Рішення

від 18.04.2019 по справі 571/926/18

РОКИТНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 571/926/18

Провадження №2/571/66/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 року. смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, у складі: судді одноособово ОСОБА_1, при секретарі Качановській О.Ф., за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Рокитнівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про звільнення від сплати заборгованості за аліментами,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Рокитнівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що заочним рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 02 листопада 2005 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 06 вересня 2005 року до досягнення повноліття. Рішення в частині стягнення аліментів в сумі платежу за один місяць, звернуто до обов'язкового негайного виконання. 02 листопада 2015 року на виконання рішення суду було видано виконавчий лист, виконання проводиться Рокитнівським районним відділом державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Рівненській області. Державним виконавцем визначено заборгованість по аліментах станом на 01 квітня 2018 року в сумі 113270 гривень 60 копійок, заборгованість визначена за період з 06 вересня 2005 року по 01 квітня 2018 року.

Відповідно до ч.2 ст.197 СК України, на даний час існують істотні обставини, які дають підстави для звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментах, а саме.

1. На даний час позивач оспорює своє батьківстство щодо ОСОБА_7, так як не є його батьком.

2. Позивачу не було відомо про існування судового рішення про стягнення аліментів, рішення у справі прийнято за його відсутності, він не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, повістку про виклик у судове засідання не отримував, так як перебував за кордоном, в Росії, про що зазначено в рішенні суду. Копія заочного рішення на його адресу не надсилалась. Про факт стягнення з нього аліментів дізнався у червні 2018 року, коли бухгалтерією Львівського загону воєнізованої охорони РФ Львівська залізниця ПАТ Українська залізниця (за місцем роботи) із авансу утримано кошти. Із оспорюваним рішенням та матеріалами справи ознайомився в приміщенні суду 22 червня 2018 року. У зв'язку з чим відповідно до статей 284-288 ЦПК України позивач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

3. Підстав для нарахування та стягнення заборгованості по аліментах немає в зв'язку з тим, що заборгованість виникла не з вини позивача, а з вини відповідача та працівників державної виконавчої служби. Виконавче провадження відкрите в 2005 році, з 2005 року по 2018 рік будь-які дії ні стягувачем ні виконавчою службою не вчинялись, відсутні письмові документи які б свідчили про вчинення заходів щодо примусового виконання рішення суду, протягом всього часу відповідач не наполягала на стягненні аліментів, не зверталась у відділ ДВС із заявами про примусове виконання рішення суду, не зверталась і до позивача про сплату аліментів. Державною виконавчою службою також не вчинялися будь-які виконавчі дії.

4. На даний час позивач не має змоги сплатити заборгованість, так як в нього скрутне матеріальне становище. В 2007 році зареєстрував шлюб, має 2 дітей, дружина не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, тому в нього на утриманні дружина та двоє неповнолітніх дітей.

Вважає, що обставини про які зазначає є істотними, тому підстав для нарахування та стягнення заборгованості по аліментах не має. Просив позов задовольнити.

Під час судового розгляду справи представник позивача ОСОБА_2 позовну заяву підтримав, посилаючись на обставини викладені у ній та доповнив, що ст.197 СК України передбачено інші обставини, які мають істотне значення. Зокрема, такими обставинами є те, що станом на даний час згідно виконавчого листа з позивача стягується заборгованість по аліментах, яка виникла не з вини позивача. Державним виконавцем не вчинялись жодні дії щодо виконання рішення суду, а відповідач жодного разу не зверталась до позивача, що свідчить про те, що відповідач не потребувала цих аліментів. Відтак, половина заробітної плати стягується на користь відповідача, а інша половина залишається на утримання двох дітей, дружини та позивача. Тобто, існує явна нерівність. Враховуючи скрутне матеріальне становище, позивач не спроможний сплатити заборгованість по аліментах у такому розмірі. Просить, звільнити позивача від сплати всією заборгованості по аліментах або 50% суми заборгованості, яка виникла не з вини позивача.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, 27.11.2018 року від відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги не визнає і вважає безпідставними, так як позивач постійно працює, є працездатним, заборгованість може погасити повністю. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала та пояснила, що виконавчий лист про стягнення аліментів був відразу поданий до державної виконавчої служби у 2005 році. За рішенням суду позивач сплатив у грудні 2005 року 615 гривень, потім упродовж 2006-2007 років ще платив по 20,50,100 гривень. Отже, позивач знав про рішення суду. З позовами про оспорювання батьківства, про перегляд заочного рішення про стягнення аліментів позивач звернувся до суду тоді, коли офіційно працевлаштувався та стали стягувати аліменти із заробітної плати. Крім того, судом відмовлено у задоволенні позову про скасування заочного рішення про стягнення аліментів, рішення суду переглянуто в апеляційному порядку та набрало законної сили. Також висновком експерта встановлено, що позивач є батьком дитини, тому справа про оспорювання батьківства залишена без розгляду.

