Постанова

від 11.04.2019 по справі 05/5026/1980/2012

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2019 р. Справа№ 05/5026/1980/2012

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.

у присутності представників сторін:

від ОСОБА_2: ОСОБА_3 - довіреність № 2411 від 19.11.18

від АТ "Укрексімбанк": Охріменко Р.О. - довіреність №010-00/4052 від 19.09.17

арбітражний керуючий Новосельцев В.П. - посвідчення № 1920 від 01.06.2018

розглянувши апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Райагробуд" арбітражного керуючого Новосельцева В.П. на ухвалу господарського суду Черкаської області від 02.11.2018 року

у справі № 05/5026/1980/2012 (суддя Хабазня Ю.А.)

за заявою ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Райагробуд"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.11.2018 року у справі № 05/5026/1980/2012, серед іншого, задоволено частково скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі його філії у м. Черкасах на дії (бездіяльність) ліквідатора, усунуто арбітражного керуючого Новосельцева В.П. від виконання обов'язків банкрута ТОВ "Корпорація "Райагробуд", зобов'язано останнього виконувати повноваження ліквідатора до призначення на відповідну посаду іншого арбітражного керуючого.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, арбітражний керуючий Новосельцев В.П. звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 02.11.2018 року та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі його філії у м. Черкасах, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, а також порушення норм матеріального права та процесуального права.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 24.01.2019 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2019 року для розгляду справи № 05/5026/1980/2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Пантелієнко В.О.

Ухвалою суду від 24.01.2019 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу № 05/5026/1980/2012 за апеляційною скаргою ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Новосельцева В.П. на ухвалу господарського суду Черкаської області від 02.11.2018 року.

Ухвалою суду від 24.01.2019 року відкладено розгляд справи на 14.02.2019 року на підставі ст. 216 ГПК України.

Ухвалою суду від 14.02.2019 року відкладено розгляд справи на 28.02.2019 року на підставі ст. 216 ГПК України.

В судовому засіданні 28.02.2019 року оголошено перерву у справі до 21.03.2019 року на підставі ст. 216 ГПК України.

Ухвалою суду від 21.03.2019 року відкладено розгляд справи на 04.04.2019 року на підставі ст. 216 ГПК України.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Новосельцева В.П. надійшли додаткові обґрунтування до апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Черкаської області від 02.11.2018 року у справі №05/5026/1980/2012, до яких додано низку доказів на підтвердження викладених в апеляційній скарзі обставин.

Ухвалою суду від 04.04.2019 року відкладено розгляд справи на 11.04.2019 року на підставі ст. 216 ГПК України та зобов'язано ліквідатора ТОВ "Корпорація "Райагробуд" арбітражного керуючого Новосельцева В.П. надати суду докази надсилання додаткових обґрунтувань до апеляційної скарги іншим учасникам провадження у справі у відповідності до вимог ч. 2 ст. 266 ГПК України.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від скаржника на виконання вимог ухвали суду надійшли докази на підтвердження отримання додаткових обґрунтувань до апеляційної скарги представниками АТ "Укрексімбанк", ГУ ДФС у Черкаській області та ОСОБА_2, а від АТ "Укрексімбанк" - заперечення проти прийняття відповідних додаткових обґрунтувань до апеляційної скарги.

В судове засідання 11.04.2019 року з'явилися представники ініціюючого кредитора - ОСОБА_2, заявника - АТ "Укрексімбанк", а також апелянт - ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Новосельцев В.П.

Колегія суддів приймає подані додаткові обґрунтування до апеляційної скарги з доданими до них документами та долучає їх до матеріалів справи, оскільки більша частина доданих доказів міститься в матеріалах справи, а інші докази, які в матеріалах справи відсутні, в свою чергу, не є новими доказами по справі, оскільки, за твердженням арбітражного керуючого та представника ініціюючого кредитора, були доведені ліквідатором до відома комітету кредиторів боржника та були відомі банку під час проведення засідань комітету кредиторів, які відбулись за участю його представника, на яких, зокрема, було вирішено питання затвердження складу ліквідаційної маси ТОВ "Корпорація "Райагробуд", взяття до відома поточних звітів ліквідатора під час виконання своїх повноважень, а також подальших дій у ліквідаційній процедурі.

Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Новосельцев В.П. та представник ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 02.11.2018 року у справі №05/5026/1980/2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні скарги банку на дії (бездіяльність) ліквідатора.

Представник АТ "Укрексімбанк" проти вимог ліквідатора, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За викладених обставин, оскільки явка учасників сторін обов'язковою не визнавалась, матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, враховуючи належне повідомлення учасників провадження у справі про судове засідання, за відсутності клопотань з їх боку, беручи до уваги те, що відкладення є правом суду, а не обов'язком, з метою безпідставного затягування розгляду справи колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників боржника, за наявними у ній матеріалами.

11.04.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Черкаської області від 02.11.2018 року у даній справі - скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду Черкаської області перебуває справа № 05/5026/1980/2012 про банкрутство ТОВ "Корпорація "Райагробуд", провадження у якій порушено ухвалою суду від 28.12.2012 року за заявою ОСОБА_2

Строк процедури розпорядження майном боржника неодноразово продовжувався, зокрема ухвалами суду від 07.08.2013 року, від 17.12.2013 року, від 04.04.2014 року та від 07.08.2014 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Ухвалою суду від 23.12.2014 року введено процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено керівника боржника Норченка А.С., розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Новосельцева В.П..

Ухвалою суду від 30.04.2015 року звільнено керівника підприємства керуючого санацією Норченка А.С. та призначено на посаду керуючого санацією арбітражного керуючого Новосельцева В.П.

Постановою господарського суду Черкаської області від 02.06.2016 року боржника визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Новосельцева В.П.

Відповідне повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури опубліковано на сайті Вищого господарського суду України 03.06.2016 року за №32166 та 10.06.2016 року за №32441.

19.07.2016 року відбулися збори комітету кредиторів (за участю представника АТ "Укрексімбанк") на яких, в тому числі, вирішено питання про погодження організатора аукціону ТБ "Міжрегіональний біржовий центр".

15.08.2016 року між боржником та організатором аукціону укладено договір №3-1/16 на виконання послуг щодо проведення аукціону з продажу майна.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.08.2016 року визнано ТБ "Міжрегіональний біржовий центр" учасником провадження у справі про банкрутство боржника у якості організатора аукціону.

Ухвалою суду від 30.03.2017 року задоволено заяву боржника і надано згоду на продаж майна ТОВ "Корпорація "Райагробуд", що є предметом забезпечення вимог АТ "Укрексімбанк".

07.04.2017 року між ліквідатором банкрута та організатором аукціону укладено новий договір №3-1-1/16-17 на виконання послуг щодо організації проведення аукціону з продажу майна/на проведення аукціону з продажу ЦМК/. Зокрема, до цього договору додано перелік майна, яке підлягає продажу та визначено крок аукціону 500000 грн.

12.04.2017 року за №42055 на сайті Вищого господарського суду України опубліковано Оголошення про проведення аукціону з продажу майна на аукціоні 17.05.2017 року - 17.05.2017 року (продаж ЦМК, продаж майна проводиться вперше, початкова вартість продажу складає 147 401 281,86 грн.).

26.04.2017 року за №42423 на сайті Вищого господарського суду України опубліковано Повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна на аукціоні 17.05.2017 року - 17.05.2017 року, відповідно до якого аукціон визнано таким, що не відбувся у зв'язку з відсутністю заяв.

