Рішення

від 01.04.2019 по справі 160/915/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року Справа № 160/915/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Реал - Строй» до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

ТОВ «Реал - Строй» з урахуванням уточнених позовних вимог, звернулося до суду із позовною заявою до ДФС України, в якій просило суд:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття та не реєстрації 14 жовтня 2017 року податкової накладної від 29.09.2017р. №10, складеної товариством з обмеженою відповідальністю «Реал - Строй» , в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.09.2017р. №10 датою її подання до Державної фіскальної служби України - 14.10.2017р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ТОВ «Реал - Строй» було направлено засобами електронного зв'язку для реєстрації податкову накладну від 29 вересня 2017 року №10. Відповідно до квитанції №1 від 14.10.2017 року зазначено, що вказана податкова накладна не зареєстрована, причина відмови в реєстрації зазначено: «сума ПДВ в документі не може перевищувати суми ліміту на рахунку ПДВ» . Позивач вважає, відмову в реєстрації податкової накладної неправомірною та такою, що порушує права ТОВ «Реал - Строй» .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання 01.04.2019 року не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити із викладених у ньому підстав.

Представник відповідача у судове засідання 01.04.2019 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду та відзив на позовну заяву не подавав.

Згідно із ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Реал - Строй» (код ЄДРПОУ 37271751) зареєстроване у якості юридичної особи, з 02.03.2011 року перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Днiпропетровськiй області та є платником податку на додану вартість.

14.10.2017 року о 10:58 год. ТОВ «Реал - Строй» згідно Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних та ст. 201.10 ПКУ, була складена та відправлена на реєстрацію податкова накладна № 10 від 29.09.2017р. на загальну суму 6 568 356,82 грн., в тому числі ПДВ - 1 094 726,14 грн.

Сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 14.10.2017 року дорівнювала 1 190 182,47 грн., що підтверджується Витягом з системи електронного адміністрування ПДВ № 143794 від 14.10.2017р. отриманим о 10:12 год.

Позивач отримав повідомлення про доставку податкової накладної до ДФС України 14.10.2017 р. о 19:04 год. Квитанція № 1 в якій вказано, що податкова накладна не може бути прийнята, так як сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ продавця була отримана 14.10.2017р. о 10:59 год. Однак, позивач вважає, що дана інформація не відповідає дійсності, так як сума ліміту 1 190 182,47 грн. дозволяла зареєструвати податкову накладну на суму 1 094 726,14 грн.

Зведена інформація по податковим зобов'язанням та податковому кредиту за вересень 2017 року відображена в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 р., яка подана до ДФС 14.10.2017р., що підтверджується квитанціями №1 від 14.10.2017р. отриманою о 11:11 год. та квитанцією № 2 від 14.10.2017р. отриманою о 11:11 год.

Проте, відповідно до квитанції № 1 від 14.10.2017 року вищевказана податкова накладна не була прийнята, єдиною причиною зазначено сума ПДВ в документі не може перевищувати суми ліміту на рахунку ПДВ .

03.11.2017 р. та 27.04.2018р ТОВ «Реал - Строй» звернулося до ДФС України зі скаргою та з проханням зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.09.2017р. №10 датою її подання до Державної фіскальної служби України - 14.10.2017р.

Однак, листом від 05.11.2018 р. за №35890/6/99-99-11-04-15 ДФС України повідомило позивачу про те, що ТОВ «Реал - Строй» 14.10.2017р. о 10:13:16 на свій запит було отримано Витяг щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, в якому дана сума становила 1 190 182,47 грн. Того ж дня о 10:59:09 ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності» було прийнято до обробки документ за формою J1201009 надісланий ТОВ «Реал - Строй» . Після проходження всіх перевірок передбачених пунктом 12 Порядку податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН. Під час проходження перевірок у т.ч. автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків ТОВ «Реал - Строй» о 11:13:00 було здійснено автоматичний перерахунок суми перевищення податкових зобов'язань над сумою податку, після якого сума податку на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН відповідно до пункту 200 1 .3 становила 95456,47 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р. (далі- Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у підпункті 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Отже, приписи вказаних норм, дають підстави для висновків про те, що нормами податкового законодавства встановлений вичерпний перелік підстав для неприйняття податкових накладних, до яких, зокрема, належить відсутність достатньої суми коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Оцінюючи правомірність дій органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, Державною фіскальною службою України не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваних дій з урахуванням вимог, визначених ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 318 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.1250034791.1 від 24.01.2019р. та в розмірі 3524 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №4082 від 04.12.2018 р., а всього на загальну суму 3842 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 3842 грн. підлягає стягненню з Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Реал - Строй» до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття та не реєстрації 14 жовтня 2017 року податкової накладної від 29.09.2017р. №10, складеної товариством з обмеженою відповідальністю «Реал - Строй» , в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.09.2017р. №10 датою її подання до Державної фіскальної служби України - 14.10.2017р.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Реал - Строй» (код ЄДРПОУ 37271751, м. Дніпро, вул. Любарського б. 98 оф. 15) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, м. Київ, Львівська площа, 8) судові витрати у розмірі 3842 грн. (триста вісімсот сорок дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник