Ухвала

від 22.04.2019 по справі 750/4194/19

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/4194/19

Провадження № 2/750/1317/19

У Х В А Л А

22 квітня 2019 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Логвіна Т.В., перевіривши додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України при пред'явленні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 ФІТНЕС , Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР ТАЙМ про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и л а :

у квітні 2019 року до Деснянського районного суду м. Чернігова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 ФІТНЕС , Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР ТАЙМ про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 7400 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 37 000 грн.

Дана позовна заява має бути залишена без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Крім того, частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач у позовній заяві посилається на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір щодо звільнення від сплати судового збору.

Проте, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином пункт 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, а тому повинна бути оплачена судовим збором.

Зазначене узгоджується з позицією ОСОБА_3 Верховного Суду, що викладений в Постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, провадження №12-301гс18.

Згідно аналізу норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України Про оплату праці , тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

А тому, позивачем має бути сплачено судовий збір за заявлені вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п/п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем справляється судовий збір, ставка якого складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768 грн. 40 коп.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605 грн.).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп. за заявлені вимоги майнового характеру (про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) та надати відповідний підтверджуючий документ про його сплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 175, 177, 185, 353, 354 ЦПК України,

у х в а л и л а :

позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 ФІТНЕС , Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР ТАЙМ про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.

Запропонувати позивачу в 5 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані в ній недоліки, а саме: оплатити судовий збір на користь держави.

Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

В іншій частині ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя