Рішення

від 11.04.2019 по справі 440/4462/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4462/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гнітько О.О.,

представника позивача та третьої особи - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Приватного акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 1662", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

13 грудня 2018 року Головне управління ДФС у Полтавській області /надалі - позивач; ГУ ДФС у Полтавській області/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" /надалі - відповідач; ОСОБА_2 "ПАТП 1662"/, з урахуванням уточненої позовної заяви №52 від 29.01.2019 /а.с. 108-109/, про стягнення коштів з рахунків Приватного акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" за податковим боргом з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 334331 грн. 53 коп. та з податку на додану вартість у розмірі 53 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 334331 грн. 53 коп., що виник внаслідок несплати відповідачем самостійно узгоджених податкових зобов'язань по податковій декларації з плати за землю від 13.02.2017, згідно податкового повідомлення-рішення №0004891202 від 05.04.2017 та внаслідок несплати суми пені, а також податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 0,53 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0050981202 від 08.08.2018.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4462/18, залучено Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36008) /надалі - третя особа, ДПІ у м. Полтаві/ до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 11:30 22 січня 2019 року, витребувано докази.

Ухвалами суду від 22 січня 2019 року витребувано від позивача докази та на підставі п.4 ч. 6 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10:00 08 лютого 2019 року.

Ухвалою суду від 08 лютого 2019 року на підставі ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято до розгляду та приєднано до матеріалів справи заяву про уточнення позовних вимог №52 від 29.01.2019.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10:00 27 лютого 2019 року.

Судове засідання, призначене на 10:00 27 лютого 2019 року, не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою суду 22 березня 2019 року витребувано від позивача та третьої особи докази та на підставі п. 4 ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи відкладено у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів до 11:00 11 квітня 2019 року.

04 квітня 2019 року до суду представником позивача подані письмові пояснення /а.с. 173/, у яких зазначено, що за уточнюючою декларацією з земельного податку з юридичних осіб №9271982289 від 19 грудня 2017 року погашено борг минулих років відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України та частково погашено податкове зобов'язання за податковою декларацією з земельного податку з юридичних осіб №9017222011 від 13 грудня 2017 року.

Представник позивача та третьої особи у судовому засіданні 11 квітня 2019 року позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 11 квітня 2019 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки у судове засідання не повідомив. 11 квітня 2019 року до суду подав письмові пояснення /а.с.175/, у яких просить справу розглядати без участі представника відповідача та відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що 13.02.2017 відповідачем до контролюючого органу подано декларацію, в якій самостійно визначено суму за 2017 рік в розмірі 298563 грн. 58 коп. зі сплати податку. У подальшому 19.12.2017 відповідачем подано уточнюючу декларацію, в якій визначено річну суму до сплати у розмірі 39097 грн. 61 коп. за 2017 рік. Відтак, вважає, що сумою узгодженого податкового боргу є 39097 грн. 61 коп.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача та третьої особи, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Відповідач ОСОБА_2 "ПАТП 1662" (ідентифікаційний код 01350305) зареєстроване як юридична особа 20.02.1996 та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області з 01.03.1992, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_2 "ПАТП 1662" /а.с. 96-101/.

Як вбачається з інтегрованої картки відповідача з земельного податку з юридичних осіб, станом на 31.01.2017 та 28.02.2017 за відповідачем рахувався податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 250112 грн. 17 коп. /а.с. 122/.

ОСОБА_2 "ПАТП 1662" подано до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік від 13.02.2017, у якій відповідачем самостійно визначено річну суму земельного податку у розмірі 298563 грн. 58 коп., у тому числі, щомісячно з січня 2017 року по листопад 2017 року у розмірі 24880 грн. 30 коп. та у грудні 2017 року у розмірі 24880 грн. 28 коп. /а.с. 19/.

05.04.2017 на підставі акта перевірки від 27.03.2017 №1114/16-31-12-02-43/01350305 /а.с. 21/ ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення №0004891202, яким за затримку на 317 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 23471 грн. 98 коп. зобов'язано ОСОБА_2 "ПАТП 1662" сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 4694 грн. 39 коп. за платежем "земельний податок з юридичних осіб" /а.с. 20/, яке отримане представником відповідача 06.04.2017, що підтверджується відміткою про отримання та підписом представника відповідача у вказаному податковому повідомленні-рішенні, копія якого наявна у матеріалах справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення від 05.04.2017 №0004891202 в адміністративному або судовому порядку до суду не надано. Представником позивача надано до суду письмові пояснення №3 від 04.01.2019, за змістом яких вказане податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалося /а.с. 77/.

