Рішення

від 17.04.2019 по справі 1340/5499/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/5499/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.

секретар судового засідання Витвицька В.П.,

за участю:

представник позивача ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представник третіх осіб ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області, треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_5 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області від 10.08.2018 № 196 Про розгляд заяви гр. ОСОБА_5, прийнятого на тридцять третій сесії сьомого скликання;

- зобов'язати Тухлянську сільську раду Сколівського району Львівської області скасувати рішення Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області від 08.12.2017 № 608 Про розгляд заяви гр. ОСОБА_7 , прийнятого на двадцять третій сесії сьомого скликання.

Ухвалою суду від 21.11.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу 15 денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Протокольною ухвалою суду в підготовчому судовому засіданні 31.01.2019 задоволено клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_7.

Протокольною ухвалою суду в підготовчому судовому засіданні 13.02.2019 задоволено клопотання про заміну третьої особи ОСОБА_7 на ОСОБА_8 та ОСОБА_6.

Ухвалою суду від 05.03.2019 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідачем відзив на позовну заяву не подано. Неподання відповідачем у строк встановлений судом відзиву на позов судом розцінюється відповідно до вимог ч. 4 ст. 159 КАС України, а справа вирішується у порядку ч. 6 ст. 162 КАС України.

Третіми особами 04.04.2019 подані до суду письмові пояснення, згідно яких просять суд у задоволенні позовних вимог відмовити через те, що відсутній публічно - правовий спір та позивачем вибрано неправильний спосіб захисту, оскільки законодавством не передбачена можливість зобов'язання органу місцевого самоврядування скасувати своє попереднє рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечили з підстав їх необґрунтованості. У судовому засіданні зазначили, що жодних документів при прийняті оскаржуваних рішень, окрім поданих заяв, сільська рада не досліджувала, земельної комісії з цього приводу не скликалося, а рішення приймалися на підставі пояснень самих заявників.

Представник третіх осіб у судовому засіданні просив суд відмовити у позові в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, представника третіх осіб, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області від 13.10.2017 №550 Про розгляд заяви гр. ОСОБА_5 , прийнятого на двадцять другій сесії сьомого скликання, позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,36 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення в ур. Дупланя с.Тухля Сколівського району Львівської області.

В подальшому, рішенням Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області від 08.12.2017 №608 Про розгляд заяви гр. ОСОБА_7 , прийнятого на двадцять третій сесії сьомого скликання, вирішено призупинити приватизацію земельної ділянки позивачем.

Позивачем надано відповідачу заяву від 23.07.2018 щодо скасування попереднього рішення сесії з мотивів неможливості зупинення сесією сільської ради свого попереднього рішення та встановленої судової процедури оскарження таких рішень.

Рішенням Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області від 10.08.2018 №196 Про розгляд заяви гр. ОСОБА_5 , прийнятого на тридцять третій сесії сьомого скликання, за наслідками розгляду вказаної заяви, відмовлено в скасуванні попереднього рішення сесії від 08.12.2017 №608.

Вказане рішення органу місцевого самоврядування мотивовано порушенням рішенням Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області від 13.10.2017 №550 прав ОСОБА_7 на приватизацію земельної ділянки для ведення ОСГ згідно рішення №92 від 15.05.2009.

Даючи оцінку доводам третіх осіб щодо непоширення адміністративної юрисдикції на даний спір суд зазначає наступне.

Стаття 124 Конституції України закріплює, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв'язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов'язано з процесуальним законодавством.

Акти, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, установлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Статтею 5 КАС України установлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, визначеному цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. (ч. 1 ст. 2 КАС України).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частиною 1 ст. 19 КАС України передбачено, адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З аналізу наведених процесуальних норм до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Статтею 83 ЗК України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2. ст. 116 ЗК України).

Статтею 118 ЗК України передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, зокрема, за приписами ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для (…) ведення особистого селянського господарства (…), подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

За змістом положень ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Наведені правові норми встановлюють підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та визначені органи, уповноважені розглядати ці питання.

Конституційний Суд України у Рішенні від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 143 Конституції України, п. а , б , в , г ст. 12 ЗК України, п. 1 ч. ст. 17 КАС України вирішив, що:

- положення п. а , б , в , г ст. 12 ЗК України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень;

- положення п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно зі ст. 151 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У справі, яка розглядається, позивач звернувся до суду на захист свого інтересу в отриманні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Свій інтерес позивач не реалізував внаслідок ухвалення Тухлянською сільською радою рішення від 08 грудня 2017 року, яким відповідач призупинив приватизацію земельної ділянки, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою якої надано позивачу попереднім рішенням органу місцевого самоврядування від 13 жовтня 2017 року.

Зокрема, відповідно до рішення №549 від 13.10.2017 Про розгляд заяви гр.ОСОБА_9 Тухлянською сільською радою вирішено вилучити з користування гр.ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,36 га в ур. Дупланя с. Тухля Сколівського району Львівської області та перевести в землі запасу сільської ради (а.с.19) та одразу рішенням від 13.10.2017 №550 Про розгляд заяви гр. ОСОБА_5 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,36 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення в ур. Дупланя с.Тухля Сколівського району Львівської області (а.с.20).

На момент виникнення спірних правовідносин існуючого речового права або спору щодо такого права позивача або інших осіб на цю земельну ділянку судом не встановлено, а згідно матеріалів справи, позивач не заявляє вимог, пов'язаних з визнанням за ним права власності на земельну ділянку, та/або оспорюванням такого права інших осіб.

Таким чином, предметом цього спору є оскарження позивачем рішення Тухлянської сільської ради (розпорядника землі) про розгляд його заяви у якій він просив скасувати рішення про призупинення приватизації земельної ділянки, стосовно якої попереднім рішенням ради йому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, що в свою чергу відноситься до виключної компетенції органу місцевого самоврядування. Тобто в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Рішенням Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області від 10.08.2018 №196 відмовлено в скасуванні попереднього рішення Тухлянської сільської ради №608 від 08.12.2017, яким зупинено приватизацію земельної ділянки позивачем для ведення особистого селянського господарства, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо якої надано рішення сесії від 13.10.2017 №550, з мотивів порушення останнім прав ОСОБА_7 на проведення приватизацію земельної ділянки під ОСГ.

Судом встановлено, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не досліджувалися обставини за яких було прийнято рішення Тухлянської сільської ради №608 від 08.12.2017. Також відповідачем не враховувалися попередньо прийняті рішення від 13.10.2017 №550, від 13.10.2017 №549, а також не досліджувалась вимога позивача земельною комісією. Крім цього відповідачем в оскаржуваному рішенні жодних конкретних обставини його прийняття не наведено, а відтак таке рішення не може вважатись обґрунтованим та підлягає, згідно п.2 ч.2 ст.245 КАС України, скасуванню.

В частині вирішення позовних вимог про зобов'язання Тухлянську сільську раду Сколівського району Львівської області скасувати рішення Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області від 08.12.2017 №608 суд приходить до переконання, що така позовна вимога не відповідає приписам ст.245 КАС України.

Крім того, чинним законодавством не передбачено обов'язку органу місцевого самоврядування скасовувати свої попередні рішення за зверненнями заінтересованих осіб.

А тому у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

На підставі наведеного, суд приходить до переконання щодо необхідності зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 23.07.2018 з урахуванням висновків, викладених судом у даній справі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений за звернення до суду із даним позовом у частині, що становить 704,80 грн.

Керуючись статтями 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області від 10.08.2018 №196 Про розгляд заяви гр. ОСОБА_5 , прийнятого на тридцять третій сесії сьомого скликання.

Зобов'язати Тухлянську сільську раду Сколівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_5 від 23.07.2018 із врахуванням висновків викладених судом у даній справі.

У задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Тухлянську сільську раду Сколівського району Львівської області (с.Тухля, Сколівський район, Львівська область, 82632, код ЄДРПОУ, 04370679) скасувати рішення Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області від 08.12.2017 №608 Про розгляд заяви гр. ОСОБА_7 , прийнятого на двадцять третій сесії сьомого скликання - відмовити.

Судовий збір в розмірі 704,80 (сімсот чотири) грн 80 коп. присудити на користь ОСОБА_5 (вул.Коновальця, 11/1, м.Стрий, Львівська область, 82640, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області (с.Тухля, Сколівський район, Львівська область, 82632, код ЄДРПОУ 04370679).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено 22.04.2019.

Суддя Костецький Н.В.