Рішення

від 15.04.2019 по справі 904/635/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2019м. ДніпроСправа № 904/635/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Гаркуші К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контрактні матеріали", с. Визирка, Лиманський район, Одеська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудомайн", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 328 527,85 грн за договором про надання послуг №30/07 від 30.07.2015

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Давиденко А.О., посвідчення №1260 від 12.03.2018, довіреність від 25.03.2019

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контрактні матеріали" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудомайн" (далі - відповідач) про стягнення 288 900,00 грн заборгованості за надані, але не оплачені послуги; 31 119,65 грн інфляційних втрат; 8 508,20 грн трьох відсотків річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг №30/07 від 30.07.2015, в частині здійснення оплати наданих послуг з забезпечення навантаження вагонів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.03.2019.

26.03.2019 відповідач подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву . В обґрунтування своїх заперечень проти позову він зазначив, що до позовної заяви не додані докази на підтвердження факту надання послуг, а саме: складених, підписаних та скріплених печатками сторін актів надання послуг щодекадно. На думку відповідача, акти наданих послуг, на які посилається позивач, не надають підстав для встановлення наявності заборгованості за договором про надання послуг № 30/07 від 30.07.2015 в сумі 288 900,00 грн, оскільки в них не зазначено, за яким саме договором надавались послуги.

В судовому засіданні 26.03.2019 оголошено перерву до 15.04.2019.

09.04.2019 на електронну пошту господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що доводи відповідача не заслуговують на увагу, оскільки факт надання послуг підтверджується актом надання послуг, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим їхніми печатками. За твердженням позивача, саме акти надання послуг містять відомості про зміст, обсяг та підставу для здійснення господарської операції.

В судове засідання 15.04.2019 з'явився представник відповідача, який заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, представник ТОВ "Контрактні матеріали" був повідомлений про дату, час і місце проведення засідання, що підтверджується протоколом судового засідання від 26.03.2019 та розпискою про призначення засідання на 15.04.2019, про причини неявки не сповістило.

В судовому засіданні 15.04.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Контракті матеріали" (далі - позивач, виконавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Рудомайн" (далі - відповідач, замовник) укладений договір про надання послуг № 30/07 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надавати послуги з забезпечення навантаження зазначених замовником вагонів, а також послуги з обробки напіввагонів проти змерзання вантажу, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги (в редакції п.1 додаткової угоди №1 від 01.11.2015).

У відповідності до п. 2.5. Договору протягом п'яти робочих днів з моменту отримання від виконавця двох екземплярів акта наданих послуг замовник підписує, скріплює їх своєю печаткою і повертає один екземпляр акта виконавця, або у цей же строк відмовляє в підписанні акта шляхом направлення виконавцю письмових заперечень з зазначенням обґрунтованих причини такої відмови.

Згідно з п. 3.1. вартість послуг забезпечення виконавця навантаження одного вагону за взаємною домовленістю сторін на підставі вільних цін складає 270,00 грн (в тому числі ПДВ) за забезпечення відправки одного вагону, незалежно від обсягу наданих послуг по кожному вагону.

За умовами п. 3.4. Договору оплата наданих виконавцем послуг здійснюється замовником протягом 10 календарних днів з дня підписання акта наданих послуг та надання рахунку згідно з п. 2.4., 1.5 Договору шляхом перерахування на поточний рахунок, зазначений в розділі 11 цього договору.

У відповідності до п. 4.2.1 Договору замовник зобов'язаний сплачувати послуги, передбачені п. 4.1 Договору, в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2018. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань за цим договором (пункти 7.1. (в редакції додаткової угоди №5 від 01.12.2017 до договору), 7.2. Договору).

Сторонами також були укладені додаткові угоди № 1 від 01.11.2015, № 2 від 23.11.2016, № 3 від 01.12.2016, № 4 від 01.09.2017, якими, зокрема внесли зміни до Договору щодо вартості послуг.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги з забезпечення навантаження вагонів, що підтверджується такими актами надання послуг:

- № 117 від 31.10.2015 на суму 13 500,00 грн;

- № 139 від 30.11.2015 на суму 23 360,00 грн;

- № 31 від 10.05.2016 на суму 6 400,00 грн;

- № 33 від 12.05.2016 на суму 2 240,00 грн;

- № 46 від 10.06.2016 на суму 9 280,00 грн;

- № 58 від 30.06.2016 на суму 9 920,00 грн;

- № 67 від 31.07.2017 на суму 12 800,00 грн;

- № 10 від 31.01.2017 на суму 90 000,00 грн;

- № 21 від 28.02.2017 на суму 90 000,00 грн;

- № 45 від 31.03.2017 на суму 113 700,00 грн;

- № 52 від 30.11.2017 на суму 115 000,00 грн;

- № 77 від 31.05.2017 на суму 90 000,00 грн;

- № 92 від 30.06.2017 на суму 90 000,00 грн;

- № 122 від 31.07.2017 на суму 90 000,00 грн;

- № 131 від 31.08.2017 на суму 90 000,00 грн;

- № 161 від 30.09.2017 на суму 63 900,00 грн;

- № 188 від 31.10.2017 на суму 50 000,00 грн;

- № 232 від 30.11.2017 на суму 50 000,00 грн;

- № 276 від 26.12.2017 на суму 50 000,00 грн;

- № 20 від 31.01.2018 на суму 50 000,00 грн;

- № 125 від 28.02.2018 на суму 50 000,00 грн;

- № 144 від 15.03.2018 на суму 25 000,00 грн.

Листом вих. № 18/18 від 21.03.2018 (арк.с. 41) відповідач підтвердив наявність заборгованості за надані послуги у розмірі 363 900,00 грн станом на 01.03.2018 і просив позивача розглянути можливість погашення заборгованості, яка утворилася до 31.12.2018, та призупинити виконання зобов'язань з подальшим нарахуванням і виставленням рахунків на оплату послуг з 15.03.2018 на невизначений строк.

Відповідач здійснив часткове погашення заборгованості в загальній сумі 100 000,00 грн згідно з платіжними дорученнями №К00000000325 від 16.08.2018 на суму 20 000,00 грн, №К00000000360 від 14.09.2018 на суму 50 000,00 грн, № К00000000401 від 17.10.2018 на суму 30 000,00 грн, у зв'язку з чим заборгованість відповідача складає 288 900,00 грн.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 про повернення боргу (вих. № 7 від 10.01.2019), в якій вимагав сплатити 288 900,00 грн основного боргу, 17 402,79 грн інфляційних втрат, 6 909,85 грн трьох відсотків річних протягом десяти робочих днів з моменту отримання претензії.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Відповідач не надав доказів оплати наданих послуг в сумі 288 900,00 грн за актами надання послуг № 161 від 30.09.2017 на суму 63 900,00 грн; № 232 від 30.11.2017 на суму 50 000,00 грн; № 276 від 26.12.2017 на суму 50 000,00 грн; № 20 від 31.01.2018 на суму 50 000,00 грн; № 125 від 28.02.2018 на суму 50 000,00 грн; № 144 від 15.03.2018 на суму 25 000,00 грн, доводи позивача щодо наявності основного боргу в сумі 288 900,00 грн шляхом надання належних доказів не спростував.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 288 900,00 грн є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Згідно з п. 5.1. Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та цього договору.

Згідно з ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 31 119,65 грн за загальний період прострочення з жовтня 2017 року по лютий 2019 року, три відсотки річних в сумі 8 508,20 грн за загальний період прострочення з 11.10.2017 по 10.02.2019 (оскільки позивачем не зазначено кінцеву дату нарахування трьох відсотків річних, суд визначає її з урахуванням вказаної відповідачем кількості днів прострочення).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що сума інфляційних втрат за заявлений період становить 32 717,47 грн. Оскільки господарський суд, в силу положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, не може виходити за межі позовних вимог, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі 31 119,65 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних, судом встановлено, що позивач неправильно визначив дату початку періоду прострочення за актами надання послуг № 232 від 30.11.2017, № 20 від 31.01.2018, № 125 від 28.02.2018, № 144 від 15.03.2018, а саме:

- за актом надання послуг № 232 від 30.11.2017: 10.12.2017 є вихідним днем, тому на підставі ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України днем закінчення строку оплати є перший за ними робочий день - 11.12.2017, період прострочення починається з 12.12.2017;

- за актом надання послуг № 20 від 31.01.2018: 10.02.2018 і 11.02.2018 - вихідні дні, тому на підставі ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України днем закінчення строку оплати є перший за ними робочий день - 12.02.2018, період прострочення починається з 13.02.2018;

- за актом надання послуг № 125 від 28.02.2018: 10.03.2018 і 11.03.2018 - вихідні дні, тому на підставі ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України днем закінчення строку оплати є перший за ними робочий день - 12.03.2018, період прострочення починається з 13.03.2018;

- за актом надання послуг № 144 від 15.03.2018: 25.03.2018 є вихідним днем, тому на підставі ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України днем закінчення строку оплати є перший за ними робочий день - 26.03.2018, період прострочення починається з 27.03.2018.

За перерахунком суду сума трьох відсотків річних за заявлений позивачем період становить 9 485,60 грн. Оскільки господарський суд, в силу положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, не може виходити за межі позовних вимог, вимоги позивача в частині стягнення трьох відсотків річних підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі 8 508,20 грн.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд не приймає до уваги, оскільки акти надання послуг, надані позивачем на підтвердження виконання послуг, підписані сторонами і скріплені їхніми печатками. Відповідач не оспорює дійсність зазначених актів та не заперечує факт надання позивачем послуг. Доводи про відсутність щодекадних актів не спростовують обов'язку відповідача сплатити надані послуги відповідно до щомісячних актів надання послуг. Зміст наданих послуг, зазначених у відповідних Актах, відповідає предмету укладеного між сторонами Договору. Відповідач не надав доказів наявності будь-якого іншого укладеного з позивачем договору з аналогічним предметом.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудомайн" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Поштовий, будинок 1, кабінет 430, код ЄДРПОУ 37064892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Контрактні матеріали" (67543, Одеська область, Лиманський район, с. Визирка, вул. Олексія Ставніцера, будинок 60, офіс 32А, код ЄДРПОУ 39227772) основний борг за договором про надання послуг №30/07 від 30.07.2015 в розмірі 288 900,00 грн (двісті вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот гривень 00 копійок), інфляційні втрати в розмірі 31 119,65 грн (тридцять одна тисяча сто дев'ятнадцять гривень 65 копійок), 3% річних в розмірі 8 508,20 грн (вісім тисяч п'ятсот вісім гривень 20 копійок), судовий збір в розмірі 4 927,92 грн (чотири тисячі дев'ятсот двадцять сім гривень 92 копійки).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.04.2019.

Суддя А.Є. Соловйова