Рішення

від 22.04.2019 по справі 525/343/19

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/343/19

Провадження № 2/525/164/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2019 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Хоролець В.В., при секретарі Хоменко М.М., розглянувши на підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

З позову ОСОБА_1 вбачається, що 13.06.2018 року померла ОСОБА_3, останнє місце проживання та реєстрації якої було село Устивиця Великобагачанського району Полтавської області. До складу спадкового майна, поряд з іншим, увійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,27 га, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та на яку був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ПЛ №231392 від 27.04.2004 року на ім'я ОСОБА_3 з кадастровим номером відповідно до відомостей з ДЗК 5320285300:00:003:0128; даний акт був виданий їй на підставі розпорядження Великобагачанської райдержадміністрації від 31.12.2003 року № 656. На сьогодні даний Державний акт втрачений.

Позивач вказує, що вона є спадкоємицею за заповітом, який був складений ОСОБА_3 за життя та посвідчений секретарем Устивицької сільської ради, відповідно до якого ОСОБА_3 належну їй дану земельну ділянку заповіла їй. Інших спадкоємців немає, спадщину вона прийняла шляхом подання заяви до державної нотаріальної контори. Позивач вказує, що коли вона звернулась до державного нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, то нотаріус відмовила їй в зв'язку з тим, що відсутній оригінал правовстановлюючого документу на майно, а саме відсутній Державний акт.

Посилаючись на вищевикладені обставини та на те, що правовстановлюючі документи на земельні ділянки на сьогодні неможливо отримати, оскільки спадкодавець померла, тому вона змушена звернутися до суду з позовом, у якому просить визнати, що на момент смерті на 13.06.2018 року ОСОБА_3 належало право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,27 га, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та на яку був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ПЛ №231392 від 27.04.2004 року; в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 13.06.2018 року як за спадкоємицею за заповітом, визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,27 га, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та на яку був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №231392 від 27.04.2004 року (а.с.3).

Ухвалою суду від 14.03.2019 року відкрито загальне позовне провадження за вищевказаною позовною заявою ОСОБА_1 і підготовче засідання призначено на 22.04.2019 року (а.с.20). Також, цією ухвалою суду витребувано у державного нотаріуса Великобагачанської державної нотаріальної контори Полтавської області відомості про те, хто прийняв спадщину (відмовився від прийняття спадщини) та про наявність/відсутність заповіту після смерті 13.06.2018 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, останнім місцем проживання якого було с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області та чи надходили претензії кредиторів.

До проведення підготовчого судового засідання у справі від відповідача у справі ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області надійшов лист про те, що даний відповідач просить проводити розгляд справи у відсутність їх представника, ОСОБА_2 сільська рада Великобагачанського району Полтавської області заперечень не має (а.с.30).

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно ч.4 цієї статті, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову, проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.

Відповідач у справі має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу (п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України). За нормою ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В підготовче засідання сторона позивача та інші учасники справи не з'явилися, від представника позивача адвоката ОСОБА_4 до суду надійшла заява про підтримання заявлених позовних вимог та про розгляд справи у її відсутність (а.с.38).

Враховуючи неявку сторін в підготовче засідання 22.04.2019 року суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів, при цьому керуючись положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України та Рішенням Конституційного Суду України №16-рп/2011 від 08.12.2011 року (справа про фіксування судового процесу технічними засобами).

Суд, виконавши положення ст.197 ЦПК України, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по даній справі, що надані сторонами у справі на засадах змагальності і диспозитивності, давши всім доказам у справі належну оцінку, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні - це певна річ (об'єкт), щодо якої виник спір.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла 13.06.2018 року, про що виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області видано свідоцтво про смерть (а.с.4).

З заповіту від 09.09.2016 року, посвідченого секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради, зареєстрованого в реєстрі за №155 вбачається, що гр. ОСОБА_3 належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,27 га, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, заповідає ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).

З листа Відділу у Великобагачанському районі ГУДГК у Полтавській області від 06.11.2018 року №1832/102-18 вбачається, що даним відділом на заяву ОСОБА_1 від 30.10.2018 року надано копію Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №231392 від 27.04.2004 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,27 га, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, даний Державний акт виданий на ім'я ОСОБА_3 та зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №639 (а.с.а.с.6,7,8,9).

10.01.2019 року державний нотаріус Великобагачанської державної нотаріальної контори Полтавської області винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,27 га, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області після померлої 13.06.2018 року ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю правоустановлювального документу на земельну ділянку (а.с.10). Тобто, вказана обставина в даний час є перешкодою для спадкоємця померлої - позивача у справі ОСОБА_1 отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину за законом.

З витягу зі Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 5320285300:00:003:0128 та його висновку вбачається, що ринкова вартість даної земельної ділянки становить 46812 грн. станом на 12.12.2018 року (а.с.а.с.11,12).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З повідомлення державного нотаріуса Великобагачанської державної нотаріальної контори Полтавської області від 26.03.2019 року №01-09/208, а також з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та копій документів зі спадкової справи №133/2018 вбачається, що у нотаріальній конторі заведена спадкова справа після померлої 13.06.2018 року ОСОБА_3 під №133/2018. Спадщину після неї згідно заповіту, посвідченого ОСОБА_2 сільською радою Великобагачанського району Полтавської області 09.09.2016 року, зареєстрованого у реєстрі за №155, прийняла ОСОБА_1. Інших заяв від інших спадкоємців чи про відмову від прийняття спадщини не надходили, свідоцтво про право на спадщину не видавалося (а.с.а.с.31-37).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України).

У відповідності до вимог ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 цієї статті).

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном закріплено у ст.317 ЦК України, а ст.321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України і означає, що право власності є недоторканним і власник може бути позбавлений, або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку встановленим законом.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження. Відповідно до п.1 постанови відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Серед підстав набуття права власності на земельні ділянки громадянами України передбачених ч.1 ст.81 Земельного кодексу України є прийняття спадщини та виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Аналогічні положення містяться у ч.1 ст.15 ЦК України та ст.4 ЦПК України.

Зі змісту п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності та того, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як вказав Верховний Суд України у своїй постанові від 10.02.2016 року у справі №6-2124цс15, оскільки відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення у особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на відповідний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст.392 цього Кодексу.

Також, у постанові від 23.12.2014 року у справі №3-199гс14 Верховний Суд України зазначив, що за змістом ст.392 ЦК України, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інший спосіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правоустановчого документу. При цьому, передумовою для застосування положень ст.392 ЦК України є відсутність іншого, крім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, та того, що в даний час позивач у позасудовому порядку не може отримати відповідне свідоцтво про право на спадкове майно (на спадкові земельні ділянки) з мотивів, які викладені у постанові відповідного нотаріуса, з урахуванням принципу юридичної визначеності та враховуючи вищевказану практику Верховного Суду України щодо права власності, а також повне визнання відповідачем заявленого позову, суд приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст.15,16,328,392,1216-1218,1220,1261,1268,1296,1297 ЦК України, ст.ст.4,11,12,13,76-80,81,83,197,200,206,247,259,263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити.

Визнати, що на момент смерті на 13 червня 2018 року ОСОБА_3 належало право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,27 га, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та на яку був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №231392 від 27.04.2004 року.

В порядку спадкування після смерті 13 червня 2018 року ОСОБА_3, як за спадкоємицею за заповітом визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,27 га, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та на яку був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №231392 від 27.04.2004 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; відповідач ОСОБА_2 сільська рада, місце знаходження с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області.

Суддя В.В. Хоролець