Рішення

від 11.04.2019 по справі 925/129/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року справа № 925/129/19 м. Черкаси

За позовом публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Чигиринського району електричних мереж

до колгоспного ринку Чигиринського районного споживчого товариства

про стягнення 4563,25 грн.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

Представники сторін:

від позивача: не явилися;

від відповідача: не явилися.

Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" в особі Чигиринського району електричних мереж (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до колгоспного ринку Чигиринського районного споживчого товариства (далі - відповідач) про стягнення 4563 грн. 25 коп. боргу за електричну енергію, спожиту понад договірну величину споживання електричної енергії.

Також позивач у позові просить господарський суд судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач вказав на порушення відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії від 10.10.2016 №131, що проявилося у споживанні відповідачем у червні-серпні 2018 року електричної енергії понад договірну величину споживання і в несплаті двократної вартості електричної енергії, спожитої понад договірну величину споживання.

Ухвалою від 18.02.2019 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Чигиринського району електричних мереж до розгляду, відкрив провадження у цій справі, вирішив проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (без виклику) сторін і призначив судове засідання з розгляду справи на 10 год. 00 хв. 12.03.2019 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

У судовому засіданні, яке відбулося 12.03.2019, Господарський суд Черкаської області оголосив перерву до 10 год. 00 хв. 28.03.2019.

Відповідач у поданому до господарського суду відзиві на позов від 09.03.2019 заперечив доводи позивача про споживання відповідачем у червні-серпні 2018 року електричної енергії понад договірну величину споживання через не підтвердження таких фактів належними, достовірними та достатніми доказами. При цьому відповідач не визнав такими доказами вказані позивачем у позові і подані разом з ним до суду акти прийняття-передавання товарної продукції за червень, липень, серпень 2018 року через підписання їх не уповноваженою відповідачем особою і відсутність таких актів у відповідача. Крім того, відповідач як на підтвердження відсутності у нього заборгованості перед позивачем станом на 01.08.2018 вказав на підписаний обома сторонами акт звірки розрахунків від 01.08.2018 з нульовим сальдо.

Позивач у поданій до господарського суду відповіді на відзив від 18.03.2019 відхилив приведені відповідачем в обґрунтування заперечень проти позову доводи, стверджуючи при цьому, що ОСОБА_1, який підписав акти прийняття-передавання товарної продукції за червень, липень, серпень 2018 року від імені відповідача, мав повноваження на їх підписання і, що підписаний обома сторонами акт звірки розрахунків від 01.08.2018 з нульовим сальдо не стосується розрахунків за електричну енергію, спожиту понад договірну величину споживання.

Відповідач у поданому до господарського суду запереченні на відповідь на відзив від 27.03.2019 відхилив приведені позивачем у відповіді на відзив доводи про наявність у ОСОБА_1 повноважень на підписання від імені відповідача актів прийняття-передавання товарної продукції за червень, липень, серпень 2018 року, стверджуючи при цьому, що ОСОБА_1 не мав повноважень на підписання від імені відповідача будь-яких актів, що стосуються фінансових взаємовідносин між сторонами, якими відповідач вважає і згадувані вище акти прийняття-передавання товарної продукції. Крім того, відповідач зазначив, що акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій і, що відповідач не перевищував у червні - липні 2018 року встановлених пунктом 4.2.2 договору про постачання електричної енергії від 10.10.2016 №131 величини приєднаної потужності у розмірі 150 кВт і величини середньомісячного споживання електроенергії у розмірі 50000 кВт/год, за перевищення яких і передбачена плата у розмірі двократної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величинами електричної енергії. Також відповідач у запереченні на відповідь на відзив вказав на посилання позивачем у позові на додаток №1 до договору від 25.10.2012 №131, тобто до іншого договору, ніж того, у порушення якого позивач звинувачує відповідача, а саме договору про постачання електричної енергії від 10.10.2016 №131; на уточнюючий характер цього додатку, який не змінює положень самого договору; та на недійсність вказаного додатку через його недоведеність до відповідача як того вимагає п. 8.4.2 договору про постачання електричної енергії від 10.10.2016 №131.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.03.2019, Господарський суд Черкаської області оголосив перерву до 11 год. 00 хв. 11.04.2019.

Відповідач у поданих до господарського суду додаткових поясненнях у справі від 01.04.2019 вказав на помилковість розуміння відповідачем положень п. 4.2.2 договору про постачання електричної енергії від 10.10.2016 №131 в частині ототожнення понять "перевищення договірних величин споживання електричної енергії" та "перевищення договірної величини електричної потужності" та на допущену самим відповідачем помилку у вказаній ним на додатку №1 до договору про постачання електричної енергії від 10.10.2016 №131 даті цього договору.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце продовження після закінчення перерви судового засідання, призначеного на 11 год. 00 хв. 11.04.2019, проте ні вони самі, ні їх представники у це судове засідання не явилися, що не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у судовому засіданні, яке відбулося 11.04.2019, справу у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін чи їх представників, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2016 року "Черкасиобленерго" в особі Чигиринського району електричних мереж як постачальник і колгоспний ринок Чигиринського районного споживчого товариства як споживач уклали між собою договір про постачання електричної енергії №131 (далі - договір від 10.10.2016 №131), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов'язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 48 кВт, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.2.2 договору від 10.10.2016 №131 постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору у додатку "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу".

