Рішення

від 09.04.2019 по справі 337/4397/18

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

09.04.2019 Справа № 337/4397/18

Провадження № 2/337/239/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2019 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.

за участю секретаря Побережної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом Комунального закладу Палац культури Хортицький до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в :

У вересні 2018 року Комунальний заклад Палац культури Хортицький звернувся до суду з даним позовом, який після остаточного уточнення, обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_1 з 01.07.2016 року по 29.09.2017 року перебувала у трудових відносинах з КЗ ПК Хортицький , працювала на посаді завідуючого костюмерної. При прийнятті на роботу, 01.07.2016 року з відповідачем було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, згідно умов якого вона прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за всі передані їй роботодавцем товарно-матеріальні цінності. Під час інвентаризаційної перевірки, яка проводилась у період з 27.09.2017 року по 29.09.2017 року, позивачем було виявлено відсутність матеріальних цінностей, наданих під відповідальність відповідачу на загальну суму 6600 грн., а саме недостачу сценічного взуття у вигляді жіночих чобіт у кількості трьох пар на суму 3300 грн. та чоловічих чобіт у кількості трьох пар на суму 3300 грн., чим КЗ ПК Хортицький завдана матеріальна шкода в загальному розмірі 6600 грн. При цьому після звернення до суду, 29.09.2018 року в одному з підсобних приміщень КЗ КП Хортицький , працівником позивача було виявлено жіночі чоботи у кількості трьох пар, які ідентичні тим, відсутність яких було виявлено під час інвентаризації, тому КЗ ПК Хортицький зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача в рахунок недостачі матеріальних цінностей суму 3300 грн.

Ухвалою від 17.10.2018 року судом відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 28.11.2018 року підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та просив уточнений позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та дала пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву, а саме зазначила, щопід час роботи у КЗ КП Хортицький , вона тричі перебувала на лікарняному та у відпустці. Ключі від гардеробної, де зберігались ввірені їй товарно-матеріальні цінності, перед відпусткою та/або після відпустки, а такожпісля лікарняногоне передавала та не приймала. Недостача сценічного взуття могла виникнути через протиправні дії інших осіб в період її відсутності, оскільки запасні ключі від гардеробної знаходяться у директора КЗ КП Хортицький , який мав доступ до вказаного приміщення і цим могли скористуватись у її відсутність. Вважає, що позивач не довів її вини у недостачі товарно-матеріальних цінностей, тому просить в задоволені позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_1- ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечує, оскільки вважає, що ситуації, яка склалася, винне керівництво будинку культури, бо неналежно організувало роботу підлеглих та не здійснило жодних заходів, направлених на збереження майна.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_3, директор КЗ ПК Хортицький суду пояснила, що ОСОБА_1 працювала у комунальному закладі у 2016-2017 роках, з нею був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. Перед її звільненням було проведено інвентаризацію матеріальних цінностей, в результаті якої виявлено відсутність 6 пар чобіт. Згодом, вже майже через рік після звільнення ОСОБА_1 у ПК було виявлено 3 пари чобіт, які були без інвентаризаційних номерів. У костюмерів був заведений зошит, у якому відображалося надходження матеріальних цінностей, хто і коли брав та коли повертав речі. Вважає, що ОСОБА_1 не забезпечила належний контроль за збереженням речей, тому виникла нестача. Також підтвердила, що у неї в кабінеті знаходяться запасні ключі від усіх приміщень ПК.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона працювала у період 3 07.12.2016 року по 27.03.2018 року у ПК Хортицький художником. Їй було відомо, що другий екземпляр ключів від костюмерної був у директора та заступника директора. Вона особисто бачила, як директор палацу та його заступник відкривали ключами костюмерну та брали костюми.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним.

Судом встановлено, що з 01.07.2016 року по 29.09.2017 року ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з КЗ ПК Хортицький , працювала на посаді завідуючої костюмерної, звільнилась за власним бажанням.

01.07.2016 року ОСОБА_1 була ознайомлена з посадовою інструкцією завідувачакостюмерної КЗ КП Хортицький , відповідно до якої її головним завданням є виконання роботи щодо забезпечення артистів на репетиціях та культурно-масових заходах (концертних програмах, виставах тощо) необхідними костюмами.

01.07.2016 року із ОСОБА_1 з огляду на характер виконуваної нею роботи укладено договір про повну матеріальну відповідальність за забезпечення зберігання довірених їй товарно-матеріальних цінностей.

07.12.2016 року за накладною №21 ОСОБА_1 отримала сценічне взуття, придбане КЗ КП Хортицький у ФОП ОСОБА_5, в тому числі чоботи жіночі червоні та чорні у кількості 20 пар за ціною 1100 грн. та чоботи чоловічі червоні у кількості 12 пар за ціною 1100 грн.

29.09.2017 року в результаті проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей необоротних активів КЗ КП Хортицький було виявлено недостачу жіночих чобіт у кількості трьох пар на суму 3300 грн. та чоловічих чобіт у кількості трьох пар на суму 3300 грн.

29.09.2018 року в підсобному приміщенні КЗ КП Хортицький , працівником позивачаКуриловою О.О. було виявлено жіночі чоботи у кількості трьох пар, які ідентичні тим, відсутність яких було виявлено при інвентаризації, що підтверджується доповідною службовою запискою ( а.с.53) та службовою запискою зав. Костюмерної ОСОБА_6 ( а.с.54).

Судом також встановлено, що під час роботи у КЗ КП Хортицький , ОСОБА_1 неодноразово була відсутня на роботі через перебування на лікарняному та у відпустці, що не оспорюється відповідачкою.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Статтею 132 КЗпП України передбачено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі чи організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Випадки повної матеріальної відповідальності працівника встановлені ст.134 КЗпП України.

Зокрема, пунктами 1, 2, 6 ч.1 ст.134 КЗпП України передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст.135-1 КЗпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Згідно ст.135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.

Пленум Верховного Суду України у п.п. 8, 12 постанови Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками від 29 грудня 1992 р. № 14 роз'яснив, що розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п. 1 ст. 134 КЗпП), суд зобов'язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі ст. 135-1 КЗпП може бути укладено такий договір, та чи був він укладений. За відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладено лише обмежену матеріальну відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.

Наразі є чинною постанова Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 року № 447/24, якою затверджено Перелік посад і робіт, що заміщаються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою чи організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на зберігання, продаж (відпуск), перевезення або застосування у процесі виробництва.

Згідно вказаного Переліку до робіт, які мають виконуватись працівниками, з якими укладається договір про повну матеріальну відповідальність, відносяться роботи з прийому на зберігання, обробці, зберіганню, відпустку матеріальних цінностей на складах, базах (нефтебазах), автозаправних станціях, холодильниках, харчоблоках, сховищах, заготовчих (приймальних) пунктах, товарних та товарно-перевалочних

дільницях, камерах схову, коморах та гардеробах.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1, працюючи завідувачем костюмерної КЗ КП Хортицький , виконувала роботу, пов'язану із наглядом за зберіганням переданих їй матеріальних цінностей - сценічних костюмів у окремій відведеній для цього кімнаті-костюмерній (гардеробі), то вона належить до категорії працівників, з якими може бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність.

Як зазначено у п.3 договору про повну матеріальну відповідальність від 01.07.2016 року, укладеного між сторонами, у випадку виявлення недостачі переданих працівнику під звіт товарно-матеріальних цінностей більше встановлених допустимих норм, знищення, пошкодження, зниження якості або псування з його вини товарно-матеріальних цінностей, він зобов'язується відшкодувати недостачу товарно-матеріальних цінностей, коштів та заподіяну шкоду відповідним товарно-матеріальним цінностям.

Із змісту зрівняльної відомості результатів інвентаризації необоротних активів від 29.09.2017 року та протоколу інвентаризаційної комісії від 29.09.2017 року вбачається недостача сценічного взуття на загальну суму 6600 грн., а саме жіночих чобіт у кількості трьох пар на суму 3300 грн. та чоловічих чобіт у кількості трьох пар на суму 3300 грн.

В той же час, як встановлено судом та визнається сторонами, 29.09.2018 року в підсобному приміщенні КЗ КП Хортицький , працівником позивача було виявлено жіночі чоботи у кількості трьох пар, які ідентичні тим, відсутність яких було виявлено при інвентаризації, тому позивач зменшив первісні позовні вимоги та визначив розмір завданої матеріальної шкоди у сумі, що становить вартість трьох пар чоловічихчобіт.

Отже, судом достовірно встановлено, що під час проведення інвентаризації комісія позивача перевірила наявність товарно-матеріальних цінностей, що була передана відповідачу на зберігання роботодавцем, виявила недостачу, на час вирішення спору недостача складається з вартості трьох пар чоловічих чобіт.

