Ухвала

від 18.04.2019 по справі 925/223/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18 квітня 2019 року м. Черкаси справа № 925/223/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від прокуратури - Тищенко О.В. - за посвідченням;

від позивача 1 - Кочмар В.К. - за довіреністю;

від позивача 2 - Піддубний П.В. - за довіреністю, особа, яка входить до органу управління;

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області та Черкаського державного житлово-побутового підприємства Житлосервіс

до фізичної особи - підприємця Кожушка Дмитра Миколайовича, м. Черкаси

про стягнення 67958 грн 78 коп., розірвання договору, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області та Черкаського державного житлово-побутового підприємства Житлосервіс звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця Кожушка Дмитра Миколайовича в якій просить суд:

- стягнути з фізичної особи - підприємця Кожушка Дмитра Миколайовича на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області заборгованість у сумі 67958 грн 78 коп., з яких 55703 грн 54 коп. заборгованість з орендної плати, 6684 грн 88 коп. пеня, 5570 грн 36 коп. штраф;

- розірвати договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 1661 від 03.10.2016, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області та фізичною особою - підприємцем Кожушком Дмитром Миколайовичем (далі - Договір);

- зобов'язати фізичну особу - підприємця Кожушка Дмитра Миколайовича повернути Черкаському державному житлово-побутовому підприємству Житлосервіс індивідуально визначене нерухоме майно - частину нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 275,19 кв. м, розташованого за адресою: вул. Небесної Сотні, 31/1, м. Черкаси вартістю 1478520 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Прокурор зазначив, що Відповідач (орендар за спірним договором) з лютого 2018 року по грудень 2018 року не виконував умови договору належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість по орендній платі до держбюджету в сумі 55703,54 грн, яку просить стягнути разом з пенею та штрафом, а також з зазначених підстав договір розірвати та зобов'язати Відповідача повернути індивідуально визначене нерухоме майно.

Заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури наявність порушення інтересів держави, необхідність їх захисту і наявність визначених законом підстав для звернення прокурора до суду обґрунтував у своєму позові тим, що ненадходження коштів у вигляді орендної плати до державного бюджету створює безпосередню загрозу економічним інтересам держави.

Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Звернення до суду з позовною заявою Черкаською місцевою прокуратурою в інтересах Регіонального відділення Фонду державного майна по Черкаській області та ЧДПП Житлосервіс обґрунтовано також наступним.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області є органом державної влади, який уповноважений реалізовувати інтереси держави у сфері володіння, користування, розпорядження державним майном.

Останній в свою чергу не вжив заходів щодо захисту та відновлення порушених інтересів держави в судовому порядку, в частині стягнення заборгованості по орендній платі та повернення державного майна від недобросовісного орендаря балансоутримувачу.

Черкаське державне житлово-побутове підприємство Житлосервіс являється балансоутримувачем майна та у відповідності до п. 10.9 спірного договору саме йому повертається майно у разі розірвання Договору.

Вказане надає прокурору право на підставі ст. 23 Закону України Про прокуратуру на звернення до суду.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01 березня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12 год. 00 хв. 21.03.2019.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.03.2019 задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, відповідно п. 1 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 04.04.2019.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.04.2019 відповідно п. 1 ч. 2 ст. 183 та п. 1 ч. 2 ст. 202 ГПК України розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 18.04.2019, відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача у наступне підготовче засідання.

Відповідач, належно повідомлений про час і місце розгляду справи судом, у засідання суду не з'явився, відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України у судовому засіданні 18.04.2019 були оголошені вступна та резолютивна частини ухвали суду.

Заслухавши пояснення Прокурора, представників Позивачів, господарський суд дійшов до висновку, що позов Прокурора підлягає залишенню без розгляду з огляду на наступне.

