Рішення

від 22.04.2019 по справі 420/1241/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1241/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Куща М.О.,

представника відповідача: Чугуникової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_2 до Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФС Груп - Девелопмент" про визнання протиправною відмову в перезакріпленні номерного знака та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФС Груп - Девелопмент", у якій позивач просив:

визнати протиправною бездіяльність Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області в особі Територіального сервісного центру МВС № 5141, що полягала у відмові в перезакріпленні номерного знака НОМЕР_2 за транспортним засобом марки Mercedez-Benz, моделі S500, 2013 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 за новим власником.

зобов'язати Регіональний сервісний центр МВС в Одеській області в особі Територіального сервісного центру МВС № 5141 безоплатно закріпити номерні знаки НОМЕР_2 за транспортним засобом марки Mercedez-Benz, моделі S500, 2013 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1, за новим власником ТОВ ФС Груп-Девелопмент ..

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.

25.03.2019 року за вх. №ЕП/2257/19 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи №420/1241/19 за його відсутності.

27.03.2019 року за вх..№11141/19 від позивача надійшла уточнена позовна заява, згідно якої позивач просить:

визнати протиправною відмову Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області в особі Територіального сервісного центру МВС № 5141 в перезакріпленні номерного знака НОМЕР_2 за транспортним засобом марки Mercedez-Benz, моделі S500, 2013 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 за новим власником.

зобов'язати Регіональний сервісний центр МВС в Одеській області в особі Територіального сервісного центру МВС № 5141 безоплатно закріпити номерні знаки НОМЕР_2 за транспортним засобом марки Mercedez-Benz, моделі S500, 2013 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1, за новим власником ТОВ ФС Груп-Девелопмент .

27.03.2019 року за вх..№11142/19 від позивача повторно надійшло клопотання про розгляд справи №420/1241/19 за його відсутності.

11.04.2019 року за вх..№13241/19 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

17.04.2019 року за вх.. №ЕП/2852/19 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Розгляд справи призначено на 18.04.2019 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що позивач був власником транспортного засобу Mercedez-Benz моделі S 500. 08.11.2018 року позивачем за договором купівлі-продажу було відчужено вказаний транспортний засіб на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФС Груп - Девелопмент . Разом із цим, позивач мав намір перезакріпити номерний знак НОМЕР_2, однак від посадової особи відповідача дізнався, що здійснити таке перезакріплення не є можливим, у зв'язку із чим номерний знак було залишено на зберігання у Регіональному сервісному центрі МВС в Одеській області. Після цього шляхом надання письмової заяви позивач клопотав про перезакріплення номерного знаку на відчужений транспортний засіб, однак Листом №31/15-Н-98 від 02.01.2019 року відповідачем було повідомлено про неможливість здійснення такого перезакріплення. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує норми чинного законодавства, а саме Конституції України, Закону України Про дорожній рух та низки підзаконних актів, якими регламентується порядок перезакріплення номерних знаків. Зважаючи на викладене, позивач просив задовольнити позов у повному обсязі.

11.04.2019 року за вх..№13241/19 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Згідно зазначеної заяви по суті відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування власної правової позиції представник відповідача зазначає, що Територіальний сервісний центр МВС № 5141 під час надання відмови у перезакріпленні номерного знаку діяв у відповідності до положень Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 №1388 (далі - Порядок) , а також Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення та видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом МВС України від 11.08.2010 №379 (далі - Інструкція), імперативні норми яких, з урахуванням змін від 12.12.2018 року, передбачають перезакріплення номерних знаків лише за власниками транспортних засобів за їх заявою. Оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв у відповідності до встановленого порядку, на думку представника відповідача, відсутні будь-які підстави визнання відмови протиправною.

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ФС Груп - Девелопмент" у судове засідання явку представника не забезпечила, жодних документів до суду не направляла.

Згідно ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки судом було сповіщено третю особу про дату, час і місце засідання належним чином, а про причини неявки вона не повідомила та будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за їх відсутністю до суду не надали, а від позивача надійшло клопотання про розгляд вказаної справи за його відсутністю, судом було прийнято рішення про можливість подальшого розгляду справи за явкою представників представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_2 до Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області Одеському окружному адміністративному суду.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 08.11.2018 року між позивачем ОСОБА_2 та третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю "ФС Груп - Девелопмент" укладено договір купівлі-продажу 5141/2018/1182646 транспортного засобу Mercedez-Benz, моделі S 500, 2013 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6, номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 15). Договір було оформлено та підписано Сторонами в сервісному центрі 5141 РСЦ МВС в Одеській області №5141/2018/1182646 в присутності адміністратора Зайчека Віталія Леонідовича, який перевірив відповідність інформації, внесеної до цього Договору, документам, які надані Сторонами Договору.

14.12.2018 року позивачем подано до Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області заяву про перезакріплення номерного знака (а.с.16). Згідно змісту вказаної заяви, та, як було підтверджено представником відповідача під час судового засідання, за попередньою заявою позивача у РСЦ зберігався номерний знак НОМЕР_2. Посилаючись на позицію Верховного Суду, позивач просив перезакріпити номерний знак НОМЕР_2 за транспортним засобом Mercedez-Benz, моделі S 500, 2013 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_5, який на момент подачі відповідної заяви перебував у власності третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ФС Груп - Девелопмент" (а.с. 14).

Листом №31/15-Н-98 від 02.01.2019 року відповідачем було повідомлено про неможливість здійснення такого перезакріплення з посиланням на внесення змін від 12.12.2018 року до порядку перезакріплення номерних знаків.

У зв'язку із вказаною відмовою позивач і звернувся до Одеського окружного адміністративного суду.

Правові відносини, що виникли, регулюються Конституцією України, Законом України Про дорожній рух , Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою КМУ від 07.09.1998 №1388 (далі - Порядок) , а також Інструкцією про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення та видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженою наказом МВС України від 11.08.2010 №379 (далі - Інструкція).

Так, відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 34 Закону України "Про дорожній рух", в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ. Для автоматизованого обліку зареєстрованих транспортних засобів та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України. На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов'язок щодо їх реєстрації. Єдині зразки державних номерних знаків та вимоги до них, у тому числі тих, що виготовляються за індивідуальним замовленням, встановлюються державними стандартами України.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 1388, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, на території України встановлено єдину процедуру державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Положеннями пункту 8 Порядку № 1388 обумовлено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортного засобу, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

За приписами пункту 16 Порядку № 1388 номерний знак видається на зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби.

Порядок здійснення центрами надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, оформлення і видачі свідоцтв про реєстрацію ТЗ, тимчасових реєстраційних талонів та номерних знаків на ТЗ встановлюється Інструкцією № 379, пунктом 4.1. якої передбачено, що у разі заміни номерних знаків (крім випадків їх втрати або викрадення) проводиться перереєстрація ТЗ із заміною свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта). При цьому попередньо видані номерні знаки вилучаються. На заяві обов'язково проставляються відмітка про їх вилучення із зазначенням дати вилучення та підпис уповноваженої посадової особи. Вилучені номерні знаки оприбутковуються як такі, що вже були в користуванні, і при їх відповідності встановленим вимогам можуть видаватися для повторного використання або знищуватися в установленому порядку.

Відповідно до пункту 5.2. Інструкції № 379 у разі зняття транспортного засобу з обліку, номерні знаки, які були закріплені за ТЗ, вилучаються, про що робиться відповідна відмітка на заяві.

За письмовою заявою власника ТЗ або уповноваженої ним особи на вказаний у заяві термін номерні знаки, які були закріплені за цим ТЗ і відповідають діючим стандартам, приймаються на зберігання Центром, який проводив зняття з обліку ТЗ, за умови внесення плати за їх зберігання відповідно до вимог пункту 3.5 глави 3 цієї Інструкції. Зазначені номерні знаки за зверненням їх власника перезакріплюються за іншими придбаними ними транспортними засобами або за транспортними засобами інших власників.

За відсутності такої заяви або після закінчення зазначеного в заяві терміну вилучені номерні знаки оприбутковуються як такі, що були в користуванні, і при їх відповідності чинним стандартам можуть видаватися для повторного використання або знищуються в установленому порядку.

Номерні знаки легкових автомобілів, виготовлені відповідно до вимог державних стандартів, які мають комбінацію з чотирьох однакових цифр і в межах від 0001 до 0009, які здані до підрозділу Державтоінспекції МВС України без надання власником такого транспортного засобу письмової заяви про їх зберігання, знищуються в установленому законодавством порядку, а в разі надходження заяви про отримання такого номерного знака від іншого власника транспортного засобу виготовляються як нові та видаються відповідно до вимог чинного законодавства.

Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

При цьому приписами статті 179 ЦК України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Позивач в обґрунтування власної позиції зазначав, що нормою Порядку чітко встановлено можливість перезакріплення номерного знаку за іншим власником транспортного засобу. За таких умов, будь-яка відмова у відповідному перезакріпленні номерного знаку за умови сплати всіх належних платежів та дотримання процедури подання заяви є безпідставною. Крім цього, позивач наголосив на особливому режимі перезакріплення номерних знаків, які мають комбінацію з чотирьох однакових цифр і в межах від 0001 до 0009.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву акцентував увагу суду на необхідності дотримання адміністративної процедури проведення перереєстрації транспортного засобу, яка, на думку відповідача, не була дотримана.

Крім цього, із змісту Листа №31/15-Н-98 від 02.01.2019 року вбачається, що підставою відмови у перезакріпленні номерного знака стали зміни до Порядку, виражені в Постанові КМУ №1077 від 12.12.2018 Про затвердження Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України та внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 і від 4 червня 2007 р. № 795 , а саме виключені із п.42 Порядку слова або за транспортними засобами інших власників .

З приводу зазначених аргументів суд зазначає наступне.

Ані під час надання усних пояснень, ані у відзиві на позов у якості письмових доказів відповідачем не було надано документів, які б підтверджували дійсне недотримання процедури перереєстрації транспортного засобу. Натомість, матеріали справи містять копію Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 08.11.2018 року (а.с. 14), у відповідності до якого власником транспортного засобу Mercedez-Benz, моделі S 500, 2013 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_5 є Товариство з обмеженою відповідальністю "ФС Груп - Девелопмент".

Суд акцентує увагу, що предметом спору взагалі є не визнання протиправними дій щодо проведення перереєстрації транспортного засобу, а дотримання порядку перезакріплення номерних знаків за транспортним засобом іншого власника. За таких умов, посилання відповідача в цій частині не відносяться до даної справи та не можуть бути враховані судом. Крім цього, навіть за умови їх врахування у суду наявні докази на підтвердження результату проведення такої перереєстрації за третьою особою, а саме Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 08.11.2018 року.

Суд також вважає необхідним зауважити, що, якщо, на думку відповідача, відповідна заява про перезакріплення номерного знака, мала б бути подана третьою особою ТОВ "ФС Груп - Девелопмент", то у матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно третьої особи (а.с. 37-39), згідно відомостей якого позивач є керівником третьої особи з 01.09.2018 року.

Аналізуючи зміст Листа №31/15-Н-98 від 02.01.2019 року, яким саме фактично відмовлено позивачу у перезакріпленні номерного знака, та доводи суб'єкта владних повноважень щодо внесення змін до Порядку суд зазначає, що заява позивача про перезакріплення номерного знака подана 14.12.2018 року згідно штампу відповідача на копії заяви, яка міститься у матеріалах справи (а.с. 16). Згідно відомостей офіційного веб-ресурсу Верховної Ради України Законодавство України , та як зазначає сам відповідач у Листі №31/15-Н-98 від 02.01.2019 року, Постанова КМУ №1077 від 12.12.2018 набрала чинності лише 20.12.2018 року, тобто вже після подання заяви позивачем.

Суд зауважує, що у такому випадку заява позивача мала б бути розглянута сервісним центром на основі нормативно-правових актів, які були чинні на момент подачі заяви, а саме 14.12.2018 року. Інший порядок посилання відповідачем на нормативно-правові акти може призвести до звуження прав позивача, що і відбулось у правовідносинах, які досліджуються. А тому відмова, надана позивачу з урахуванням положення правового акта, який не був чинним на момент подання заяви, є протиправною та підлягає скасуванню.

На думку суду, важливим є також той факт, що номерний знак попередньо перед поданням заяви від 14.12.2018 року був переданий Регіональному сервісному центру на зберігання.

Слід зазначити, що з цього питання Верховний Суд висловив власну правову позицію у Постанові від 20.03.2019 року у справі №214/3586/16.

Згідно ч.5 ч.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд зазначив, що аналіз наведених правових норм також дає підстави для висновку, що частина друга пункту 5.2 Інструкції № 379 регулює обіг всіх номерних знаків, крім тих, які мають комбінацію з чотирьох однакових цифр і в межах від 0001 до 0009, та обіг яких регулюється частиною четвертою цього пункту і не передбачає можливість перезакріплення цих номерних знаків за іншою особою, зокрема і безоплатно. Іншому власнику транспортного засобу такі номерні знаки виготовляються як нові та видаються відповідно до вимог чинного законодавства на загальних підставах, тобто із внесенням плати за них відповідно до наказу МВС України від 29 жовтня 2007 року № 432.

При цьому власник транспортного засобу з наведеними номерними знаками має право на вказаний у заяві термін передати їх на зберігання до Центру, який проводив зняття з обліку транспортного засобу, за умови внесення плати за їх зберігання. І лише у разі відсутності такої заяви, номерні знаки, які мають комбінацію з чотирьох однакових цифр і в межах від 0001 до 0009 знищуються в установленому законодавством порядку, а в разі надходження заяви про отримання такого номерного знака від іншого власника транспортного засобу виготовляються як нові та видаються відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того Інструкцією № 379 визначено, що за заявою власника транспортного засобу з наведеними номерними знаками вони перезакріплюються за іншими придбаними ним транспортними засобами або за транспортними засобами інших власників.

З матеріалів справи вбачається, що після зняття з обліку у ТСЦ № 1243 РСЦ МВС України в Дніпропетровській області належного ОСОБА_1 автомобіля, нею здано номерні знаки та відповідно до пункту 5.2 Інструкції №379 подано заяву про прийняття належних їй номерних знаків на вказаний у заяві термін із внесенням плати за зберігання.

Враховуючи, що дія пункту 5.2 Інструкції № 379 поширюється на випадки відсутності письмової заяви власника транспортного засобу про зберігання номерного знаку та з урахуванням того, що після зняття з обліку автомобіля, позивач передала закріплений номерний знак на зберігання із внесенням плати за таке зберігання, відмова в перезакріпленні номерного знаку НОМЕР_2 з посиланням на пункт 5.2 Інструкції № 379 є безпідставною .

Факт дійсного передання номерного знака НОМЕР_2 для зберігання відповідачу підтвердженого представником відповідача у судовому засіданні. Таким чином, з урахуванням висновку Верховного Суду та фактичних обставин даної справи, а також нормативно визначеного особливого порядку перезакріплення номерних знаків, які мають комбінацію з чотирьох однакових цифр і в межах від 0001 до 0009, суд вважає, що відмова, надана відповідачем, не протиправною, а тому підлягає скасуванню.

Таким чином, суд під час розгляду даної справи дійшов наступних висновків:

-аналіз Листа №31/15-Н-98 від 02.01.2019 року, яким саме фактично відмовлено позивачу у перезакріпленні номерного знака, свідчить про посилання відповідачем на правовий акт, який не був чинним на момент подання заяви позивачем;

-у відзиві на позов відповідачем не надано ґрунтовних аргументів, які б стосувались предмета спору та підтримували правомірність прийняття оскаржуваної відмови;

-відповідачем не прийнято до уваги норми, якими встановлено особливий порядок перезакріплення номерних знаків, які мають комбінацію з чотирьох однакових цифр і в межах від 0001 до 0009.

З урахуванням встановлених висновків, а також того, що позивачем надано належні та допустимі письмові докази на підтвердження власної правової позиції, аргументовано та з посиланнями на норми чинного законодавства доведено власні міркування стосовно правової ситуації, що склалась, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) (а.с. 13).

Відтак, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області (код ЄДРПОУ 40112139) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4) судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 (місце проживання: 65072, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4) до Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області (місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5; код ЄДРПОУ 40112139), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФС Груп - Девелопмент" (місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 13А; код ЄДРПОУ 41720576) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області в особі Територіального сервісного центру МВС № 5141 в перезакріпленні номерного знака НОМЕР_2 за транспортним засобом марки Mercedez-Benz, моделі S500, 2013 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 за новим власником.

Зобов'язати Регіональний сервісний центр МВС в Одеській області в особі Територіального сервісного центру МВС № 5141 безоплатно закріпити номерні знаки НОМЕР_2 за транспортним засобом марки Mercedez-Benz, моделі S500, 2013 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1, за новим власником ТОВ ФС Груп-Девелопмент .

Стягнути з Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області (код ЄДРПОУ 40112139) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4) судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 22.04.2019 року.

Суддя О.М. Тарасишина

.