Постанова

від 28.03.2019 по справі 921/27/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2019 р. Справа №921/27/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

Хабіб М.І.

при секретарі судового засідання: Шкребій А.В.

розглянувши апеляційну скаргу фермерського господарства "Золотий Жайвір" б/н від 15.06.2018 (вх. № ЗАГС 01-05/539/18 від 18.10.2018)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.05.2018 (суддя Андрусик Н.О., повний текст складено - 01.06.2018)

у справі № 921/27/18

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд ЮА" (надалі ТзОВ "Агротрейд ЮА"), м. Київ

до відповідача: фермерського господарства "Золотий Жайвір" (надалі ФГ "Золотий Жайвір"), с. Городниця Підволочиського району Тернопільської області

про стягнення 998 868,69 грн. ,

та

за зустрічним позовом: ФГ "Золотий Жайвір", с.Городниця Підволочиського району Тернопільської області

до відповідача: ТзОВ "Агротрейд ЮА", м. Київ

про стягнення 85 375,98 грн.

за участю учасників справи:

від ТзОВ "Агротрейд ЮА": не з'явився

від ФГ "Золотий Жайвір": Покотило Ю.В. - адвокат (ордер ТР №068118 від 28.11.2018, свідоцтво №476 від 05.10.2007)

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "Агротрейд ЮА" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ФГ "Золотий Жайвір" про стягнення 923 204,10 грн штрафу, нарахованого за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних по здійснених господарських операціях згідно умов договору поставки №W-160817 від 16.08.2017 та 75 664,59 грн збитків, понесених товариством в якості сплати штрафу, нарахованого за результатами камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних (акт від 06.11.2017) всього 998 868,69 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 140-141 том І).

ФГ "Золотий Жайвір" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із зустрічною позовною заявою до ТОВ "Агротрейд ЮА" про стягнення 85 375,98 грн, з яких: 66 020,50 грн боргу за поставлений товар, 4 357,35 грн інфляційних втрат, 1 158,30 грн - 3% річних, 10 538,81 грн пені та 3 301,02 грн штрафу, нарахованих за неналежне виконання договірних зобов'язань згідно умов договору поставки №W-160817 від 16.08.2017 в частині здійснення своєчасної оплати отриманого по договору поставки товару.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 23.05.2018 у справі № 921/27/18 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ФГ "Золотий Жайвір" на користь ТзОВ "Агротрейд ЮА" 75 664,59 грн збитків та 4,18 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ "Агротрейд ЮА" на користь ФГ "Золотий Жайвір" 66 020,50 грн боргу, 3 301,02 грн штрафу, 10 357,95 грн пені, 4 357,35 грн інфляційних втрат, 1 136,60 грн 3% річних. В решті зустрічних позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення в частині задоволення первісного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку щодо відсутності своєчасної реєстрації податкових накладних № 10 та № 15 відповідачем в ЄРПН та діями позивача щодо своєчасної реєстрації податкових накладних №11 та №12 від 28.09.2017 в ЄРПН (зареєстровані з простроченням на 13 календарних дні), так і умовами договорів поставки від 16.08.2017 та 01.08.2017 в частині позбавлення позивача можливості віднести сплачені у складі вартості товару сум ПДВ до податкового кредиту в аналогічному обсязі по господарських операціях з ТОВ "Епіцентр К", що призвело до додаткових витрат, які виразились у сплаті позивачем штрафних санкцій до бюджету в сумі 75664,59 грн. Щодо відмови в частині стягнення штрафу у розмірі 923 204,10 грн, нарахованого відповідно до п.5.10 договору, то суд зазначив, що обумовлені у договорі такі обов'язки відповідача як здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку, не є господарським зобов'язанням та/або правилом здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання цих умов договору не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог ч.1 ст.230, ст.218 ГК України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій, навіть, якщо їх сплата передбачена у договорі.

Задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що сума основного боргу підтверджується матеріалами справи, в свою чергу відповідачем належними та допустимими доказами не спростована. Враховуючи факт порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань, та здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та річних, суд дійшов висновку про часткове їх задоволення.

Не погоджуючись з даним рішенням, ФГ "Золотий Жайвір" подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати в частині стягнення з ФГ "Золотий Жайвір" на користь ТзОВ Агротрейд збитків в сумі 75 664,59 грн, в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. В решті рішення залишити без змін. Зокрема, скаржник зазначає, що обумовлені у договорі такі обов'язки відповідача як здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов'язання, оскільки обов'язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства. Тому невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог ст. 218, ч. 1 ст. 230 ГК України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій та стягнення збитків, навіть, якщо їх сплата передбачена у договорі. Крім того, апелянт наголошує на тому, що свої обов'язки як платника податків щодо складання та подачі на реєстрацію податкових накладних № 10, № 15 виконав належним чином, зареєстровані у строки визначені абз.14-16 п.201.10 ст.201 ПК України. Накладення ж на позивача податковою штрафу відбулось у зв'язку із порушенням податкового законодавства самим позивачем, за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних № 11 та №12, до яких ФГ Золотий жайвір відношення не має.

Представник скаржника в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю.