26.04.2017 року за №42424 на сайті Вищого господарського суду України опубліковано Повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна (додаткове) на аукціоні 17.05.2017 року - 17.05.2017 року, відповідно до якого аукціон визнано таким, що не відбувся у зв'язку з відсутністю заяв.

15.05.2017 року укладено новий договір №3-2/16-17 на виконання послуг щодо організації проведення аукціону з продажу майна (проведення повторного аукціону з продажу ЦМК). Зокрема, до цього договору додано перелік майна, яке підлягає продажу та визначено крок аукціону 500000 грн.

15.05.2017 року за №42860 на сайті Вищого господарського суду України опубліковано Оголошення про проведення аукціону з продажу майна на аукціоні 14.06.2017 року - 14.06.2017 року, згідно з яким проводиться повторний аукціон з реалізації цілісного майнового комплексу банкрута, початкова вартість продажу: 117 921 025,49 грн., без ПДВ, початкову вартість продажу знижено на 20 відсотків щодо початкової вартості попереднього аукціону відповідно до статті 65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості майна у відповідності до статей 64, 65 та 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

06.06.2017 року за №43447 на сайті Вищого господарського суду України опубліковано Повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна на аукціоні 14.06.2017 року - 14.06.2017 року, відповідно до якого аукціон визнано таким, що не відбувся у зв'язку з відсутністю заяв.

08.06.2017 року укладено четвертий договір №3-3/16-17 на виконання послуг щодо організації проведення аукціону з продажу майна (проведення другого повторного аукціону).

08.06.2017 року за №43559 на сайті Вищого господарського суду України опубліковано Оголошення про проведення аукціону з продажу майна на аукціоні 11.07.2017 року - 11.07.2017 року. Згідно з оголошенням проводиться другий повторний аукціон з реалізації цілісного майнового комплексу банкрута, початкова вартість продажу: 94 336 820,39 грн., без ПДВ, початкову вартість продажу знижено на 20 відсотків щодо початкової вартості попереднього аукціону відповідно до статті 65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості майна у відповідності до статей 64, 65 та 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". До складу майна включено автомобіль КАМАЗ 53229С,автобус КАВ З3271,автомобіль САЗ 3507.

11.07.2017 року складено протокол проведення аукціону з продажу майна банкрута , відповідно до якого переможцем аукціону з продажу майна боржника у вигляді ЦМК визнано ОСОБА_8, який запропонував найвищу ціну.

14.07.2017 року за №44499 на сайті Вищого господарського суду України опубліковано Повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна на аукціоні 11.07.2017 року - 11.07.2017 року (ціна продажу ЦМК - 2 336 820,39 грн., переможець - фізична особа).

У вересні 2017 року АТ "Укрексімбанк" звернулось до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Новосельцева В.П., в якій, з урахуванням додаткових пояснень до заяви, просить визнати неналежним виконання останнім обов'язків ліквідатора банкрута, усунути його від їх виконання та призначити нового ліквідатора у справі, посилаючись на виявлені порушеннями вимог Закону про банкрутство під час підготовки та проведення аукціону, сукупність яких, на думку банку, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними, а також усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Корпорація "Райагробуд" арбітражного керуючого Новочельцева В.П. та призначення нового ліквідатора.

Так, в обґрунтування поданої заяви представник банку зазначає, що частина майна, яка належить банкруту на праві власності, не була включена до ліквідаційної маси і не була реалізована в установленому Законом про банкрутство порядку, зокрема: 12/25 частини житлового будинку по вул. Гоголя, 453 в м. Черкаси; жилий будинок з надвірними спорудами по вул. Гоголя, 322 в м. Черкаси; магазин по вул. Гоголя, 471 в м. Черкаси; транспортні засоби САЗ 3502, 1986 року випуску, шасі НОМЕР_2 і ГАЗ 52, 1990 року випуску, шасі НОМЕР_1.

Крім того, ліквідатор банкрута не виконав вимоги ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство, а саме: не припинив договори оренди майна банкрута до продажу заставного майна та не вжив заходів, спрямованих на його повернення від третіх осіб, а також перешкодив реалізації АТ "Укрексімбанк" прав іпотекодержателя шляхом ненадання допуску до перевірки заставного майна, надання недостовірної інформації щодо осіб, у володінні і користуванні (оренді) яких воно знаходиться, у зв'язку з чим заставний кредитор не міг прийняти рішення про свою участь в проведенні аукціону.

За твердженням заявника, інформація, надана ліквідатором банкрута організатору аукціону і надалі розміщена в оголошенні про виставлене на продаж майно банкрута, є недостовірною і неповною, а інформація в повідомленні організатора аукціону про результати проведення другого повторного аукціону від 11.07.2017 про те, що на його адресу скарг та зауважень не надходило, не відповідає дійсності.

Також банк вказує, що здійснення публікацій на сайті Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України 08.06.2017 року та 12.06.2017 року оголошень про другий повторний аукціон за відсутності у ліквідатора банкрута на це повноважень, є порушенням ст. 38 Закону про банкрутство, оскільки установлений постановою від 02.06.2016 року строк її проведення закінчився 02.06.2017 року і був продовжений судом лише 15.06.2017 року.

На думку заявника, ліквідатором банкрута при визначенні організатора аукціону не було проведено конкурсу "в розумінні академічного тлумачного словника української мови", який передбачає участь не менше двох учасників і дотримання принципу змагальності (єдиним заявником на участь була ТБ "Міжрегіональний біржовий центр"), ліквідатором банкрута не перевірено наявність у товарної біржі достатнього (не менш як три роки) досвіду проведення аукціонів.

Окрім наведеного, як на підставу для визнання аукціону недійсним, банком зазначено, що ліквідатором банкрута невірно визначено початкову вартість майна, що, в свою чергу, призвело до невірного визначення початкової вартості ЦМК повторного та другого повторного аукціонів, а також невірного визначення та сплати суми гарантійного внеску; порушено вимоги ч.4 ст.66 Закону про банкрутство щодо зміни кроку аукціону; а також у порушення вказівок постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 року у цій справі не затверджено реєстру вимог кредиторів після відкриття ліквідаційної процедури, у зв'язку з чим не обрано легітимного комітету кредиторів та прийняті ним рішення є нелегітимними.

За наслідками розгляду поданої скарги, ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.11.2018 року у справі № 05/5026/1980/2012, серед іншого, задоволено частково скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі його філії у м. Черкасах на дії (бездіяльність) ліквідатора, усунуто арбітражного керуючого Новосельцева В.П. від виконання обов'язків банкрута ТОВ "Корпорація "Райагробуд", зобов'язано останнього виконувати повноваження ліквідатора до призначення на відповідну посаду іншого арбітражного керуючого.