Пунктом 4.2.2 договору від 10.10.2016 №131 його сторони передбачили, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт/год. і більше.

Розділ 5 договору від 10.10.2016 №131 передбачає, зокрема такі умови (пункти):

5.1. Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 15 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"… У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.

5.2. Договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівні заявлених споживачем згідно з пунктом 5.1 цього договору обсягів.

5.3. Договірні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються для споживача на годину максимуму навантажень енергосистеми окремо для кожного об'єкта з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт/год і більше, виходячи із установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності…

5.5. Звернення Споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.

Пунктом 7.5 договору від 10.10.2016 №131 встановлено, що на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформляються такі документи:

- акт про використану електричну енергію (акт про прийняття-передавання товарної продукції);

- акт результатів замірів електричної потужності.

Положення розділу 8 договору від 10.10.2016 №131 регулюють відносини із третьою стороною, об'єктивно присутньою у процесі забезпечення споживача електричною енергією. Пункт 8.4 цього розділу договору від 10.10.2016 №131 регулює відносини із основним споживачем (для субспоживачів) і містить підпункт 8.4.2 такого змісту: Додатки до цього договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу", "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", "Розрахунок втрат електроенергії в мережах споживача" дійсні у разі їх доведення до відома основного споживача.

Відповідно до п. 9.4 договору від 10.10.2016 №131 останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2016 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік , якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

10 жовтня 2016 року відповідач також підписав і скріпив відтиском своєї печатки додаток №12 до договору від 10.10.2016 №131 "Перелік уповноважених осіб споживача", у якому визначив уповноваженою особою у правовідносинах із постачальником відповідно до умов цього договору та вимог ПКЕЕ ОСОБА_1 з наданням йому повноважень представника споживача, у тому числі на присутність при здійсненні постачальником усіх дій, пов'язаних із виконанням договору, на підписання актів про порушення Правил користування електричною енергією, актів технічної перевірки (контрольного огляду) та пломбування приладів обліку, актів з контролю електричної потужності та інших актів.

В 2016, 2017 роках за місяць до закінчення терміну дії договору від 10.10.2016 №131 сторони не заявляли про припинення його дії або перегляд його умов, тому цей договір в силу його п. 9.4 автоматично продовжувався на 2017 та на 2018 роки.

Договірні величини споживання відповідачем електричної енергії на 2018 рік сторони з урахуванням вимог п. 5.1 договору від 10.10.2016 №131 визначили до 15.10.2017 у підписаному ними обома додатку №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" від 20.09.2017, проте помилково вказали у ньому інший договір від 25.10.2012 №131, до якого він нібито і є додатком №1. Ознаками того, що ця невідповідність є помилкою і що насправді цей додаток є додатком саме до договору від 10.10.2016 №131 є те, що договір від 25.10.2012 №131 з укладенням замість нього договору від 10.10.2016 №131 втратив чинність, а період, на який вказаним додатком передбачені обсяги постачання електричної енергії - 2018 рік і дата його підписання відповідачем - 20.09.2017 припадають на період дії договору від 10.10.2016 №131.

Таким чином, доводи відповідача про те, що згадуваний позивачем у позові додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" є додатком до іншого ніж від 10.10.2016 №131 договору не відповідають дійсності. А факт підписання вказаного додатку відповідачем спростовує доводи останнього про недоведеність йому такого додатку.

Згідно з додатком №1 до договору від 10.10.2016 №131 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" позивач мав поставити відповідачу, а останній спожити у червні 2018 року 7,3 тис. кВт/год., у липні 2018 року 7,3 тис. кВт/год. та у серпні 2018 року 7,3 тис. кВт/год.

20 червня 2018 року відповідач звернувся до позивача з листом від 20.06.2018 №44 про збільшення договірної величини споживання електричної енергії на липень 2018 року на 1200 кВт/год до рівня 8500 кВт/год.

Позивач повідомленням від 20.06.2018 №1027, адресованим відповідачу, не заперечив проти збільшення договірної величини споживання електричної енергії на липень 2018 року до рівня 8500 кВт/год за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів електроенергії.

Відповідач додатково заявлені на липень 2018 року обсяги електроенергії не оплатив, у зв'язку з чим позивач повідомленням від 29.06.2018 №1075, адресованим відповідачу, відмовив останньому у збільшенні договірної величини споживання електричної енергії на липень 2018 року до рівня 8500 кВт/год.

За збільшенням договірних величин споживання електричної енергії на червень та серпень 2018 року відповідач до позивача не звертався.

20 червня 2018 року сторони підписали акт прийняття-передавання товарної продукції за червень 2018 року, яким зафіксували передачу позивачем відповідачу і прийняття та використання останнім у червні 2018 року 945 кВт/год електричної енергії понад договірну величину її споживання вартістю 2024,16 грн.

20 липня 2018 року сторони підписали акт прийняття-передавання товарної продукції за липень 2018 року, яким зафіксували передачу позивачем відповідачу і прийняття та використання останнім у липні 2018 року 518 кВт/год електричної енергії понад договірну величину її споживання вартістю 1112,24 грн.

20 серпня 2018 року сторони підписали акт прийняття-передавання товарної продукції за серпень 2018 року, яким зафіксували передачу позивачем відповідачу і прийняття та використання останнім у серпні 2018 року 666 кВт/год електричної енергії понад договірну величину її споживання вартістю 1426,85 грн.

Від імені відповідача вказані три акти прийняття-передавання товарної продукції підписав уповноважений договором від 10.10.2016 №131 представник відповідача ОСОБА_1

Складання таких актів сторонами передбачене п. 7.5 договору від 10.10.2016 №131.

За оцінкою суду додатку №12 до договору від 10.10.2016 №131, вказані у ньому повноваження ОСОБА_1 передбачали право на підписання ним від імені відповідача вказаних вище актів прийняття-передавання товарної продукції, тому суд відхиляє доводи відповідача про відсутність у ОСОБА_1 таких повноважень та про відсутність у відповідача таких актів.

01 серпня 2018 року сторони склали і підписали акт звірки розрахунків за поставлену електроенергію станом на 01.08.2018, згідно з яким відповідач не мав заборгованості перед позивачем за поставлену електроенергію в межах договірних величин її споживання.

20 листопада 2018 року позивач склав, підписав і запропонував відповідачу до підписання акт звірки розрахунків за електроенергію, спожиту понад договірну величину її споживання станом на 01.11.2018 із сумою заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 4563,25 грн. Однак відповідач цей акт звірки розрахунків не підписав.

На підставі підписаних обома сторонами актів прийняття-передавання товарної продукції за червень, липень та серпень 2018 року позивач видав відповідачу відповідні рахунки на оплату електроенергії, спожитою понад передбачені на червень, липень і серпень 2018 року договірні величини споживання на загальну суму 4563,25 грн., що становить двократну вартість різниці між фактично спожитою величиною електричної енергії і договірної величиною її споживання у вказані місяці.

Відповідач вказані рахунки позивача не оплатив, що й спричинило даний спір, врегулювати який в позасудовому порядку сторонам не вдалося.

Частина 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським зобов'язанням визнає зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. 1 ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін.

Частиною 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

З огляду на приведені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до таких висновків.

Укладений між сторонами договір від 10.10.2016 №131 є господарським договором про постачання електричної енергії, з якого виникли господарські зобов'язання: у позивача щодо поставки електричної енергії у межах договірних величин її споживання та її потужності, а у відповідача щодо оплати спожитої електричної енергії.

При цьому, виходячи зі змісту з п. 4.2.2 та розділу 5 договору від 10.10.2016 №131, відповідач зобов'язався оплачувати двократну вартість різниці між фактично спожитими та договірними величинами споживання електроенергії та її потужності. Тобто перевищення договірної величини споживання електроенергії і перевищення договірної величини її потужності є окремими підставами для сплати двократної вартості електроенергії. Тому господарський суд відхиляє доводи відповідача щодо поєднання цих двох підстав для застосування двократної плати за електроенергію в одну.

Відповідач перевищив передбачені додатком №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" до договору від 10.10.2018 №131 договірні величини споживання електроенергії у червні, липні та серпні 2018 року відповідно на 945, 518 та 666 кВт/год, що підтверджується належними, достовірними та достатніми доказами - актами прийняття-передавання товарної продукції за червень, липень, серпень 2018 року.

При цьому відповідач свої зобов'язання щодо оплати позивачу в двократному розмірі різниці між фактично спожитою величиною електричної енергії і договірною величиною її споживання в червні, липні, серпні 2018 року, що в цілому становить 4563,25 грн., не виконав, чим порушив права позивача на одержання такої плати.

Отже, позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати примусового виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором від 10.10.2016 №131 в натурі шляхом стягнення з відповідача на свою користь 4563,25 грн. боргу за електроенергію, спожиту понад договірну величину споживання.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

За подання позову позивач за платіжним дорученням від 29.01.2019 №59 сплатив 1921,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову витрати позивача на сплату судового збору підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Судовий збір у сумі 1921,00 коп. покласти на відповідача.

Стягнути з колгоспного ринку Чигиринського районного споживчого товариства (вул. Короленка, буд. 8, м. Чигирин, Черкаська область, 20901, код ЄДРПОУ 01563946) на користь публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Чигиринського району електричних мереж (вул. Гайдамацька, 69, м. Чигирин, Черкаська область, 20901, код ЄДРПОУ 25204599) - 4563,25 грн. (чотири тисячі п'ятсот шістдесят три гривні 25 коп.) боргу та 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня) витрат на сплату судового збору.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 22.04.2019.

СУДДЯ М.В. Дорошенко