Рішення

від 11.04.2019 по справі 918/82/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ             "11" квітня 2019 р.                                          м. Рівне                                        Справа № 918/82/19 Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий колос Марківка" (24248, Вінницька область, Томашпільський район, с. Марківка. вул. Миру будинок 2, код ЄДРПОУ 35143778) до Приватного підприємства "Мінераліз" (35364, Рівненська область, Рівненський район, село Грушвиця Друга, вулиця Середній Гай, будинок 1а, офіс 1, код ЄДРПОУ 37105205) про стягнення заборгованості в сумі 262 300,00 грн.            Представники сторін у судове засідання не з'явилися. ВСТАНОВИВ:            У лютому 2019 року Приватне підприємство "Золотий колос Марківка" (далі ПП "Золотий колос Марківка" або позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Мінераліз" (далі ПП "Мінераліз" або відповідач) про стягнення 262 300,00 грн. коштів, що сплачені у якості попередньої оплати за Договором поставки мінеральних добрив від 31 жовтня 2016 року № 784. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі укладеного між ним та ПП "Мінераліз" Договору поставки мінеральних добрив від 31.10.2016 №784 перерахував відповідачу кошти у розмірі 611 600,00 грн., у якості попередньої оплати за мінеральні добрива. Однак відповідач частково виконав свої зобов'язання за Договором поставки мінеральних добрив здійснивши поставку товару ПП "Золотий колос Марківка" лише на суму 349 300,00 грн. чим порушив умови вищевказаного Договору. Відтак, позивач просить суд стягнути кошти, що перераховані ПП "Мінераліз" як попередня оплата в сумі 262 300,00 грн. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.03.2019 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати спір за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.03.2019. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.03.2019 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 11.04.2019. У судове засідання 11.04.2019 сторони не забезпечили явки уповноважених представників, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень. Разом з тим, суд приймає до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.03.2019, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами. Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. За таких обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами. Дослідивши матеріали справи, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.     Судом встановлено, що між ПП "Мінераліз" (Постачальник) та ПП "Золотий колос Марківка" (Покупець) укладено Договір поставки мінеральних добрив №784 від 31.10.2016 (далі Договір, а.с. 6, 7), за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти мінеральні добрива (агрохімікати), в подальшому Товар, та оплатити його на умовах цього Договору. Ціна, кількість, асортимент, терміни і пункти поставки Товару обумовлюються в специфікаціях до цього Договору, які погоджуються сторонами попередньо, додаються до цього Договору та є його невід'ємною частиною (п.п. 1.1.,1.2. Договору). Пунктами 2.1., 2.2. Договору визначено, що Постачальник поставляє Товар партіями в терміни, передбачені в специфікаціях до цього договору. Умови поставки викладаються Сторонами в специфікаціях до цього договору відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів "ІНКОТЕРМС-2010". Згідно п.п. 3.2. та 3.3. Договору ціна за одиницю Товару остаточно встановлюється Сторонами за кожною позицією та відображається у специфікації на конкретну партію товару. У специфікації за кожною окремою позицією асортименту Товару вказується назва Товару, ціна Товару, за одну метричну тонну з урахуванням ПДВ, кількість, загальна ціна Товару за всю кількість з урахуванням ПДВ та окремо розмір ПДВ на загальну кількість Товару. За умовами п.4.1. Договору попередня оплата в розмірі 100% вартості партії товару, зазначеної у специфікації, має бути перерахована Постачальнику протягом строку, вказаного в рахунку-фактурі та специфікаціях до даного Договору. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п.4.2. Договору). За пунктом 10.1 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання Сторонами. Договір підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками сторін. 31 жовтня 2016 року сторони підписали Специфікацію №1 та Специфікацію № 2 до Договору (а.с.8, 9), на підставі яких Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти і оплатити Селітру аміачну (мішок) у кількості 100 тон на загальну суму 611 600,00 грн. Поставка Товару, за даними Специфікаціями повинна була здійснитися протягом 70 днів з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. На виконання умов Договору та Специфікацій №1 та № 2 від 31.10.2016 позивач на підставі платіжного доручення №385 від 01.11.2016 оплатив вартість мінеральних добрив у сумі 611 600,00 грн. (а.с. 10). Як стверджується матеріалами справи, а саме: видатковою накладною № 1401 від 10.03.2017, видатковою накладною № 4856 від 25.10.2017 та видатковою накладною № 1224 від 03.03.2017, відповідач здійснив поставку позивачу, обумовленого сторонами у Договорі, Товару у загальній кількості 57 тон на суму 349 300,00 грн (а.с. 11-13). Таким чином, ПП "Мінераліз" виконало у встановлені Специфікаціями №1 та №2 від 31.10.2016 року терміни свої зобов'язання по поставці міндобрив для ПП "Золотий колос Марківка" лише частково на суму 349 300,00 грн.   Станом на час розгляду даної справи докази виконання зі сторони  ПП "Мінераліз" своїх зобов'язань по Договору та Специфікаціям №1 та №2 від 31.10.2016 року, а саме поставки товару на суму 262 300,00 грн суду не подані.   Судом встановлено, що попередня оплата вартості товару проведена позивачем відповідно до умов укладеного між сторонами Договору та чинного законодавства, що підтверджуються вищезазначеним платіжним дорученням, однак ПП "Мінераліз" порушило умови договору, поставку товару на суму 262 300,00 грн не здійснило.      Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.   Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України). Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( частина 1 статті 712 ЦК України).    До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 цієї ж статті). Згідно положень ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Законодавець зазначає, що вимога про "повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні" означає, що у разі припинення зобов'язання через неможливість його виконання, яке виникло внаслідок обставин, за які жодна із сторін не відповідає, або у зв'язку із добровільною відмовою від зобов'язання обох сторін, сторона, що виконала своє зобов'язання повністю або частково, має право вимагати повернення виконаного.   Як вже зазначалося вище в рамках дії Договору, позивач здійснив попередню оплату за мінеральні добрива. Внаслідок невиконання зобов'язань відповідачем, позивач звернувся до господарського суду з позовною вимогою про повернення попередньої оплати. Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Враховуючи, що належних доказів виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки у строк встановлений Договором, суду не надано, суд дійшов висновку про правомірність доводів позивача про стягнення з відповідача  262 300,00 грн попередньої оплати.     Відповідно до п. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.   Отже, враховуючи усе викладене вище у сукупності, суд дійшов висновку що позов Приватного підприємства "Золотий колос Марківка" до Приватного підприємства "МІНЕРАЛІЗ" про стягнення заборгованості в сумі 262 300,00 грн підлягає до задоволення. Судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом в розмірі 3 934,50 грн покладаються на відповідача з підстав визначених п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 233, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд – ВИРІШИВ: 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий колос Марківка" до Приватного підприємства "Мінераліз" про стягнення заборгованості в сумі 262 300,00 грн. задоволити повністю. 2. Стягнути з Приватного підприємства "Мінераліз" (35364, Рівненська область, Рівненський район, село Грушвиця Друга, вулиця Середній Гай, будинок 1а, офіс 1, код ЄДРПОУ 37105205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий колос Марківка" (24248, Вінницька область. Томашпільський район, с. Марківка. вул. Миру будинок 2, код ЄДРПОУ 35143778) заборгованість в сумі 262 300 (двісті шістдесят дві тисячі триста) грн 00 коп. та 3 934 (три тисячі дев'ятсот тридцять чотири) грн 50 коп. судового збору. 3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України. Повний текс рішення складено та підписано 22.04.2019. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.          Суддя                                                                              І.О. Пашкевич