Вказана ухвала мотивована наявністю встановлених судом першої інстанції порушень ліквідатором вимог Закону про банкрутство, які є підставою для усунення його від виконання своїх обов'язків.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд, серед іншого, виходив з наступного:

- ліквідатор банкрута відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство не прийняв до свого відання майно боржника;

- в порушення ч. 1 ст. 44 Закону про банкрутство на час укладення договору від 15.08.2016 року з організатором аукціону ліквідатором банкрута не було здійснено оцінку майна - її було здійснено лише станом на 02.11.2016 року. При цьому, як зазначив суд, за відсутності в матеріалах справи балансу банкрута (як результат проведеної інвентаризації і як документ, який вказує на фінансові складові боржника як цілісного майнового комплексу) у ліквідатора банкрута відсутній склад цілісного майнового комплексу;

- порушення ліквідатором ст. 42 Закону про банкрутство, а саме: не включення до складу майна, яке підлягає реалізації, зокрема: нерухоме майно, право власності на яке зареєстровано за ТОВ "Корпорація "Райагробуд", право на земельні ділянки у м. Черкаси; майно, що знаходиться на земельній ділянці по вул. Козацька 1/1 у м. Черкаси; за адресою по вул. Гоголя, 453, м. Черкаси; дебіторську заборгованість на суму 20,5 тис. грн.;

- у порушення ч. 1 ст. 43 Закону про банкрутство ліквідатором банкрута невірно визначено сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів, і, як наслідок, початкову вартість банкрута. Так, за твердженням суду, в оголошені від 12.04.2017 року про призначення першого аукціону на 17.05.2017 року початкову вартість визначено 147 401 281,86 грн., в той час як підрахунок усіх визнаних ухвалами суду на момент публікації оголошення вимог кредиторів складає 147 402 428,86 грн.;

- в порушення ч. 3 ст. 10 Закону України "Про іпотеку", п. 1 ч. 2, ч. 3 ст.98 Закону про банкрутство ліквідатор банкрута не надав негайно на вимогу іпотекодержателя фізичний доступ до предмета іпотеки;

- в порушення ч. 1 ст. 59 Закону про банкрутство оголошення про проведення аукціону не містить відомостей про можливість зниження ціни на тому ж аукціоні та у порушення ч. 4 ст. 66 наведеного Закону не забезпечено права потенційного покупця мати усю необхідну інформацію про об'єкт продажу;

Решту доводів і доказів судом першої інстанції було відхилено як такі, що не мають значення для вирішення спору по суті заявлених вимог та не доводять наявність обставин, з якими закон пов'язує можливість визнання результатів аукціону з продажу майна боржника недійсними і, як наслідок, визнання неналежним дій ліквідатора у справі і подальше усунення останнього.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали, колегія суддів не може погодитись з даними висновками місцевого господарського суду та вбачає підстави для її скасування з огляду на наступне.

Згідно із частиною 4 статті 42 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється у порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Частинами 1, 2 статті 43 Закону про банкрутство визначено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Відповідно до частини 5 статті 44 Закону про банкрутство ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі, якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Згідно з частиною 1 статті 49 Закону про банкрутство продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Статтями 65, 66 Закону про банкрутство передбачено, що вперше аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону. У разі закінчення аукціону без визначення переможця проводиться повторний аукціон зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків та з можливістю подальшого зниження початкової вартості на самому аукціоні, але не нижче, ніж до граничної вартості, - 50 відсотків початкової вартості. При цьому, про наведене зазначається у відповідному оголошенні. Другий повторний аукціон проводиться зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків від вартості першого повторного аукціону та за відсутності бажаючих укласти договір початкова вартість знижується на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Можливості проведення третього повторного аукціону Законом не передбачено.

Відповідно до частини 3 статті 55 Закону про банкрутство результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані у судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Отже, підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом про банкрутство, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Таким чином, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання організатором аукціону вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

Щодо помилковості тверджень суду про неприйняття ліквідатором до свого відання майна боржника.

Станом на 02.06.2016 року на момент визнання ТОВ "Корпорація "Райагробуд" банкрутом все майно банкрута перебувало у віданні керуючого санацією арбітражного керуючого Новосельцева В.П., який і був призначений ліквідатором банкрута.

02.06.2016 року ліквідатором ТОВ "Корпорація "Райагробуд" видано наступні накази:

- наказ №01/2016 від 02.06.2016 року про покладення обов'язків ліквідатора;

- наказ №02/2016 від 02.06.2016 року про закінчення технологічного циклу;

- наказ №03/2016 від 02.06.2016 року про використання єдиного банківського рахунку.

Зазначена інформація була донесена до відома банку на зборах комітету кредиторів та з листів ліквідатора на адресу банку за зверненням останнього: від 05.08.2016 року № 02-03/990; від 06.02.2017 року № 01-01/2017; від 23.06.2017 року № 01-04/2017.

Зі змісту вищевказаних наказів вбачається, що ліквідатор після свого призначення 02.06.2016 року почав виконувати повноваження ліквідатора ТОВ "Корпорація "Райагробуд", закінчив технологічний цикл з виготовлення продукції, а також те, що в ліквідаційній процедурі використовувався лише один рахунок, з якого здійснювалися виплати кредиторам, а також інші платежі.

Майно банкрута було прийнято арбітражним керуючим Новосельцевим В.П. відповідно до акту приймання-передачі майна від 30.04.2015 року у процедурі санації боржника після призначення арбітражного керуючого Новосельцева В.П. керуючим санацією.

Факт прийняття майна від керівника ТОВ "Корпорація "Райагробуд" є фактом прийняття ліквідатором майна банкрута до свого відання.

Щодо прийняття документів від попереднього керівника, а також передачі майна банкрута в оренду слід зазначити, що згідно акту приймання-передачі від 30.04.2015 року (керуючому санацією) ліквідатору були передані документи банкрута наявні в попереднього керівника, в тому числі і договори оренди нерухомого та рухомого майна банкрута, що розміщене за адресою: с.Червона Слобода, вул. Чкалова, 15: Договір оренди № 04/04 нерухомого майна від 04.01.2007 року, укладений між ТОВ "Корпорація "Райагробуд" та ДП "Райагробудсервіс" ЧБМВК "Райагробуд"; Договір оренди № 04/04 рухомого майна від 04.01.2007 року, укладений між ТОВ "Корпорація "Райагробуд" та ДП "Райагробудсервіс" ЧБМВК "Райагробуд".

Орендарем майна була виключно юридична особа ПП "Райагробудсервіс" як правонаступник усіх прав та обов'язків ДП "Райагробудсервіс" ЧБМВК "Райагробуд".

Згідно витягу з ЄДР щодо ПП "Райагробудсервіс", код 32089928, вказане підприємство є правонаступником Дочірнього підприємства "Райагробудсервіс" Черкаського будівельно-монтажного виробничого кооперативу "Райагробуд", код 32089928, місцезнаходження: 19604 Черкаська, обл., Черкаський р-н, с.Червона Слобода, вул. Чигиринське шосе, 24. ПП "Райагробудсервіс" не перебуває у стані припинення та здійснює господарську діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Під час розгляду скарги банку, на підтвердження виконання договорів оренди від 2007 року суду надані виписки по рахунку банкрута, який згідно наказу № 03/2016 від 02.06.2016 року використовувався для проведення ліквідаційної процедури (єдиний рахунок).

На засіданні комітету кредиторів від 03.11.2016 року комітету кредиторів, в тому числі і заставного кредитора АТ "Укрексімбанк", було доведено до відома про те, що між банкрутом і ПП "Райагробудсервіс" продовжено дію раніше укладених договорів оренди частини майна (рухоме та нерухоме) згідно договорів від 2007 року, яке знаходиться по вул. Чкалова, 15 в с. Червона Слобода.

Заперечення від комітету кредиторів чи заставного кредитора не надходили.

Така юридична особа як ПП "Завод будівельних матеріалів "Корпорація "Райагробуд" кошти за оренду майна не сплачувала. Підтвердженням цього є копія виписки по рахунку банкрута, в якому відсутні платежі по оренді майна від контрагента ПП "Завод будівельних матеріалів "Корпорація "Райагробуд".

