Рішення

від 11.04.2019 по справі 1340/6308/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №1340/6308/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтехсервіс до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтехсервіс до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України, із вимогами:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області №704478/32003437 від 17.05.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №31 від 19.04.2018 року;

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області №751842/32003437 від 31.05.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №53 від 06.04.2018 року;

-зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №31 від 19.04.2018 року та податкову накладну №53 від 06.04.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач направив на реєстрацію податкові накладні №31 від 19.04.2018 року та №53 від 06.04.2018 року. Відповідно до квитанцій від 14.05.2018, 18.05.2018 року документи прийнято, але зупинена реєстрація податкових накладних, у зв'язку з невідповідністю накладних вимогам п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Позивач наголошує, що при складенні податкових накладних дотримався усіх вимог положень статей 187 та 201 ПК України. На виконання п.п.201.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України позивач направив до органу ДФС письмові пояснення з додатками, які підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій із контрагентами. Однак, рішеннями комісії ГУ ДФС у Львівській області №704478/32003437 від 17.05.2018 року, №751842/32003437 від 31.05.2018 року позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних №31 від 19.04.2018 року, №53 від 06.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернувся до суду з означеним позовом.

Ухвалою суду від 02.01.2019 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 15.01.2019 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання у справі.

05.02.2019 року представник відповідача 1 подав до суду відзив на позовну заяву.

13.02.2019 року представник позивача подав через канцелярію суду відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 26.03.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з підстав, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзив, просила суд позов задоволити.

Позиція відповідача 1 викладена у відзиві на позовну заяву. Представник відповідача 1 у відзиві наголосив, що оскаржувані рішення були прийняті комісією ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування правомірно, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття комісією ГУ ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, а також надані платником податку копії документів складені з порушенням законодавства. Представник вважає, що ПН/РК №31 від 19.04.2018 року, №53 від 06.04.2018 року відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФ України від 13.06.2017 року №567.

В судовому засіданні представник відповідачів проти позовних вимог заперечив та просив у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Спецтехсервіс та Приватним підприємством Зернопродукт МХП 27.03.2018 року було укладено договір поставки №26/03 01, відповідно до якого позивач зобов'язувався здійснити поставку краново-маніпуляторної установки ПАТ Зернопродукт МХП .

На виконання умов договору №26/03 01 від 27.03.2018 року ПАТ Зернопродукт МХП здійснило оплату в сумі 923402,80 грн., у зв'язку із чим позивачем складено та подано до реєстрації податкову накладну №31 від 19.04.2018 року.

Окрім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю Спецтехсервіс та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма РОСТ 28.09.2017 року було укладено договір №2809/9, відповідно до якого позивач зобов'язався здійснити постачання і монтаж краново-маніпуляторної установки на шасі транспортного засобу ТзОВ АФ РОСТ .

Листом №04/04-01 від 04.04.2018 року позивач був повідомлений Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Семереньки , що у зв'язку із припиненням юридичної особи - ТзОВ АФ РОСТ , стороною зобов'язань за договором №2809/9 від 28.09.2017 року стає ТзОВ АФ Семереньки , як правонаступник останнього.

Водночас, на виконання умов договору №2809/9 від 28.09.2017 року позивачем 06.04.2018 року передано ТзОВ АФ Семереньки товар, з огляду на що ТзОВ Спецтехсервіс складено та подано до реєстрації податкову накладну №53 від 06.04.2018 року.

14.05.2018 року позивач отримав від контролюючого органу квитанцію про прийняття та зупинення реєстрації податкової накладної №31 від 19.04.2018 року; 18.05.2018 року - квитанцію про прийняття та зупинення реєстрації податкової накладної №53 від 18.05.2018 року.

Матеріалами справи стверджується, що 16.05.2018 року за вих. №1605/1 та 30.05.2018 року за вих. №3005/1 позивач подав на розгляд комісії письмові пояснення, в яких надав докладний опис здійснених фінансово-господарських операцій, та долучив документи, зазначені у п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України.

Дані документи були долучені в ході судового розгляду до матеріалів справи. Повідомлення щодо подачі цих документів відповідачу зареєстровані в автоматизованій системі, що також не заперечується і представником відповідачів.