ТзОВ Агротрейд в судове засідання 28.03.2019 явку уповноваженого представника не забезпечило. Від представника ОСОБА_3 на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (зареєстроване в канцелярії суд за вх№ 01-04/2009/19 від 28.03.2019). Дане клопотання обґрунтоване тим, що ухвала суду про відкладення даної справи на 28.03.2019, була отримана працівником ТзОВ Агротрейд ЮА 25.03.2019, проте йому, як єдиному представнику товариства, така ухвала була передане лише 28.03.2019 зранку. Оскільки він, адвокат ОСОБА_3, проживає у м. Києві, то можливості забезпечити явку у судове засідання 28.03.2019 не має.

Частиною 11 ст. 270 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів вважає, що наведені представником обставини не є поважними, адже не є об'єктивно непереборними. ТзОВ Агротрейд ЮА , як учасник судового процесу, не був позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах апеляційного провадження наявна довіреність №25/10-2 від 25.10.2018 про представництво інтересів товариства в суді по справі №921/27/18 на іншого представника - ОСОБА_4, яка дійсна до 30.03.2019 включно. Тобто, представник ОСОБА_4 також обізнаний про обставини даної справи. Разом з тим неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Проте, таких доказів товариством суду не надано.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В даному випадку колегія суддів вважає, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для такого розгляду і без участі представника ТзОВ Агротрейд ЮА .

З огляду на викладене, а також на обмеженість процесуальних строків для розгляду спору, суд відхиляє клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі повноважного представника позивача, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

В попередніх судових засіданнях представник ТзОВ Агротрейд проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№01-04/4350/18 від 23.07.2018), рішення суду першої інстанції вважають законним та обґрунтованим, відтак просять суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши учасників справи, Західний апеляційний господарський суд, встановив наступне.

16.08.2017 між ФГ "Золотий Жайвір" (продавець) та ТзОВ "Агротрейд ЮА" (покупець) укладено договір поставки №W-160817, згідно умов якого продавець зобов'язався до 22.08.2017 включно поставити покупцю 1000 тон (±10% в опціоні продавця) пшениці 2-го класу врожаю 2017 року українського походження за ціною 4 550,0 грн за 1 тону на умовах "EXW" на елеватор ПрАТ "Закупнянське КХП" (вул. Центральна, 28 смт. Закупне Чемеровецького району Хмельницької області), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити у безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок продавця (а.с. 27-28 том І).

Сторонами у п.3.1 визначено, що розрахунок за товар здійснюється шляхом внесення до 18.08.2017 передоплати в розмірі 30% від суми договору, що становить 1 365 000 грн, а кінцевий розрахунок повинен бути здійснений протягом 5 банківських днів від дати поставки товару та оформлення складської квитанції.

ТзОВ "Агротрейд ЮА" 18.08.2017 перераховано згідно платіжного доручення №1055 грошові кошти в сумі 910 000 грн в якості авансу, а решту суми передоплати (455 000 грн) було сплачено 23.08.2017 платіжним дорученням №1061 (а.с. 125-126 том І).

Згідно видаткових накладних №РН-00000529 від 23.08.2017 на суму 202 111,00 грн, №РН-0000028 від 22.08.2017 на суму 458685,50 грн, №РН-0000027 від 21.08.2017 на суму 3861949 грн, №РН-0000030 від 28.08.2017 на суму 93275 грн, складських квитанцій на зерно №572 від 22.08.2017, №574 від 23.08.2017, №579 від 28.08.2017, №570 від 21.08.2017 ФГ "Золотий Жайвір" поставлено на Закупнянський елеватор товар, що обумовлений договором поставки в кількості 1014,510 тон зерна пшениці 2-го класу, на загальну суму 4 616 020,50 грн (а.с. 29-36 том І).

Після поставки товару та його отримання покупцем, останнім перераховано 29.08.2017 на підставі платіжного доручення №1062 кошти в сумі 3 185 000 грн (а.с. 127 том І).

Таким чином, ТзОВ "Агротрейд ЮА" в повній мірі остаточного розрахунку за поставлений товар не здійснив, заборгувавши 66 020,50 грн, що додатково підтверджено підписаним обома сторонами актом звірки розрахунків станом на 31.08.2017 (а.с. 128 том І).

У розділі 5 договору поставки сторонами встановлено відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних.

Так, п.5.10 договору визначено, що у разі невиконання/неналежного виконання (у тому числі у випадку не своєчасної реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних), Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% від суми видаткової накладної по якій не було зареєстровано податкові накладні.

У п.5.11 договору передбачено, що у разі, якщо органами Державної фіскальної служби України (за наслідками винесеного податкового повідомлення-рішення, акту перевірки, довідки, внесення коригувань до особового рахунка покупця як платника податків, іншим способом) та/або рішенням (постановою) суду буде зменшено податковий кредит покупця з ПДВ за податковими накладними продавця, зменшено валові витрати покупця на вартість товарів, поставлених продавцем, донараховано покупцю податки, збори, обов'язкові платежі, нараховані покупцю штрафні санкції за порушення податкового законодавства або судом буде прийнято рішення про стягнення в дохід держави отриманого за угодою, визнаною недійсною (нікчемною), продавець зобов'язується протягом п'яти календарних днів з дати відправлення покупцем відповідної вимоги продавцю за його місцезнаходженням, вказаним у договорі, відшкодувати покупцю завдані збитки в розмірі рівному сумі, на яку покупцю: зменшено податковий кредит по ПДВ, зменшено витрати для цілей розрахунку податку на прибуток, донараховані податки, збори, обов'язкові платежі, нараховані штрафні санкції, та/або стягнуто в дохід держави отримане за угодою, визнаною недійсною.