Посилання банку на договір оренди майна від 2008 року між ТОВ "Корпорація "Райагробуд" та ПП "Завод будівельних матеріалів "Корпорація "Райагробуд" колегія суддів вважає безпідставними, оскільки на час відкриття ліквідаційної процедури і у попередній процедурі санації боржника відсутні докази, що договір був діючим, а майно боржника перебувало в оренді у даної юридичної особи.

Крім того, ПП "Завод Будівельних матеріалів "Корпорація "Райагробуд" постановою господарського суду Черкаської області від 16.07.2013 року у справі №925/1022/13 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.05.2015 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута. Ліквідовано ПП "Завод Будівельних матеріалів "Корпорація "Райагробуд" як юридичну особу. Додатковим підтвердженням припинення юридичної особи є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ПП "Завод Будівельних матеріалів "Корпорація "Райагробуд".

Відтак, на момент відкриття ліквідаційної процедури відносно ТОВ "Корпорація "Райагробуд", таку юридичну особу як ПП "Завод Будівельних матеріалів "Корпорація "Райагробуд" було припинено.

Таким чином, дані обставини додатково підтверджують відсутність сплати коштів саме від ПП "Завод Будівельних матеріалів "Корпорація "Райагробуд" як орендаря рухомого та нерухомого майна банкрута.

Крім того, в обґрунтування порушення абз. 2 ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство судом зазначено про те, що у справі відсутні відомості про прийняття усіх документів від Норченка А.С.

Підтвердженням прийняття документів є акт приймання-передачі від 30.04.2015 року ще на стадії санації боржника.

Акт приймання-передачі документів від 30.04.2015 року, який міститься в матеріалах справи є належним та допустимим доказом прийняття всіх наявних документів від керівника.

Що стосується припинення повноважень керівника Норченко А.С., зокрема 21.05.2015 року при підписанні Повідомлення про початок будівельних робіт по вул. Гоголя, 322 в м. Черкаси, то згідно пояснень ліквідатора, підприємство перебувало у стадії санації та проводило господарську діяльність відповідно до норм діючого законодавства та його статутних документів. За своєю статутною діяльністю підприємство здійснювало організацію будівництва і будівництво будівель виконуючи функції замовника будівництва. Фактичне будівництво організовується та здійснюється генеральним підрядником, якому переданий будівельний майданчик. Директор підприємства Норченко А.С. був керуючим санацією, а після припинення його повноважень як керуючого санацією він виконував функції виконавчого директора боржника для забезпечення функцій замовника будівництва.

Відповідно до ст. 38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що Закон про банкрутство не передбачає вичерпного переліку дій ліквідатора як для прийняття до свого відання майна боржника так і для збереження чи завершення ліквідаційної процедури. Визначені тільки основні дії, що дозволяють сформувати ліквідаційну масу та задовольнити вимоги кредиторів.

Тому місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про порушення абз. 2 ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство щодо відсутності доказів про прийняття ліквідатором майна боржника до свого відання, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, підтвердженням прийняття документів є Акт приймання-передачі документів від 30.04.2015 року, який міститься в матеріалах справи, і є достатнім, належним та допустимим доказом прийняття майна боржника від керівника. При цьому судом, не зазначено, які саме документи ліквідатором не було прийнято, а також які саме документи необхідно було прийняти.

З аналізу вищезазначених обставин судова колегія дійшла висновку, що ліквідатором доведено обставини прийняття документів, прийняття до свого відання майна банкрута та його збереження, що в свою чергу спростовує посилання суду першої інстанції про порушення ліквідатором норм абз. 2 ч. 2 ст.41 Закону про банкрутство.

Щодо порушення ч. 1 ст. 44 Закону про банкрутство, а саме: на час укладення договору 15.08.2016 року з організатором аукціону ліквідатором не було здійснено оцінку майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

У відповідності до норм Закону та з метою визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута ліквідатором було опубліковано відповідне оголошення у засобах масової інформації.

Так, 19.07.2016 року відбулися збори комітету кредиторів на яких:

1. Прийнято до відома поточний звіт ліквідатора ТОВ "Корпорація "Райагробуд" арбітражного керуючого Новосельцева В.П. станом на 18.07.2016 року;

2.Встановлено ліквідатору ТОВ "Корпорація "Райагробуд" арбітражному керуючому Новосельцеву В.П. грошову винагороду в розмірі 5 (п'яти) мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

3. Залучено на платній основі та на підставі цивільно-правових договорів бухгалтера (з оплатою послуг 1 мінімальна заробітна плата) та юрисконсульта (з оплатою послуг 1 мінімальна заробітна плата) у справі про банкрутство ТОВ "Корпорація "Райагробуд".

4. Погоджено товарну біржу "Міжрегіональний біржовий центр" (вул. Олени Телігн, З, м. Київ, 04112) організатором проведення аукціону з продажу майна банкрута ТОВ "Корпорація "Райагробуд".

5. Зобов'язано ліквідатора ТОВ "Корпорація "Райагробуд" арбітражного керуючого Новосельцева В.П. звернутися до господарського суду з клопотанням про залучення організатора проведення аукціону товарну біржу "Міжрегіональний біржовий центр" (вул. Олени Теліги, 3, м. Київ, 04112) як учасника справи про банкрутство ТОВ "Корпорація "Райагробуд".

6. Погоджено ліквідатору залучення на договірній основі суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Аргумент ЕРА" (вул. Магнітогорська, 1Б, оф. 119, м. Київ, 02660, код ЄДРПОУ 39450135) як суб'єкта для проведення незалежної оцінки та визначення вартості майна банкрута ТОВ "Корпорація "Райагробуд" в тому числі і як цілісного майнового комплексу.

7. Ліквідатору забезпечити збереження майна банкрута ТОВ "Корпорація "Райагробуд" шляхом організації на договірній основі цілодобової охорони (охоронна фірма чи найманий сторожів), передачі майна на відповідальне зберігання та в оренду у відповідності до норм діючого законодавства України.

Укладення договору з організатором аукціону було необхідною умовою виконання ухвали господарського суду Черкаської області від 11.08.2016 року при розгляді клопотання ліквідатора про визнання організатора аукціону учасником провадження у справі.

Зокрема, п. 3 резолютивної частини ухвали суду від 11.08.2016 року судом зазначено про те, що учасникам провадження у справі про банкрутство до дня засідання надати суду документи, що підтверджують повноваження представника (довіреність, паспорт, на керівника - наказ), а також: ліквідатору банкрута - докази обставин, передбачених ст. 44, абз. 2, 3 ч. 6 ст. 49, ст. 51 Закону про банкрутство, зокрема, договір з організатором аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 43, ч. 1 ст. 44 оцінка майна банкрута повинна бути проведена до початку оприлюднення оголошення про проведення аукціону, що і було ліквідатором зроблено (копії висновків про проведення оцінки містяться в матеріалах справи).

При цьому, необхідно зазначити, що Закон про банкрутство не зобов'язує ліквідатора в обов'язковому порядку на час укладення договору з організатором аукціону провести оцінку майна.

В розумінні ч. 1 ст. 44 Закону про банкрутство порушенням є реалізація майна банкрута без проведення інвентаризації та оцінки.

Водночас, всупереч ч. 1 ст. 44 Закону про банкрутство, суд першої інстанції невірно встановив обставини справи, що призвело до помилкового висновку, що на початок продажу майна ліквідатор банкрута не мав чітко визначеного складу майна та його оцінки.

Такий висновок судом було зроблено у зв'язку із встановленням та застосуванням поняття "час початку продажу майна", який місцевим судом було помилково визначено як час укладання договору про організацію аукціону 15.08.2016 року, що не відповідає вимогам законодавства.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом першої інстанції було також встановлено порушення ліквідатором ст. 11, 13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" під час виконання ним своїх повноважень.

Відповідно ст. ст. 11, 12, 13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємства зобов'язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Підприємства, що контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов'язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев'яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди. Звітний період для складання фінансової звітності про виконання бюджетів визначається Бюджетним кодексом України. Перший звітний період новоствореного підприємства може бути менш як 12 місяців, але не більш як 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду, що "за відсутністю балансу у ліквідатора банкрута, був відсутній склад цілісного майнового комплексу", оскільки відповідно до понять та термінів, а також застосовуючи аналогію в законодавстві стосовно Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 29.12.2010 року № 1954, цілісний майновий комплекс - це об'єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку виділяються в самостійні об'єкти.

На підставі матеріалів інвентаризації і після затвердження результатів інвентаризації складається пооб'єктні переліки майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства.

Судом встановлено, що ліквідатором були виконані всі дії для формування цілісного майнового комплексу як ліквідаційної маси банкрута шляхом проведення ліквідаційної процедури та формування ліквідаційної маси.

Виходячи з норм ст. ст. 11, 12, 13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ліквідатор, як керівник боржника, повинен подавати звітність до відповідних державних органів, зокрема органів ДПІ та статистики.

Такий фінансовий звіт (баланс як цілісного майнового комплексу) станом на 31.12.2016 року, тобто після проведення інвентаризації та оцінки подано до ГУ ДФС у Черкаській області, а також станом на 31.03.2017 року (на момент проведення першого аукціону) подано до ГУ статистики у Черкаській області, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відтак, при винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції невірно застосував норми ч. 1 ст. 14 ГПК України та ст.ст. 11, 12, 13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Щодо порушення ліквідатором ст. 42 Закону про банкрутство в частині формування складу ліквідаційної маси та не включення до нього майна боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію майна банкрута.

Як вбачається з матеріалів справи ліквідатором проведено дві інвентаризації (після визнання боржника банкрутом), а також безпосередньо перед проведенням аукціону.

Документами, які підтверджують проведення інвентаризації майна банкрута та формування ліквідаційної маси є: наказ № 04/2016 від 24.06.2016 року, наказ від 08.07.2016 року про продовження терміну проведення інвентаризації, 2 (два) інвентаризаційних описи запасів від 29.07.2016 року, протокол інвентаризаційної комісії від 29.07.2016 року, інвентаризаційний опис необоротних активів від 29.07.2016 року, акт № 1 інвентаризації наявності грошових документів, бланків документів суворої звітності від 29.07.2016 року, акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 29.07.2016 року, наказ № 06/2016 про проведення інвентаризації від 26.12.2016 року, протокол інвентаризаційної комісії від 30.12.2016 року, інвентаризаційний опис запасів від 30.12.2016 року, акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 30.12.2016 року, акт № 1 про результати інвентаризації грошових коштів від 30.12.2016 року, 3 (три) інвентаризаційних описи необоротних активів від 30.12.2016 року.

На момент проведення інвентаризації з 29.06.2016 року по 29.07.2016 року ліквідатором було встановлено, що в реєстрі прав власності на нерухоме майно (архівна складова частина Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) наявне майно, яке зареєстроване за банкрутом ТОВ "Корпорація "Райагробуд":

1. 12/25 частини житлового будинку по вул. Гоголя, 453 в м. Черкаси;

2. магазин по вул. Гоголя, 471 в м. Черкаси (реєстраційний номер 10651420);

3. незавершене будівництво, нежитлові приміщення у м. Черкаси, вул. Гоголя, 453 (реєстраційний номер 16785736);

4. будинок у м. Черкаси по вул. Гоголя, 320 (реєстраційний номер 11526436);

5. жилий будинок з надвірними спорудами по вул. Гоголя, 322 в м. Черкаси (реєстраційний номер 11682271);

6. об'єкт по вул. Гоголя, 453, м.Черкаси (реєстраційний номер 16785736);

7. об'єкт по вул. Гоголя, 453, м.Черкаси (реєстраційний номер 10827071).

З метою перевірки фактичної наявності вищезазначеного майна, ліквідатором з уповноваженим представником здійснено виїзд за адресами: вул. Гоголя, 471 в м. Черкаси, вул. Гоголя, 453 в м. Черкаси, вул. Гоголя, 320, вул. Гоголя, 322 в м. Черкаси та встановлено відсутність нерухомого майна, зазначеного в реєстрі прав власності на нерухоме майно, про що складено акти за №1-3 від 01.07.2016 року.

За адресою вул. Гоголя, 320 в м. Черкаси на території Черкаської міської ради розташована земельна ділянка кадастровий номер 7110136400:02:029:003, яка 19.01.2009 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки була відчужена ТОВ "Корпорація "Райагробуд" на користь ПП "Ліпона", тобто продаж здійснено за чотири роки до порушення справи про банкрутство ТОВ "Корпорація "Райагробуд".

Крім того, підтвердженням відсутності майна є довідки КП "Черкаське ООБТІ" від 12.10.2017 року № 539/13.

Згідно довідки від 28.02.2013 року за підписом директора КП "Черкаське ООБТІ" ОСОБА_11 встановлено, що за матеріалами інвентаризаційної справи № 911, згідно акту від 15.11.2006 року та листа ТОВ "Корпорація "Райагробуд" № 28 від 28.02.2013 року одноповерховий будинок по вул. Гоголя, 453 в м. Черкаси знесений.

З листа ТОВ "Корпорація "Райагробуд" № 28 від 28.02.2013 року також встановлено, що за ТОВ "Корпорація "Райагробуд" права власності на будь-які об'єкти нерухомості в новозбудованому багатосекційному багатоповерховому житловому будинку за адресою вул. Гоголя, 453 в м. Черкаси не зареєстровано.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав па нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 99234220 від 04.10.2017 року за адресою: вул. Гоголя, 453 встановлено, що рішенням Черкаської міської ради від 28.09.2007 року № 1273 затверджено акт державної приймальної комісії від 30.08.2007 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта "Багатосекційний багатоповерховий житловий будинок по вул. Гоголя, 453". Крім цього, даною довідкою підтверджено, що ухвалою Соснівського райсуду від 29.04.2010 року накладено арешт на 12/25 частин житлового будинку з відповідною частиною, що належить ТОВ "Корпорація "Райагробуд" (фактично знесено, на цьому місці побудовано багатоповерховий будинок).

Відтак, за вказаною адресою відсутні такі об'єкти як: 12/25 частини житлового будинку по вул. Гоголя, 453 в м. Черкаси, незавершене будівництво, нежитлові приміщення у м. Черкаси, вул. Гоголя, 453 (реєстраційний номер 16785736), об'єкт по вул. Гоголя, 453. м. Черкаси (реєстраційний номер 16785736).

Тобто, на момент відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ТОВ "Корпорація "Райагробуд" на місці об'єктів нерухомості, а саме: 12/25 частини житлового будинку по вул. Гоголя, 453 в м. Черкаси та магазину по вул. Гоголя, 471 в м. Черкаси знаходиться багатосекційний багатоповерховий житловий будинок, адреса якого: вул. Гоголя, 453 в м.Черкаси, який не належить боржнику.