Прокурором встановлено, що орендар здійснював використання державного майна з порушенням вимог чинного законодавства та договору, орендодавець не вжив заходів щодо захисту та відновлення порушених інтересів держави в судовому порядку, що стало підставою для захисту прокуратурою державних інтересів та пред'явлення позову про розірвання договору оренди, повернення державного майна, а також стягнення заборгованості за даним договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

За Договором Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (Орендодавець за договором) передає, а фізична особа-підприємець Кожушко Дмитро Миколайович (Орендар за договором) приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - частину нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 275,19 кв.м. (в т.ч. місця спільного користування - 71,89 кв.м.) (далі - Майно), розміщене за адресою вул. Небесної Сотні, 31/1, м. Черкаси, що обліковується на балансі Черкаського державного житлово-побутового підприємства Житлосервіс , поштова адреса: 18000, м. Черкаси, вул. В'ячеслава Чорновола, 261/1 (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.05.2016 і становить 1232100,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення суб'єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення - 203,30 кв.м та використання площ спільного користування - 71,89 кв.м.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області зверталося до керівника Черкаської місцевої прокуратури з листом №10-08-6260 від 11.12.2018 про порушення Відповідачем умов Договору в частині зобов'язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та з вимогою реалізувати представницькі повноваження органів прокуратури, визначенні ст. 23 Закону України Про прокуратуру та звернутися з відповідним позовом до суду, оскільки Фонд держмайна не має можливості належним чином захистити інтереси держави шляхом здійснення представництва в суді, у зв'язку з недостатньою сумою коштів на рахунках відділення, необхідних для сплати судового збору.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 3 статі 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи значення поняття інтереси держави , висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який як однієї із засад правосуддя, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України.

Законом України Про прокуратуру від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Стаття 23 Закону України Про прокуратуру містить, зокрема, такі норми:

1. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

4. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

З викладених вище положень чинного законодавства України випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У даній справі Прокурор порушення інтересів держави обґрунтував:

- ненадходженням коштів у вигляді орендної плати до державного бюджету, що створює безпосередню загрозу економічним інтересам держави,

- Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області не вжило заходів щодо захисту та відновлення порушених інтересів держави в судовому порідку, в частині стягнення заборгованості по орендній платі та повернення державного майна від недобросовісного орендаря балансоутримувачу.

Органом державної влади, який уповноважений реалізовувати інтереси держави у сфері володіння, користування, розпорядження державним майном, Прокурор визначив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про Фонд державного майна України Фонд є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Регіональним відділенням у відповідності до повноважень, визначених Положенням про РВ ФДМУ, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 № 678, здійснюється погодження розміру орендної плати за Договором та контроль за надходженням до держаного бюджету України плати за оренду державного майна.

Відповідно до п. 1 зазначеного Положення Регіональне відділення Фонду державного майна України (далі - регіональне відділення) утворюється в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і є територіальним органом Фонду державного майна України (далі - Фонд), що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України Про Фонд державного майна України Фонд державного майна України у сфері оренди державного майна:

виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності;

здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна.

Отже, прокурор правильно визначив регіональне відділення органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Щодо наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних відносинах суд відмічає, що прокурор не надав суду доказів неможливості самостійного захисту інтересів держави Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області як юридичною особою і органом, уповноваженим здійснювати у спірних відносинах відповідні функції, а також неналежності здійснення ним такого захисту.

Саме лише посилання Прокурора на нездійснення Позивачем 1 належним чином захисту інтересів держави, не доводить наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов до висновку, що у даному випадку немає передбачених законом виключних підстав для представництва прокурором інтересів держави, а тому й немає підстав для прийняття судом рішення у такому спорі по суті, оскільки за змістом статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Відсутність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави означає про подання позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, і є підставою для залишення такого позову без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічний висновок щодо застосування п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №927/246/18.

Керуючись ст. 185, п. 1 ч. 1 ст. 226, ст. ст. 233, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (бул. Шевченка, буд. 185, м. Черкаси, Черкаська область, 18001, ідентифікаційний код 21368158) та Черкаського державного житлово-побутового підприємства Житлосервіс (вул. В. Чорновола, буд. 261/1, м. Черкаси, Черкаська область, 18001, ідентифікаційний код 31782788) до фізичної особи-підприємця Кожушка Дмитра Миколайовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) про стягнення 67958 грн 78 коп., розірвання договору та зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 235 ГПК України, та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.04.2019.

Суддя О.В.Чевгуз