отримав статус безробітного.

Слід зазначити, що Львівський обласний центр зайнятості є правонаступником Червоноградського міського центру зайнятості на підставі Наказу Державної служби зайнятості від 27.10.2016р. №195 Про реорганізацію базових центрів зайнятості Львівської області та Наказу Львівського обласного центру зайнятості від 21.12.2017р. №297 Про створення Червоноградської міської філії Львівського обласного центру зайнятості та затвердження її Положення .

ОСОБА_3 було призначено допомогу по безробіттю відповідно до частини 1 статті 22 та частини 1 статті 23 Закону України Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття залежно від страхового стажу в розмірі 50% середнього доходу.

З 13.09.2017р. по 13.05.2018р. ОСОБА_3 виплачено допомогу по безробіттю в сумі 10971,86 грн.

Наказом директора Комунального підприємства Ринок Левада від 05.06.2018р. №23, на виконання постанови Апеляційного суду Львівської області від 22.05.2018р. у справі №459/2116/17, ОСОБА_3 було поновлено на посаді.

Відповідно до Наказу Львівського обласного центру зайнятості від 06.06.2018р. №180606 ОСОБА_3 припинено виплату допомоги по безробіттю, а відповідно до Наказу Львівського обласного центру зайнятості від 07.06.2018р. №180607 припинено реєстрацію ОСОБА_3 як безробітного.

Позивач, посилаючись на частину 4 статті 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , надіслав відповідачу претензію вих.№838//05//2018 від 07.06.2018р. із вимогою про повернення виплаченої ОСОБА_3 допомоги по безробіттю в сумі 10971,86 грн.

Однак, як стверджує позивач, вказана претензія про повернення виплаченої допомоги по безробіттю залишена відповідачем без відповіді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України Про зайнятість населення та інших нормативно- правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно із пунктом 8 статті 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , страховим випадком є подія, через яку:

- застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу;

- застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.

Статтями 34, 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Відповідно до пункту 10, пункт 11 статті 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , роботодавцем є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю; найманий працівник - це фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 як безробітний отримав допомогу по безробіттю у сумі 10971,86 грн.

Судом також встановлено, що Наказом директора Комунального підприємства Ринок Левада від 05.06.2018р. №23, на виконання постанови Апеляційного суду Львівської області від 22.05.2018р. у справі №459/2116/17, ОСОБА_3 було поновлено на посаді.

Отже, незаконність звільнення з посади вищевказаної особи відповідачем встановлена судовим рішенням, яким і було поновлено ОСОБА_3 на посаді.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 45 Закону України Про зайнятість населення реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється з дня поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , виплата допомоги по безробіттю припиняється з дня поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Пунктом 4 статті 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено, що із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Оскільки судовим рішенням скасовано наказ про звільнення найманого працівника, який став підставою для втрати заробітної плати, а в подальшому ця подія стала підставою для призначення та виплати йому допомоги по безробіттю, тому позивач має право на відшкодування відповідачем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у відповідності до статей 34 та 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

У пункті 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів зазначено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Таким чином, у зв'язку із поновленням безробітного ОСОБА_3 на роботі, відповідно до норм пункту 4 статті 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , виплачена допомога по безробіттю в сумі 10971,86 грн. підлягає стягненню з роботодавця, тобто з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідачана користь позивача 10971,86 грн. є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

При поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2885 від 27.11.2018р.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд прийшов до висновку витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн. покласти на відповідача, оскільки позов у даній справі слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1 . Позов задовольнити.

2 . Стягнути з Комунального підприємства Ринок Левада (80100, Львівська область, місто Червоноград, вулиця Героїв Майдану, будинок 16, ідентифікаційний код 32355339) на користь Львівського обласного центру зайнятості (79039, місто Львів, вулиця Бортнянського, будинок 11а, ідентифікаційний код 03491180) 10971,86 грн. виплаченої допомоги по безробіттю та 1762,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, що визначені главою 1 розділуГосподарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.04.2019р.

Суддя Петрашко М.М.