Разом з тим, у строк, встановлений Податковим кодексом України, відповідачем не сплачено суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у повному обсязі.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з приписами пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати , визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

19.12.2017 ОСОБА_2 "ПАТП 1662" подано до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік від 19.12.2017, у якій відповідачем визначено річну суму земельного податку у розмірі 39097 грн. 61 коп., у тому числі: за січень 2017 року в розмірі 24880 грн. 30 коп., за лютий 2017 року в розмірі 14217 грн. 31 коп. /а.с. 162-164/.

У зв'язку з поданням відповідачем уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік №9271982289 від 19.12.2017 контролюючим органом внесено відповідні відомості до інтегрованої картки відповідача з земельного податку з юридичних осіб, зокрема, погашено податковий борг відповідача, стягнення якого не є предметом позову у даній справі, а також частково зменшено податковий борг відповідача, який виник на підставі податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік від 13.02.2017 в розмірі 6120 грн. 91 коп. на підставі пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, що підтверджується відомостями інтегрованої картки відповідача з земельного податку з юридичних осіб /а.с. 121-132/.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

За приписами підпунктів 129.1.1, 129.1.2, 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України).

Згідно з приписами п. 129.3 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується: 129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; 129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; 129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); 129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На підставі наведених вище норм, у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем сум податкових зобов'язань, контролюючим органом нараховано відповідачу пеню в загальному розмірі 37194 грн. 47 коп., детальний розрахунок якої наявний у матеріалах справи /а.с. 113-116/, яка не сплачена відповідачем, що підтверджується витягом з інтегрованої картки відповідача з земельного податку з юридичних осіб /а.с. 132/.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у загальному розмірі 334331 грн. 53 коп., у тому числі, зі сплати пені в розмірі 37194 грн. 47 коп., що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_2 "ПАТП 1662" з земельного податку з юридичних осіб /а.с. 121-132/.

08.08.2018 ГУ ДФС у Полтавській області на підставі акта перевірки №6309/16-31-12-02-11/01350305 від 16.07.2018 /а.с. 26/ винесено податкове повідомлення рішення №0050981202, яким до ОСОБА_2 "ПАТП 1662" застосовано штрафні санкції у сумі 170 грн. за платежем "податок на додану вартість" /а.с. 25/.

Вказане податкове повідомлення - рішення №0050981202 від 08.08.2018 отримане відповідачем 27.09.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 25/.

Доказів оскарження податкового повідомлення - рішення №0050981202 від 08.08.2018 в адміністративному або судовому порядку до суду не надано.

20.12.2018 податковий борг відповідача з податку на додану вартість у розмірі 170 грн. зменшено на суму 169 грн. 47 коп. за рахунок зарахування від'ємного значення у зменшення податкового боргу на підставі поданої відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість №58401764 від 03.12.2018, що підтверджується витягом з інтегрованої картки відповідача з податку на додану вартість /а.с117-120/.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість, що виник на підставі податкового повідомлення - рішення №0050981202 від 08.08.2018, в сумі 53 коп., що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_2 "ПАТП 1662" /а.с. 117-120/.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

14.07.2014 ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області винесено податкову вимогу форми "Ю" №1583-25 на загальну суму 8872 грн. 95 коп., яка отримана представником відповідача 21.07.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 15/.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Доказів оскарження податкової вимоги форми "Ю" №1583-25 від 14.07.2014 в адміністративному або судовому порядку до суду не надано.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з приписами пунктів 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 6-10, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014) до Приватного акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" (ідентифікаційний код 01350305, вул. Харчовиків, 13, м. Полтава, 36014), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39680655, вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36008), про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з рахунків Приватного акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" (ідентифікаційний код 01350305, вул. Харчовиків, 13, м. Полтава, 36014) кошти за податковим боргом:

- з земельного податку з юридичних осіб у сумі 334331 грн. 53 коп. (триста тридцять чотири тисячі триста тридцять одна гривня п'ятдесят три копійки) на р/р 33210811016002, код бюджетної класифікації платежу 1801500, одержувач: УК у м. Полтаві/м. Полтава/18010500, ЗКПО 38019510, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;

- з податку на додану вартість в сумі 53 коп. (п'ятдесят три копійки) на р/р 31112029016002, код бюджетної класифікації платежу 14060100, одержувач: УК у м. Полтаві/м. Полтава/14060100, ЗКПО 38019510.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 22 квітня 2019 року.

Суддя С.С. Сич