Даний договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами та діяв протягом одного року, але в будь-якому випадку - до повного і належного виконання сторонами відповідних договірних зобов'язань (п.7.14 договору).

Як стверджує позивач, станом на день звернення до суду продавцем не зареєстровано податкових накладних № 12 від 21.08.2017, № 13 від 22.08.2017 та № 16 від 28.08.2017, які попередньо були заблоковані рішенням Комісії Державної фіскальної служби України № №22897/35578504, №22900/35578504 та №23039/35578504 від 27.09.2017, незважаючи на подальше задоволення скарг ФГ "Золотий жайвір" шляхом прийняття 31.10.2017 рішень ДФС про скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та незважаючи на набрання чинності з 01.01.2018 Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07.12.2017 № 2245-VIII, відповідно до якого податкові накладні реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) призупинено на підставі п. 201.16 ПКУ (що в даному випадку мало місце), реєструються не пізніше 02.01.2018 (а.с. 47-52 том І).

А податкові накладні № 10 від 18.08.2017 № 15 від 23.08.2017 зареєстровані за результатом розгляду адміністративного оскарження лише 25.10.2017 та 01.11.2017 відповідно, про що свідчать електронні квитанції №2 про реєстрацію податкових накладних № 10 та № 15 (53-61 том І).

Згідно Акту камеральної перевірки податкової звітності ТзОВ "Агротрейд ЮА" №12922/26-15-12-07-20/40466551 від 06.11.2017 слідує, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за січень-вересень 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних на 13 днів, а саме по податкових накладних №11 від 28.09.2017 на суму 755629,64 грн та №12 від 28.09.2017 на суму 1016,26 грн, у зв'язку з чим на підставі податкового повідомлення-рішення №00482/1207 від 24.11.2017 до товариства застосовано штраф в сумі 75 664,59 грн, який було сплачено платіжним дорученням №57 від 01.12.2017 (а.с. 21, 44-45 том І).

В обґрунтування даної обставини товариством зазначено, що ТзОВ "Агротрейд ЮА" виступає посередником у торгівлі сільськогосподарською продукцією, основним кодом КВЕД є 46.11-Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, (текстильною сировиною та напівфабрикатами та Код КВЕД 46.21 - Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, тому через несвоєчасну реєстрацію ФГ "Золотий Жайвір" податкових накладних № 10 від 18.08.2017 № 15 від 23.08.2017 покупець втратив право на своєчасне відображення податкового кредиту, та не зміг відобразити своєчасно податкові зобов'язання в серпні 2017 року, а саме із запізненням зареєструвало податкові накладні №11 та №12 від 28.09.2017 на загальну суму 756645,90 грн по господарських операціях, здійснених по договору поставки №AGR-W-010817-1, укладеного 01.08.2017 з ТзОВ "Епіцентр К", яке здійснило передоплату за товар, відвантажений з урахуванням додаткових угод та згідно залізничних накладних №34743195 від 06.09.2017, №34693218 від 03.09.2017, №34760488 від 07.09.2017 у вересні 2017 року. (а.с. 31-50 том ІІ).

Як наслідок, несвоєчасне відображення, не реєстрація/не своєчасна реєстрація зазначених вище податкових зобов'язань призвела до фінансових втрат підприємства на суму 75 664,59 грн, які сплачено товариством в дохід держави в якості штрафних санкцій.

09.11.2017 позивач звернувся з претензією №09-11/2 до відповідача щодо проведення реєстрації податкових накладних №12 від 21.08.2017 на суму з ПДВ 2951949,00 грн, №13 від 22.08.2017 на суму з ПДВ 458685,50 грн та №16 від 28.08.2017 на суму з ПДВ 93275,00 грн, а також сплатити штраф у розмірі 769 336,75 грн, нарахований відповідно до п.10 договору за не реєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних (а.с. 22-24 том І).

20.11.2017 позивач направив відповідачу вимогу №20/11-4 від 20.11.2017, в якій вимагав сплатити впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, штрафні санкції в розмірі 75664,59 грн в якості компенсації за застосовані до ТзОВ "Агротрейд ЮА" податковим органом санкції на підставі п.201.10 ст.201 ПК України, спираючись на п. 5.11. договору поставки від 16.08.2017 (а.с. 25-26 том І).

Проте, дані вимоги були залишені без відповіді та задоволення, що стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

В свою чергу відповідач за первісним позовом проти позову заперечує, вважає його безпідставним, стверджуючи, що податкові накладні №10 від 18.08.2017, №12 від 21.08.2017, №13 від 22.08.2017. №15 від 23.08.2017 та №16 від 28.08.2017 були складені в день здійснення господарських операцій згідно видаткових накладних та подані своєчасно на реєстрацію, що підтверджується відповідними електронними квитанціями, тобто в межах граничного строку, передбаченого п.201.1 ст.201 ПК України. В частині вимог про стягнення збитків в сумі 75 664,59 грн, просить врахувати, що відповідний штраф, накладений на позивача було застосовано згідно податкового повідомлення-рішення №0048211207 від 24.11.2017 за порушення податкового законодавства самим товариством, а не третіми особами, що виключає причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача за первісним позовом та розміром понесених товариством збитків. Вважає, що позивачем за первісним позовом не надано доказів, які б підтверджували втрату товариством права на своєчасне відображення податкового кредиту, що податковий кредит зменшено та те, що товариство не змогло своєчасно відобразити свої податкові зобов'язання у серпні 2017.

