Рішення

від 22.04.2019 по справі 300/580/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2019 р. справа № 300/580/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Релігійної громади Української Православної Церкви Святого Апостола Петра і Павла до Богородчанської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2019 Релігійна громада Української Православної Церкви Святого Апостола Петра і Павла звернулася до суду з позовом до Рогатинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльності щодо не надання запитуваної інформації на запит №21/19 від 11.02.2019, зобов'язання відповідача надати інформацію, яка є предметом запиту відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації .

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно не надав відповідь на запит про надання інформації Релігійної громади Української Православної Церкви Святого Апостола Петра і Павла від 11.02.2019. Позивач вказує на те, що надана Богородчанською районною державною адміністрацією відповідь за №ШУ-4/01.01-18 не містить ознак публічної інформації, що є порушенням норм, передбачених ч.1 ст.1 Закону України Про доступ до публічної інформації . З цього приводу позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

22.03.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач 26.03.2019 року отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань суду не подав, правом на подання відзиву на позов не скористався, суд про поважність причин ненадання такого відзиву не повідомив.

Відповідно до частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Не подання відповідачем відзиву на позов у відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України суд розцінює як визнання позову, оскільки об'єктивних перешкод у відповідача - суб'єкта владних повноважень для подання відзиву на позовну заяву судом не встановлено.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши та оцінивши подані докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги встановив таке.

Релігійна громада Української Православної Церкви Святого Апостола Петра і Павла 11.02.2019 звернулася до Богородчанської районної державної адміністрації із запитом на доступ до публічної інформації, в якому просила надати копію (належним чином засвідчену (з грифом Згідно з оригіналом , підписом, прізвищем та ініціалами відповідальної особи, датою засвідчення) акту інвентаризації майна даної культової споруди з усіма доданими документами (а.с.12).

11.02.2019 відповідач листом №ШУ-4 відповідно до ч.4 ст.20 Закону України Про доступ до публічної інформації продовжено строк розгляду запиту до 20 робочих днів (а.с.13).

Відповідно до листа від 07.03.2019 за №ШУ-4/01.01-18 Богородчанською районною державною адміністрацією надано відповідь на запит позивача від 11.02.2019. У листі відповідач зазначив, що відповідно до статті 18 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбачених законом. Враховуючи той факт, що договір користування будівлею Домініканського костелу розірвано в 2017 році, а акту прийому-передачі майна на момент укладення договору не було, також напружену ситуацію, яка склалась на сьогодні з приводу використання культової споруди, у зв`язку з прийнятим рішенням частиною громади щодо зміни підлеглості релігійної громади, з метою збереження майна культової будівлі Домініканського костелу, райдержадміністрацією прийнято рішення про проведення інвентаризації майна будівлі Домініканського костелу виключно як захід для його збереження. Крім того, жодна із релігійних громад не пред`явила документів, які би підтверджували право власності на майно культової будівлі Домініканського костелу. Відповідно до частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (а.с.15).

Вважаючи, що відповідач допустив бездіяльність щодо розгляду запиту від 11.02.2019, що стосується не надання копії акту інвентаризації майна культової споруди Святого Апостола Петра і Павла по вул. Шевченка, 66, смт. Богородчани, позивач звернувся з даним позовом до суду.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні даної адміністративної справи суд керується нормами матеріального права, зокрема: Конституції України; Закону України Про інформацію від 02.10.1992 № 2657-XII (надалі, також - Закон №2657); Закону України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 № 2939-VI (надалі також - Закон №2939).

Абзацом 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно з абзацом 4 частини 1 статті 1 Закон №2657, інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до статті 4 Закону №2657, суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень. Об'єктом інформаційних відносин є інформація.

Статтею 5 Закону №2657 передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до статті 20 Закону №2657, за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Згідно із статтею 1 Закону України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Закону №2939, інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відповідно до статті 12 Закону №2939, суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону №2939 передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Згідно з пунктами 4 та 6 частини 1 статті 14 Закону №2939, розпорядники інформації зобов'язані: визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Частинами 1 та 2 статті 19 Закону №2939 визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до статті 21 Закону №2939, інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону №2939, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Згідно з частиною 1 та пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону №2939, рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити надання недостовірної або неповної інформації.

Проаналізувавши наведені вище приписи Законів України, доводи позивача, суд дійшов до таких висновків.

Запитувана позивачем інформація в повному обсязі не відноситься до інформації з обмеженим доступом в розумінні статті 6 Закону №2939 та статті 21 Закону №2657. Доказів зворотного відповідачем не надано.

Враховуючи, що запитувана інформація не є публічною інформацію з обмеженим доступом, на правовідносини, пов'язані із її наданням в повному обсязі не розповсюджуються приписи частини 2 статті 6 Закону №2939.

Підстави відмови у наданні інформації, передбачені статтею 22 Закону №2939 є вичерпними.

Судом при дослідженні інформаційного запиту Релігійної громади Української Православної Церкви Святого Апостола Петра і Павла від 11.02.2019 встановлено, що позивач звертався до відповідача за отриманням інформації що стосується надання копій акту інвентаризації майна культової споруди Святого Апостола Петра і Павла по вул. Шевченка, 66, смт. Богородчани.

Суд зазначає, що відповідачем у наданій відповіді на запит від 07.03.2019 №ШУ-4/01.01-18 не вказано про наявність чи відсутність документів, які були предметом запитуваної інформації.

Враховуючи те, що позивачу Богородчанською районною державною адміністрацією надано неповну відповідь та не надано копій документів відповідно до запиту на інформацію, суд вважає, що відповідачем не дотримано вимоги Закону України Про доступ до публічної інформації , а тому слід задовольнити позовні вимоги Релігійної громади Української Православної Церкви Святого Апостола Петра і Павла щодо визнання протиправною бездіяльності Богородчанської районної державної адміністрації в наданні необґрунтованої відповіді №ШУ-4/01.01-18 від 07.03.2019 на інформаційний запит від 11.02.2019 та зобов`язання відповідача надати вмотивовану відповідь на запит Релігійної громади Української Православної Церкви Святого Апостола Петра і Павла від 11.02.2019 та надати достовірну та повну інформацію, яка є предметом вказаного запиту.

Таким чином, оцінивши в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 1921,00 грн., підтверджується квитанцією №ПН57201С1 від 18.03.2019 року (а.с.3).

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 2, 6-14, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Богородчанської районної державної адміністрації в наданні необґрунтованої відповіді № ШУ-4/01.01-18 від 07.03.2019 на інформаційний запит Релігійної громади Української Православної Церкви Святого Апостола Петра і Павла від 11.02.2019.

Зобов'язати Богородчанську районну державну адміністрацію надати вмотивовану відповідь на запит Релігійної громади Української Православної Церкви Святого Апостола Петра і Павла від 11.02.2019 та надати достовірну та повну інформацію, яка є предметом вказаного запиту.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Богородчанської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 23802966) на користь Релігійної громади Української Православної Церкви Святого Апостола Петра і Павла (код ЄДРПОУ 205662264) сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 гривень (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Учасники справи:

Позивач:

Релігійна громада Української Православної Церкви Святого апостола Петра і Павла (ідентифікаційний код 20566264), адреса: вул.Шевченка, 61, смт.Богородчани, Івано-Франківська область, 78150.

Відповідач:

Богородчанська района державна адміністрація (ідентифікаційний код 23802966), адреса: вул.Шевченка, 66, смт.Богородчани, Івано-Франківська область, 77701.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.