Постанова

від 10.04.2019 по справі 296/2600/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 296/2600/18

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Рожкова О.С.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

10 квітня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Зозуля К.Т.,

представника відповідача: Сергійчук С.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу головного інспектора будівельного нагляду управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Бардаша Максима Валерійовича, головного інспектора будівельного нагляду управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Романова Сергія Вікторовича на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 13 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до головного інспектора будівельного нагляду управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Бардаша Максима Валерійовича, головного інспектора будівельного нагляду управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Романова Сергія Вікторовича про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2018 року позивач ОСОБА_5 звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до головного інспектора будівельного нагляду управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Бардаша Максима Валерійовича, головного інспектора будівельного нагляду управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Романова Сергія Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Романова С.В. від 03.03.2018 №25-Ф про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу в сумі 8500,00 гривень та закрити провадження у справі.

Також, позивач просила визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Бардаша М.В. від 03.03.2018 №26-Ф про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.13 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу в сумі 8500,00 гривень та закрити провадження у справі.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 13.03.2019 позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Позивач в судове засідання не з'явився, належного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений. Разом з тим, 09.04.2019 від представника позивача надійшла заява в якій він просив про перенесення розгляду справи з підстав віддаленого місцезнаходження позивача та обмежених строків призначення.

Колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, оскільки у відповідності до ч.5 ст.286 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.

Згідно з ст.268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи зазначене колегія суддів приходить до висновку про можливий розгляд справи без участі позивача.

Представник відповідачів в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши, суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, постановою, винесеною головним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Бардашем М. В. № 25-Ф від 03.03.2018 за правопорушення, передбачене ч.5 ст.96 КУпАП на ОСОБА_5 накладено штраф в розмірі 8500 грн. (а.с.12-13).

З постанови вбачається, що під час перевірки на об'єкті: "Виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1" встановлено, що гр.ОСОБА_5 господарським способом у 2017 році (з її слів) до введеного в експлуатацію магазину-кафетерію було здійснено будівельні роботи з прибудови (орієнтованими розмірами 3*6 м), без відповідного дозвільного документа, який дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт, саме без повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із незначними наслідками (СС1). На даний час перевірки виконані роботи улаштування фундаменту, улаштування зовнішніх стін, штукатурення зовнішніх стін, улаштування даху з азбестоцементних листів по дерев'яній кроквяній системі, улаштування дверного прорізу зі встановленням дверного, що є порушенням: вимоги пункту 1 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI та пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених Постановою КМ України від 13.04.2011.

Постановою № 26-Ф від 03.03.2018, винесеною головним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Бардашем М. В. на ОСОБА_5 накладено штраф в розмірі 8500 грн. за правопорушення, передбачене ч.13 ст.96 КУпАП (а.с.14-15).

З постанови вбачається, що під час перевірки за адресою: Житомирська область, Малинський район, смт. Чоповичі, вул. Соборна 45/2" встановлено, що замовником будівництва гр. ОСОБА_5 не забезпечено здійснення технічного нагляду на об'єкті будівництва Будівництво готельно-офісного комплексу з допоміжними технічними будівлями та майстернею для шиномонтажа по АДРЕСА_1 (2 черга - господарська будівля, гараж, вбиральня, літні будиночки №1-4 , кафе-ресторан, 3-черга - готель), що підтверджується листом за вих. №01/18 від 16.01.2018 року (вх.№84/18 від 16.01.2018) від інженера з технічного нагляду Ничипоренка В.А., що є порушенням вимог ч.1,2 ст.11 ЗУ "Про архітектурну діяльність", п.2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури затвердженого постановою КМ України від 11.07.2007 №903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єктів архітектури".

Не погоджуючись з такими діями та рішеннями відповідачів позивач звернулась з відповідним позовом до суду.

Також, судом першої інстанції зазначено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 року адміністративний позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано протиправними дії т.в.о. начальника Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Соломіної Н.М. щодо видачі направлення для проведення позапланового заходу №03/18-к від 02.01.2018.

Визнано протиправними та скасовано приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №02/18-к від 16.01.2018, №03/18-к від 16.01.2018, які складені головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Бардаша М.В. та Романова С.В.

У задоволенні позовних вимог про визнання дій інспекторів Бардаша М.В. та Романова С.В. щодо використання направлення №03/18-к від 02.01.2018 для проведення планового (позапланового) заходу незаконними, визнати дії заступника начальника Управління ДАБК у Житомирській області Сербіна С.Л. щодо видачі супровідного листа №1006-7-18/218/18 від 18.01.2018 незаконними, зобов'язати відповідачів надати ОСОБА_5 запитувані у її заявах 16.01.2018 та 24.01.2018 належним чином завірені копії документів, стягнути з відповідачів майнову шкоду у розмірі 5000,00 грн. та моральну у сумі 250 000,00 відмовлено (а.с.147-151).

Житомирським окружним адміністративним судом під час розгляду зазначеного позову встановлено, що 12.12.2017 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області звернувся ОСОБА_9 із скаргою (вх.номер 0-401/17 від 13.12.2017) щодо незаконної забудови ОСОБА_5 та ОСОБА_10 земельних ділянок: НОМЕР_1 (1,051га), НОМЕР_2 (0,0851га), НОМЕР_3 (0,15га), НОМЕР_4 (0,15га), НОМЕР_5 (0,15га), НОМЕР_6 (0,15га), НОМЕР_7 (0,0606га), розміщених в лісопарковій зоні на території старої школи в АДРЕСА_1.

На підставі зазначеної скарги, 02.01.2018, т.в.о. начальника Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Соломіною Н.М. оформлено направлення №03/18-к від 02.01.2018 для проведення позапланової перевірки на об'єкті: Виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_5 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил. Строк дії направлення: з 03.01.2018 по 17.01.2018 .

Позивач отримала та ознайомилась із направленням 11.01.2018.

Наказ про проведення перевірки Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області не видавався.

В період з 11.01.2018 по 16.01.2018 головними інспекторами будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Бардашем М.В. та Романовим С.В. проведено позапланову перевірку щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, за результатами чого складено акт №1006/7/К15/005від 16.01.2018 .

Актом встановлено, зокрема, такі порушення:

1) пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт від 13.04.2011 № 466: до введення в експлуатацію магазину кафетерію були виконані роботи з будівництва прибудови (орієнтовними розмірами 3x6 м) без відповідного дозвільного документу, який дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт. На час перевірки виконані роботи: улаштування фундаменту, улаштування зовнішніх стін, штукатурення зовнішніх стін, улаштування даху з азбестоцементних листів по деревяній кроквяній системі, улаштування дверного прорізу зі встановленням дверного блоку;

2) частин 1,2 статті 11 Закону України Про архітектурну діяльність : замовником будівництва гр.ОСОБА_5 не забезпечено здійснення технічного нагляду на об'єкті будівництва Будівництво готельно-офісного комплексу з допоміжними технічними будівлями та майстернею для шиномонтажа по АДРЕСА_1 (2 черга-господарська будівля, гараж, вбиральня, літні будиночки №1-4, кафе-ресторан; 3 черга - готель) .

За наслідками виявлених порушень винесено приписи № 02/18-к (перше порушення), №03/18-к (друге порушення) та складено протоколи про адміністративне правопорушення від 16 січня 2018 року.

Акт № 1006/7/К15/005 від 16.01.2018, приписи №03/18-к та №02/18-к від 16.01.2018 та протоколи про адміністративне правопорушення від 16.01.2018 направлено позивачу супровідним листом №1006-7-18/218/18 від 18.01.2018, підписаним заступником начальника управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Сербіним С.Л.

Суд першої інстанції зазначив, що вказані обставини встановлені рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 у справі №806/594/18, яке набрало законної сили 21.12.2018 та приймаються судом до уваги (а.с.147-151).

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не спростовані доводи позивача про те, що у 2017 році будь-яке будівництво за адресою: АДРЕСА_1 через фінансову кризу не велося, наказ про проведення перевірки Управління державної архітектурно-будівельною інспекції у Житомирській області не видавався, судовим рішенням у справі №806/594/18 визнано протиправними та скасовано приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №02/18-к від 16.01.2018, №03/18-к від 16.01.2018, які складені головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Бардашем М.В. та Романовим С.В., акти перевірки є неналежними доказами встановлення порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів, а відтак оскаржувані постанови є протиправними і підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за якузакономпередбачено адміністративну відповідальність.

Як передбачено ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову у справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол (у випадку його складання) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, як свідчить аналіз вказаних правових норм, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст.6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Відповідно до абз.5 пп.2 п.4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 Держархбудінспекція проводить перевірки законності рішень у сфері містобудівні діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.

Згідно з п.5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до п.15-22 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав.

Разом з тим, у відповідності до ч.5 ст.96 КупАП передбачено адміністративну відповідальність за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч.13 ст.96 КупАП передбачено адміністративну відповідальність за незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1,3 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірним є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а ч.1, 2 ст.76 КАС України передбачає, що достатнім є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та суд вирішує питання про достатність доказів відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1, 5 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції рішенням від 10.07.2018 в справі №806/594/18 (яке набрало законної сили) зазначено (встановлено), що підставою для проведення позапланової перевірки щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_5 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, була скарга від 12.12.2017 громадянина ОСОБА_9.

Згідно інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (база якої є загальнодоступною), ОСОБА_5 (місце проживання АДРЕСА_2) є фізичною особою-підприємцем та здійснює такі види діяльності: код КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний).

А тому, перевірці підлягало дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил саме фізичною особою-підприємцем за місцем провадження господарської діяльності. Отже, посилання представників відповідачів на те, що перевірку здійснювали відносно фізичної особи, а об'єкт перевірки (готельно-офісний комплекс) не пов'язаний з господарською діяльністю не заслуговує на увагу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.7 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Всупереч ст.7 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" контролюючим органом було призначено та проведено перевірку без оформлення наказу про проведення позапланової перевірки відносно ОСОБА_5, а отже за відсутності будь-якої правової підстави.

Крім того, суд в рішенні від 10.07.2018 в справі №806/594/18, зазначив, що беручи до уваги відсутність наказу про проведення перевірки, тобто юридичної підстави для її проведення, подальші дії Управління щодо її проведення є незаконними, а прийняття за її результатами рішення підлягають скасуванню як протиправні.

Учасниками справи №806/594/18 є ОСОБА_5, т.в.о. начальника Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Соломіна Наталія Миколаївна, заступник начальника Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Сербін Сергій Леонідович, головний інспектор будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Бардаш Максим Валерійович, головний інспектор будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Романов Сергій Вікторович.

Згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності рішення суду першої інстанції від 13.03.2019, з зазначенням висновку, що відповідачами не спростовані доводи позивача про те , що у 2017 році будь-яке будівництво за адресою: АДРЕСА_1 через фінансову кризу не велося, наказ про проведення перевірки Управління державної архітектурно-будівельною інспекції у Житомирській області не видавався, судовим рішенням у справі №806/594/18 визнано протиправними та скасовано приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №02/18-к від 16.01.2018, №03/18-к від 16.01.2018, які складені головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Бардашем М.В. та Романовим С.В., акти перевірки є неналежними доказами встановлення порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів, а відтак оскаржувані постанови є протиправними і підлягають скасуванню.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині, що позивач в період будівництва була фізичною особою, а не фізичною особою-підприємцем, колегія суддів зазначає, що як встановлено в рішенні від 10.07.2018 в справі №806/594/18 (яке набрало законної сили), - перевірці підлягало дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил саме фізичною особою-підприємцем за місцем провадження господарської діяльності. Отже, посилання представників відповідачів на те, що перевірку здійснювали відносно фізичної особи, а об'єкт перевірки (готельно-офісний комплекс) не пов'язаний з господарською діяльністю не заслуговує на увагу. З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта в цій частині не враховуються судом, оскільки іншим рішенням суду, що набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_5 в період будівництва була фізичною особою-підприємцем.

В частині інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що вони в повній мірі спростовуються висновками суду першої інстанції в рішення від 13.03.2019 по справі №296/2600/18 та рішенням від 10.07.2018 в справі №806/594/18.

Крім того, ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу головного інспектора будівельного нагляду управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Бардаша Максима Валерійовича, головного інспектора будівельного нагляду управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Романова Сергія Вікторовича залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 13 березня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Загороднюк А.Г. Полотнянко Ю.П.