Вказані обставини вказують на те, що банкрут не є власником частини житлового будинку по вул. Гоголя, 453 в м. Черкаси та магазину по вул. Гоголя, 471 в м. Черкаси. Крім того, жилий будинок з надвірними спорудами по вул. Гоголя, 322 в м. Черкаси фізично відсутній, а тому підстави для включення даного об'єкту нерухомості до ліквідаційної маси у ліквідатора відсутні. Правомірність знесення житлового будинку підтверджується повідомленням про початок виконання будівельних робіт/про зміну даних у повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 21.05.2015 року.

Щодо прав на земельні ділянки: по вул. Козацька, 1/1 (кадастровий номер: 7110136400:01:013:0016); по вул. Козацька, 1/1 (кадастровий помер: 7110136400:01:0Т 3:0010); по вул. Гоголя, 322; по вул. Гоголя, 453; по вул. Орджонікідзе, 5; по вул. Героїв Дніпра, 53; по вул. Берегова, 25; по вул. Котовського, 73, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону про банкрутство (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Тобто, норма ч. 1 ст. 42 наведеного Закону зобов'язує ліквідатора включити до складу ліквідаційної маси майно банкрута, яке належить йому на праві власності чи повного господарського відання.

Відповідно до ст. ст. 38, 39, 40, 42 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм. Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Відповідно до ст. 8-1 Закону України "Про оренду землі" право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною другою цієї статті випадків. Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для будівництва житлового будинку, може бути відчужене орендарем за згодою орендодавця у разі, якщо таке будівництво розпочате, на строк та на умовах, визначених первинним договором оренди, або якщо таке відчуження передбачено первинним договором оренди.

В матеріалах справи про банкрутство ТОВ "Корпорація "Райагробуд" містяться договори оренди за адресами: вул. Козацька, 1/1 (кадастровий номер: 7110136400:01:013:0016); вул. Козацька, 1/1 (кадастровий номер: 7110136400:01:013:0010): вул. Гоголя, 322; вул. Гоголя, 453; вул. Орджонікідзе, 5; вул. Героїв Дніпра, 53; вул. Берегова. 25; вул. Котовського, 73, на підставі яких визнано вимоги Черкаської міської ради.

Жодний із наявних договорів, по-перше, не містить норми, яка дозволяє орендарю відчужити земельну ділянку чи право на неї, по-друге, у всіх договорах оренди зазначено про те, що у разі відчуження будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці, наданій в оренду, орендар зобов'язаний повідомити про це орендодавця в 10-денний термін з дня відчуження, а також повідомити нового власника про необхідність оформлення правових документів на землю.

Відтак, в порушення ст. 42 Закону про банкрутство, ст. ст. 38, 39, 40, 42 Земельного кодексу України, ст. 8-1 Закону України "Про оренду землі" судом першої інстанції невірно встановлені обставини справи, не досліджено питання, що вказані земельні ділянки є комунальною власністю міста Черкаси, а не власністю ТОВ "Корпорація "Райагробуд", і що право оренди земельної ділянки на них не може бути відчужено у ліквідаційній процедурі.

Таким чином, у ліквідатора банкрута були достатні підстави не включати вищезазначені майнові активи до складу ліквідаційної маси.

Також є помилковим позиція суду про те, що майно, яке знаходиться за адресою: вул. Козацька, 1/1 у м. Черкаси, належить на праві власності за ТОВ "Корпорація "Райагробуд".

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 100202310 від 12.10.2017 року щодо об'єкта нерухомого майна (вул. Козацька, 1/1) встановлено та підтверджено, що ТОВ "Корпорація "Райагробуд" не є власником ані земельної ділянки за даною адресою, ані власником незавершеного будівництва.

На момент визнання ТОВ "Корпорація "Райагробуд" банкрутом власником будівлі трансформаторної підстанції, що знаходиться за адресою, вул. Козацька, 1/1 в м. Черкаси, було ТОВ "Архітектурно-будівельний центр "Ренесанс", про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які підтверджують право власності ТОВ "Корпорація "Райагробуд" на майно за адресою: вул. Козацька, 1/1 у м. Черкаси.

Крім того, судом першої інстанції не зазначено, якими саме судовими рішеннями підтверджені дані обставини, а посилання на рішення суду, в якому зазначено наявність нерухомого майна на земельній ділянці, як законні обставини укладання ТОВ "Корпорація "Райагробуд" договору оренди землі в 2006 році, не є беззаперечною обставиною для ствердження про приналежність нерухомого майна банкруту в 2016 році.

Посилання суду першої інстанції на те, що боржник є замовником будівництва та орендарем земельних ділянок як обставина, що таке майно є власністю банкрута, будується на припущеннях.

У порушення ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини справи, зокрема щодо належності майна та земельних ділянок на праві власності за ТОВ "Корпорація "Райагробуд".

Питання щодо дебіторської заборгованості на суму 20,5 тис. грн., які суд першої інстанції виклав в оскаржуваній ухвалі, в порушення ч. 1 ст. 14 ГПК України не було предметом розгляду скарги банку.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, дебіторська заборгованість на суму 20,5 тис. грн. згідно наказу № 1 від 18.03.2015 року та бухгалтерської довідки від 18.03.2015 року за підписом директора Норченка А.С. списана як безнадійна. Списання було проведено в процедурі санації ТОВ "Корпорація "Райагробуд".

Відтак, підстави включення дебіторської заборгованості до складу ліквідаційної маси у ліквідатора були відсутні.

Що стосується транспортного засобу САЗ 3502 1986 р.в. та транспортного засобу ГАЗ 52, 1990 р.в., то останні відповідно списані, що підтверджується наявними у справі актами на списання автотранспортних засобів від 11.01.2011 року.

Відповідно до ст. 83 Закону про банкрутство, ліквідаційна процедура закінчується затвердженням звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом.

Дослідження судом першої інстанції повноти здійснення ліквідатором заходів щодо пошуку майна банкрута здійснюється в порядку ст. 46 Закону про банкрутство після подання остаточного звіту на затвердження суду, а не на стадії визнання аукціону недійсним.

Остаточний звіт про проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ТОВ "Корпорація "Райагробуд" ліквідатором не подано, а відтак питання щодо правомірності списання транспортних засобів ліквідатором досліджуватиметься в подальшому.

Закон про банкрутство не встановлює для ліквідатора конкретних термінів, під час яких необхідно дослідити ті чи інші обставини (в тому числі дії попереднього керівника).

Таким чином, колегія суддів не вбачає порушень ліквідатором Закону про банкрутство в цій частині.

Щодо порушень ліквідатором ч. 1 ст. 43 Закону про банкрутство, зокрема, невірне визначення сукупності визнаних у встановленому порядку вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону про банкрутство майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим законом порядку вимог кредиторів.

Станом на початок проведення аукціонів, сукупність вимог кредиторів згідно реєстру вимог кредиторів складали 147 401 281,86 грн. Вказана сума була визначена ліквідатором на підставі ухвал винесених у справі №05/5026/1980/2012 при розгляді вимог кредиторів.

Суд першої інстанції зазначив, що за твердженням АТ "Укрексімбанк" загальна сукупність вимог кредиторів становить 147 404 697,86 грн., в той час як підрахунок усіх визнаних ухвалами суду на момент публікації оголошення вимог кредиторів складав саме 147 402 428,86 грн.

Однак з такими висновками місцевого господарського суду погодитись не можна.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.12.2012 року на підставі ст. 11 Закону про банкрутство порушено провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ "Корпорація "Райагробуд", введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Новосельцева В.П.

Філія ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Черкасах звернулась із заявою про визнання вимог кредитора на загальну суму 35 732 862,03 грн. Жодних інших заяв при цьому з додатковими вимогами банком подано не було.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05.08.2013 року визнано Філію ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м.Черкасах конкурсним кредитором у справі 05/5026/1980/2012 у сумі 35 732 862,03 грн., що відповідає сумі заявленої банком при поданні заяви.

Зазначена сума була взята ліквідатором за основу при формуванні реєстру вимог кредиторів та початкової вартості майна на аукціоні.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.02.2014 року визнано конкурсним кредитором ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", але вже на суму 35 734 009,03 грн.

Із вищевикладеного вбачається, що в ухвалі суду про затвердження реєстру вимог кредиторів щодо вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" зазначено більшу суму ніж та, яку даний кредитор заявляв у справу про банкрутство ТОВ "Корпорація "Райагробуд" і яка визнана судом в ухвалі від 05.08.2013 року.

Колегія судів погоджується із доводами апеляційної скарги, що виходячи із вищевикладеного, з урахуванням грошових вимог банку згідно ухвали суду від 11.02.2014 року включених до першої черги - 1 147,00 грн. та вимоги четвертої черги - 2 269,00 грн., то вимоги банку забезпечених заставою майна боржника становлять - 35 729 446,03 грн.

Ведення реєстру вимого кредиторів Законом покладається на ліквідатора банкрута.

Обов'язок арбітражного керуючого вести реєстр вимог кредиторів не надає права зміни визначених судом сум.

Разом з тим, арбітражним керуючим у справі № 05/5026/1980/2012 не змінювалися суми визначені судом, зокрема суми вимог банку визначеної в ухвалі від 05.08.2013 року.

Дані обставини судом першої інстанції до уваги взято не було, що призвело до невірного застування ч. 1 ст. 43 Закону про банкрутство.

Крім того, банком не оспорювалася остаточна ціна за яку було реалізовано майно банкрута як цілісного майнового комплексу, що виключає порушення ліквідатором формування початкової вартості майна.

Також заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що АТ "Укрексімбанк" міг свідомо збільшувати свої вимоги уже після проведення другого повторного аукціону, після якого майно банкрута було реалізовано, з метою створення штучних порушень при проведенні аукціону, як підставу для визнання його недійсним.

Зокрема, такими обставинами є звернення АТ "Укрексімбанк" до господарського суду Черкаської області із заявою про виправлення описки в ухвалі господарського суду Черкаської області від 11.02.2014 року, а саме: виправити в пункті 1 абзацу 2 резолютивної частини прийнятої у цій справі ухвали від 11.02.2014 року описку, замінивши цифри "35730593,03" цифрами "35732862,03". Така описка була виправлена (ухвала господарського суду Черкаської області від 03.08.2017 року). Разом з тим, господарським судом Черкаської області ухвалою від 08.08.2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 року, повторно виправлено описку в пункті 1 абзацу 2 резолютивної частини прийнятої у цій справі ухвали від 11.02.2014 року, яка виникла після винесення ухвали суду від 03.08.2017 року, замінивши цифри "35732862,03" цифрами "35730593,03".

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що судом першої інстанції помилково визначено загальну сукупність вимог кредиторів ТОВ "Корпорація "Райагробуд".

Щодо порушень ліквідатором ч. 3 ст. 10 Закону України "Про іпотеку", п.1 ч. 2 і 3 ст. 98 Закону про банкрутство в частині не надання на вимогу іпотекодержателя фізичного доступ до предмета іпотеки.

Постановою господарського суду Черкаської області від 02.06.2016 року по справі № 05/5026/1980/2012 ТОВ "Корпорація "Райагробуд" визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкруту призначено арбітражного керуючого Новосельцева В.П..

В силу ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство повноваження щодо збереження майна боржника здійснює ліквідатор.

До серпня 2016 року перевірка наявності, стану та умов зберігання майна, яке відповідно до договорів застави та іпотеки є предметом застави та забезпеченням виконання зобов'язання ТОВ "Корпорація "Райагробуд" перед банком, відбувалася за усними зверненнями керівництва банку, про що щомісячно комісійно складались чотири акти перевірки - по кожному договору застави/іпотеки. Останні акти перевірки складено та підписано комісією у складі представників банку та ліквідатора 30.08.2016 року, тобто вже після визнання ТОВ "Корпорація "Райагробуд" банкрутом (копії актів містяться в матеріалах справи).

В подальшому, в період з 01.09.2016 року по 24.05.2017 року, за твердженням скаржника, з заявою про проведення перевірки стану предметів застави банк до ліквідатора взагалі не звертався.

Листом від 24.05.2017 року № 072-14/579 АТ "Укрексімбанк" звернулося до ліквідатора з проханням надати можливість працівникам банку 29-31 травня 2017 року перевірити заставлене майно. Як вбачається з роздруківки пошти по штрихкодовому ідентифікатору № 1800207676683, вказаний лист було отримано ліквідатором 27.05.2017 року (субота).

У відповідь на вказане звернення ліквідатор листом від 20.06.2017 року № 01-03/2017 повідомив банк про те, що працівників банку буде допущено для перевірки заставленого майна. У цьому ж листі ліквідатор зазначив про фізичну неможливість оперативного опрацювання листів, надісланих безпосередньо перед бажаним днем перевірки, а тому запропонував додатково узгоджувати в телефонному режимі та скидати сканкопії листів на електронну адресу арбітражного керуючого. Ліквідатор також повідомив заявника про те, що майно банкрута зберігається в належному стані та запропонував в телефонному режимі узгодити дату та час перевірки банкрута.

Другий лист від банку про надання доступу до перевірки предметів застави на 26-27, 29.06.2017 року датовано 23.06.2017 року № 072-19/694, однак вручено ліквідатору лише 26.06.2017 року.

У відповідь на вказане звернення банку ліквідатор листом від 27.06.2017 року № 01-06/2017 повідомив банк про отримання листа у перший день проведення перевірки та зазначив, що 29.06.2017 року перебуватиме у відрядженні у м. Києві, а з 03.07.2017 року по 10.07.2017 року включно - у щорічній відпустці, а тому запропонував провести перевірку майна після 10.07.2017 року

Більше з проханнями про проведення перевірки банк, зі слів ліквідатора, не звертався.

В оскаржуваній ухвалі від 02.11.2018 року суд першої інстанції зазначив про те, що ненадання працівникам банку доступу для огляду майна відбулося з надуманих причин.

Разом з тим, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що судом не було належним чином досліджено питання щодо суб'єктивних та об'єктивних причин неможливості ліквідатором надати доступ до майна (29.06.2017 року відрядження у м. Києві, а з 03.07.2017 року по 10.07.2017 року щорічна відпустка), а також залишено поза увагою обставини направлення відповідних листів за кілька днів до проведення перевірки, що фізично унеможливлює ліквідатору організувати такий доступ до майна.

Після проведеної інвентаризації (копія якої міститься в матеріалах справи), яка в тому числі була надана АТ "Укрексімбанк", встановлено, що все майно, яке перебуває в іпотеці та заставі, є в наявності.

Матеріали справи не містять належних доказів знищення, викрадення чи приховування майна банкрута з боку арбітражного керуючого чи інших осіб.

Майно, яке в подальшому було реалізоване на аукціоні, в повній мірі було прийнято покупцем згідно актів приймання-передачі майна.

Претензій з боку переможця аукціону щодо кількості, якості, комплектності майна на адресу ліквідатора не надходили та матеріали справи не містять.

Проте, судом першої інстанції вказані обставини до уваги взято не було, чим допущено неповне дослідження фактичних обставин справи.