У подальшому, за результатами розгляду отриманих від позивача пояснень та документів 17.05.2018 року комісією прийнято рішення №704478/32003437 про відмову у реєстрації податкової накладної №31 від 19.04.2018 року. Зі змісту цього рішення слідує, що підставою для його прийняття є ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робі, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Також, 31.05.2018 року за результатами розгляду отриманих від позивача пояснень та документів контролюючим органом прийнято рішення №751842/32003437 про відмову в реєстрації податкової накладної №53 від 06.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зі змісту рішення слідує, що підставою для його прийняття є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Не погодившись з вказаними рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з означеним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п.16.1.2, 16.1.3, п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.14.1.60 п.п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

З 01.01.2017 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон №1797-VIII від 21.12.2016 року).

У свою чергу, відповідно до п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями п.20.2 ст.20 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Правовими положеннями п.6 Критеріїв ризиковості платника податку остатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Згідно з положеннями п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в п п.201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до п.п.201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про:

- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, законодавцем чітко визначено, що Комісія має прийняти відповідне рішення.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.21 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №117 від 21.02.2018 року, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення комісії ГУДФС у Львівській області повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як зазначено вище, оскаржувані рішення вмотивовано:

-неподанням позивачем копій документів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робі, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків;

-наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд, дослідивши обставини справи в межах спірних правовідносин та надані, в якості доказів, первинні документи позивача, які містяться в матеріалах справи, зазначає наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, що свідчать про реальність здійснення господарських операцій між ТзОВ Спецтехсервіс та ПАТ Зернопродукт МХП , позивачем було подано контролюючому органу ряд копій документів підтверджуючих наявність законних підстав для реєстрації податкової накладної №31від 19.04.2018 року, а саме: копію договору поставки №26/03 01 від 27.03.2018 року; копію довіреності ЗЦ15936 від 19.04.2018 року; копію платіжного доручення №5216540001 від 19.04.2018 року; копію пояснень для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної №1605/1 від 16.05.2018 року; копію видаткової накладної №РН-000038 від 19.04.2018 року; копію банківської виписки від 19.04.2018 року; копію додатку 1 до договору поставки №26/03 01 від 27.03.2018 року; копію додатку 2 до договору поставки №26/03 01 від 27.03.2018 року; копію додатку 3 до договору поставки №26/03 01 від 27.03.2018 року; копію додатку 4 до договору поставки №26/03 01 від 27.03.2018 року; копію ВМД від 29.01.2018 року; копію договору оренди будівлі №3 у ТзОВ Сількомунгосп від 16.03.2002 року; копію дозволу №0602.16.46 від 20.10.2016 року щодо виконання монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування, реконструкції машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (вантажопідіймальні крани і машини, підйомники (краново-маніпуляторні установки тощо); копію рахунку-фактури №СФ-0000142 від 02.04.2018 року; копію свідоцтва про державну реєстрацію; копію СМR 18-01-250 від 25.01.2018 року; копію інвойсу 18/001 від 24.01.2018 року; копію штатного розпису ТзОВ Спецтехсервіс .

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ТзОВ Спецтехсервіс та ТзОВ АФ Семереньки позивачем подано наступні додаткові документи: копію СМR №Р750698 від 21.03.2018 року; копію рахунку-фактури СФ-000603 від 06.04.2018 року; копію ВМД №006158 від 26.03.2018 року; копію інвойсу №2012578825 від 21.03.2018 року; копію договору №2809/9 від 28.09.2017 року щодо постачання і монтажу техніки; копію банківської виписки від 26.04.2018 року; копію пояснень для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної №3005/1 від 30.05.2018 року; копію штатного розпису ТзОВ Спецтехсервіс ; копію дозволу №0602.16.46 від 20.10.2016 року щодо виконання монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування, реконструкції машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (вантажопідіймальні крани і машини, підйомники (краново-маніпуляторні установки тощо); копію свідоцтва про державну реєстрацію; копію видаткової накладної №РН-000031 від 06.04.2018 року; копію договору оренди будівлі №3 у ТзОВ Сількомунгосп від 16.03.2002 року; копію листа №04 04-01 від 04.04.2018 року; копію довіреності СДМ 00000077 від 05.04.2018 року; копію платіжного доручення №3922 від 26.04.2018 року.

