Рішення

від 18.04.2019 по справі 240/3687/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року м. Житомир справа № 240/3687/19

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання відкликати постанову,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій останній просить:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_2 щодо винесення 01.03.2019 постанови про стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 3643,90 грн;

- зобов'язати державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирські області ОСОБА_2 відкликати з Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області без виконання постанову про стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 3643,90 гривень від 01.03.2019 та скасувати таку постанову.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що судове рішення, яке набрало законної сили, було виконано ним у добровільному порядку та у повному обсязі, а тому оскаржувана постанова державного виконавця неправомірна, у зв'язку із чим підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 08 квітня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Справу призначено до розгляду в судовому засідання на 18 квітня 2019 року. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

05.04.2019 від позивача надійшла до суду заява про забезпечення позову, у задоволенні якої ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 відмовлено.

16.08.2019 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву №26551 від 16.04.2019 (а.с.50-52). У відзиві вказано, що 16.02.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58392412. У пункті третьому вказаної постанови зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 3643,90 грн. Крім того, 01.03.2019 державним виконавцем винесені постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 3643,90 грн та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Постанови були направлені на адресу боржника до виконання, стягувачу до відома, а постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника також направлена Житомирському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області до виконання. Під час здійснення виконавчого провадження, до відділу державної виконавчої служби надійшло повідомлення стягувача про виплату боржником грошової компенсації. Крім того, представником позивача подана до відділу державної виконавчої служби заява щодо припинення відрахувань із належних ОСОБА_1 виплат, зокрема пенсійних виплат нарахованих Житомирським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області. Така заява була мотивована сплатою коштів боржником на користь стягувача у повному розмірі. У зв'язку із чим, 21.03.2019 державним виконавцем, винесено постанову, відповідно до якої звернуто стягнення на доходи боржника, зокрема, який отримує у Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області до виплати загальної суми боргу лише по виконавчому збору у розмірі 3812,90 грн. Вважає дії державного виконавця правомірними та вчиненими у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження .

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві та просила відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ухвали, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що відповідно до рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10.10.2018, яке 06.02.2019 набрало законної сили, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1С.) зобов'язано сплатити ОСОБА_3 за відступ від ідеальної частини розподіленого між ними будинку кошти у розмірі 36439 гривень.

14.02.2019 Богунським районним судом м.Житомира, видано виконавчий лист ОСОБА_3, який остання того ж самого дня разом із заявою подала до Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області до виконання (а.с.56-57). Вказаний виконавчий лист, 14.02.2019 зареєстровано відповідно до встановлених правил діловодства та передано державному виконавцю під підпис для вчинення подальших дій.

16.02.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58392412 в якій пунктом третім зазначено про стягнення виконавчого збору в сумі 3643,90 грн, копії якої 22.02.2019 за вих. № 9452 від 16.02.2019 було направлено рекомендованою кореспонденцією боржнику до виконання та стягувачу до відома (а.с.62).

18.02.2019 державним виконавцем з метою перевірки майнового стану боржника було направлено електронні запити до Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України та Міністерства внутрішніх справ.

Згідно електронної відповіді на запит до Пенсійного фонду України про осіб боржників, які отримують пенсійне забезпечення від 18.02.2019 встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному Пенсійному фонді України в Житомирській області та отримує пенсійне забезпечення у розмірі 9452,83 грн (а.с.64).

01.03.2019 державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 3643,90 грн, яка була направлена боржнику та стягувачу (а.с.63).

01.03.2019 державним виконавцем у вказаному виконавчому провадженні винесено постанову про звернення стягнення на пенсію боржника. Копії такої постанови за вих. №14258 від 01.03.2019 було направлено боржнику та стягувачу до відома, а Житомирському об'єднаному Пенсійному фонду України в Житомирській області до виконання (а.с.65).

В ході здійснення виконавчого провадження № 58392412, 07.03.2019 до відділу Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області надійшла заява стягувача в якій ОСОБА_3 повідомила, про отримання грошової компенсації від ОСОБА_1 в розмірі 36439,00 грн.

Крім того, 11.03.2019 до відділу державної виконавчої служби надійшла заява представника боржника ОСОБА_4, який діяв згідно довіреності №581 від 07.06.2017 щодо припинення (зміни розміру) відрахувань із належних ОСОБА_1 виплат, зокрема у Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (а.с.67).

Факт сплати позивачем компенсації за відступ від ідеальної частини розподіленого між ним та ОСОБА_3 будинку підтверджено фіскальним чеком ПН 215600426655 від 21.02.2019, який міститься в матеріалах справи (а.с.70).

Вважаючи дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови протиправними, а постанову такою, що підлягає скасуванню ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд зважає на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) та Конституцією України.

Відтак, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

В свою чергу, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 Закону № 1404-VIII).

Примусове виконання рішення суду за приписами Закону № 1404-VIII розпочинається прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Частиною 5 статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Разом з тим, у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (ч.1ст.27Закону № 1404-VIII).

Частиною 2 статті 27 цього ж Закону, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Отже, зі змісту зазначених правових норм вбачається, що виконавчий збір за своєю правовою природою є збором, який сплачується боржником за примусове виконання виконавчого документа та розраховується виходячи з фактично стягнутої або повернутої суми.

Згідно до статті 10 Закону № 1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Таким чином, для стягнення виконавчого збору необхідна наявність двох умов, а саме здійснення державним виконавцем дій направлених на примусове виконання рішення і фактичне стягнення заборгованості.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року (справа №804/8289/16).

При цьому, аналіз вищевикладених норм в аспекті спірних правовідносин, дає підстави вважати, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання рішення.

В свою чергу таке примусове виконання рішення розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов'язаний зазначити суму виконавчого збору, яка належить до стягнення.

Відтак, як вбачається із досліджених судом письмових доказів постанова державного виконавця про відкриття провадження винесена 16.02.2019, однак надіслана боржнику для виконання лише 22.02.2019 . При цьому, як встановлено в ході судового розгляду справи, позивачем в добровільному порядку було сплачено кошти ОСОБА_3 21.02.2019, тобто до моменту як отримав постанову про відкриття виконавчого провадження № 58392412, що підтверджується фіскальним чеком ПН 215600426655, який міститься в матеріалах справи (а.с.62) та до початку примусового виконання рішення.

З означеного слідує висновок, що згідно приписів Закону № 1404-VIII початок примусового виконання рішень пов'язується з моментом надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження, яка надсилається боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону № 1404-VIII, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі -Інструкція).

Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження передбачені розділом 3 цієї Інструкції.

Пунктом 8 розділу 3 цієї Інструкції визначено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду дійсно виконано ОСОБА_1 після відкриття виконавчого провадження № 58392412, однак про існування даного виконавчого провадження та постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2019 року позивачу не було відомо до його добровільного погашення грошової компенсації за виконавчим листом, який перебував на виконанні.

У зв'язку із чим, суд критично ставиться до твердження представника відповідача, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, лише якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Разом з тим, слід наголосити, що реалізація особою наданого законом права на добровільне виконання судового рішення не може бути поставлена у залежність від виконання або невиконання органом державної виконавчої служби покладених на неї обов'язків щодо своєчасного надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу боржника.

В свою чергу, проаналізувавши статтю 27 Закону № 1404-VIII, суд дійшов висновку, що підставами для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника грошових коштів є необхідна наявність двох умов, а саме здійснення державним виконавцем дій направлених на примусове виконання рішення і фактичне стягнення заборгованості.

Разом з тим, в постанові від 15.02.2018 (справа № 910/1587/13) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що виконавчий збір є своєрідною винагородою державного виконавця за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення суду.

Водночас, в даному випадку присутнє добровільне врегулювання спору, шляхом сплати грошової компенсації стягувачу, ще до початку здійснення державним виконавцем дій направлених на примусове виконання рішення.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_2І про стягнення виконавчого збору від 01.03.2019 року у виконавчому провадженні №58392412 є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині зобов'язання державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирські області ОСОБА_2 відкликати з Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області без виконання постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, оскільки постанова про стягнення виконавчого збору визнана судом протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

В силу ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд України,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (пров. Попова, 34, м.Житомир,10029, РНОКПП НОМЕР_1) до Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (вул.Перемога, 55, м.Житомир, 10029, код ЄДРПОУ 35021511) про визнання дій неправомірними, зобов'язання відкликати постанову задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 3643,90 грн від 01.03.2019 у виконавчому провадженні №58392412.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_2 про стягнення виконавчого збору від 01.03.2019 у виконавчому провадженні №58392412.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов