Рішення

від 16.04.2019 по справі 925/125/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року м. Черкаси справа № 925/125/19 Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В. за участю представника позивача Татарінова О.С., адвокат, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом фізичної особи-підприємця Кредзинського Юрія Яковича до Управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації про стягнення 122104 грн 94 коп,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Кредзинський Юрій Якович звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації про стягнення 122104 грн 94 коп, із яких: 120040,00 гн основного боргу, 540,00 грн 3% річних та 1524,94 грн інфляційних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №23 від 12.11.2018 на пільгове перевезення пасажирів приміським автомобільним транспортом.

26.02.2019 через канцелярію від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечив, оскільки управління вживало необхідних заходів щодо виділення коштів на фінансування перевезення пасажирів приміським автомобільним транспортом для громадян Смілянського району за рахунок коштів місцевого бюджету, направивши листи до голови Смілянської РДА, до фінансового управління Смілянської РДА, до першого заступника голови Смілянської РДА. Договір №23 від 12.11.2018 діяв до 31.12.2018 і на новий термін з позивачем не укладався. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України (рішенням про місцевий бюджет) без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним Кодексом та законом Про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Смілянська районна рада не приймала рішень щодо фінансування перевезення пасажирів приміським та автомобільним транспортом за рахунок коштів місцевого бюджету, а отже і відсутня заборгованість перед позивачем,тому у позові слід відмовити.

Відповідач (його представник) у судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив. У судовому засіданні, яке відбулося 12.03.2019, представник відповідача Штанько Н.С. була повідомлена під розписку про дату наступного судового засідання. Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Оскільки про дату, час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином, а явка учасників судового провадження в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.04.2019 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, судом встановлено, що між Смілянською районною державною адміністрацією (замовник) та фізичною особою-підприємцем Кредзинським Юрієм Яковичем (перевізник) укладено ряд договорів з перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті загального користування:

05.02.2015 договір №6 з перевезення пасажирів за маршрутом №155 Сміла райлікарня- с.Ротмістрівка ;

30.12.2015 договір №7 з перевезення пасажирів за маршрутом №151 м.Сміла-с.Тернівка ;

30.12.2015 договір №8 з перевезення пасажирів за маршрутом №154 м.Сміла-с.Сердюківка ;

24.02.2017 договір №20 з перевезення пасажирів за маршрутом №152 Райлікарня-с.Теклине ;

02.10.2018 договір №4 з перевезення пасажирів за маршрутом №129 Сміла АС-3-с.Мале Старосілля . За умовами зазначених договорів замовник надає перевізникові право на перевезення пасажирів у звичайному режимі руху на приміських маршрутах загального користування, який не виходить за межі території району, рух та зупинки за розкладом відповідно до паспорту маршруту.

12 листопада 2018 року між Управлінням соціального захисту населення Смілянської райдержадміністрації (замовник, відповідач у справі) та фізичною особою-підприємцем Кредзинським Юрієм Яковичем (перевізник, позивач у справі) укладено договір №23 на пільгові перевезення пасажирів приміським автомобільним транспортом (далі - договір №23). Предметом договору №23 є відшкодування коштів на транспортні послуги, які надаються перевізником по перевезенню пільгових категорій громадян у відповідності зі статтею 89 Бюджетного кодексу України та рішенням сесії районної ради №43-2/УІІ від26.10.2018 на основі договорів на перевезення пасажирів на автомобільному маршруті загального користування між перевізником та Смілянською районною державною адміністрацією №6 від 05.11.2015, №7 від 30.12.2015, №8 від 30.12.2015, №20 від 24.02.2017, №4 від 02.10.2018 за маршрутами №154 м.Сміла - с.Сердюківка , №151 м.Сміла - с.Тернівка , №152 Райлікарня - с.Теклине , №129 Сміла АС-3 - с.Мале Старосілля , №155 Районна лікарня - Ротмістрівка .

Відповідно до пункту 2.1.2 договору №23 Замовник зобов'язувався затверджувати акти фактично виконаних обсягів робіт з перевезення окремих пільгових категорій населення району, щомісячно до 5 числа. Порядок розрахунків сторони встановили розділом 3 договору №23, відповідно до якого перевізник до 3 числа місяця, що настає за звітним, надає звіт щодо пільгових перевезень, наданих у минулому місяці. Замовник на підставі розрахунку здійснює перерахування коштів на рахунок перевізника. Фінансування видатків на компенсацію виплат на пільговий період окремих категорій громадян проводиться замовником - розпорядником коштів місцевого бюджету з урахуванням фактично наданих послуг , але не більше від затверджених сум передбачених кошторисом на 2018 рік в сумі 120040 грн 00 коп по мірі надходження коштів з місцевого бюджету. В розрізі маршрутів: №154 м.Сміла - с.Сердюківка 12480,00 грн; №151 м.Сміла - с.Тернівка 19440,00 грн; №152 Райлікарня - с.Теклине 23800,00 грн; №129 Сміла АС-3 - с.Мале Старосілля 45640,00 грн, №155 Районна лікарня - Ротмістрівка 18680,00 грн. До п'ятого числа місяця, наступних за звітним, між сторонами погоджується акт звірки за надані послуги за формою 3 пільга .

Договір вступає в силу 01.10.2018 і діє до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків до повного їх виконання. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункти 7.1-7.2 договору №23).

У додатку №1 до договору №23 сторони погодили, що безкоштовний проїзд у приміських автобусах, що здійснюють пільгові перевезення пасажирів за рахунок коштів місцевого бюджету у 2018 році надається особам, які зазначені у даному переліку.

У додатку №2 до договору №23 сторонами було узгоджено графіки руху автобусів перевізника за визначеними маршрутами.

Протягом жовтня-січня 2018 року між позивачем та відповідачем були підписані акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги (Форма №3-пільга) на автобусних маршрутах №154 м.Сміла - с.Сердюківка , №151 м.Сміла - с.Тернівка , №152 Райлікарня - с.Теклине , №129 Сміла АС-3 - с.Мале Старосілля , №155 Районна лікарня - Ротмістрівка . Акти звіряння розрахунків фактично виконаних обсягів робіт підписані відповідачем, як головним розпорядником коштів місцевого бюджету (а.с.39-68) без зауважень та застережень, загальна сума заборгованості за цими актами станом на 01.01.2019 становить 120040,00 грн.

На час звернення позивача з позовом до суду відповідач не відшкодував перевізнику кошти за перевезення пільгових категорій громадян за визначеними маршрутами. Заборгованість відповідача за договором №23 за період з 01.10.2018 до 01.01.2019 становить 120040 грн 00 коп, які позивач разом з нарахованими 540,00 грн 3% річних та 1524,94 грн інфляційних просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Предметом спору у даній справі є вимога про примусове стягнення вартості послуг з перевезення, які надавалися громадянам що мають пільги на безкоштовний проїзд, правовідносини з цих питань урегульовані договором, який укладений між позивачем та відповідачем. Позивачем у справі є перевізник, який на договірних засадах надає послуги з перевезення громадян у приміському сполученні, а відповідачем - орган державної влади, який є розпорядником коштів місцевого бюджету та стороною за договором №23.

Відповідно до підпункту б) пункту 4 частини 1 статті 89, частин 1, 5 статті 102 Бюджетного кодексу України (в редакції чинній станом на момент виникнення зобов'язання) до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті б) пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, зокрема, здійснюються компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до підпункту г) пункту 3 частини 1 статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, визначається Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року за №256. Пунктом 2 Порядку №256 визначено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, районних бюджетах, бюджетах об'єднаних територіальних громад на зазначені цілі. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги , а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги (пункт 2 Порядку). Згідно з пунктом 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення. Акти звіряння складаються за формою №3-пільга , яка встановлена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28 березня 2003 року № 83 Про затвердження форми № 3-пільга .

Загальні положення про перевезення, визначені у статті 908 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до положень якої перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Згідно зі статтею 910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України Про автомобільний транспорт (далі - Закон) відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: у тому числі і розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати. Пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування (стаття 37 Закону).

Як встановлено судом та підтверджується наданими доказами між позивачем, як перевізником, та Смілянською державною адміністрацією укладено ряд договорів на перевезення пасажирів в автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі району, у яких визначено маршрут, рух, права та обов'язки сторін за договором. Протягом жовтня-грудня 2018 року перевізник належним чином виконував свої обов'язки з перевезення громадян за визначеними маршрутами, у томі числі і громадян, які мають право безкоштовного проїзду, що підтверджується належним чином підписаними актами звіряння розрахунків за пільгові перевезення протягом цього періоду. Обов'язок з відшкодування вартості пільгових перевезень визначений умовами договору №23, у розмірі не більше затверджених сум, передбачених кошторисом на 2018 рік у сумі 120040,00 грн.

Як вбачається з відзиву наданого відповідачем він не заперечує той факт, що позивач за час дії договору №23 належним чином виконував свої зобов'язання щодо надання послуг з безкоштовного перевезення громадян на визначених маршрутах, будь-яких претензій щодо якості надання цих послуг, відповідач суду не надав, у зв'язку з чим, суд прийшов до висновку про належне виконання позивачем своїх зобов'язань. Водночас, відповідач посилаючись на відсутність фінансування витрат з пільгового перевезення, вказує, що не погоджується з позовними вимогами через відсутність належного фінансування таких витрат перевізника.

Згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського Кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Суд вважає, що відсутність фінансування не є підставою невиконання зобов'язання здійснення розрахунків з постачальником послуг на пільгових умовах. Отже, суд не приймає до уваги посилання відповідача на невиконання зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з відсутністю у нього коштів на їх фінансування. Отже, враховуючи те, що відповідач без зауважень підписав акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги з перевезення громадян, які мають пільги на безкоштовний проїзд, суд вважає, що у відповідача виник обов'язок з оплати цих витрат, тому кошти у розмірі 120040 грн 00 коп підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Щодо вимог позивача про стягнення 540,00 грн трьох відсотків річних нарахованих за період з 06.11.2018 по 29.01.2019 та 1524 грн 94 коп інфляційних за період з 06.11.2018 по 05.01.2019, то суд вважає, що вони не підлягають до задоволення, оскільки акти звіряння розрахунків не містять дати їх підписання, тому встановити строк з якого відповідач прострочив сплату цих коштів, а у відповідача виникло право на їх стягнення у суду немає можливості, тому і встановити правомірність їх нарахування за вказаний позивачем період є неможливим.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні частково, але сума сплаченого позивачем судового збору при поданні позову до суду є мінімальною, тому вона підлягає до стягнення з відповідача у повному розмірі у сумі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації (вул.Центральна, буд, 6, с. Сунки, Смілянський район, Черкаська область, 20741, код ЄДРПОУ 03195777) на користь фізичної особи-підприємця Кредзинського Юрія Яковича (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) 120040,00 грн заборгованості та 1921,00 грн судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 19.04.2019

Суддя О.І.Кучеренко