Відповідач в суді не заперечувала факту існування на час інвентаризації недостачі сценічного взуття, але заперечуючи проти позову, зазначила, що така недостача могла виникнути через протиправні дії інших осіб в період її неодноразового перебування на лікарняному або у відпустці, оскільки запасні ключі від гардеробної, де зберігались сценічні костюми, знаходяться у адміністрації КЗ КП Хортицький , то цим могли скористуватись у її відсутність.

Представник КЗ КП Хортицький у суді заперечив вказані обставини і зазначив, що незважаючи на те, що у директора дійсно мається другий комплект ключів від приміщень закладу, в тому числі від гардеробної, але ніхто у відсутність відповідачки до гардеробної не входив і сценічними костюмами не користувався. Натомість, відсутність з боку відповідачки контролю за ввіреними їй товарно-матеріальними цінностями, зокрема, недобросовісна перевірка фактичної кількості сценічних костюмів інвентарній кількості, в тому числі після лікарняного та відпустки, свідчить про неналежне виконання нею своїх трудових обов'язків щодо забезпечення схоронності матеріальних цінностей, а не про неналежні умови роботи, створені позивачем.

Враховуючі те, що жодна із сторін не заперечує достовірність даних, у яких містились дані про рух матеріальних цінностей у костюмерній гардеробній закладу, де працювала відповідач і,на підставі яких було складено зрівняльну відомість та протокол інвентаризації, а також те, що доступ до костюмерної мала відповідач та директор закладу, при цьому будь-яких претензій з боку відповідачки щодо організації неналежних умов її роботи до керівництва не висувалось, а доказів на підтвердження своїх доводів щодо можливого користування товарно-матеріальними цінностями під час її відсутності іншими особами та виявлення після цього фактів недостачі відповідачкою не надано, суд визнає встановленим, що недостача матеріальних цінностей сталася з вини ОСОБА_1 та під час виконання нею трудових обов'язків.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає безпідставним доводи відповідачки про відсутність доказів щодо заподіяння нею матеріальної шкоди закладу внаслідок неналежного виконання трудових обов'язків.

Так, відповідно до ст.138 КЗпП України, для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду, власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених ст.130 цього Кодексу.

З матеріалів справи видно, що наявність прямої дійсної шкоди у даному випадку позивач доводить фактом наявності недостачі матеріальних цінностей, що були передані ОСОБА_1, як матеріально відповідальній особі, у зв'язку із виконанням нею трудових обов'язків. Відповідач не заперечувала наявність недостачі, однак не подала жодних доказів, які б підтверджували доводи про те, що недостача виникла внаслідок неправомірних (злочинних) дій інших осіб. При цьому слід врахувати, що відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України саме на відповідача, а не на позивача, покладено обов'язок довести, що недостача виникла не з її вини.

Протиправна поведінка ОСОБА_1 полягала у неналежному виконанні нею, як особою, що уклала договір про повну матеріальну відповідальність, своїх трудових обов'язків, а саме здійснення нею неналежного нагляду за зберіганням належних закладу позивачасценічних костюмів, що призвело до недостачі переданого майна.

Таким чином суд прийшов до висновку, що матеріальні збитки, спричинені позивачу з вини ОСОБА_1 та під час виконання нею трудових обов'язків, підлягають відшкодуванню останньою, оскільки відповідно до умов укладеного між сторонами договору, вона несе повну матеріальну відповідальність у розмірі шкоди, заподіяної з її вини підприємству.

Відповідно до ст.135-3 КЗпП України, розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами. У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди.

Як видно з накладної №21 від 07.12.2016 року, вартість чоловічих червоних чобітстановить 1100 грн., тому враховуючи кількість недостачі такого взуття, розмір шкоди, заподіяної закладу становить 3300 грн.( 3 х 1100 грн.).

Відповідач не подала доказів щодо існування іншої (нижчої) ціни на вказане майно.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, ч. 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов КЗ КП Хортицький задоволено у повному обсязі, слід провести розподіл судових витрат, стягнувши з ОСОБА_1 у користь КЗ КП Хортицький суму сплаченого судового збору у розмірі 1762 грн.

Керуючись ст. 130, 134, 135-1, 136 КЗпП України, ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Комунального закладу Палац культури Хортицький ( ЄДРПОУ 25474822 м.Запоріжжя, пр. Інженера Преображенського,15) у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3300 грн. ( три тисячі триста грн.)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1762 грн.

Рішення може бути оскаржене в Запорізький апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено судом 19.04.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Г.Є.Гнатик