Рішення

від 08.04.2019 по справі 916/2705/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2705/18

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Курко Д.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідачів: не з'явились;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Українська страхова група" до товариства з обмеженою відповідальністю „Газторг", товариства з обмеженою відповідальністю „Югсервіс ЛТД" про солідарне стягнення 53 929,18 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Українська страхова група" (далі по тексту - ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група") звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Газторг" (далі по тексту - ТОВ „Газторг") про відшкодування шкоди у розмірі 53 929,18 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом наявності правових підстав для відшкодування позивачу за рахунок відповідача суми страхового відшкодування, яка була виплачена позивачем на користь страхувальника, у зв'язку з настанням страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась за участю автомобіля страхувальника та автомобіля, який належить відповідачу.

ТОВ „Газторг" не скористалось наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі під час розгляду судом даної справи. Проте, у відзиві на позовну заяву ТОВ „Газторг" було наголошено, що автомобіль, за участю якого відбулась дорожньо-транспортна пригода, знаходився у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю „Югсервіс ЛТД", що, за твердження відповідача, підтверджується договором оренди і тимчасовим реєстраційним талоном. Крім того, відповідачем було наголошено, що водій, під керуванням якого знаходився автомобіль під час дорожньо-транспортної пригоди, не перебував у трудових відносинах із ТОВ „Газторг", на підтвердження чого відповідачем було надано відомості про нарахування заробітної плати працівникам, до яких водій транспортного засобу не відноситься. Наведене, за переконанням відповідача, свідчить про відсутність підстав для задоволення заявленого позивачем позову.

Ухвалою від 05.02.2019р. господарським судом за клопотанням ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група" було залучено до участі у справі співвідповідача - товариство з обмеженою відповідальністю „Югсервіс ЛТД" (далі по тексту - ТОВ „Югсервіс ЛТД").

ТОВ „Югсервіс ЛТД" не скористалось наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, відзиву на позовну заяву від даного відповідача до суду не надходило.

Ухвалою від 27.02.2019р. господарським судом, відповідно до ч. 4 ст. 74 ГПК України, було витребувано у ТОВ „Газторг" договір оренди транспортного засобу - рено логан ВН6659НВ, укладений з ТОВ „Югсервіс ЛТД".

05.04.2019р. до господарського суду від ТОВ „Газторг" на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 27.02.2019р. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи договору оренди транспортних засобів №01/12/15 від 05.12.2015р., укладеного між відповідачами.

ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група" у судові засіданні по даній справі не з'явилось, проте у поданих до суду клопотаннях останній просив проводити призначені судові засідання за його відсутністю за наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим, суд вважає за доцільне та правомірне розглянути справу по суті на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

26.09.2017р. між ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група" (Страховик) та Ткаченко С.В. (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0199-17-00596, відповідно до умов якого Страхувальником було застраховано автомобіль Аudi A5 ВН0070НО. Договір укладено на строк з 27.09.2017р. по 26.09.2018р.

09.10.2017р. Ткаченко С.В. звернувся до ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група" із заявою №ПСКА-7468 про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, відповідно до якого Страховика було повідомлено, що 05.10.2017р. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Аudi A5 ВН0070НО, який належить Страхувальнику. У додатку до заяви №ПСКА-7468 Страхувальником було викладено обставини настання події.

Відповідно до довідки №3017293484103334 від 27.10.2017р. про дорожньо-транспортну пригоду, складену Управлінням Національної поліції у м. Одесі 05.10.2017р., у м. Одеса за участю автомобіля Ткаченко С.В. та автомобіля Renault Logan, номерний знак ВН6659НВ, який належить ТОВ „Газторг", відбулась дорожньо-транспортна пригода. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Накашідзе А.А., який керував автомобілем Renault, номерний знак ВН6659НВ, правил дорожнього руху. При цьому, з даної довідки вбачається, що Накашідзе А.А. було пред'явлено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК2039565, який діяв до 05.12.2017р. та був виданий ПРАТ СК „Провідна".

27.10.2017р. Ткаченко С.В. звернувся до ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група" із заявою, відповідно до якої Страхувальником було повідомлено позивача про банківські реквізити, на які необхідно перерахувати страхове відшкодування.

Відповідно до страхового акту №ПСКА-7468 від 01.11.2017р. та розрахунку розміру страхового відшкодування від 01.11.2017р. розмір страхового відшкодування, який необхідно виплатити Ткаченко С.В. в результаті пошкодження автомобіля Аudi A5, номерний знак ВН0070НО, складає 152 929,18 грн.

На підставі платіжного доручення №31045 від 01.11.2017р. ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група" було перераховано на рахунок Ткаченко С.В., зазначений у заяві від 27.10.2017р., страхове відшкодування у розмірі 152 929,18 грн.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 20.11.2017р. по справі №520/13086/17 було визнано Накашідзе А.А. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаП, а саме: у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 05.10.2017р. за участю автомобіля Renault, номерний знак ВН6659НВ, яким керував Накашідзе А.А., та автомобіля Аudi A5, номерний знак ВН0070НО, яким керував Ткаченко С.В.

З матеріалів справи вбачається, що 25.05.2018р. ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група" звернулась до ТОВ „Газторг" із претензією, відповідно до якої позивач, посилаючись на виплату Ткаченко С.В. страхового відшкодування у розмірі 152 929,18 грн., а також зазначаючи про сплату ПРАТ СК „Провідна", якою була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, на користь позивача грошових коштів у розмірі 99 000,00 грн., просив відшкодувати залишок завданої шкоди у розмірі 53 929,18 грн.

Як зазначалось вище по тексту рішення, ТОВ „Газторг" у відзиві на позовну заяву було наголошено, що автомобіль Renault, номерний знак ВН6659НВ, за участю якого відбулась дорожньо-транспортна пригода, знаходився у користуванні ТОВ „Югсервіс ЛТД".

05.12.2015р. між ТОВ „Газторг" (Орендодавець) та ТОВ „Югсервіс ЛТД" (Орендар) було укладено договір оренди транспортних засобів №01/12/15, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого в порядку та на умовах, визначених даним договором Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в строкове, платне володіння і користування транспортні засоби - автомобілі марки Renault Logan, а Орендар зобов'язується прийняти транспорті засоби та сплачувати Орендодавцю орендну плату. Цільове призначення транспортних засобів - надання послуг перевезення пасажирів та багажу на замовлення.

Згідно з п. п. 5.1, 5.2 договору оренди транспортних засобів №01/12/15 від 05.12.2015р. даний договір вважається укладеним та вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Строк даного договору розраховується з моменту укладення договору та закінчується 31.12.2018р.

05.12.2015р. між ТОВ „Газторг" та ТОВ „Югсервіс ЛТД" було складено акт приймання-передачі транспортних засобів до договору №01/12/15 від 05.12.2015р., з якого вбачається, що ТОВ „Газторг" було передано, а ТОВ „Югсервіс ЛТД" прийнято у користування транспортні засоби у кількості 26 одиниць, в тому числі, автомобіль Renault, номерний знак ВН6659НВ.

На підтвердження вищенаведених доводів ТОВ „Газторг" було надано суду також тимчасовий реєстраційний талон ДХХ№033561, з якого вбачається, що автомобіль Renault, номерний знак ВН6659НВ, був переданий у користування ТОВ „Югсервіс ЛТД" на строк до 31.12.2018р. Крім того, ТОВ „Газторг" було надано відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, які були подані відповідачем до Державної фіскальної служби України. З наданих відповідачем відомостей вбачається, що ТОВ „Газторг" у жовтні 2017р. не виплачувалась заробітна плата Накашідзе А.А.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Газторг", позивачем було наголошено про наявність підстав для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 53 929,18 грн., у зв'язку з перерахуванням на користь Ткаченко С.В. страхового відшкодування. У поданому до господарського суду клопотанні про залучення до участі у справу співвідповідача ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група" просило суд солідарно стягнути з ТОВ „Газторг" та ТОВ „Югсервіс ЛТД" шкоду у розмірі 53 929,18 грн.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи вимог, суд виходить з наступного.

За змістом статей 15 та 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

За загальними правилом, закріпленим у ч. 2 ст.1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з нормою ч. 1 ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до вимог ч. ч. 3, 4 ст. 1187 Цивільного кодексу України особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

З аналізу змісту глави 82 Цивільного кодексу України убачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст.1191 Цивільного кодексу України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018р. по справі №426/16825/16-ц дійшла висновку, відповідно до якого аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Виняток із загального правила, визначеного частиною другою статті 1187 ЦК України, викладено у частинах третій та четвертій цієї статті, відповідно до яких особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом , механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах; якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

З огляду на викладене, господарський суд зазначає, що для вирішення питання про наявність підстав для задоволення позовних вимог необхідно, по-перше, встановити особу, яка на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом - автомобілем Renault, номерний знак ВН6659НВ, за участю якого відбулась дорожньо-транспортна пригода 05.10.2017р., по-друге, дослідити питання перебування особи, яка керувала транспортним засобом, у трудових відносинах із власником автомобіля або встановити факт неправомірного заволодіння такою особою транспортним засобом.

З наявного в матеріалах справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що власником автомобіля Renault, номерний знак ВН6659НВ, є ТОВ „Газторг", яким на підставі договору оренди №01/12/15 від 05.12.2015р. було передано даний транспортний засіб у користування ТОВ „Югсервіс ЛТД".

Відповідно до ст. ст. 798, 799 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Положеннями ст. 804 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу, відповідно до глави 82 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 3 п. 16 Порядок державної реєстрації(перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. N 1388 , за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Господарський суд зазначає, що з наданого ТОВ „Газторг" тимчасового реєстраційного талону ДХХ№033561 не вбачається за можливе встановити факт отримання талону ТОВ „Югсервіс ЛТД" на дату настання страхового випадку. Проте, оскільки видача тимчасового реєстраційного талону видається за бажанням власника, тобто не є обов'язковою, суд доходить висновку, що наданий ТОВ „Газторг" договір оренди транспортних засобів №01/12/15 від 05.12.2015р. та акт приймання-передачі транспортних засобів є належними та допустимими доказами на підтвердження перебування автомобіля Renault, номерний знак ВН6659НВ, у користуванні ТОВ „Югсервіс ЛТД" на дату настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 05.10.2017р.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що особою, яка на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом - автомобілем Renault, номерний знак ВН6659НВ, за участю якого відбулась дорожньо-транспортна пригода 05.10.2017р., є ТОВ „Югсервіс ЛТД". Доказів, на підтвердження спростування висновків суду у названій частині, ТОВ „Югсервіс ЛТД" суду надано не було.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно зі ст. 6 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування" від 07.03.1996 № 85/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Господарським судом під час розгляду даної справи було встановлено, що автомобіль, яким керував Накашідзе А.А. та з вини якого відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль Ткаченко С.В., на відповідній правовій підставі належав ТОВ „Югсервіс ЛТД".

Як зазначалось вище по тексту рішення, нормою ч. 1 ст.1172 Цивільного кодексу України закріплено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про наявність при вирішенні даного спору правових підстав для відшкодування на користь ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група" суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 53 929,18 грн. за рахунок ТОВ „Югсервіс ЛТД". Господарський суд зауважує, що матеріалами справи підтверджується факт перебування у користуванні ТОВ „Югсервіс ЛТД" автомобіля Renault, номерний знак ВН6659НВ, яким на момент виникнення дорожньо-транспортної події керував Накашідзе А.А. При цьому, з огляду на ненадання відповідачем доказів на підтвердження неправомірного заволодіння з боку водія автомобілем Renault, господарський суд доходить висновку про перебування Накашідзе А.А. у трудових відносинах із ТОВ „Югсервіс ЛТД".

Як зазначалось вище по тексту рішення, цивільно-правова відповідальність ТОВ „Газторг" була застрахована ПРАТ СК „Провідна", якою і було перераховано на користь ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група" суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 99 000,00 грн., що учасниками справи під час вирішення даного спору не заперечувалось.

Проте, незважаючи на страхування цивільно-правової відповідальність ТОВ „Газторг", господарський суд вважає за правомірне відшкодувати на користь ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група" суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 53 929,18 грн. саме за рахунок ТОВ „Югсервіс ЛТД" з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 20-1.1 ст. 20-1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії. При цьому, відповідно до ст. 1 даного Закону власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи , які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

З огляду на викладене, господарський суд зазначає, що договір страхування цивільно-правової відповідності, укладений між ТОВ „Газторг" та ПРАТ СК „Провідна", залишився чинним незважаючи на передання права користування транспортним засобом до ТОВ „Югсервіс ЛТД", який відповідно до ст. 1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" також виступає законним володільцем транспортного засобу.

За таких обставин, виплата ПРАТ СК „Провідна" страхового відшкодування у розмірі 99 000,00 грн. на користь ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група" не звільняє ТОВ „Югсервіс ЛТД" від обов'язку сплати позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 53 929,18 грн., тобто різницю між сумою страхового відшкодування, виплаченою позивачем на користь Ткаченко С.В., та сумою, яку було відшкодовано позивачу за рахунок ПРАТ СК „Провідна".

Відповідно до ст. ст. 541, 543 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на відсутність правових підстав для виникнення між ТОВ „Югсервіс ЛТД" та ТОВ „Газторг" солідарного обов'язку перед ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група" за заявленими позивачем вимогами, позовні вимоги ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група" підлягають частковому задоволенню шляхом присудження до стягнення шкоди у розмірі 53 929,18 грн. лише із ТОВ „Югсервіс ЛТД".

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „Українська страхова група" позовних вимог шляхом присудження до стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Югсервіс ЛТД" шкоди у розмірі 53 929,18 грн. В задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Українська страхова група" до товариства з обмеженою відповідальністю „Газторг" необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору розподіляються судом відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Югсервіс ЛТД" /65082, м. Одеса, вул. Гоголя, 21, ідентифікаційний код 40002946/ на користь приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Українська страхова група" /03038, м. Київ, вул. І. Федорова, буд. 32-А, ідентифікаційний код 30859524/ шкоду у розмірі 53 929,18 грн. /п'ятдесят три тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять грн. 18 коп./, судовий збір у розмірі 1762,00 грн. /одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп./.

3. В задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Українська страхова група" до товариства з обмеженою відповідальністю „Газторг" відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 18.04.2019р.

Суддя С.П. Желєзна