Рішення

від 18.04.2019 по справі 629/3216/18

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/3216/18

Номер провадження 2/629/84/19

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Каращука Т.О., за участю секретаря Котяй А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку набувальної давності, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до Територіальної громади Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку набувальної давності, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3, яка на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2. Померлій ОСОБА_3 на праві приватної власності належали земельні ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 3,6866 га та кадастровий номер НОМЕР_3 площею 2,6423 га, які розташовані на території Шатівської сільської ради Лозівського району, Харківської області. Як зазначив позивач у своєму позові, ще за життя ОСОБА_3 передала їй оригінал державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_4 та повідомила, що не буде користуватися земельними ділянками, тому з того часу позивач розпочала користуватися земельними ділянками. Після смерті ОСОБА_3 спадкових прав на вищевказані земельні ділянки ніхто не оформляв. Як зазначає позивач, протягом всього часу вона володіє земельними ділянками та державним актом без таємниць, відкрито для всіх третіх осіб. Однак вона не має можливості отримати правовстановлюючі документи, та належним чином оформити право власності на земельні ділянки, тому просить визнати за нею право власності на земельні ділянки: кадастровий номер НОМЕР_2 площею 3,6866 га та кадастровий номер НОМЕР_3 площею 2,6423 га, на території Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області, які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3, на підставі державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_4, в порядку набувальної давності.

Позивач та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, але від представника позивача надійшла заява, в якій вона прохає розглянути справу за її відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

18.07.2018 року представником відповідача Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області на адресу суду було надано листа, в якому представник відповідача прохав розглянути справу за його відсутності, з позовними вимогами погодився.

Ухвалою суду від 04.04.2019 року у прийнятті визнання відповідачем позову ОСОБА_1 було відмовлено та запропоновано надати заперечення чи відзив проти позову із доказами на їх підтвердження.

Однак відзив відповідачем Шатівською сільською радою Лозівського району Харківської області на день розгляду справи не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 виданого Лозівською райдержадміністрацією Харківської області 28 грудня 2002 року на підставі розпорядження голови Лозівської райдержадміністрації від 4 грудня 2002 року №545 належали земельні ділянки, площею 3,6866 гектарів у межах згідно з планом, кадастровий номер НОМЕР_2 та площею 2,6423 гектарів у межах згідно з планом, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташовані на території Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_5, виданим Шатівською сільською радою Лозівського району Харківської області 06 грудня 2002 року.

Згідно довідки Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області від 06.06.2016 року ОСОБА_3 на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2.

29 травня 2018 року після смерті ОСОБА_3 позивач ОСОБА_5 звернулася до Лозівської нотаріальної контори Харківської області з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено в зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, а також ненаданням належних доказів на підтвердження родинних зав'язків з померлою, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої Мірошниченко О.М., державним нотаріусом Первомайської державної нотаріальної контори Харківської області, в.о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Харківської області 29 травня 2018 року.

Згідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеного 07.07.2016 року оцінна вартість земельної ділянки станом на 03.12.2002 року складає 10210,00 грн.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно.

При цьому необхідно виходити з того, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Отже суду при вирішені спору належить встановити саме факт добросовісності заявника на момент отримання ним майна, а саме, що у позивача, як володільця майна не могло бути сумнівів у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Згідно пунктів 1, 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, він набирає чинності з 1 січня 2004 року. Правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Виходячи зі змісту статті 344 ЦК України, обставинами, які мають значення для справи, і, які у відповідності до ч. 1 ст.81 ЦПК України повинен довести саме позивач є: добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).

За нормами ст.344 ЦК України володіння майном, як підстава для визнання на нього права власності за набувальною давністю, має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи, обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.

Для набуття права власності на чужі речі за набувальною давністю згідно ч. 1 ст. 344 ЦК України необхідні такі умови: річ, що опинилась у володінні особи, є об'єктивно чужою; володілець суб'єктивно вважає майно своїм; володілець майна має бути добросовісним набувачем; володіння здійснювалось протягом усього строку відкрито; володіння майном продовжувалось безперервно; строк такого володіння нерухомим майном складає 10 років, рухомим - 5 років.

Також, пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав судам роз'яснено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 на який посилається позивач у позові, виданий на ім'я ОСОБА_3 28 грудня 2002 року, а розпорядження голови Лозівської райдержадміністрації на підставі якого видавався Державний акт видано 04 грудня 2002 року, тому фактично отримати оригінал Державного акту на право приватної власності на землю, який би давав право власнику володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном і тим паче передати його позивачу за життя ОСОБА_3 не мала можливості, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не було доведено сукупності вказаних обставин та не надано суду достатніх, належних і допустимих доказів, які б підтверджували заявлені нею вимоги, тому виходячи із недоведеності та необґрунтованості заявлених позовних вимог та відсутності підстав, установлених статтею 344 ЦК України, для визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно за набувальною давністю.

Визнання позову відповідачами не є безумовною підставою для задоволення позовних вимог, з урахуванням ч. 4 ст. 206 ЦПК України, якщо вказане визнання позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позову ОСОБА_1 та відмовляє в його задоволенні.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 207, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіальної громади Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку набувальної давності - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка м. Лозова, Харківської області, громадянка України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач: Територіальна громада Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області, Код ЄДРПОУ 23008843, місцезнаходження за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Шатівка, вул. Жовтнева, 21.

Суддя Т.О.Каращук