Щодо інших обставин, які є істотними, то таких обставин не встановлено. відповідач не допускає можливість звільнення від сплати аліментів у будь-якому розмірі, оскільки упродовж багатьох років позивач не надавав ніякої допомоги сину, якого виховує та утримує відповідач одна. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, Рокитнівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, в судове засідання повторно не з'явився, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно свідоцтва про народження його батьками зазначені: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с. 12).

Заочним рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 2 листопада 2005 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 6 вересня 2005 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 10).

Згідно довідки розрахунку заборгованості по аліментам, з 06 вересня 2005 року по квітень 2018 року заборгованість ОСОБА_4 за сплатою аліментів становить 113270,60 грн., за цей період було сплачено 1255,55 грн. (а.с.11).

06.12.2018 року виконавче провадження за виконавчим листом №2-688 від 02.11.2005 року про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6, передано до Здолбунівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, за місцем фактичного проживання позивача (а.с.65).

Відповідно до ч. 4 ст.273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Згідно ч.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами у разі, якщо доведе суду виникнення такої заборгованості через тяжку хворобу або іншу обставину, що має істотне значення.

Копіями свідоцтв про народження дітей та копією свідоцтва про шлюб підтверджується, що позивач ОСОБА_4 29.08.2007 р. зареєстрував шлюб з ОСОБА_8, дружина змінила прізвище на ОСОБА_4, від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей (а.с.13,14,15).

Не заслуговує на увагу суду твердження позивача про те, що про рішення суду про стягнення аліментів, справа №2-688/2005, позивачу стало відомо 20 червня 2018 року, оскільки такі твердження спростовуються довідкою Рокитнівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 21.05.2018 року про розрахунок заборгованості по аліментах встановлено, що у виконавчому провадженні №12701601 з примусового виконання виконавчого листа №2-688 від 02.11.2005 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання дитини: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у грудні 2005 року сплачено аліменти у розмірі 615,55 гривень. У лютому, червні-грудні 2006 року, січні-квітні, червні, грудні 2007 року сплачувались аліменти у розмірі, 20, 40, 50,100 гривень. Останній платіж здійснено у грудні 2007 року в сумі 50 гривень (а.с.11).

Вказані обставини свідчать про те, що позивач був обізнаний про ухвалене рішення та станом на час сплати аліментів (2005-2007 роки) рішення визнавав та не оспорював.

Відповідач стверджує, що зазначені платежі здійснювала його мати. Водночас, даних у підтвердження зазначеного суду не надано.

Посилання позивача на те, що він не є біологічним батьком дитини не заслуговує на увагу суду, оскільки належних та допустимих доказів у підтвердження таких обставин матеріали справи не містять.

Посилання на те, що позивач створив нову сім'ю, має на утриманні двоє дітей та дружину на переконання суду не є обставинами, які мають істотне значення та є підставою для повного або часткового звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами, як те передбачає ч.2 ст.197 СК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Враховуючи обставини справи та правові норми суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.197 СК України, ст. ст. 264, 265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Рокитнівський районний відділ державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Рівненській області про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя (підпис) Згідно з оригіналом.

Суддя Рокитнівського районного суду

Рівненської області ОСОБА_1

Повний текст рішення виготовлено 22.04.2019 р.