Рішення

від 15.04.2019 по справі 640/2923/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/2923/19

н/п 2/640/1462/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 рокуКиївський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря Кострової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, м. Харків вул. Ньютона б. 135-А кв.154) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, м. Харків вул. Шевченка б. 343 кв.107) про стягнення коштів за розпискою, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся у суд із позовом до відповідача, ОСОБА_3, про стягнення коштів за розпискою, в якій просить суд стягнути з відповідача 15907,79 грн. боргу. Який складається з : 13000грн. сума неповернутого боргу, 2267,76 грн.- інфляційні нарахування, 640,03 грн.- три проценти річних від простроченої суми, а також просить стягнути моральну шкоду в сумі 3000грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що розпискою від 11.05.2017року підтверджується, що відповідач отримав від позивача грошові кошти в сумі 9700грн. до 11.06.2017року та зобов язався повернути позивачу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 13000грн. в строк до 11.06.2017року. Однак в обумовлений строк відповідач кошти позивачу не повернув, в наслідок чого позивач просить стягнути борг в судовому порядку, а також відповідно до ст..625 ЦК України інфляційні та три відсотки річних. Крім того, позивач зазначає, що в наслідок неповернення коштів відповідачем йому було спричинено моральну шкоду, яку позивач оцінює в 3000грн.

Позивач в судове засідання не з явився, надав заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з явився, повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд дослідивши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ,ч.1ст. 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1ст. 80 ЦПК України , достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11.05.2017року відповідач ОСОБА_2 взів у борг у позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 9700грн. в строк до 11.06.2017року, та зобов'язався 11.06.2017р. повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 13000грн., по що відповідачем надано відповідну розписку від 11.05.2017року.

Статтею 202 ЦК визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до чч.1 та 2 ст.207 ЦК правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1046 ЦК договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Статтею 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи його укладення, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Отже, надана суду розписка за своєю природою є підтвердженням укладання договору позики та отримання відповідачем від позивача грошових коштів зазначених у розписці.

Наявність оригіналу розписки у позивача, відсутність доказів неправомірного заволодіння позивачем розпискою, свідчать, що позивач є володільцем зобов'язань відповідача, щодо повернення коштів в розмірі 13000грн., яка до теперішнього часу є не виконане.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних, з якими погоджується суд, а тому, оскільки відповідач прострочив повернення коштів, відповідно до приписів статті 625 ЦК України, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню три проценти річних від простроченої суми 640,03грн. та інфляційні в сумі 2267,76 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача суму основного боргу в розмірі 13000 грн., а також 3% річних в сумі 640,03 грн. та інфляційні в сумі 2267,76 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 3000грн., то суд зазначає наступне.

Згідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, знищення чи пошкодження її майна.

Моральна шкода має деліктне походження, тобто виникає із цивільного правопорушення, а не з договору.

Згідно зі статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договором позики не передбачено стягнення моральної шкоди, також відсутній і закон , який передбачає

Положення ЦК України не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов'язання за договором позики .

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 грн. задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат суд вирішує в порядкуст. 141 ЦПК УкраїнитаЗакону України Про судовий збір .

На підставі викладеного, ст.ст. 1046 -1050 ЦК України , керуючись ст. ст. 6-13 , 81 , 133 , 141 , 258 , 259 , 263-265 ЦПК України , суд, -

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_2, м. Харків вул. Шевченка б. 343 кв.107) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, м. Харків вул. Ньютона б. 135-А кв.154) заборгованість в сумі 15907,79 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_2, м. Харків вул. Шевченка б. 343 кв.107) на користь держави судовий збір в сумі 768,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлений 22.04.2019року

Суддя Н.М. Бородіна