Щодо порушень ч. 1 ст. 59 та ч. 4 ст. 66 Закону про банкрутство, а саме: оголошення про проведення аукціону не містить відомості про можливість зниження ціни на тому ж аукціоні, а також не забезпечено права потенційного покупця мати усю необхідну інформацію про об'єкт продажу.

Відповідно до ст. 59 наведеного Закону зміст оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити наступні відомості про майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження; час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги); початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні; розмір та порядок внесення гарантійного внеску; можливість надання переможцю податкової накладної; продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах; порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред'являються учасникам, до їх оформлення; порядок і критерії виявлення переможця торгів; строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі; організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону.

Перелік відомостей визначених в ст. 59 Закону є вичерпними.

В оголошенні № 43559 про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Корпорація "Райагробуд", призначеного на 11.07.2017 року - 11.07.2017 року та розміщеному на веб-сайті Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України зазначено: "початкову вартість продажу знижено на 20 відсотків щодо початкової вартості попереднього аукціону відповідно до статті 65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212 VI; - другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості майна у відповідності до статей 64, 65 та 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212 VI".

Тобто, відомості про зниження початкової вартості майна у відповідно до ст. 59 Закону про банкрутство було зазначено.

Вільне трактування судом першої інстанції норм ст. 59 Закону про банкрутство характеризує формальний підхід суду до встановлення дійсних обставин справи. Не зазначення в оголошенні змісту: (договору про проведення аукціону) не є порушенням порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону та самого змісту оголошення.

Помилковою є позиція суду про те, що станом на 27.06.2017 року і на час подачі оголошення про проведення другого повторного аукціону у ліквідатора банкрута був відсутній додаток № 1 від 09.06.2017 року, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували встановлені судом обставини.

При цьому, ненадання банку додатку № 1 не є порушенням прав та інтересів АТ "Укрексімбанк" як потенційного покупця майна.

Помилковим є також позиція суду першої інстанції, що у порушення ч. 4 ст. 66 Закону про банкрутство не забезпечено права потенційного покупця мати усю необхідну інформацію про об'єкт продажу.

Положеннями частини першої статті 58 Закону про банкрутство унормовано, що оголошення проведення аукціону оприлюднюється організатором аукціону на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону. Також організатор аукціону письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником. Ці вимоги дотримані організатором аукціону.

Водночас, Закон про банкрутство встановлює два окремі статуси осіб:

- забезпечений кредитор;

- учасник аукціону.

Щодо заставного кредитора Закон про банкрутство містить норми про його права, у тому числі бути повідомленим про проведення аукціону.

Як вбачається з матеріалів справи, банк, як заставний кредитор, був обізнаний про проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, призначеного на 11.07.2017 року, про що свідчить наявний у справі лист ліквідатора від 27.06.2017 року № 01-05/2017.

Разом з тим, стосовно потенційних учасників аукціону в Законі про банкрутство не має спеціальних норм відносно обов'язкового їх повідомлення про проведення аукціону.

У даній справі Банк, за його ж твердженнями, захищає свої права саме як потенційний учасник аукціону, а тому, на переконання судової колегії суду апеляційної інстанції слід зазначити, що жодних повідомлень для подачі заявок (в тому числі надання внутрішніх документів підписаних між ліквідатором та організатором аукціону) на участь в аукціоні Законом про банкрутство не передбачено для скаржника.

Водночас, банк не був позбавлений права ознайомитися з оприлюдненими відповідно до вимог статті 58 Закону про банкрутство на сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України оголошеннями про проведення аукціонів.

Посилання банку на ту обставину, що він не міг взяти участь в аукціоні лише по тим причинам, що крок аукціону був зазначений як 5% не знайшли свого підтвердження в судових засіданнях.

Таким чином, банком не надано, а судом першої інстанції не встановлено наявність достатніх доказів обмеження АТ "Укрексімбанк" взяти участь у призначеному на 11.07.2017 року аукціоні.

У зв'язку з цим колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтованість посилань банку так і суду першої інстанції на те, що ліквідатор надав недостовірну інформацію.

Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що законодавством про банкрутство передбачена можливість включення майна до складу ліквідаційної маси не тільки на дату відкриття ліквідаційної процедури, а й в ході ліквідаційної процедури.

Тобто, враховуючи комплексність та затратність часу для прийняття, розшуку та виявлення майна боржника, законодавець допускає обставини за яких майно може бути включеним до ліквідаційної маси не одразу, а після сплину часу по факту його виявлення. Відповідно і реалізація майна на аукціоні не залежить від моменту виявлення майна.

Закон прямо не визначає певний вичерпний перелік дій ліквідатора для завершення ліквідаційної процедури, визначені тільки основні дії, що дозволяють сформувати ліквідаційну масу та задовольнити вимоги кредиторів. Судовою практикою, в постановах Верховного Суду у справі №927/1191/14 від 14.02.2018 року, у справі №904/5948/16 від 08.05.2018 року, у справі №905/2727/16 від 23.05.2018 року, у справі №904/4863/13 від 06.06.2018 року, визначено принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора.

Так, відповідно до зазначеної практики, обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Якщо допустити, що певне майно не було прийняте до відома ліквідатора чи виявлене ним майно не було включено до складу ліквідаційної маси, то це не може мати наслідком визнання аукціону недійсним по вже включеному майну боржника до ліквідаційної маси і реалізованому на аукціоні майні, оскільки за таких обставин це не порушує права банку чи інших учасників справи про банкрутство боржника. До того ж, щодо виявленого нового майна не існує перешкод для його реалізації на нових торгах (аукціоні).

Таким чином, суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, дійшов помилкових висновків про наявність порушень збоку ліквідатора під час підготовки та проведення аукціону з продажу майна боржника.

Крім того, судом також враховано, що відповідно до ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Згідно ч. 4 ст. 40 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю) (ч. 11 ст. 41 Закону про банкрутство).

Відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону про банкрутство, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора).

При цьому, місцевим судом не було взято до уваги, що у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом (ч. 12 ст. 41 Закону про банкрутство).

Частиною 3 ст. 114 Закону про банкрутство також визначено, що усунення господарським судом арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 6) наявності конфлікту інтересів.

Виходячи з аналізу наведених норм, правом на звернення з клопотанням про припинення повноважень ліквідатора (усунення від виконання ним своїх обов'язків) наділений саме комітет кредиторів, а не окремий кредитор (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 року у справі № 917/2324/15).

Таким чином, скарга певного кредитора не може бути підставою для усунення арбітражного керуючого (ліквідатора), як про те просить банк у прохальній частині своєї скарги.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутнє клопотання комітету кредиторів про усунення арбітражного керуючого Новосельцева В.П. від виконання обов'язків ліквідатора у справі.

Судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали вказані обставини було залишено поза увагою та, відповідно, помилково задоволено скаргу банку та усунуто ліквідатора від виконання ним своїх обов'язків на підставі поданої скарги, з огляду на що колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 02.11.2018 року у справі №05/5026/1980/2012 та прийняття нового рішення про відмову банку у задоволенні поданої ним скарги.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Райагробуд" арбітражного керуючого Новосельцева В.П. на ухвалу господарського суду Черкаської області від 02.11.2018 року у справі №05/5026/1980/2012 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 02.11.2018 року у справі №05/5026/1980/2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі його філії у м. Черкасах на дії (бездіяльність) ліквідатора ТОВ "Корпорація "Райагробуд" арбітражного керуючого Новосельцева В.П. відмовити.

4. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

5. Справу повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 23.04.2019 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

В.О. Пантелієнко