Також вважає, що зобов'язання щодо своєчасності внесення податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних за своєю правовою природою не є господарськими зобов'язаннями, що регулюються нормами Господарського кодексу України, а є податковим, за порушення якого відповідальність передбачена податковим законодавством.

Разом з тим звернувся до суду із зустрічними позовними вимоги. Обґрунтовуючи їх, ФГ "Золотий Жайвір" вказує на те, що відповідачем порушено граничний строк виконання грошового зобов'язання щодо проведення оплати товару в якості авансового платежу в розмірі 30% від суми договору №W-160817 від 16.08.2017, що становить 1 365 000 грн, оскільки перераховано було лише 910 000 грн, тобто допущено прострочку оплати авансового платежу на п'ять днів на суму 455 000 грн (сплачена 23.08.2017). Кінцевий розрахунок в розмірі 66 020,50 грн вартості отриманого у власність товару товариство так і не здійснило, незважаючи на його прийняття без зауважень щодо кількості та якості, та незважаючи на наявність складської квитанції, чим порушено майнові права фермерського господарства. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання ФГ "Золотий Жайвір" просить стягнути в примусовому порядку окрім суми основного боргу також 3% річних в сумі 1158,30 грн, 4357,35 грн інфляційних втрат, 10538,81 грн пені та 3301,02 грн штрафу (20% від вартості неоплаченого товару), посилаючись на п.п.2.3, 3.1, 5.1, 5.5 договору та приписи ст.ст.530, 526, 625 ЦК України.

В свою чергу, ТзОВ "Агротрейд ЮА" зустрічні позовні вимоги не визнає, посилаючись на не надання ФГ "Золотий Жайвір" всіх документів, які згідно умов п.4.3 договору №W-160817 є необхідними для проведення розрахунків. Вказує, що товариству як покупцю не було передано трьохстороннього акту прийому-передачі товару, поставленого по договору №W-160817 та не виставлено рахунку-фактури на оплату. При цьому зазначив, що товариство неодноразово зверталося до продавця з приводу надання усіх документів, необхідних для здійснення оплати поставленого товару, утім жодної відповіді не було отримано. Відтак, вважаючи, що строк оплати вартості переданого товару на даний час не настав по причині ненадання продавцем документів, ТзОВ "Агротрейд ЮА" просить в задоволенні зустрічного позову відмовити за безпідставністю.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Предметом первісного позову є стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% від суми видаткових накладних по яким не було зареєстровано податкові накладні в розмірі 923 204,10 грн штрафу та 75 664,59 грн збитків понесених товариством у зв'язку з несвоєчасною реєстрацією відповідачем податкових накладних, з посиланням, зокрема на статті 201 ПК України, статей 216-218, 224, 232 ГК України, п. 510, п. 511 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У п.5.10 договору визначено, що у разі невиконання/неналежного виконання (у тому числі у випадку не своєчасної реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних), постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від суми видаткової накладної по якій не було зареєстровано податкові накладні.

Як стверджує позивач, продавцем не зареєстровано податкові накладні:

- № 12 від 21.08.2017 на суму з ПДВ 2 951 949,00 грн (згідно видаткової накладної №РН-000027 від 21.08.2017);

- № 13 від 22.08.2017 на суму з ПДВ 458 685,50 грн (згідно видаткової накладної №РН-000028 від 22.08.2017);

- № 16 від 28.08.2017 на суму з ПДВ 93 275,00 грн (згідно видаткової накладної №РН-000030 від 28.08.2017).

А податкові накладні зареєстровані за результатом розгляду адміністративного оскарження лише 24.10.2017 та 01.11.2017:

- № 15 від 23.08.2017 на суму з ПДВ 202 111,00 грн (згідно видаткової накладної №-29 від 23.08.2017);

- № 10 від 18.08.2017 на суму з ПДВ 910 000,00 грн (згідно платіжного доручення №-1055 від 18.08.2017).

Таким чином, позивач зазначає, що за не реєстрацію/не своєчасну реєстрацію зазначених вище податкових накладних п. 5.10 договору передбачено 20% штрафу, що складає 923 204,10 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз.2 п.201.10 ст. 201 ПК України).

Отже, встановлюючи відповідальність постачальника у виді штрафу в розмірі 20 % від суми видаткової накладної, тобто у розмірі ПДВ, який сплачує покупець при оплаті поставленого товару, сторони тим самим фактично передбачили компенсацію позивачеві негативних наслідків, що можуть у нього виникнути в разі невиконання відповідачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов'язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання позивачем у зв'язку з цим податкового кредиту.

Зі змісту статей 3, 173 ГК України убачається, що зобов'язанням (господарським зобов'язанням) є обов'язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто, зобов'язанням виконавця є обов'язок виконати роботи (надати послуги), а зобов'язанням замовника - обов'язок оплатити вартість цих робіт (послуг).

Тобто передбачена п. 5.10 договору відповідальність продавця не пов'язана з виконанням ним своїх зобов'язань щодо поставки товару, оскільки виникає в разі невиконання продавцем вимог податкового законодавства.

При цьому, штрафні санкції, відповідно до статей 173, 230 ГК України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов'язань.

Суд зазначає, що виходячи з положень статей 173, 174 ГК України, не здійснення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов'язання, оскільки обов'язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.

Водночас зазначення сторонами у договорі про обов'язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду у справах №908/3565/16, № 917/799/17, №913/272/18.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що пунктом 4.3 договору передбачено, що продавець зобов'язується надати покупцю належним чином оформлену складську квитанцію, акт прийому-передачі, свідоцтво (ф.42), видаткову накладну, а також квитанцію №1 про реєстрацію податкової накладної, яка зареєстрована в день відвантаження товару в програмному комплексі Єдиному реєстрі податкових накладних та інші товаросупровідні документи.

Граничні строки складання та реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом 14-16 п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції чинної на момент складання податкових накладних) визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Як вбачається з матеріалів справи податкова накладна №12 складена 21.08.2017, тобто в день виникнення податкових зобов'язань, підтверджених видатковою накладною №РН-0000027 від 21.08.2017 та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9188914227, що підтверджується електронною квитанцією №1 від 15.09.2017 (а.с. 99-100 том І).

Податкова накладна №13 складена 22.08.2017, тобто в день виникнення податкових зобов'язань, підтверджених видатковою накладною №РН-0000028 від 22.08.2017 та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9188657397, що підтверджується електронною квитанцією №1 від 15.09.2017 (а.с. 101-102 том І).

Податкова накладна №16 складена 28.08.2017, тобто в день виникнення податкових зобов'язань, підтверджених видатковою накладною №РН-0000030 від 28.08.2017 та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9188667017, що підтверджується електронною квитанцією №1 від 15.09.2017 (а.с. 103-104 том І).

Податкова накладна №10 складена 18.08.2017, тобто в день виникнення податкових зобов'язань, підтверджених платіжним дорученням №1055 від 18.08.2017 та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9171210595, що підтверджується електронною квитанцією №1 від 25.08.2017 (а.с. 161-162 том І).

Податкова накладна №15 складена 23.08.2017, тобто в день виникнення податкових зобов'язань, підтверджених видатковою накладною №РН-29 від 23.08.2017 та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9188911360, що підтверджується електронною квитанцією №1 від 23.08.2017 (а.с. 163-164 том І).

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази, що зі сторони ДФС України до відповідача були застосовані санкцій за неправомірні дії чи помилки при направленні податкових накладних на реєстрацію.

Відтак, колегія суддів вважає, що складання та подальша реєстрація податкових накладних в програмному комплексі Єдиний реєстр податкових накладних відповідачем була здійснена своєчасно, в порядку та спосіб, що визначені законодавством.

З огляду на викладене, апеляційна інстанція зазначає, що вимога ТзОВ Агротрейд ЮА про стягнення штрафу в розмірі 923 204,10 грн, яка заявлена на підставі положень договору поставки, зокрема п.5.10, є безпідставною, відтак судом першої інстанції правомірно відмовлено у її задоволенні.

У п.5.11 договору передбачено, що у разі, якщо органами Державної фіскальної служби України (за наслідками винесеного податкового повідомлення-рішення, акту перевірки, довідки, внесення коригувань до особового рахунка покупця як платника податків, іншим способом) та/або рішенням (постановою) суду буде зменшено податковий кредит покупця з ПДВ за податковими накладними продавця, зменшено валові витрати покупця на вартість товарів, поставлених продавцем, донараховано покупцю податки, збори, обов'язкові платежі, нараховані покупцю штрафні санкції за порушення податкового законодавства або судом буде прийнято рішення про стягнення в дохід держави отриманого за угодою, визнаною недійсною (нікчемною), продавець зобов'язується протягом п'яти календарних днів з дати відправлення покупцем відповідної вимоги продавцю за його місцезнаходженням, вказаним у договорі, відшкодувати покупцю завдані збитки в розмірі рівному сумі, на яку покупцю: зменшено податковий кредит по ПДВ, зменшено витрати для цілей розрахунку податку на прибуток, донараховані податки, збори, обов'язкові платежі, нараховані штрафні санкції, та/або стягнуто в дохід держави отримане за угодою, визнаною недійсною.

Відповідно до абз. 3 п.198.6 ст. 198 ПК України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Позивач стверджує, що через несвоєчасну реєстрацію ФГ "Золотий Жайвір" податкових накладних № 10 від 18.08.2017 № 15 від 23.08.2017 покупець втратив право на своєчасне відображення податкового кредиту, та не зміг відобразити своєчасно податкові зобов'язання в серпні 2017 року, а саме із запізненням зареєстрував свої податкові накладні №11 та №12 від 28.09.2017 на загальну суму 756 645,90 грн по господарських операціях, здійснених по договору поставки №AGR-W-010817-1, укладеного 01.08.2017 з ТОВ "Епіцентр К".

