Ухвала

від 15.04.2019 по справі 464/1829/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/1829/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/279/19 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 4 квітня 2019 року,

в с т а н о в и л а :

ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 4 квітня 2019 року задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_9 . Накладено арешт на мобільний телефон марки «SAMSUNG», печатки підприємств, а саме: ТОВ «Альмалік» (ЄДРПОУ 38326209), ТОВ «Пивна Карта» (ЄДРПОУ 37443686), ТОВ «УММБА Дистрибуція України» (ЄДРПОУ 38208853), ТОВ «Юридична Фірма Цезар» (ЄДРПОУ 25554544), ТОВ «ДІЛПЕК» (ЄДРПОУ 36331149) шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ними.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 4 квітня 2019 року третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_9 та повернути вилучені речі та предмети володільцю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_7 зазначає, що факти описані слідчим у клопотанні, не відповідають фактичним обставинам. Вказує, що працює бухгалтером в ТОВ «Бартка-1». Суб`єкти господарювання ТОВ «ВМ+», ТОВ «Галицька компанія» та ТОВ «Бартка-1» є реальними підприємствами, на яких сумарно працює близько 20 працівників. ТОВ «Альмалік», ТОВ «Пивна Карта», ТОВ «УММБА Дистрибуція України», ТОВ «Юридична Фірма Цезар», ТОВ «ДІЛПЕК» також реальні підприємства, на деяких з них вона працює бухгалтером, а деяким з них надає бухгалтерські послуги згідно договорів цивільно-правового характеру.

Вважає, що в інформації, яка містилась у її телефоні, немає нічого незаконного, а тим більше, яка б підтверджувала факти про вчинення нею кримінального правопорушення. Зазначає, що ні в клопотанні слідчого, ні в ухвалі слідчого судді не вказано, які конкретно відомості та сліди зберегли вилучені предмети, яким чином були використані, як знаряддя вчинення злочинів, а також, що вони отримані нею внаслідок вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 205, 212 КК України. Відтак, не наведено доказів того, що дане майно має ознаки речових доказів.

Зазначає, що слідчим не надано слідчому судді переконливих доказів, того, що мобільний телефон марки «SAMSUNG», печатки підприємств, а саме: ТОВ «Альмалік» (ЄДРПОУ 38326209), ТОВ «Пивна Карта» (ЄДРПОУ 37443686), ТОВ «УММБА Дистрибуція України» (ЄДРПОУ 38208853), ТОВ «Юридична Фірма Цезар» (ЄДРПОУ 25554544), ТОВ «ДІЛПЕК» (ЄДРПОУ 36331149), на які накладено арешт, здобуті злочинним шляхом.

Крім того, вважає накладення арешту на мобільний телефон та печатки підприємств з метою забезпечення можливої конфіскації, спеціальної конфіскації, слідчий суддя не врахував, що слідчим не надано жодних доказів її причетності до вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 205, 212 КК України, відсутні будь-які документи про встановлення збитків у справі, окрім надуманих оперативними працівниками сум і обставин, не враховано співмірність вартості арештованого майна та тяжкості злочину, що може інкримінуватися в подальшому, та завданої відповідним злочином шкоди.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника третьої особи,щодо майнаякої вирішуєтьсяпитання проарешт, ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на підтриманнядоводів апеляційноїскарги, виступ прокурора на заперечення доводів апеляційної скарги, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Підставою накладення арешту на майно може бути накладено на майно, яке перебуває у власності підозрюваного, обвинувачуваного або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, і перебуває у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другою цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

З матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_9 перебувають матеріали кримінального провадження № 32019140000000013 від 27 лютого 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 205, ч.3 ст. 212 КК України.

Постановою старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_9 від 29 березня 2019 року мобільний телефон марки «SAMSUNG», печатки підприємств, а саме: ТОВ «Альмалік» (ЄДРПОУ 38326209), ТОВ «Пивна Карта» (ЄДРПОУ 37443686), ТОВ «УММБА Дистрибуція України» (ЄДРПОУ 38208853), ТОВ «Юридична Фірма Цезар» (ЄДРПОУ 25554544), ТОВ «ДІЛПЕК» (ЄДРПОУ 36331149) визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 32019140000000013 від 27 лютого 2019 року.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_9 про накладення арешту на мобільний телефон марки «SAMSUNG», печатки підприємств, а саме: ТОВ «Альмалік» (ЄДРПОУ 38326209), ТОВ «Пивна Карта» (ЄДРПОУ 37443686), ТОВ «УММБА Дистрибуція України» (ЄДРПОУ 38208853), ТОВ «Юридична Фірма Цезар» (ЄДРПОУ 25554544), ТОВ «ДІЛПЕК» (ЄДРПОУ 36331149) шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ними, є законним та обґрунтованим.

Згідно з п.п.1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та застосування спеціальної конфіскації.

Відповідно до ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту, а тому обґрунтовано задоволено клопотання про арешт мобільного телефону та печаток, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

З урахуванням зазначених положень закону слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні та запобігання ризикам, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 КПК України.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необгрунтованості судового рішення колегія суддів до уваги не бере.

Твердження ОСОБА_7 про те, що в подальшому накладенні арешту на мобільний телефон марки «SAMSUNG» відпала потреба, що, на думку апелянта, залишилось поза увагою слідчого судді при постановленні оскаржуваної ухвали, то такі колегія суддів вважає безпідставними.

Згідно ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Натомість під час розгляду даного клопотання обґрунтовано встановлено, що мобільний телефон та печатки підприємств відповідають вимогам ст. 98 КПК України та такі постановою старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_9 від 29 березня 2019 року визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею на виконання вимог ч.2 ст. 173 КПК України враховано можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

При перевірці справи в апеляційному порядку істотних порушень кримінального процесуального закону, на що покликається апелянт в апеляційній скарзі, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді, не виявлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_7 без задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду міста Львова від 4 квітня 2019 року про накладення арешту на майно залишити без змін, а апеляційну скаргу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4