Тож, наведені обставини свідчать, що суб'єкт владних повноважень формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкових накладних, а висновки, викладені в рішеннях комісії не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, адже відповідач не був позбавлений можливості після отримання наданих позивачем документів дослідити правочини, які укладалися між позивачем та його контрагентами, і винести законне та обґрунтоване рішення. Проте, зазначене контролюючим органом здійснено не було.

Таким чином, надані позивачем документи та пояснення були цілком достатніми для прийняття комісією рішень про реєстрацію податкових накладних №31 від 19.04.2018 року, №53 від 06.04.2018 року.

Крім того, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117.

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства рішення комісії ГУ ДФС у Львівській області містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення, і підкреслення конкретних видів документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.

При цьому, фіскальний орган у спірному рішенні від 31.05.2018 року зазначив про надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства , як підставу для відмови у реєстрації податкової накладної.

Така неоднозначність підстави зупинення реєстрації податкової накладної суперечить принципу визначеності, який повинен бути характерним для рішення суб'єкта владних повноважень.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

У цьому контексті суд зазначає, що всі надані позивачем як суду, так і відповідачу 1 первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, а тому підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Отже, відповідність обсягу реалізованих позивачем послуг підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, які за допомогою сервісу Електронний кабінет платника були надіслані позивачем фіскальній службі України для врахування під час вирішення питання про реєстрацію зазначених податкових накладних.

При цьому, представник відповідачів в оскаржуваному рішенні, а також і під час розгляду справи не навів доводи щодо порушень законодавства при складенні поданих документів.

З огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що зазначені рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено.

Аналогічну правову позицію висловив і Вищий адміністративний суд України у постанові від 15.07.2015 року (справа №К/800/62702/14) та в ухвалі від 16.03.2016 року (справа №К/800/63884/14).

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що факт відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні/розрахунки коригування.

Більше того, з приводу тверджень представника відповідача у судовому засіданні, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної №31 від 19.04.2018 року слугувало ненадання в повному обсязі копій документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зокрема, зовнішньоекономічного контракту, договору на перевезення, документів щодо транспортування поставленої продукції та щодо проведення розрахунків за такими операціями, то суд, критично оцінюючи такі, додатково відзначає наступне.

Загалом, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №31 від 19.04.2018 року, як уже зазначалося вище, вказано: Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 19.04.2018 року №31 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. .

Тож, у зв'язку із відсутністю чітко визначеного переліку документів, яких є недостатньо та необхідно надати для реєстрації податкової накладної, позивач фактично, на переконання суду, був позбавлений об'єктивної можливості надати ті документи, ненадання яких сприяло прийняттю рішення комісією ГУДФС у Львівській області №704478/32003437 від 17.05.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №31 від 19.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом із тим, позивач надав на розгляд комісії документи щодо постачання і придбання відповідного товару, а саме: інвойс 18/001 від 24.01.2018 року, CMR 18-01-250 від 25.01.2018 року, ВМД від 29.01.2018 року.

Окрім цього, товар (краново-маніпуляторна установка Palfinger PK11.001 SLD 1) закуплений позивачем у Hamzo Toni Export - Import, Австрія, що підтверджується контрактом №0301/17 від 03.01.2017 року, платіжним дорученням в іноземній валюті №24 від 28.03.2018 року та №26 від 12.04.2018 року, банківськими виписками по рахунку №23 від 31.03.2018 року і по рахунку №24 від 13.04.2018 року.

При цьому, поставку означеного товару на митну територію України здійснювало ТзОВ Дертранс на підставі укладеного з позивачем договору на міжнародні і внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом №200317 від 20.03.2017 року. Факт операції також підтверджується актом виконаних робіт №12 від 30.01.2018 року, рахунком №12 від 29.01.2018 року, платіжним дорученням №148 від 08.02.2018 року, банківською випискою по рахунку №2600538382 з 08.02.2018 року по 08.02.2018 року.

З приводу тверджень представника відповідачів, наданих у судовому засіданні про те, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної №53 від 06.04.2018 року слугувало надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства - наявна розбіжність в сумах ПДВ в податковій накладні, видатковій накладні, рахунку-фактурі та в сумі оплати, то суд, критично оцінюючи та спростовуючи такі, зважає на наступне.

Згідно специфікації до договору №2809/9 від 28.09.2017 року, оплата за товар здійснюється у два платежі, тобто, перший платіж - протягом п'яти банківських днів з моменту підписання договору у розмірі 180466,02 грн. (5806,50 євро); другий платіж - протягом семи банківських днів від дати підписання сторонами акту вводу в експлуатацію товару у розмірі 541398,06 грн. (17419,50 євро).

Відповідно до п.2.2 договору №2809/9 від 28.09.2017 року, оплата вартості техніки здійснюється в гривні, виходячи із курсу НБУ на день, що передує дню здійснення платежу. Тож, у зв'язку зі зміною курсу гривні до євро, розмір другого платежу збільшився із 541398,06 грн. до 556711,24 грн., що відображено у рахунку-фактурі СФ-000603 від 06.04.2018 року. Внаслідок цього, як з'ясовано судом, зросла і загальна вартість товару й видаткова накладна №РН-000031 від 06.04.2018 року була виписана на загальну суму 737177,26 грн. (180466,02 грн. - перший платіж + 556711,24 грн. - другий платіж, з урахуванням зміни курсу валюти).

Оплату за товар контрагентом ТзОВ АФ Семереньки , визначену у рахунку-фактурі СФ-000603 від 06.04.2018 року не здійснено у повному обсязі та заборговано перед позивачем 122700,14 грн.

У судовому засіданні представник позивача повідомив, що наявні розбіжності у сумі податкової накладної №53, що виникли через бухгалтерську помилку й позивачем у подальшому буде відкориговано податкову накладну.

З огляду на це, суд, позитивно оцінюючи доводи позивача, зауважує, що допущення, окрім іншого, розбіжності в сумі податкової накладної №53 не може бути навіть формальною підставою для відмови у реєстрації цієї накладної, позаяк позбавляє Товариство його права, передбаченого п.201 Податкового кодексу України на подання відповідного розрахунку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами - ТзОВ АФ Семереньки , ПАТ Зернопродукт МХП та на те, що такі документи були надані позивачем контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних №53 від 06.04.2018 року, №31 від 19.04.2018 року.

Аналогічну правову позицію висловив і Вищий адміністративний суд України у постанові від 15.07.2015 року (справа №К/800/62702/14) та в ухвалі від 16.03.2016 року (справа №К/800/63884/14).

За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління ДФС України у Львівській області №704478/32003437 від 17.05.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №31 від 19.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також рішення комісії Головного управління ДФС України у Львівській області №751842/32003437 від 31.05.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №53 від 06.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №№53 від 06.04.2018 року, №31 від 19.04.2018 року суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов'язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, тому у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.

Як встановлено судом, стверджується матеріалами справи і не спростовано відповідачем, наданими позивачем копіями документів належним чином підтверджено реальність спірних господарських операції та обґрунтованість складення податкових накладних №53 від 06.04.2018 року, №31 від 19.04.2018 року, а відтак, були достатніми підстави для реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Обставин, які б перешкоджали реєстрації вказаних податкових накладних в ЄРПН, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 в справі Чуйкіна проти України (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom, пп.2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п.25, ECHR 2002-II) .

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача 2 зареєструвати означені податкові накладні.

Згідно зі ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду справи відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не надано суду належних і достатніх доказів, які спростовували би твердження позивача, не наведено мотивів прийняття оскаржуваного рішення.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтехсервіс до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області №704478/32003437 від 17.05.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №31 від 19.04.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області №751842/32003437 від 31.05.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №53 від 06.04.2018 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №31 від 19.04.2018 року та податкову накладну №53 від 06.04.2018 року датами їх подання.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700; 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтехсервіс (код ЄДРПОУ 32003437; 82600, Львівська обл., Сколівський район, м.Сколе, вул.Героїв Маківки, буд.4) судовий збір в сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197; 04655, м.Київ, Львівська площа, 8) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтехсервіс (код ЄДРПОУ 32003437; 82600, Львівська обл., Сколівський район, м.Сколе, вул.Героїв Маківки, буд.4) судовий збір в сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 квітня 2019 року.