Як вбачається зі змісту Акту камеральної перевірки податкової звітності ТзОВ "Агротрейд ЮА" №12922/26-15-12-07-20/40466551 від 06.11.2017, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за січень-вересень 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних на 13 днів, а саме по податкових накладних №11 від 28.09.2017 на суму 755629,64 грн та №12 від 28.09.2017 на суму 1016,26 грн, у зв'язку з чим на підставі податкового повідомлення-рішення №00482/1207 від 24.11.2017 до товариства застосовано штраф в сумі 75 664,59 грн.

Відтак, позивач вважає, що такі дії відповідача, які полягали в несвоєчасному відображені, не реєстрації/не своєчасній реєстрації зазначених вище податкових зобов'язань призвела до фінансових втрат підприємства на суму 75 664,59 грн, які сплачено товариством в дохід держави в якості штрафних санкцій, застосованих до позивача податковим органом за результатами проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та /або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за січень-вересень 2017 року.

Частинами 1 і 2 ст. 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Як зазначалося вище, податкові накладні №10 від 18.08.2017 та №15 від 23.08.2017 за результатами адміністративного оскарження були зареєстровані 24.10.2017 та 01.11.2017 відповідно, згідно рішень комісії ДФС №22437/35578504 від 31.10.2017 та №18573/35578504 від 23.10.2017.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність вини відповідача у недоотриманні податку позивачем в очікуваний час, оскільки відповідач не порушив вимог податкового законодавства, а ДФС України реалізувала своє право за законом, відмовивши (зупинивши) у реєстрації податкових накладних, тому відповідач не вчинив помилкових (неправомірних) дій з приводу реєстрації податкових накладних, оскільки ДФС України самостійно зареєструвала спірні податкові накладні на підставі свого ж рішення і з тими ж самими реквізитами накладних, не застосовуючи санкцій до відповідача.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту пунктів 201.10, 201.11 статті 201 Податкового кодексу України вбачається, що зазначеними нормами визначений конкретний механізм захисту прав покупця (відповідача) на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, тому порушення позивачем порядку оформлення та реєстрації податкових накладних, не позбавляло відповідача права на включення спірної суми до податкового кредиту.

Слід також зазначити, що штраф, накладений на позивача податковим повідомленням-рішенням № 0048211207 від 24.11.2017 (а.с. 44-45 том І), було застосовано у зв'язку із порушенням податкового законодавства самим позивачем, оскільки останній не зареєстрував вчасно податкові накладні № 11 на суму ПДВ 755 629,64 грн та № 12 на суму ПДВ 1 016,26 грн від 28.08.2017, до яких, як і до податкових зобов'язань ФГ Золотий Жайвір відношення не має.

Відтак, вини відповідача в даному випадку, колегією суддів не встановлено, натомість для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з ФГ Золотий Жайвір на користь ТзОВ Агротрейд ЮА 75 664,59 грн збитків.

Щодо зустрічних позовних вимог, то колегія суддів зазначає наступне.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1, ч.2 ст.712 ЦК України).

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується виконання ФГ "Золотий Жайвір" договірних зобов'язань належним чином в частині поставки товару - пшениці 2-го класу врожаю 2017 року ТзОВ "Агротрейд ЮА" на Закупнянський елеватор в серпні 2017 року на загальну суму 4 616 020,50 грн (в кількості 1014,510тон), про що свідчать видаткові накладні №РН-00000529 від 23.08.2017, №РН-0000028 від 22.08.2017, №РН-0000027 від 21.08.2017, №РН-0000030 від 28.08.2017 та оформлені складські квитанції на зерно №572 від 22.08.2017, №574 від 23.08.2017, №579 від 28.08.2017, №570 від 21.08.2017.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами договору видаткової накладної на товар (п.4.4 договору).

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч.1 ст. 693 ЦК України).

Сторонами у п.3.1 визначено, що розрахунок за товар здійснюється шляхом внесення до 18.08.2017 передоплати в розмірі 30% від суми договору, що становить 1 365 000 грн, а кінцевий розрахунок повинен бути здійснений протягом 5 банківських днів від дати поставки товару та оформлення складської квитанції.

Проте, ТзОВ "Агротрейд ЮА" свої зобов'язання щодо вчасної оплати всієї суми авансу, а також оплати товару в повній мірі виконав не належним чином.

Так, ТзОВ "Агротрейд ЮА" 18.08.2017 перераховано згідно платіжного доручення №1055 грошові кошти в сумі 910 000 грн в якості авансу, а решту суми передоплати (455 000 грн) було сплачено 23.08.2017 платіжним дорученням №1061, тобто з порушенням встановленого п'ятиденного строку.

Після поставки товару та його отримання покупцем, останнім перераховано 29.08.2017 на підставі платіжного доручення №1062 кошти в сумі 3 185 000 грн.

Таким чином, ТзОВ "Агротрейд ЮА" в повній мірі остаточного розрахунку за поставлений товар не здійснив, заборгувавши 66 020,50 грн, що додатково підтверджено підписаним обома сторонами актом звірки розрахунків станом на 31.08.2017.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Виходячи з встановленого сторонами у договорі поставки порядку та строків здійснення розрахунків, ТзОВ "Агротрейд ЮА" повинен був здійснити розрахунок за товар:

- за видатковою накладною №РН-0000027 від 21.08.2017 на суму 3 861 949 грн та складською квитанцією№570 від 21.08.2017 - 28.08.2017;

- за видатковою накладною №РН-0000028 від 22.08.2017 на суму 458 685,50 грн та складською квитанцією №572 від 22.08.2017 - 29.08.2017;

- за видатковою накладною №РН-00000529 від 23.08.2017 на суму 202 111 грн та складською квитанцією №574 від 23.08.2017 - 30.08.2017;

- за видатковою накладною №РН-0000030 від 28.08.2017 на суму 93 275 грн та складською квитанцією №579 від 28.08.2017, - 04.09.2017.

Втім, в порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України ТзОВ "Агротрейд ЮА" поставлену продукцію оплатив не в повному обсязі, незважаючи на сплив визначеного кінцевого строку проведення розрахунків за товар по кожній з прострочених видаткових накладних.

Зважаючи на підтверджений документальними доказами факт прострочення ТзОВ "Агротрейд ЮА" оплати вартості поставленого зерна, порушене право ФГ "Золотий Жайвір" в заявленій сумі боргу (66 020,50 грн) підлягає захисту шляхом стягнення цієї суми в примусовому порядку.

При цьому, заперечення ТОВ "Агротрейд ЮА" про не надання позивачем документів, на підставі яких за умовами договору покупець зобов'язаний оплатити товар більшої кількості, аніж обумовлено в договорі, суд відхиляє з огляду на таке.

Розділом 3 договору поставки визначено умови та порядок проведення розрахунків за товар, зокрема у п. 3.2 договору сторони обумовили, що фактична сума до сплати розраховується, виходячи з ваги переданого товару, що зазначена у видатковій накладній та трьохсторонньому акті прийому-передачі на відповідну партію товару.

У п.2.1.1 договору поставки від 16.08.2017 сторонами встановлено кількість товару, який буде поставлено, а саме 1000тон ±10% в опціоні продавця, загальною вартістю 4 550 000 грн.

Згідно п. 3.1 договору остаточний розрахунок за поставлену пшеницю покупець здійснює протягом п'яти банківських днів від дати отримання товару, тобто підписання видаткової накладної, в даному випадку, та оформлення складської квитанції.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи видаткових накладних №РН-00000529 від 23.08.2017 на суму 202111грн, №РН-0000028 від 22.08.2017 на суму 458 685,50 грн, №РН-0000027 від 21.08.2017 на суму 3 861 949 грн, №РН-0000030 від 28.08.2017 на суму 93 275 грн, складських квитанцій на зерно №572 від 22.08.2017, №574 від 23.08.2017, №579 від 28.08.2017, №570 від 21.08.2017 ФГ "Золотий Жайвір" поставлено на Закупнянський елеватор товар, що обумовлений договором поставки в кількості 1014,510 тон зерна пшениці 2-го класу на загальну суму 4 616 020,50 грн.

Таким чином, за договором поставки від 16.08.2017 відповідачу у справі було поставлено товар в тій кількості, що визначена у видаткових накладних, які оформлені та підписані належним чином, тому фактична сума, яка підлягає до сплати покупцем, становить 4 616 020,50 грн, що відповідає умовам п.3.1 договору. Отже, зазначена сума підлягала оплаті впродовж 5 банківських днів з моменту поставки товару, а саме 04.09.2017, виходячи з останньої поставки від 28.08.2017 (видаткова накладна № РН-0000030).

Факт направлення/виставлення рахунку для оплати та податкових накладних, ніяким чином не впливає на початок перебігу строку щодо оплати переданого товару та, за умовами договору, може бути лише підставою для виникнення відповідальності у вигляді сплати штрафу (п.5.1 договору).

Відсутність оформлених трьохсторонніх актів, як і відсутність рахунку-фактури на суму 66 020,50 грн не є підставою для не проведення оплати отриманого товару у визначений договором строк, як і не є підставою для відстрочення виконання зобов'язання з оплати товару згідно приписів ст.613 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно ч. 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За таких обставин, заперечення ТзОВ "Агротрейд ЮА" щодо відсутності обов'язку здійснити оплату товару в розмірі 66020,50 грн є безпідставним.

Водночас, ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.5 договору за несвоєчасну сплату коштів за цим договором сторонами встановлено пеню, яка нараховується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, яку покупець сплачує постачальнику за кожен день прострочення платежу, а її сплата не звільняє покупця від погашення існуючої заборгованості. Крім пені, за несвоєчасну оплату товару покупець зобов'язався сплатити штраф в розмірі 1% від вартості неоплаченого товару, а у випадку порушення строку оплати більш ніж на місяць - у розмірі 5% від вартості неоплаченого товару.

У відповідності до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1. ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Отже, одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст.217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

В силу ч.6. ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно поданого розрахунку, ФГ "Золотий Жайвір" нараховано до стягнення 8 980,59 грн пені, нарахованих за прострочення сплати 66020,50 грн боргу за період з 05.09.2017 по 26.01.2018 та 1558,22 грн пені за прострочення внесення авансу в сумі 4 550 000 грн за період з 18.08.2017 по 28.08.2017 (а.с. 110-112 том І).

Здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум, суд виявив невірність їх розрахунку щодо визначення кількості прострочених днів з оплати 66020,50 грн, адже ФГ "Золотий Жайвір" в період з 05.09.2017 по 26.10.2017 нараховано пеню за 56 прострочених днів, тоді як цей період становить лише 52 дні, відтак, до задоволенню підлягає пеня в розмірі 8 799,73 грн у зв'язку з простроченням сплати відповідачем суми основного боргу (66020,50грн) та пеня в розмірі 1558,22 грн, нарахована за порушення строку внесення авансового платежу (4 550 000 грн), всього 10 357,95 грн. В решті стягнення на суму 180,86 грн слід відмовити, як такі, що безпідставно нараховані.

Згідно поданого розрахунку, ФГ "Золотий Жайвір" посилаючись на п.5.5 договору заявило до стягнення штраф, нарахований в розмірі 5% від вартості неоплаченого товару, що становить 3 301,02 грн (а.с. 111-112 том І).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи ту обставини, що договором передбачено відповідальність за невиконання зобов'язань покупцем товару у випадку несвоєчасної оплати вартості переданого продавцем товару шляхом нарахування та стягнення штрафу в розмірі 5% від неоплаченої суми та зважаючи на факт прострочення відповідачем за зустрічним позовом строку проведення повного розрахунку за поставлений товар в розмірі 66 020,50 грн більш, ніж один місяць, апеляційна інстанція доходить висновку про обґрунтованість даної вимоги та підставність їх стягнення в заявленому розмірі.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого розрахунку, позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення інфляційних втрат за прострочення оплати боргу за період з вересня 2017 року по січень 2018 року на суму 4 357,35 грн та 3% річних в сумі 186,99 грн за прострочення оплати 455 000 грн авансу, нарахованих за період з 18.08.2017 по 22.08.2018, а також в сумі 971,31 грн за прострочення відповідачем оплати 66 020,50 грн за період з 05.09.2017 по 02.03.2018 на суму 1158,30 грн (а.с. 110-112 том І).

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат в сумі 4357,35 грн та 3% річних в сумі 186,99 грн, колегія суддів вважає їх обґрунтованими, а відтак правомірно задоволені судом першої інстанції.

Щодо заявлених 3% річних в сумі 971,31 грн судом встановлено, що ФГ "Золотий Жайвір" при поданні позову 26.02.2018 такі нараховано за період з 05.09.2017 по 02.03.2018, тому суд, здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення 3% річних з суми простроченого боргу 66 020,50 грн за період з 05.09.2017 по 26.02.2017 (день подання позову), дійшов висновку про їх правомірність та обґрунтованість в сумі 949,61 грн. В решті стягнення на суму 27,70 грн слід відмовити, як такі, що безпідставно нараховані.

Беручи до уваги вищенаведене, до задоволення зустрічних позовних вимог підлягають вимоги про стягнення 66 020,50 грн основного боргу, 3 301,02 грн штрафу, 10 357,95 грн пені, 4 357, 95 грн інфляційних втрат та 1136,60 грн річних як такі, що відповідають закону та умовам договору.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про часткове задоволення зустрічного позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Разом з тим, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню в частині задоволення первісних позовних вимог, в решті - залишенню без змін.

Судові витрати.

За змістом ст.123 ГПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 129 ГПК України унормовано, що у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача; у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що в задоволені первісних позовних вимог відмовлено повністю, то судовий збір покладається на первісного позивача.

Враховуючи, що зустрічні позовні вимоги задоволено частково, то відповідно судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд першої інстанції на підставі ч.11 ст. 129 ГПК України звільнив учасників справи від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат, в результаті чого, суд за даним судовим рішенням розподілив судовий збір та стягнув з ФГ "Золотий Жайвір" на користь ТзОВ "Агротрейд ЮА" судовий збір в сумі 4,18 грн (1762,00 -1757,82).

Проте, оскільки апеляційною інстанцією ТзОВ "Агротрейд ЮА" повністю відмовлено у задоволенні його позовних вимог, а відтак понесені ним витрати на сплату судового збору залишаються за ТзОВ "Агротрейд ЮА", та враховуючи що зустрічні позовні вимоги задоволено частково, то відповідно понесені ФГ "Золотий Жайвір" судові витрати на сплату судового збору покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, апеляційна скарга підлягає до задоволення, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись, ст.ст. 269, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.05.2018 у справі № 921/27/18 в частині задоволення первісного позову в частині стягнення з ФГ "Золотий Жайвір" на користь ТзОВ "Агротрейд ЮА" 75 664,59 грн збитків скасувати. В цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. В решті рішення залишити без змін.

Витрати по сплаті позовної заяви покладаються на ТзОВ "Агротрейд ЮА".

В решті рішення залишити без змін.

3. Стягнути з ТзОВ "Агротрейд ЮА" (м. Київ, вул. П.Запорожця, 15 оф. 62, ідентифікаційний код 40466551) на користь ФГ "Золотий Жайвір" (с. Городниця Підволочиського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 35578504) судового бору в розмірі 1 757,82 грн за подання зустрічної позовної заяви.

4. Стягнути з ТзОВ "Агротрейд ЮА" (м. Київ, вул. П.Запорожця, 15 оф. 62, ідентифікаційний код 40466551) на користь ФГ "Золотий Жайвір" (с. Городниця Підволочиського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 35578504) судового бору в розмірі 2 643,00 грн за подання апеляційної скарги.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки передбаченні ст.288 ГПК України.

6. Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді Г.Т. Кордюк

М.І. Хабіб